У 21 столітті умамі визнано основним смаком

Що це за смак, і в яких продуктах його можна скуштувати? Про це детальніше розповідає Tomato.ua.

Якщо говорити з наукової точки зору, то це смак високобілкових речовин, який часто використовується в якості приправи, але зустрічається і в різних продуктах. Відчуття «умамі» створюють глутамат натрію та деякі амінокислоти, людський язик має L-глутаматні рецептори.

Помідори, гриби шиїтаке, волоський горіх, сир рокфор і пармезан, соєвий соус, брокколі, приготоване м'ясо, тунець — все це має смак умамі. Відчуття смаку створюється сіллю (глутаматом натрію) і деякими амінокислотами. Нещодавно одна з британських авіаліній впровадила на свої рейси нове меню, багате такими продуктами. 

 

Вчені вважають

 

Глутамат натрію зумів виділити в 1908 році японець Кікунае Ікеда після того, як спробував дивовижний за смаком суп з морською капустою. Вчені з'ясували, що на язику людини є спеціальні рецептори, які розуміють смак умамі, що в перекладі з японської, до речі, означає "смачний".

Дослідник Пол Бреслін, який довів наявність рецепторів на людському язику, які розпізнають саме цей смак, каже, що його осередком може бути м'ясний бульйон. В сирому м'ясі умамі немає, підсумовує він.

В будь-якому разі, умамі явно підкреслює смак страви і підвищує апетит, вважають вчені. Тому тим, хто хоче знизити вагу, потрібно намагатися не вживати велику кількість їжі з цим смаком. Але природа і тут сама себе регулює, адже приємним умамі сприймається тільки в невеликій концентрації.

До речі, цікаво, що перша їжа, яку зазвичай пробує немовля, теж містить даний смак. У грудному молоці його зміст приблизно дорівнює змісту умамі в м'ясному відварі.

Поєднання сиру пармезану і помідорів, які найбільш часто використовуються в італійській кухні, найпопулярнішій на планеті, а так само ковбаса, в яку додають глутамат натрію, саме тому так полюбляють люди, що володіють цим смаком.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагропрод України підвищив прогноз врожаю зернових у 2017 році

У тому числі:

-          пшениці –26,1 млн тонн при урожайності 41,0 ц/га;

-          кукурудзи на зерно (розрахунково) – 25,2 млн тонн при урожайності 56,0 ц/га;

-          ячменю – 8,3 млн тонн при урожайності 33,1 ц/га;

-          жита – 497,4 тис. тонн при урожайності 29,1 ц/га;

-          вівса – 478,7 тис. тонн при урожайності 24,3 ц/га;

-          гречки – 180,3 тис. тонн при урожайності 10,0 ц/га;

-          проса – 83,3 тис. тонн при урожайності 15,0 ц/га;

-          рису – 70,2 тис. тонн при урожайності 55,3 ц/га.

Із технічних культур:

-          цукрових буряків – 13,8 млн тонн при урожайності 433,3 ц/;

-          соняшнику – 11,6 млн тонн при урожайності 19,6 ц/га;

-          сої – 3,8 млн тонн при урожайності 19,3 ц/га;

-          ріпаку – 2,2 млн тонн при урожайності 27,5 ц/га.

Крім того, картоплі – 22,0 млн тонн при урожайності 166,6 ц/га. Овочів – 8,5 млн тонн при урожайності 190,1 ц/га.

Обстеження посівів озимих зернових культур під урожай 2018 р. показує, що із посіяних 6,9 млн га сходи отримано на площі 6,8 млн га (98% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 5,6 млн га (83%), в слабкому та зрідженому стані – 1,2 млн га (17%). За підрахунками близько 113,6 тис. га або 2% посівів не утворили сходів.

Крім того, сходи озимого ріпаку із посіяних 868,8 тис. га отримані на площі 847,6 тис. га (98% до посіяних), з них в доброму та задовільному стані 744,9 тис. га (88%), в слабкому та зрідженому стані – 101,6 тис. га (12%), загинуло 1,1 тис. гектарів. За підрахунками майже 21,2 тис. га або 2% посівів не утворили сходів.

Подальший стан посівів буде залежати від сприятливості погодних умов перезимівлі озимих.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на курятину в Україні піднімають штучно

Про це ГолосUA повідомив президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

Причини подорожчання курятини в Україні штучні, заявив експерт.

«Відносно курятини причини її подорожчання штучні, оскільки в Україні відбувається нарощування виробництва даного виду м'яса, однак основний орієнтир - на зовнішній ринок, де, зрозуміло, ціни європейські», - підкреслив Іван Томич.

Експерт додав, що внутрішній ринок курятини монополізований, тому, відповідно, економічно невигідно монополістам в порівнянні з експортною ціною цього м'яса продавати курятину дешевше на внутрішній ринок, тоді як свинина показує ту ціну, за якою її будуть купувати. Безумовно, це штучне підвищення ціни.

«За подорожчанням в Україні м'ясо не набагато відстає від сала. Цінову гонку очолила свинина, а за нею підтяглася курятина і, відповідно, яловичина. Сало пропорційно пов'язано зі свининою і яловичиною», - підсумував Іван Томич.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Володимир Гройсман анонсував підготовку масштабних програм підтримки АПК

Про це прем'єр-міністр України заявив у коментарі "112 Україна".

"Для того, щоб у нас був економічний ріст, нам потрібні інвестиції, і ці інвестиції можуть прийти у цей сектор. Це означає, що підприємства почнуть працювати, люди отримають роботу, ми отримаємо продукцію, будемо далі завойовувати ринки інших країн і насичати українською продукцією наш внутрішній ринок",- додав прем'єр.

Також Гройсман зазначив, що наразі уряд готує масштабніші програми підтримки агропромислового комплексу.

"Це теж дасть серйозний поштовх до зростання національної економіки і працевлаштування людей", - додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться ферма з розведення черв’яків

Розведенням черв’яків зацікавився намісник монастиря архімандрит Смарагд, який окрім цього вже займається рослинництвом. Про це Kurkul.com розповів бізнес-консультант із вермикультивування Ігор Попко.

За його словами, вермиферма — це відкриті площі з буртами органічних відходів на ферментації під їжу черв'якам. Це гряди з відферментованних органічних відходів на відкритих площах із заселеними родинами черв'яків, які можуть знаходитись у відведенніх окремих місцях на відкритих площах, у приміщеннях під навісами та підвальних сховищах. Основна робота на такій фермі — це підтримка клімату. Черв’якам потрібна волога, рівень якої не повинен опускатися нижче 55% і підійматися вище 75%. Тому гряди, заселені черв'ками, потрібно проливати в залежності від зовнішньої температури приміщення 1 раз на 7-10 днів.

Ферма розпочне роботу в березні 2018 р. і стартуватиме з 200 сімей черв’яків. Це дозволить отримувати до 5 т біогумусу за місяць.

"Прибуток вермиферми може починатися з 50 тис. грн на місяць і досягати навіть 1 млн грн. Наприклад, прибуток у 50 тис. грн на місяць можуть забезпечити 85 кг черв'ячної маси. Один КамАЗ з органічним добривом без його переробки черв’яками коштує 400 грн. Після переробки за одну вантажівку біогумусу можна отримати вже 4 тис. грн. Цікаво, що на утримання такої ферми буде йти від однієї до п’яти годин часу раз на 7-10 днів", - зазначає Ігор Попко.

Крім цього, на фермі при храмі вже вирощують органічні ягоди та овочі на теплих грядках Розума, що не вимагають трудомісткого переорювання, культивування ґрунту і вивезення бур’янів. А також у монастирі вже займаються виробництвом соків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада скасувала дотації сільгоспвиробникам, виділивши 4 млрд грн тваринникам

Як держдопомога передбачено виділення 4 млрд грн на підтримку тваринництва, 945 млн грн - на програму 20-відсоткової компенсації аграріям вартості української сільгосптехніки, 1 млрд грн - на підтримку фермерських господарств, пише "Інтерфакс-Україна".

Також передбачено 300 млн грн на програму підтримки розвитку хмелярства, закладення нових садів, виноградників, ягідників і догляд за ними. На програму здешевлення кредитів виділять 66 млн грн, на витрати Аграрного фонду зі зберігання, перевезення, переробки та експорту продукції інтервенційного фонду - 52 млн грн.

"Ми вважаємо скасування квазіакумуляції ПДВ (дотацій - ред.) для аграрних виробників абсолютно неприйнятною. Уряд брав на себе зобов'язання, що після скасування спецрежиму ПДВ у тваринників буде держдопомога у вигляді квазіаккумуляції, але нас обдурили", - сказав на прес-конференції заступник голови Всеукраїнської аграрної раді Михайло Соколов.

За його словами, спочатку прийняли такий порядок розподілу дотацій, за яким селяни отримували набагато менше, ніж слід було, потім у проекті бюджету скоротили фінансування цього виду допомоги удвічі\, а в підсумку просто повністю знищили цю статтю.

"Це вкрай негативно позначиться на галузі, оскільки йдеться про кошти, на які бізнес розраховував, про допомогу без корупційних ризиків, яка сьогодні життєво необхідна тваринництву", - додав він.

За словами М. Соколова, порядок розподілу коштів за програмою підтримки тваринництва визначатиме Кабінет Міністрів, але обговорень з асоціаціями з цього питання не було.

Як повідомлялося, Верховна Рада затвердила в цілому законопроект про державний бюджет на 2018 рік. За таке рішення проголосували 273 народних депутата на пленарному засіданні в четвер пізно ввечері.

Загальна сума держпідтримки АПК у 2018 році становитиме 7,3 млрд грн проти 6,3 у 2017 році.

У бюджеті 2017 року передбачено виділення аграріям дотацій у розмірі 4 млрд грн на підтримку тваринництва, виробництва молока, садівництва, виноградарства, овочівництва та ін. Із зазначеної суми 2 млрд грн отримають птахівницькі підприємства.

Також у 2017 році передбачено кошти на програму компенсації кредитних ставок аграріям у сумі 300 млн грн, на кредити фермерам - 65 млн грн, на підтримку тваринництва - 170 млн грн, на розвиток хмелярства, закладення нових садів, виноградників, ягідників - 75 млн грн, здешевлення сільгосптехніки - 550 млн грн, на інші програми - 287,8 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview