У 2019 році Україна імпортувала напоїв більш ніж на півмільярда доларів

За результатами 2019 року вартість імпортованих алкогольних і безалкогольних напоїв в Україну становила 533 млн дол. США, що майже на 9 % перевищило показник 2018 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, левову частку у структурі вітчизняних закупівель продукції цієї групи агропродукції торік традиційно зайняли алкогольні напої з концентрацією спирту менш як 80 %. Це переважно віскі, горілка, лікери і солодкі наливки, яких було імпортовано 66 тис. т на суму 228 млн дол. США.

Виноградних та інших вин ввезено майже 78 тис. т вартістю 186 млн дол. США.

Імпорт природних і мінеральних вод склав торік 114 тис. т на суму 61 млн дол. США, а солодового пива – 54 тис. т вартістю 57 млн дол. США.

По кожному виду напоїв головні країни-постачальники відрізнялись, зауважив Микола Пугачов. Зокрема, найбільші закупівлі природних і мінеральних вод вітчизняні імпортери здійснили в Грузії, пива – в Бельгії, Мексиці та Німеччині. Різні вина закуповувалися переважно в Італії, Грузії, Франції та Іспанії, а міцний алкоголь – у Великій Британії, Німеччині, Грузії, Вірменії та Ірландії.

Загалом основним постачальником напоїв в Україну минулого року стали держави Євросоюзу. Вони забезпечили близько 2/3 вартісних обсягів імпорту, зазначив експерт. При цьому на загальні поставки даної продукції з Італії припало 16,9 % вартості імпорту, з Грузії – 15,6 %, Німеччини – 10,8 %, Великої Британії – 7,6 %, Франції – 5,9 %.

Високий попит на алкогольні та безалкогольні напої має зберегтись і 2020 році, однак він буде коригуватися залежно від курсу гривні до іноземних валют та фактичної ділової активності компаній-імпортерів, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мораторій відмінили: хто зможе купувати землю

У ніч на вівторок, 31 березня, Верховна Рада ухвалила закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Законопроєкт № 2178-10 передбачає запуск ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року, а відповідно, і зняття мораторію на продаж сільськогоспділянок.

"Зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення – це вагомий поштовх для розвитку економіки, фермерства, аграрного комплексу в Україні", – прокоментував рішення Ради прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.

Суперечки щодо закону про відкриття ринку землі тягнулися кілька місяців, а під Верховною Радою в цей час тривали протести противників зняття земельного мораторію. У першому читанні документ був прийнятий ще 13 листопада 2019 року. Спочатку планувалося, що закон ухвалять у другому читанні до початку 2020 року, проте через велику кількість правок (4018) депутати не встигли зайнятися документом. Останній "раунд" розгляду законопроєкту в другому читанні тривав з 6 лютого.

В результаті ліміт на концентрацію землі встановлюється на рівні 10 тисяч гектарів (раніше пропонувалося 200 тис.), а купівля-продаж землі здійснюватиметься тільки в безготівковій формі. Такий спосіб продажу потребує підтвердження походження грошей.

Крім того, депутати вирішили, що доступ до ринку землі отримають:

- громадяни України;
- територіальні громади, держава;
- юрособи, що створені і зареєстровані в Україні без іноземних учасників;
банки.

При цьому банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, що ділянка дісталася їм як заставне майно за непогашеним кредитом.

Доступ до ринку землі забороняється для таких категорій:

-іноземці та іноземні компанії (планується референдум з цього питання);
- компанії у власності громадян країни-агресора;
- компанії під санкціями;
- компанії у власності іноземних держав, офшорів, або ж ті, бенефіціара яких неможливо встановити;
- юрособи, зареєстровані в країнах, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів.

А ось орендарі, що працюють на землі з 2010 року або довше, зможуть викупити "свої" ділянки без проведення земельних торгів – за ціною нормативної грошової оцінки. Крім того, вони можуть отримати розстрочку до 10 років.

Земля державної та комунальної власності не продаватиметься. Забороняється продавати і ділянки на тимчасово окупованій території – їх можна тільки передати у спадок. Також не можуть бути передані в приватну власність ділянки, розташовані ближче ніж за 50 км від державного кордону. Останнє правило не поширюється на кордони, що проходять по морю.

Нагадаємо, мораторій на продаж землі діяв в Україні з 2001 року. Він вводився як тимчасовий захід, але постійно продовжувався. Востаннє мораторій на продаж землі продовжили до кінця 2019 року. Втім, мораторій не міг бути остаточно знято до того, як ВР ухвалить законопроєкт про обіг с/г земель.

Джерело: Сьогодні

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шмигаль назвав прийняття закону про ринок землі поштовхом для розвитку економіки та фермерства

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що прийняття закону про ринок землі є вагомим поштовхом для розвитку економіки, фермерства, аграрного комплексу. Про це він написав у Telegram.

Глава уряду привітав підтримання закону "Про обіг землі" народними депутатами.

"Зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення - це вагомий поштовх для розвитку економіки, фермерства, аграрного комплексу в Україні. Вітаю рішення Верховної ради!", - написав він.

Нагадаємо, 31 березня Верховна рада України прийняла в другому читанні законопроект №2178-10 про ринок землі. Документ набуде чинності з 1 липня 2021 року.

Перші два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України і не більше 100 гектарів в одні руки.

 "За" проголосували 259 парламентарів, проти - 24, утрималися - 3, а не голосували - 29. Фракція "Слуга народу" віддала 206 голосів (з 213 присутніх), "Європейська солідарність" - 23 голоси (з 24 присутніх), "Голос" - 13 (усі присутні), депутатська група "Довіра" - 12 (з 13 присутніх).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

З початку карантину продажі Roshen впали

Теґи: 

Про це повідомила прес-служба компанії у відповідь на запит "Інтерфакс-Україна".

"З початком карантинних заходів та світової економічної кризи ми спостерігаємо спад купівельної спроможності і, відповідно, попиту на кондитерську продукцію. Ми вже на сьогодні маємо падіння в 10% в натуральному вираженні", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що корпорація зберегла ціни на кондитерську продукцію на "докарантинному" рівні.

При цьому, частина фірмових магазинів продовжують працювати у штатному режимі - магазини в ТЦ без окремого виходу закриті, інші - працюють.

"Поки що в планах скорочувати кількість працюючих фірмових магазинів - немає", - заявили в компанії.

У Roshen додали, що інвестують кошти у боротьбу з коронавірусом в Україні.

"Roshen взяв під опіку понад 20 лікарень, в шести регіонах. Перш за все, ми плануємо забезпечити необхідним захистом медичних працівників, які безпосередньо контактують з хворими і беруть на себе основний удар, так само плануємо профінансувати закупівлю необхідних медикаментів", - йдеться у повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ігри в «чорний ящик» та юридична недбалість- ексміністр АПК про земельну реформу

Юридична недбалість і нехтування регламентом і процедурами в процесі прийняття земельного закону може призвести до того, що його буде «відмотано» назад з формальних причин. І тоді це додасть ще непотрібного країні хаосу і невпевненості.

Про це написала в. о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 році Ольга Трофімцева на своїй Фейсбук-сторінці.

За її словами, вона є прибічницею ринку землі – прозорого, цивілізованого і в інтересах диверсифікованої структури виробників в галузі АПК і виходячи з довгострокового бачення розвитку сектору і економіки в цілому.

«Мотивація прийняття закону саме зараз для мене досить сумнівна, – написала Ольга Трофімцева. – Недопущення дефолту і продовження співпраці з МВФ? Щось мені підказує, що МВФ чудово розуміє економічні реалії зараз… Чому саме 1 липня 2021 року? Чому саме 100 га обмеження (після таких крайнощів як 200 тис.га)? Як це економічно чи якось обгрунтовано? Ці ігри в «чорний ящик» з такими важливими для країни темами – не найкраща опція в усіх сенсах».

Вона також зауважила, що головне завдання зараз – забезпечити дешеві і довгі гроші для малих фермерів. Мають бути механізми стимулювання кооперації/об’єднання/кластерізації на селі. І має з’явитись якийсь системний і державницький підхід до аграрної політики.

«Консенсус провідних світових економістів щодо поточної ситуації і порада урядам досить прості: діяти швидко і робити все можливе для перезапуску економіки. Швидкі дії потрібні в усіх «критичних» точках економічних ланцюгів. Сподіваюсь, що розуміння цього в економічному блоці уряду зараз є», – зазначила Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, 31 березня Верховна рада України прийняла в другому читанні законопроект №2178-10 про ринок землі. Документ набуде чинності з 1 липня 2021 року.

Перші два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи-громадяни України і не більше 100 гектарів в одні руки.

 "За" проголосували 259 парламентарів, проти - 24, утрималися - 3, а не голосували - 29. Фракція "Слуга народу" віддала 206 голосів (з 213 присутніх), "Європейська солідарність" - 23 голоси (з 24 присутніх), "Голос" - 13 (усі присутні), депутатська група "Довіра" - 12 (з 13 присутніх).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині невідомі викрали з фермерського господарства гербіцидів на кілька мільйонів гривень

Про це УНН повідомили правоохоронці.

Подія сталася вночі. Невідомі особи демонтували частину воріт та проникли до складського приміщення, звідки викрали різних гербіциди об’ємом понад 70 літрів. Сума збитків становить близько 5 мдлн грн.

За даним фактом розпочато досудове розслідування (ст. 185 КК України “Крадіжка”).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview