178171

У "ДНР" влаштували "розкулачування" фермерів

Пр це повідомляє Depo з посиланням на координатора групи "Інформаційний спротив" Дмитра Тимчука.

"У "ДНР" підприємства, підконтрольні Захарченку і його оточенню, скуповують у селян сільгосппродукцію за заниженими цінами і продають на Росії в три рази дорожче", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що фермерів, які обурюються даною ситуацією, попереджають, що незадоволених в примусовому порядку будуть відправити на передову.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Panasonic створив робота для збору томатів

Про це пише landlord.ua.

Перевага цього робота для автоматичного збирання томатів перед людиною, полягає в тому, що робот практично не плутає стиглі та нестиглі плоди.

«Машина здатна функціонувати без підзарядки до 10 годин, продовжуючи працювати навіть після заходу сонця, — в цьому випадку використовуються вбудовані світлодіодні світильники», — йдеться у повідомленні.

Проте, робот, створений в Panasonic, поступається людині за швидкістю збирання плодів — на кожен томат робот витрачає 6 секунд, тоді як людині досить 2-3 секунди.

«При створенні роботів для збору соковитих плодів, розробникам доводиться вирішувати безліч завдань. Одне з найбільш складних — оцінка стиглості плоду, щоб не збирати ще недозрілі плоди. Цим займається система миттєвої відеоаналітики. Інше непросте завдання — плоди потрібно зривати, не пошкоджуючи їх, що у випадку м’яких соковитих плодів зробити не так вже й легко. Як правило, в хід йде, так звана, софтроботіка – захват, який створюється завдяки розрідженому повітрю, або гумові прилади», — повідомляє видання.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Україна – світовий лідер із розорюваності ґрунтів

Про це пише «Економічна правда».

Повідомляється, що найбільше розорані землі в Україні — у Херсонській області (90,3%), Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях (85–87%).

У повідомленні також ідеться, що в цих регіонах порушено баланс між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур.

"Наслідки високого ступеня розораності — деградація ґрунтів та опустелення. Ми втрачаємо не лише біологічне розмаїття, а й водні об'єкти, зокрема — малі річки", — цитує видання міністра екології України Остапа Семерака.

За його словами, нинішня модель управління землею спричиняє 25% викидів парникових газів.

Також, за інформацією ДУ «Держґрунтохорона», вирощування культур інтенсивного мінерального живлення, зменшення внесення органічних добрив, поширення процесів ерозії призводить до від'ємного балансу гумусу в ґрунтах.

Крім того, на півдні та сході України більшість виробників для сівозміни використовують соняшник і пшеницю, ігноруючи інші аграрні культури. Це призводить до виснаження ґрунтового покриву.

Шкодить ґрунтам і мораторій на продаж аграрних угідь. Частина фермерів намагається максимізувати прибуток без інвестицій в покращання якості земель.

Причину цього пояснює генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков:

"Мораторій негативно впливає на якість земель. Більшість орендарів намагаються отримати прибуток тут і зараз. Навіщо їм інвестувати в чужу власність".

Директор центру Держродючості Валерій Греков пояснює, що на стан ґрунтів впливають і обсяги внесення мінеральних добрив.

"Господарства, котрі мають стабільні високі врожаї, вносять близько 1 тис кг мінеральних добрив на гектар. Це дозволяє отримувати 80-100 ц/га пшениці та 70-80 ц/га ячменю", — каже експерт.

Проте азотні добрива суттєво підкислюють ґрунтовий покрив, сприяючи його деградації. Внесення органічних добрив за період незалежності порівняно з 1970-1980 роками різко скоротилося, що теж впливає на стан ґрунтів.

Джерело: АgroРolit

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки коштує перша малина

В минулому році першу ягоду виробники запропонували українським споживачам лише в другій половині місяця. В цьому році малина визріла раніше, завдяки теплій погоді в другій половині весни, повідомляє Інфо-Шувар.

Першими збирати малину розпочали господарства Підвенних областей та Закарпаття, зважаючи на досить складну логістику цієї ягоди, поки що знайти її можна переважно на ринках Півдня та Заходу країни. При цьому, ціна на ягоду в цих регіонах однакова: на найбільшому в Західному регіоні оптовому ринку ОРСП «Шувар» та на оптовому ринку «Нежданий» в Херсонській області малина сьогодні коштує 130-140 грн/кг (4,26-4,58 EUR/кг).

Нагадаємо, в минулому році українська малина користувалась досить високим попитом, особливо з боку зарубіжних переробних підприємств. Завдяки цьому Україні вдалось експортувати рекордні 8 тис. тонн замороженої ягоди, та більше 1 тис. тонн свіжої малини. Країни ЄС були головними покупцями української малини, в цьому регіоні власний врожай в 2017 році був дуже скромним через морози в травні. Втім, навіть така висока зацікавленість не змогла втримати ціни на українську малину від падіння, деякі дрібні виробники, які не були в змозі самостійно зібрати промисловий обсяг малини і мали проблеми із якістю, вимушені були в минулому сезоні продавати ягоду досить дешево – по 12-15 грн/кг (0,41-0,52 EUR/кг). Якісна малина в розпал сезону коштувала майже в 2 рази дорожче.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В’єтнам відновив імпорт пшениці з України

Про цей йдеться у документі від 5 червня 2018 року, передає  Українська зернова асоціація, пише  Економічна правда.

Постановою ухвалено рішення відновити імпорт української пшениці та здійснювати суворий фітосанітарний контроль під час імпорту зерна з України.

Нагадаємо, у 2015 році Соціалістична Республіка В’єтнам тимчасово заборонила імпорт пшениці з України у зв’язку з виявленням у зерні амбарного довгоносика, заражене зерно ввозили за підробленими фітосанітарними сертифікатами.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Експорт зернових значно відстає від минулого року

Найбільше відставання по експорту у порівняння із минулим роком показує кукурудза та ячмінь, повідомляє УКАБ. Що стосується пшениці, то тут спостерігаємо значно кращу ситуацію — станом на 1 червня 2018 року Україна експортувала 99% обсягів пшениці від визначених Меморандумом про взаєморозуміння між МінАПП та експортерами. Наразі на зовнішні ринки відвантажено 16,3 млн тонн пшениці, з яких 9,52 млн тонн продовольчої якості. Обсяги експорту ячменю складають 4,2 млн тонн, що на 1,05 млн тонн менше, ніж станом на 1 червня 2017 року. Кукурудзи відправлено на експорт 16,28 млн тонн (-2,31 млн тонн до показника минулого року).

Ольга Харабара, аналітик ринків зернових та олійних культур, Асоціації «Український клуб аграрного» зазначає, що зменшення обсягів експорту зернових культур частково буде компенсоване ростом цін на зернові культури на світовому ринку, що допоможе Україні не так суттєво скоротити валютні надходження від експорту.

Нагадаємо, що середнє значення Індексу цін на зернові ФАО в квітні склало 168,5 пункти, що на 1,7% (2,8 пункти) вище березневого рівня і майже на 15,4% вище за показник квітня 2017 року. Значення індексу продовжує зростати четвертий місяць поспіль у зв'язку зі збільшенням цін на пшеницю, фуражне зерно і рис. У випадку з пшеницею підтримку цінам забезпечують пов'язані з погодою ризики, особливо в США, і активна торгівля, тоді як ціни на кукурудзу ростуть на тлі очікуваного скорочення посівних площ в США і викликаного посухою зниження врожаю в Аргентині.