У Держпродспоживслужбі похвалились розширенням торгівельної географії України

Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, підбиваючи підсумки року, пише Укрінформ.

З його слів, 18 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів погоджено на експорт продукції тваринного походження і 20 форм на імпорт підконтрольних товарів в Україну.

«У поточному році ми серйозно попрацювали над розширенням географії експортного постачання продукції нашої держави та збільшили кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження. Наприклад, до ЄС наразі мають право експорту 289 українських підприємств, у тому числі 109 виробників харчових продуктів та 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження», - зазначив керівник відомства.

За його словами, зараз Держпродспоживслужба проходить оцінку еквівалентності державної системи контролю щодо експорту продуктів тваринного походження з боку 30 іноземних ветеринарних служб. Відкрито ринки для лінійки із 30 товарів. На звернення українських виробників Держпродспоживслужба веде перемовини щодо просування української продукції на ринки 40 країн.

«Особливо хочу відзначити прогрес у розвитку двосторонніх відносин в аграрній сфері, між Україною і Китайською Народною Республікою. У квітні ми з компетентним органом Китаю підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до КНР. Також вдалося до 27-ми розширити список українських підприємств, які мають право експорту молочної продукції на ринок КНР. А у вересні були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту до Китаю шроту та жому. На розгляді у китайської сторони перебувають матеріали для проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо ріпаку, пшениці, сорго, черешні, яблук і лохини», - повідомив Володимир Лапа та додав, що у 2017 році також були надіслані аналітичні матеріали щодо квасолі у Бразилію та Гватемалу, та щодо яблук і лохини в Індію.

Однією з ключових подій 2017 року, за словами голови Держпродспоживслужби, стало прийняття Закону «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (№2042), який продовжує реформування системи державного контролю безпечності харчових продуктів та виводить її на новий рівень. Цей закон наближує вітчизняну систему контролю безпечності харчових продуктів до європейської.

Цього року Держпродспоживслужба посилила роботу щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення та запобігання надходження в обіг неякісних продуктів харчування. У цьому контексті служба розпочала постійні моніторингові дослідження задля запобігання виникненню спалахів інфекційних хвороб, отруєнь громадян та розповсюдження інфекційних хвороб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні легально переробляють рибу лише 14% рибних підприємств

Найбільшими постачальниками риби до України є Норвегія, Ісландія і США. До слова, поставки дорогих форелі, лосося й тунця в Україну скорочуються останні три роки. Українці їдять дешеву рибу: мойву, скумбрію, хек, минтай. Останнім часом налягають на оселедець. Приміром, торік його імпорт виріс на 43%.  

Загалом через відсутність сертифіката походження – державного документа, який би підтверджував легальність рибного продукту, в Україну завозять рибу невідомого походження й поганої якості.

«В Україні рибний ринок перетворився на смітник, – зазначає Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України, передає Gazeta.ua. – Експерти Європейського Фонду підтримки реформ в Україні розробили законопроект щодо введення сертифіката походження. Але він стосується лише вітчизняної риби».

Контроль під час ввезення риби неналежний, каже Чистяков. Єдина електронна система, яка б взаємодіяла з європейською системою простежуваності риби – відсутня.

Легальною переробкою риби в Україні займаються лише 20 великих підприємств. Усього в країні працює близько 140 подібних компаній.

«Решту – в’ялять, сушать, коптять приватні підприємці у себе на подвір’ї, серед курей і свиней, у повній антисанітарії», – одностайний Чистяков.

Нині українці вживають лише 15% української риби. За роки незалежності її вилов скоротився майже у 13 разів. Нині на одного вітчизняного споживача припадає 9 кг риби на рік, тоді як у 1991 році цифра сягала 24 кг. В європейських країнах їдять 20-30 кг риби на рік, у Японії – 70.

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Як в Україні організували прибуткове виробництво корисних цукерок

Для того щоб запустити таке виробництво, не потрібно якогось дорогого обладнання, а вести бізнес може одна людина, пише expres.ua.

"Для виробництва корисних цукерок досить мати кухонну плиту та деко, щоб підсушити горіхи, гарячу воду, щоб розмочити сухофрукти, м’ясорубку, щоб усе перемолоти до потрібної консистенції, і, звісно, холодильних для зберігання готових виробів, - розповідає 27-річна Вікторія Ямчук. - Я два роки вела цей бізнес самотужки, і він був моїм основним джерелом доходу, сама доправляла солодощі замовникам, але тепер роботи так багато, що час наймати помічників".

Жінка робить солодощі із найрізноманітніших сухофруктів та горіхів, а прикрашає кунжутом або кокосовою стружкою, інколи додає до цукерок лимонний сік.

Усі рецепти солодощів Вікторії - авторські. І красиві обгортки та упаковки для своєї продукції дівчина виготовляє власноруч. А сам бізнес розпочала з того, що приходила до потенційних клієнтів зі зразками своїх цукерок, аби прорекламувати себе.

"Я обирала ті заклади, які мені були до душі й де б хотіла бачити свої цукерки в меню. Підходила до адміністраторів і рекламувала товар. Мовляв, це ексклюзивні солодощі, з якісних натуральних складників. І питала, чи не хотіли б вони пропонувати їх своїм клієнтам разом з кавою? Я розповідала про свої цукерки щиро та емоційно, бо вірила в те, що кажу. І це спрацювало!" - згадує Вікторія.

Одна корисна цукерка коштує сім гривень, її собівартість - дві гривні, а з упаковкою - три.

"Звісно, я не реалізую їх поштучно. Є коробочки по 10, 12 і 25 цукерок. Найкраще, коли роблять корпоративні замовлення або беруть на весілля, - каже Вікторія. - З однієї великої коробочки виходить 100 гривень чистого прибутку. А із замовлення на 1000 штук - 4000 гривень. Це не беручи до уваги регулярних поставок у кав’ярні. Найбільший попит на цукерки - на свята, особливо зимові, тоді доводиться працювати аж до вечора 31 грудня, аби встигнути виконати всі замовлення та доставити клієнтам".

У наш час, коли здорове харчування стало модним, навіть солодощі навчилися робити корисними і безпечними для фігури. Для того щоб запустити таке виробництво, не потрібно якогось дорогого обладнання, а вести бізнес може одна людина. "Для виробництва корисних цукерок досить мати кухонну плиту та деко, щоб підсушити горіхи, гарячу воду, щоб розмочити сухофрукти, м’ясорубку, щоб усе перемолоти до потрібної консистенції, і, звісно, холодильних для зберігання готових виробів, - розповідає 27-річна Вікторія Ямчук. - Я два роки вела цей бізнес самотужки, і він був моїм основним джерелом доходу, сама доправляла солодощі замовникам, але тепер роботи так багато, що час наймати помічників". Жінка робить солодощі із найрізноманітніших сухофруктів та горіхів, а прикрашає кунжутом або кокосовою стужкою, інколи додає до цукерок лимонний сік. Усі рецепти солодощів Вікторії - авторські. І красиві обгортки та упаковки для своєї продукції дівчина виготовляє власноруч. А сам бізнес розпочала з того, що приходила до потенційних клієнтів зі зразками своїх цукерок, аби прорекламувати себе. "Я обирала ті заклади, які мені були до душі й де б хотіла бачити свої цукерки в меню. Підходила до адміністраторів і рекламувала товар. Мовляв, це ексклюзивні солодощі, з якісних натуральних складників. І питала, чи не хотіли б вони пропонувати їх своїм клієнтам разом з кавою? Я розповідала про свої цукерки щиро та емоційно, бо вірила в те, що кажу. І це спрацювало!" - згадує Вікторія. Одна корисна цукерка коштує сім гривень, її собівартість - дві гривні, а з упаковкою - три. "Звісно, я не реалізую їх поштучно. Є коробочки по 10, 12 і 25 цукерок. Найкраще, коли роблять корпоративні замовлення або беруть на весілля, - каже Вікторія. - З однієї великої коробочки виходить 100 гривень чистого прибутку. А із замовлення на 1000 штук - 4000 гривень. Це не беручи до уваги регулярних поставок у кав’ярні. Найбільший попит на цукерки - на свята, особливо зимові, тоді доводиться працювати аж до вечора 31 грудня, аби встигнути виконати всі замовлення та доставити клієнтам".
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2017/12/22/277703-taki-solodki-zarobitky-napolegly...

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДФС стягнула з сільгоспвиробників 4,8 млн грн штрафів за два місяці

Після збору врожаю за період з вересня по листопад цього року в одній з областей проведено 198 перевірок суб’єктів господарювання. За результатами перевірок було узгоджено штрафи на суму 4,8 млн грн. З них до бюджету вже сплачено 2,8 млн грн. Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби.

Як зазначає ДФС, було помічено 36 випадків порушення вимог щодо проведення розрахункових операцій.

Також було помічено 155 випадків неоприбуткування (неповного/несвоєчасного оприбуткування) готівкових коштів. Згідно з цім було накладено штрафи на суму понад 5 млн грн.

Також штраф на суму 1,2 млн грн було накладено за 34 випадки перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства та видачі готівкових коштів без звіту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄС і Фонд Гейтса виділяють 570 млн євро для інновацій в сільському господарстві

З цієї суми ЄС виділяє 270 млн євро, Фонд Гейтса - 300 млн євро, пише propozitsiya.com.

Кошти підуть на фінансування досліджень ГМО та проблеми зміну клімату. Протидія змінам клімату особливо важлива для менш розвинених країн, де екстремальні погодні явища можуть призвести до різкого скорочення врожайності і навіть до голоду.

Коло досліджень буде охоплювати агрономію для первинної продукції, технології для всіх етапів обробки, загальну організацію ланцюгів доданої вартості і будуть зосереджені на основних заходах для збільшення робочих місць і забезпечення продовольчої безпеки продуктів і харчування.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво української агропродукції може зрости втричі – глава Аграрного фонду

Експорт української аграрної продукції цього року б'є рекорди. Так, за даними Міністерства аграрної політики, за десять місяців 2017 року (січень-жовтень) обсяг експорту збільшився на $2,7 млрд – до $14,7 млрд.

Основними покупцями української агропродукції стали Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) і Нідерланди (6,9%). До Європейського Союзу з Україною було відправлено агропродукції на $1,3 млрд більше, ніж минулого року.

Крім того, українські аграрії стрімко виходять на закордонні ринки. Так, нещодавно 9 підприємствам дозволили експорт продукції в Китай. Зважаючи на темпи зростання попиту на українські товари, це ще далеко не межа.

Про те, як аграрний сектор пережив рік, що минає і наскільки український аграрний сектор може стати ефективним в майбутньому, НВ Бізнес запитав у глави найбільшої державної агрокомпанії Аграрний фонд Андрія Радченка.

– Цього року збільшився експорт української аграрної продукції? Чи відчув на собі це Аграрний фонд?

– Аграрний сектор дійсно б'є рекорди. Ми теж відчули, що причетні до експорту і збільшення експортної виручки, яка надійшла в Україну.

Експорт продукції в порівнянні з 2016 роком зріс майже на 23%. Один з показників – це збільшення експорту тваринництва. Далі йдуть продукти переробки соняшнику, кукурудзи, пшениці, сої та насіння ріпаку. Аграрний фонд, зокрема, експортував 17 тис. т борошна. Це на 70% більше, ніж минулого року.

– Як Україні наростити експорт продукції з високою доданою вартістю?

– Проблема в тому, що більшість переробних підприємств України втратили свої виробничі потужності, оскільки працюють за технологіями і на обладнанні минулого століття. Тому для збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю Україна повинна пройти шлях глобальної модернізації і розвитку переробної промисловості. А для цього українським підприємствам потрібні інвестиції – в модернізацію і будівництво нових об'єктів глибокої переробки зерна, і в цілому переробки продуктів харчування.

– Як ви ставитеся до мораторію на введення ринку землі? Чи варто його знімати?

– На жаль, в цій сфері відсутні чіткі відпрацьовані нормативи. До того ж це питання дуже політизується. Але це не привід його надовго відкладати. Земля – головний капітал українського народу, який повинен охоронятися державою, і вона повинна створити умови для запровадження прозорого ринку землі. В першу чергу, потрібно провести ряд організаційних заходів: створити державний земельний кадастр, дійсно оцінити землю, межі земельних ділянок ввести в держкадастр, визначити правила прозорого продажу землі, вирішити питання захисту прав власників.

Я думаю, що Україні потрібно ще якийсь час, можливо рік, для того, щоб в цій сфері ввести зрозумілі нормативи взаємин.

– Наскільки український аграрний сектор може стати ефективним? Наскільки виросте обсяг продажів і частка ВВП?

– Аграрна сфера сьогодні лідер в нарощуванні ВВП. Україна має родючі землі, виробляє зернові культури, і може їх реалізовувати як всередині країни, так і експортувати.

Перспективи збільшення потужностей аграрного сектора досить великі і можуть подвоїтися і потроїтися в абсолютних цифрах. На жаль, Україні не вистачає інвестицій в інфраструктуру, логістичні комплекси, транспортний склад. Але щоб гроші прийшли, інвесторам потрібна впевненість у завтрашньому дні, щоб вони могли спокійно тут реалізовувати свої проекти. Ось тоді і почнеться розвиток переробної промисловості та підвищиться ефективність аграрного сектора України.

– Як ваша компанія закінчує цей рік? Наскільки він був успішний і які основні результати?

– Цей рік був дуже плідний, але одночасно складний. Аграрний фонд закінчить його з виконанням фінансового плану близько 102%. Відповідно, всі дивіденди, які заплановані, будуть сплачені вчасно і в повному обсязі.

За форвардної програми (закупівля майбутнього врожаю) ми законтрактували 666 тис. т зерна врожаю 2017 року. З них продовольче зерно – близько 479 тис. т. Загальна сума контрактів – 2,9 млрд грн. Це найбільша сума фінансової підтримки, яку ми як державне підприємство, надали агровиробникам. При цьому більшість наших клієнтів – це малі та середні агропідприємства.

Крім того, цього року у нас з'явилася нова програма - Аграрний фонд брав участь в придбанні і реалізації мінеральних добрив. На це ми направили понад 1,6 млрд грн. і закупили приблизно 220 тис. т. На сьогоднішній день понад 60 тис. т мінеральних добрив вже реалізовано в рамках осінньої посівної.

– Які результати принесла програма з постачання добрив на ринок?

– Навесні 2017 року на українському ринку виник дефіцит мінеральних добрив. Причиною, як ви пам'ятаєте, було закриття декількох заводів, зокрема, в Рівному і Черкасах. Одночасно з цим на український ринок почалися активні поставки добрив вітчизняного виробництва. Після численних нарад на рівні Кабінету Міністрів України, було прийнято рішення, що Аграрний фонд візьме участь в покупці і реалізації мінеральних добрив українського виробництва. Це був новий для нас напрямок, але вигідний з економічної точки зору, оскільки до кінця весни-початку літа падала ціна на газ, собівартість добрив знижувалася і ціна закупівлі теж. У цей момент ми почали входити в програму і накопичувати на складах міндобрива.

Зазначу, що ми продаємо добрива не посередникам, а саме сільгоспвиробникам, і в першу чергу тим, з якими співпрацюємо по форвардній програмі. Також ми працюємо з сільгоспвиробниками, з якими не розрахувалися хімзаводи і не поставили добрива.

Таким чином, завдяки програмі Аграрного фонду хімічні заводи змогли відновити свою роботу, а аграрії - отримали добрива, які були їм потрібні.

– А чому ці заводи встали?

– Ми не розбиралися в причинах, чому встали заводи. Це не наш профіль. Але я впевнений, що багато речей були пов'язані з газом, з ціною на газ, з газовими сховищами.

– А де ви газ взяли?

– Аграрний фонд не торгував газом, хоча і була модель, коли можна було за толінговою схемою придбати газ і поставити його на заводи, а оптом вже відбирати продукцію. Але під час всіх нарад, які проходили в Кабінеті міністрів, від цієї моделі відмовилися. Аграрний фонд вклав кошти в покупку міндобрив. А вже компанія-трейдер, яка входить в групу, розподіляла ресурси для покупки газу, для покриття боргів по зарплатах і так далі.

– Яку частку зараз займають російські добрива на ринку?

– Якщо брати азотну групу, то російські добрива становлять понад 30%. Решта – це українські. Ще є трохи з Європи.

– Що повинен зробити аграрій для того, щоб купити у вас добрива?

– Потрібно подати заявку в будь-який регіональний відділення або в центральний офіс. Ми відкрита і клієнтоорієнтована компанія, намагаємося оперативно приймати рішення і максимально задовольняти потреби клієнтів. У нас розроблені механізми, коли добрива ми продаємо не тільки за грошові кошти, а й можемо обміняти на зерно на спотових умовах або реалізувати їх в рамках форвардної програми.

– Які сегменти ринку перспективні для розвитку? На чому зосередити увагу в агросфері?

– Ми будемо займатися своєю обов'язковою програмою – покупкою продовольчого зерна і реалізацією продукту його переробки – борошна. І тут плануємо збільшити нашу частку на ринку. Крім того, ми сконцентруємо зусилля на роздрібі, на фасованій продукції. Якірним продуктом було і залишається борошно, але на полицях магазинів є і інші наші продукти – гречка і вівсяні пластівці. А у 2018 році ми плануємо розширювати лінійку бакалійної продукції – рис, цукор і т.д.

– Чи розглядаєте можливість власного виробництва?

– Розглядаємо різні моделі. Зараз ведемо переговори з турецькою компанією – одним з виробників млинового обладнання. Розглядаємо можливість побудови сучасного млинового комплексу. При цьому дуже намагаємося залучити турецьке фінансування під цей проект. Найближчим часом, думаю, зможемо укласти контракт на поставку млинового обладнання. А на будівництво і введення в експлуатацію цього об'єкта піде близько року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview