174499

У Чернівецькій області відкрили сучасну сироварню

За словами голови Глибоцької ОТГ Григорія Ванзуряка, це був проект громади, спрямований на переробку молока на тверді сири та сметану. Фінансувався він австрійською Агенцією розвитку та ПРООН, пише uprom.info.

Загальна вартість проекту – 760 тисяч гривень, з яких 607,3 тисячі – кошти зарубіжних спонсорів, решта грошей надали на основі співфінансування Глибоцька селищна рада та місцевий сільськогосподарський самообслуговуючий кооператив.
Сироварня готова на 70 відсотків, але вже може виготовляти сири терміном від трьох до шести місяців. Передбачається, що в перспективі тут буде встановлена лінія пакетованого молока. Обладнання нове, вітчизняного виробництва. Наразі в Михайлівці виготовляють чотири види сирів, реалізовують вдома.

Молоко заготовляють у 32 селянських господарствах, в добу переробляють півтонни сировини, хоча промислова потужність сироварні – тонна молока.

В урочистостях взяла участь і виступила Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер.

Вітчизняні фермери можуть замінити американських на китайських ринках

Під тариф будуть підпадати практично всі свіжі та заморожені фрукти та горіхи, в тому числі такі важливі для України товари як яблуко, черешня, ягоди, волоський горіх. Про це повідомляє Українська Плодоовочева Асоціація, пише kurkul.com.

Знайти заміну США буде складно, тому преміальна продукція на ринку Китаю може суттєво подорожчати, що зробить привабливим постачання продукції з Європи, в т.ч. з України.

Виручка виробників фруктів США від торгівлі з Китаєм складає близько $600 млн/рік. Черешні США експортує на суму приблизно $150 млн, яблук — на $50-70 млн, столового винограду на $70-100 млн.

Україна очолила рейтинг експортерів казеїну в ЄС

Про це повідомляє Максим Фастєєв, аналітик агентства «Інфагро», на своїй сторінці в Facebook, пише agravery.com.

«ЄС — традиційний ринок збуту (Польща, Німеччина), казеїн — вважається "технічним" продуктом, тому йде на експорт не по молочним кодами і виробничі майданчики не вимагають "харчової" сертифікації (основне b2b використання — косметична галузь)», — пише аналітик.

Згідно з повідомленням, вміст білка в продукті — 90%, тому його сушка розглядається як альтернатива виробництва сухого знежиреного молока. А, з урахуванням низьких цінників на СЗМ в минулому році (і в нинішньому) виробництво казеїну було вигідним.

Український соусний гігант почав в Італії виробництво спагеті

Про це повідомив керівник департаменту маркетингу компанії Олександр Конончук, пише НВ.

"У 2018 року ми запустили нову категорію - спагеті з 100% органічно чистих твердих сортів пшениці. Якість продукції Щедро підтверджено європейської органічної сертифікацією та гарантовано нашим італійським партнером - компанією Valdigrano di Flavio Pagani", - зазначив він.

За його словами, вся сировина для виробництва спагеті і виробничі потужності зосереджені на території Італії.

Керівник департаменту маркетингу зазначив, що залежно від націнки торгової мережі пачка органічних спагетті в Україні буде коштувати 27-33 грн.

Щедро виробляє продукцію під однойменною торговельною маркою. Працює на масложировому ринку в сегменті маргаринів, майонезів, соусів і гірчиці. Асортимент нараховує більш ніж 200 різновидів продукції. Експортує продукцію в 27 країн світу, зокрема, в Вірменію, Грузію, Узбекистан, Киргизстан, Білорусь, Латвію, Литву, Естонію, Угорщину, Румунію, Ізраїль, Німеччину, Казахстан, Туркменістан тощо.

Продукція Щедро виробляється на Харківському, Львівському жиркомбінаті та Запорізькому олієжиркомбинаті.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, засновником компанії Щедро є кіпрська Schedro Group Ltd., кінцевим бенефіціаром - Анатолій Мартинов.

Уряд підвищить мито на імпорт міндобрив з Росії

Про це пише УНН з посиланням на повідомлення Мінекономрозвитку.

“26 березня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри), походженням з Російської Федерації. Відтепер, антидемпінгове мито для ПАТ “Дорогобуж” становитиме 29,25%, для інших експортерів та загалом для Російської Федерації — 42,96%. Рішення Комісії набуває чинності з дня опублікування повідомлення про нього в “Урядовому кур’єрі”, — сказано у повідомленні.

Під час засідання Комісія встановила, що рівень застосовуваних остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з РФ є недостатнім для усунення демпінгу, який шкодить українським виробникам.

Враховуючи комплексний характер питання та з метою недопущення створення штучного дефіциту мінеральних добрив на внутрішньому ринку України, Міжвідомча комісія вирішила, зокрема:

    звернутись до Кабінету Міністрів України з проханням направити звернення до Верховної Ради України з пропозицією активізувати роботу над прийняттям проекту Закону № 6422 “Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України” з метою диверсифікації постачання добрив в Україну;
    звернутись до Антимонопольного комітету України з пропозицією щодо вжиття заходів з контролю за цінами на добрива на внутрішньому ринку України;
    опрацювати питання звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо виключення товару, що є об’єктом застосування антидемпінгових заходів з переліку товарів, заборонених до ввезення в Україну з РФ (постанова КМУ від 30 грудня 2015 р. № 1147).

Додамо, зараз щодо імпорту товарів з Російської Федерації діють 12 захисних торговельних заходів (10 антидемпінгових, 1 компенсаційний та 1 спеціальний). Крім того, проводиться три розслідування щодо демпінгового імпорту російських міндобрив (карбамідно-формальдегідна продукція, нітрат амонію, сірчана кислота та олеум).

Нагадаємо, оцінка потенційних втрат врожаю за 2017 рік через надвисокі ціни на мінеральні добрива становить 32 млрд грн щодо усіх категорій господарств, а стосовно сільськогосподарських підприємств — понад 23 млрд грн.

Аграрії Львівщини отримають 23 мільйони гривень на розвиток бізнесу

Також передбачено кошти у районних бюджетах в сумі 3,4 млн грн, з них профінансовано 0,3 млн грн. Про це заявила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Наталія Хмиз, повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

За її словами, ввели новий напрям підтримки для сільськогосподарських кооперативів, членами якого є селянські, фермерські господарства, які здійснюють діяльність з вирощування малини. А також збільшили фінансову підтримку у вигляді пільгових кредитів на зворотній основі на реалізацію бізнес-планів в аграрному секторі до 14,9 млн грн.

В основному районні програми спрямовані на підтримку галузі тваринництва (1,4 млн грн). Найбільший фінансовий ресурс на підтримку аграріїв виділено у Яворівському (700,0 тис грн, Жовківському (600,0 тис грн) та у Пустомитівському (500 тис грн) районах.