У 2017 році продано права оренди на 37,3 тисяч га сільгоспземель

Загальна площа переданих в оренду ділянок склала 37,3 тис. га. Про це повідомила прес-служба Держгеокадастру. 

Найбільш активно земельні аукціони проводилися в Одеській (194 земельні ділянки площею 4 736,9 га), Чернігівській (129 ділянок площею 4 261,1 га) та у Херсонській (91 ділянка площею 5 131,9 га) областях.

Стартова річна орендна плата за користування земельними ділянками була визначена на рівні 7,67% від нормативної грошової оцінки земель. За результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 14,35% від нормативної грошової оцінки. Це майже 4400 грн/га.

ТОП результатів земельних торгів: 231 % та 197% від НГО (Тернопільський район  Тернопільської області), 181% від НГО (Зіньківський район Полтавської області), 165% від НГО (Тальнівський район Черкаської області).

Для порівняння: у 2016 році на земельних торгах було реалізовано 1 706 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 42,6 тис. гектарів. У 2016 році стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 6,64% від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів – 10,22%.

Факторами, що зумовили зростання орендної плати стали підвищення стартової ціни лота (відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою КМУ від 07.06.2017 № 413), а також зростання конкуренції за ділянки. Якщо за підсумками 2016 року середня кількість учасників торгів складала 2,3, то в 2017 цей показник зріс до 3,1.

У результаті надходження до бюджетів збільшились до 102 млн гривень проти 95 млн гривень за підсумками 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Активісти заявляють про причетність «Хортиці» до торгівлі на окупованому Донбасі та фінансуванні терористів

Учасники АТО, активісти отримали докази торгівлі ТОВ «УДК» - ТМ «Хортиця» на окупованих територіях і сплату податків» окупантам в ОРДЛО і в Криму, а також вважають ТОВ «УДК» -ТМ «Хортиця», що входить в компанію Global Spirits, причетною до суспільно-небезпечних злочинів, визначених статтею 258-5 Кримінального кодексу України про фінансування тероризму.

Про це сьогодні на прес-конференції в прес-центрі «Укрінформ» заявили представники Професійної спілки військовослужбовців-ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і поліцейських, демонструючи докази антиукраїнської діяльності.

Зокрема, як зазначають громадські діячі, стало відомо, що в торгових мережах Луганська і Донецька продукція зазначеного виробника вільно продається з так званої «акцизною маркою» самопроголошених невизнаних «республік», діяльність яких кваліфікується як діяльність терористичних організацій. Наявність марок терористів свідчить про сплату податків на території ЛНР/ДНР і фінансову підтримку терористичної діяльності.

 

 

«Наші військові бачили і ешелони, які ходили на непідконтрольну територію по кілька разів в день. Йдуть обстріли, а потім йдуть ешелони. Деякі бійці спостерігають, як автотранспортним шляхом йде контрабанда. І вони знають, що хтось заробляє на крові. Зараз ми бачимо, що масштаби досягли всеукраїнського рівня. Такі відомі бренди, як «Хортиця», фінансують тривалий час і виступають спонсорами, наприклад, збірної РФ з хокею на чемпіонаті світу в Москві... Наявність акцизних марок «терористів» свідчить про сплату податків» у ОРДЛО... Фактично, мова йде про порушення декількох статей Кримінального кодексу України, серед яких найголовніша – 258-5 – фінансування тероризму. Скільки наші силові органи будуть закривати на це очі?», - заявив волонтер, захисник проти фінансування Україною російських терористів Артур Козачук.

Активіст висловив обурення, що поки українські бійці гинуть в окопах в зоні АТО, відбувається нахабне заробляння грошей на крові. «І як піднімати бойовий дух, коли в тилу робляться такі речі?! Корупція зашкалює, процвітає контрабанда та фінансування тероризму», - сказав він.

У цьому зв'язку учасники АТО вже звернулися до народних депутатів і правоохоронні органи, очікуючи від силовиків і влади адекватної реакції і невідкладних дій.

За запевненням активістів, якщо їх не почують обіцяють діяти методами Майдану і звільняти полиці вітчизняних супермаркетів від цієї продукції.

Крім того, члени спілки військовослужбовців - ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і поліцейських зажадали від ГФС скасувати ліцензію на торгівлю алкогольною продукцією і заборонити рекламу цього бренду в ЗМІ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Рада викликає на звіт очільників ДПЗКУ та "Хліб України"

Теґи: 

"На килим" також викличуть і директора ДАК "Хліб України". Про це у коментарі УНН розповів голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат Петро Юрчишин.

"Під час минулого комітетського зібрання народні депутати у закритому режимі підняли питання про те, щоб керівники державних підприємств, в тому числі ДПЗКУ та ДАК "Хліб України", прозвітували про свою діяльність. Найближчим часом ми включимо дане питання до порядку денного та запросимо керівників цих структур. Хочемо почути і, зокрема, про китайські гроші. Нас це питання дуже хвилює. Але доки не буде звіту, ми не маємо права давати оцінку діяльності керівників цих структур", - сказав він.

Нардеп розповів, що днями у ВР заслухали звіт про діяльність НАК "Украгролізинг". У підсумку нардепи дійшли згоди, що в.о. голови підприємства не відповідає займаній посаді.

"Подібних керівників державних підприємств - безліч. Ми, як нардепи, не можемо звільняти їх з посади. Але ми маємо право рекомендувати Кабміну це зробити. Не можна, щоб через таких керівників та їхній статус на державних підприємствах знищувалась економіка України", - сказав він.

Нагадаємо, за наполяганням Китаю днями були арештовані кошти на банківських рахунках ДПЗКУ, і це може призвести до зупинки роботи підприємства.

Як пишуть ЗМІ, до погіршення відносин між українською та китайською сторонами у ситуації навколо півторамільярдного кредиту ДПЗКУ призвело небажання підприємства виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Принаймні, саме такі припущення виникли у представників КНР, коли їм стало відомо про вивід активів зернової корпорації (через суди) до збанкрутілої ДАК "Хліб України".

Додамо, що у вересні КМУ призначив нового в.о. голови ДПЗКУ. І ним стала людина, яка працювала на екс-регіонала Продівуса - Дмитро Гавриш. Останній раніше ніколи не мав досвіду роботи ані у зерновій корпорації, ані у зерновій галузі в цілому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Парубій підписав продовження мораторію на продаж землі

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель» (№7350). Про це йдеться на сторінці відповідного законопроекту на сайті Верховної Ради.

Автори документа вважають, що продовження мораторію дозволить зняти соціальну напруженість, яка виникла в суспільстві на тлі політичних спекуляцій з цього питання, і надасть певний час для розробки механізму введення прозорого ринку земель сільгосппризначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія втратила родючі землі, рівні 36 площам Криму

Загальна площа невикористовуваних сільгоспугідь, кажуть експерти, торік становила 97,2 млн га. Це 44% всіх сільськогосподарських угідь країни. Хоча офіційна оцінка занедбаних сільгоспугідь удвічі менша – лише близько 40 млн га, пише agroday.com.ua.

За особистими підсобними господарствами населення, згідно з даними Росреєстру, закріплено 77,3 млн га землі, хоча насправді – лише 14,3 млн га. Недавній перепис населення виявив, що фермери використовують 43,3 млн га землі, а не 28,8 млн, як показує офіційна статистика. Однак попри це площі плодових садів зменшилися втричі, пасовищ – вдвічі, посівні площі – на третину, передає Газета.ру.

На момент проведення перепису вважалося, що в Росії є 222 млн га сільгоспугідь. Але переписувачі виявили лише 142,2 млн га, тобто 64% всіх угідь. Із 222 млн га сільгоспугідь, що значаться в реєстрі, під час перепису населення 79,8 млн га знайти узагалі не вдалося.

До слова, 90% особистих підсобних господарств не мають кіз, овець, свиней і великої рогатої худоби. Вважати їх за виробників – серйозна помилка.

За даними Росреєстру, площа ріллі, які багато років не оброблялася але закріплена за сільгоспвиробниками, на початок 2017 року становила 3,6 млн га. За даними ж перепису вона майже утричі більша й становить 10,1 млн га. Наявна у сільгоспвиробників площа багаторічних насаджень за переписом виявилася, навпаки, в 3 рази меншою, аніж показувала поточна статистика, площа пасовищ – в два рази.

Всього не закріпленими за сільгоспвиробниками або просто нічийними виявилися 28,1 млн га ріллі (29,2% від загальної її кількості), 13,7 млн га сінокосів (57,1%) і 41,9 млн га пасовищ (61,3% ). Фермери стверджують, що їм економічно невигідно обробляти землю. До слова, аби отримати землю від держави, потрібно витратити значні кошти на її оформлення. Не сприяє розвиткові монополізація сільського господарства, високі тарифи на електроенергію, дорожні збори, дорогі кредити, проблеми з оптовиками, логістикою, ліцензуванням і інфраструктурою, бюрократія і корупція.

Чисельність сільськогосподарських організацій за останні десять років, за даними Росреєстру, зросла майже на 12 тисяч, а за даними перепису різко скоротилася – з 59 до 36 тисяч.

Утім, в цьому році Росія має намір експортувати рекордні 45 млн тонн зерна. Одна з причин нарощування експорту – переповнені сховища і високі ціни на внутрішньому ринку. Для порівняння, в минулому році Росія експортувала 35,5 млн тонн зерна, включаючи 27,1 млн тонн пшениці. Цей результат назвали рекордним.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна вчетверо наростила експорт винограду

У вартісному виразі зростання не настільки відчутне - лише 55,6%: $98 тис. за січень-листопад цього року проти $63 тис. за 2016 рік, пише  agrotimes.net.


Про це свідчать дані Державної фіскальної служби.

44% українського винограду цього року відправилося до Білорусі, 32,7% - до Молдови, 9%  - до Нідерландів.

Водночас обсяги імпорту винограду стабільно високі. За 11 місяців 2017 року було закуплено 42,4 тис. тонн на суму $31 млн, у той час, як торік - 44,4 тис. тонн на суму $34 млн.

Понад половину імпортного винограду (54%) потрапляє в Україну з Туреччини, 23% - з Ірану, 6% - з Узбекистану.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview