178171
182818

У Держстаті розповіли, на скільки зросли ціни на сільгосппродукцію

Про це повідомила Державна служба статистики, пише УНІАН.

Згідно з повідомленням, продукція рослинництва за звітний період подорожчала на 9,5%, а тваринництва – на 24,4%, порівняно з січнем-квітнем 2017 року.

За даними Держстату, у квітні порівняно з березнем цього року сільгосппродукція подорожчала на 3,6%. Зокрема, рослинницька продукція зросла в ціні на 5,2%, а тваринницької – подешевшала на 3,3%.

Відзначається, що, порівняно з квітнем 2017 року, середні ціни в квітні цього року зросли на 13,9%. Зокрема, вартість продукції рослинництва збільшилася 11,8%, а тваринництва - на 24,5%.

Нагадаємо, середні ціни реалізації аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами України в 2017 році зросли на 11,5% в порівнянні з 2016 роком. При цьому, продукція рослинництва в 2017 році подорожчала на 7,3%, а тваринництва – на 30,7%.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Найбільший виробник курятини підняв ціни та збільшив прибуток

Найбільший виробник курятини компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП) Юрія Косюка за підсумками першого кварталу 2018 року отримала $90 млн чистого прибутку, що в 1,6 рази перевищує показник за аналогічний період минулого року.

Як свідчить повідомлення компанії на Лондонській фондовій біржі, продажі МХП за вказаний період зросли на 10% і склали $306 млн. В тому числі $162 млн або 53% від загальної виручки склав експорт.

Операційний прибуток агрохолдингу впав на 16%, до $62 млн. EBITDA скоротилася на 4%, до $89 млн.

При цьому в компанії відзначають, що за 1 квартал вдалося наростити обсяги виробництва м’яса птиці — до 152,2 тис. тонн або на 7% по відношенню до аналогічного періоду минулого року.

Ціна реалізації курятини додала 23%, склавши в середньому 38,78 грн/кг. В доларовому вираженні ціна зросла на 22%. Звідси, в тому числі, і зростання загальної виручки.

А ось продажі соняшникової олії МХП скоротила на 42%, до 47,5 тис. тонн. Таке зниження пояснюється змінами умов поставки, через що в компанії утворилися «зайві» запаси непроданого. Тимчасово.

На противагу цьому реалізація соєвої олії зросла в 2,3 рази, до 18,3 тис. тонн (включаючи 6 тис. тонн, які лишилися ще з четвертого кварталу 2017-го).

Нагадаємо, крім виробництва м’яса птиці МХП займається рослинництвом – виробництвом зернових і олійних, а також їх переробкою. У компанії є підприємства в Нідерландах і Словаччині.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Легалізація сімейних фермерських господарств: Рада підтримала проект змін Податкового кодексу

"За" відповідний законопроект проголосували 253 народних депутата, повідомляє 112.ua.

Відповідно до пояснювальної записки, документ спрямовано на створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств.

"Також метою законопроекту є підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування в контролі над офіційним оформленням договорів оренди шляхом законодавчого встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок", - зазначили автори доопрацьованого документу.

Законопроект передбачає можливість селянам легалізувати свою діяльність і сплачувати єдиний податок, якщо вони працюють виключно в межах господарства, зареєстрованого відповідно до закону "Про фермерське господарство"; займаються виключно виробництвом с/г продукції, її переробкою і постачанням. При цьому працюють лише члени родини, інших людей не винаймають, а площа с/г угідь становить від 2 до 20 гектарів.

Документ також передбачає пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для всіх членів фермерського господарства, у тому числі його голови (доплата ЄСВ за рахунок держбюджету протягом 10 років); встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за паї, до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Голова комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна зазначила, що автор основного законопроекту (№ 6490) передбачав обмеження обсягу продажу товарів для сімейних господарств сумою 1,5 млн грн. Однак у комітеті вирішили, що цього не треба робити.

"Люди на четвертій групі мають сплачувати податок як і юридичні особи, тільки ми їм маємо спростити все інше. Ми внесли багато змін, що такі особи, такі фермерські господарства не являються податковими агентами щодо членів свого господарства. Тобто, знімаємо все те навантаження по веденню такого фермерського господарства. Який фіксований податок - 0,95 % від нормативно-грошової оцінки землі. З яких 0,7 % іде в місцеві громади, 0,25 – в державний бюджет", - пояснила Южаніна.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Регулювання виробництва шоколаду в Україні: якість і стандарти

Але, у дійсності, український шоколад та цукерки експортуються до більше ніж 50 країн світу, зокрема, до держав ЄС, США, Канаду та Ізраїль. Це не один, а кілька десятків виробників, які продають продукцію на іноземних ринках із жорсткою конкуренцією та підвищеними стандартами, пише ТСН.

Так, за 2017 рік Україна експортувала 240 тисяч тонн кондитерських виробів, із них 60 тисяч – шоколадної продукції.

Черговим кроком у сторону якості став закон Мінагропроду від 1 січня 2018 року, який вимагає від виробників шоколаду дотримуватись певних норм вмісту какао-порошку та какао-масла в своїх продуктах. Він не просто підвищує наші стандарти до європейських, а змушує виробників стандартизувати виробництво. Тобто не виробляти окремо продукцію для українського та зарубіжного ринку.

Але використання натуральних какао-продуктів у потрібних пропорціях не єдиний критерій якості. Зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) закликає виробників знижувати вміст цукру у шоколаді до необхідного мінімуму. Так, український "Світоч" ще до 2016 року знизив вміст цукру у продукції на 8 %, а до 2020 зобов’язався опустити його ще на 5 %. Справа у тому, що "Світоч" використовує ті ж внутрішні стандарти виробництва шоколаду, що і Nestle в Швейцарії. Більше того, на їх солодощах навіть зазначається розмір порції, яка може бути частиною щоденного раціонального харчування. Пишуть це для того, щоб споживачі і шоколад їли, і про здоров’я піклувались.

Варто додати, що є норма цукру нижче якої також не варто опускатись. Адже він використовується не тільки для солодкого смаку. Так, цукор надає продукту текстуру, продовжує термін зберігання і допомагає розкривати інші смаки. Тому зменшення його кількості доречне лише в певній мірі.

Ще один важливий показник якості солодощів – частка трансжирів – жирів, які погано виводяться із організму, закупорюють судини та, при значному накопиченні, можуть призводити до серйозних захворювань. Вони зустрічаються у багатьох продуктах природного походження, проте у зовсім незначній частці. Так, у м’ясі та молочних продуктах, серед інших жирів, їх всього 6-8 %. Для шоколаду, за рекомендацією ВООЗ, їх має бути не більше 2 %. Саме цього стандарту дотримуються деякі країни Європи, серед яких Данія та Швейцарія. Відповідно серед українських виробників такого стандарту дотримується "Світоч", як частина швейцарського Nestlé.

З іншого боку, трансжири – це саме та пробоїна, яку мають деякі виробники. Адже, на відміну від вмісту какао-продуктів та цукру у шоколаді, на їх частку звертається значно менша увага. Досягнути рекомендованої ВООЗ відмітки, зокрема у шоколаді та цукерках Nestlé, вдається завдяки такому етапу виробництва, як повна гідрогенізація. На противагу якій є часткова гідрогенізація, за якої частка трансжирів перевищує норму інколи у десятки разів, що значно шкодить здоров’ю людини. Тому "Нестле" на глобальному рівні відмовилося від використання частково гідрогенізованих жирів, як основного джерела трансжирів у продуктах промислового виробництва.

Як результат, ми маємо кілька ключових критеріїв для вибору якісних солодощів: вміст какао-продукції (чим вищий, тим краще), вміст цукру, рекомендовані порції та вміст трансжирів (має бути не вище 2%). Опираючись на них можна самостійно обирати для себе якісну продукцію та піклуватись про своє здоров’я.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Рада зробила крок до мінімізації агрорейдерства

За проект закону № 6049-д під час ранкового засідання ВРУ проголосували 251 обранців, пише ZIK.

Допрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» сьогодні винесли на повторне перше читання.

Як ідеться у пояснювальній записці до законопроекту, «метою і основними завданнями проекту закону є створення ефективного механізму використання масивів земель сільськогосподарського призначення з метою запобігання рейдерству та стимулювання зрошення, а також вирішення проблеми використання земель колективної власності на землю».

Народний депутат України Олег Кулініч, представляючи законопроект, наголосив, що проект закону покликаний встановити цивілізовані правила господарювання у сільськогосподарських масивах земель та зняти питання корупції і рейдерства в АПК.

«Нині склалася така ситуація, коли в кожному полі землю орендує один або два орендарі і постійно збільшується кількість «одноосібників», які планують господарювати самостійно. У результаті маємо на кожному полі велику кількість так званих шахматок. Ця ситуація викликає величезні складнощі та конфлікти між орендарями в межах одного поля. На практиці орендарі іноді можуть домовитися між собою усно про обмін, але юридично це самозахоплення земельної ділянки, тобто, як мінімум, це адміністративне правопорушення, а то і злочин», – наголосив народний обранець та додав, що законопроект пропонує справедливі умови господарювання.

Ваш вибір 'Подобається'.


Рада підтримала проект змін до Земельного кодексу щодо стимулювання створення сімейних фермерських господарств

За відповідний законопроект № 7060 проголосували 230 народних обранців, повідомляє Depo.ua.

Як повідомив заступник голови комітету аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, законопроектом пропонуються зміни, які направлені на спрощення доступу громадян України, які виявили намір створити або розширити сімейне фермерське господарство до земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

"Прийняття цього проекту закону дозволить збільшити кількість сімейних фермерських господарств та їх землеволодінь, сприятиме створенню нових робочих місці, зменшенню корупції у сфері земельних відносин, подальшому розвитку фермерства та сільськогосподарської обслуговуючої кооперації за участю сімейних фермерських господарств", – зазначив доповідач.

Зокрема, законопроектом передбачено:

– запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі,

– встановлення наступних вимог до лотів, які виставляються на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств: площа земельної ділянки не має перевищувати 5 га, строк оренди є фіксованим і визначається у 7 років (для багаторічних насаджень – 25 років, для меліорованих земель – 10 років);

– встановлення правила, за яким загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств одним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, не може становити менше 50% загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прав власності та користування якими було набуто за результатами земельних торгів, організованих цим органом у попередньому календарному році;

– встановлення, що земельні ділянки, одержані в оренду на земельних торгах для створення та розвитку фермерського господарства мають використовуватись лише для лише для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки вирощеної на ній продукції;

– надання права орендарю, який одержав в оренду на аукціоні земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства і добросовісно виконував усі умови договору оренди, право безоплатно одержати у власність частину орендованих земель (до 2,0 га), а іншу частину – викупити із розстроченням платежу на 20 років;

– встановити 7-річну заборону на відчуження земельних ділянок, які одержані громадянами в порядку безоплатної приватизації, передачу їх в користування третім особам, зміну їх цільового призначення;

– встановити заборону на передачу земельних ділянок державної та комунальної власності, які одержані у користування у поза аукціонному порядку, в користування третім особам;

– обмежити коло громадян, які мають право на безоплатне одержання від держави та територіальної громади земельних ділянок у приватну власність працівниками соціальної сфери, учасникам бойових дій та особами, які одержали такі земельні ділянки у користування до набрання чинності Земельним кодексом України, а також власниками будівель та споруд сільськогосподарського призначення, які розташовані на земельній ділянці;

– обмеження площі земельної ділянки державної та комунальної власності, яка може бути надана в оренду поза аукціонами для городництва до 0,6 га.

Ваш вибір 'Цікаво'.