У ДПЗКУ рейдерські розборки - китайцям є чого боятися

Наразі вже 19 активів корпорації виведено з власності зернової корпорації, і це дає підстави китайським кредиторам побоюватися невиконання Україною своїх зобов’язань. Таку думку у коментарі УНН висловив економіст Олександр Охріменко.

“Так, свого часу ми взяли товарний кредит. Ми взяли гроші (перший транш кредиту у 2012 році — півтора мільярда доларів, — ред.) із того розрахунку, що будемо поставляти кукурудзу. Ми більшу частину поставили. Навіть коли ДПЗКУ збанкрутує — буде правонаступник, який теж повинен буде поставляти кукурудзу. Але є побоювання китайців: буде збій у поставці їм товару 100%.

Бо коли будуть передавати зобов’язання, то з часом з’явиться правонаступник, але цей правонаступник може з’явитися не скоро, може, і через півроку, рік, — з нашим-то бардаком. І поставки будуть затримуватися — оце точно буде, гарантую. І тут побоювання китайців виправдані”, — сказав він.

За словами економіста, руйнація ДПЗКУ є наслідком рейдерських розборок.

“Підприємства виводять (з власності корпорації — ред.), тому що, я так розумію, там свої внутрішні рейдерські розборки.

Підприємство державне, і там багато охочих „порулити“. Це вже, здається, четверта чи п’ята структура, колись це була аграрно-промислова корпорація, потім ще інші назви. Там боргів дуже багато висить, дуже „кормушечна“ структура, і це її постійно доводять до такого рівня, щоб легше збанкрутіти і створити нове державне підприємство”, — сказав він і додав, що зобов’язання ДПЗКУ перед зовнішніми партнерами у такому випадку “будуть передаватися по колу”.

Охріменко нагадав, що у ДПЗКУ досі немає постійного керівника, призначеного за підсумками конкурсу (є тимчасово виконувачка обов’язків І.Марченко — ред.). І тому навколо цієї структури тривають баталії.

Нагадаємо, органи прокуратури у різних регіонах України від імені Мінагрополітики подають позови проти ДПЗКУ, в яких вимагають скасування права власності корпорації на елеватори, хлібні бази, комбінати хлібопродуктів і комбікормів.

Фактично це означає знищення зернового гіганта, що не може не позначитися на його здатності виконувати кредитні зобов’язання перед КНР. Йдеться про кредит в півтора мільярда доларів під держгарантії, який ДПЗКУ отримала від Експортно-імпортного банку Китаю в 2012 році.

Сьогодні китайська сторона вже заблокувала грошові кошти на рахунках корпорації. Сталося це в кінці минулого року. Причину такого кроку кредиторів в ЗМІ пояснюють відсутністю взаєморозуміння з українськими чиновниками, які не тільки не виконували умови кредиту, але й ініціювали відчуження майна ДПЗКУ.

У самому міністерстві аграрної політики, чинний т.в.о міністра Максим Мартинюк прекрасно обізнаний у тому, що відбувається і, “можливо, навіть має особисту в цьому зацікавленість”.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Карпатські буйволи: родзинка для краю й джерело продуктів для гурманів

Вона закінчила школу із золотою медаллю, здобула фах соцпрацівника, зараз отримує другу вищу освіту. Разом із 8 працівниками подружжя доглядає за півсотнею унікальних тварин – карпатських буйволів, пише uzhgorod.net.

Туристи їдуть навіть із зарубіжжя

Пані Інна чекає чергову групу туристів. Львівська фірма везе сюди екскурсантів із різних куточків України. Буває, приїжджають і з Польщі, Угорщини, Молдови, Італії… Їх чекає глінтвейн, дегустація сирів, молока, масла, цікава розповідь про карпатських буйволів. Потім – фотосесія, можливість погладити круторогих гігантів або теляток.

Ще півстоліття тому ці великі спокійні тварини були в нас звичними в господарстві, поголів’я становило кілька тисяч. Тепер чистокровних карпатських буйволів у області не більше вісімдесяти. Єдина в Україні така ферма знаходиться тут, в Олешнику, і утримує 50 особин.

Утримують буйволів і в голосіївському монастирі, з’явився табунець на Одещині, є вони в заповіднику Асканія-Нова. Але, за словами господаря ферми Романа Фетька, то не чистокровні тварини, вони мають гени різних порід. Утім буйволів в Україні так мало, що всі вони, фактично, є родичами одне одному, а це – проблема.

Як буйвіл став у Карпатах екзотом

Зникати буйволи стали з початком колективізації на Закарпатті. Спершу усуспільнювали не лише корів та коней, а й їх. За словами Інни Левдар, один із господарів отримав реальний термін за те, що «заховав» удома буйволицю, корову й коня, не дав у колгосп. «Пильні» сусіди донесли на «куркуля», його засудили, а худобу забрали. Але поголів’я буйволів у колгоспах не прижилося. Ці тварини звикли до одного господаря, стабільних умов, вони потребують значно більше корму, ніж корови. Через хвороби й недоїдання тварини слабшали, керівництво колгоспів їх ліквідувало й уже не намагалося «колективізувати».

Серед причин зникнення – й поява механізованої техніки. Буйвіл тисячоліттями виконував важливу роль у сільському господарстві – ним і орали, і перевозили вантажі, аж доки в Карпати не приїхав трактор.

Цивілізація відіграла ще одну згубну роль. Ця теплолюбна тварина живе переважно біля болотяних місцевостей та теплих джерел. Термальні води або висохли, або людина відібрала їх від природи, не подумавши про потреби буйвола.

І нарешті меліорація. У 1970-х вона «добила» цю унікальну популяцію, оскільки почали висушувати болота. І буйволи залишилися в нас на олешницькій фермі, у Стеблівці, Велятині, Рокосові, Горінчові, Чумальові, Буштині, Верхньому Водяному.

Матріархат у стаді

Буйволи не люблять новоприбулих, щоб увійти в їхній соціум, потрібен час – три тижні. У стаді панує матріархат – усе вирішує буйволиця Жуля, котра потрапила сюди з Тячівщини.

Господарка, вже досить літня жінка, не могла її далі утримувати, дітям це не потрібно, і вирішила продати. Жулю вона доглядала на совість. Буйволиця була настільки великою і тучною, що довелося вирубувати двері в хліві, аби вивести її на подвір’я. Транспортувати – теж проблема. Тому до Олешника вона прийшла пішки. Стадо приймало її важко, як і всіх новачків, але згодом Жуля не тільки пристосувалася, а й почала ставати лідером. Нині вона керує всім. Щоб увести новоприбулих буйволів у колектив, їх тримають поблизу Жулі та деяких інших буйволиць, аби звикали до запаху.

«Продавці яєць від мене ховалися»

На відміну від коров’ячого, буйволяче молоко не має холестерину, внаслідок сильного імунітету буйволам не треба робити щеплення (та й спробуй зробити це крізь товсту «непробивну» шкіру), тому в продукті немає ніяких антибіотиків чи іншої «хімії». Ферма існує вже 11 років, але тільки два роки тому тваринники почали отримувати хоча б символічну віддачу. Весь цей час господарство працювало на збільшення поголів’я – від 8 особин стадо розширили до півсотні. Щоб потомство виросло повноцінним, телят відгодовували лише материнським молоком, і на це йшли всі надої. Позаминулого року стали вирощувати тільки теличок, а бичків – продавати, забивати на м’ясо. Із «зайвого» молока роблять моцарелу, різні види плавлених сирків, масло...

Цей процес – окрема історія. Довго не вдавалося обробляти буйволяче молоко до такої кондиції, щоб підходило для моцарели. Поки вчилися її робити, мусили купити поросят і згодовувати їм «брак».

Для виготовлення сирків потрібні яйця. «Купуючи їх на базарі, – розповідає І. Левдар, – я випитувала, чим годували курей. Бо для сирків підходить не всяке яйце. Врешті бабці на базарі вже почали ховатися від мене, тож довелося самим вирощувати курей, годувати їх кукурудзою та іншим кормом, щоб мати яйця потрібної якості».

Буйволи... в центрі Хуста

А тепер про серйозне. Роман Фетько каже, що буйволів у їхній сім’ї вирощували з діда-прадіда. На Хустщині тварин було порівняно багато ще в 1970-х. Він згадує, що в господарів лише однієї вулиці їх налічувалося близько 150. З ними пов’язані різні життєві колізії. В тому числі й такі, що ніколи не забуваються. В 1978-му радянська влада вирішила ще раз усуспільнити буйволів – забрати їх із приватних господарств у один «колгосп» (наслідки були такі ж плачевні, як і першого разу). У ті роки батько Романа займав керівну посаду на одному з держпідприємств, але при цьому тримав невелике стадо буйволів. Неколективізованих. Знайшовся сусід-«доброзичливець», який повідомив про це в органи. Батько потрапив під жорсткі радянські жорна. Не витримавши тиску, він зібрав усе стадо, вивів у центр Хуста і прив’язав біля міськради. Від переживань здоров’я його було непоправно підірване. Так династія Фетьків надовго втратила буйволів. Але любов до них не зникла.

У 2006-му, коли починався особистий проект «Карпатський буйвіл», Роман Фетько розумів усі ризики такого «бізнесу», його збитковість у найближчій перспективі. Ні тоді, ні зараз українське законодавство просто «не бачить» карпатського буйвола. Його не існує в переліку свійських тварин на загальноукраїнському рівні.

Відчувається, що в Романа Фетька чимало запитань як до влади, так і до суспільства щодо проблеми буйволів. Для фермера важливо знайти відповідь: чи відчувають громади, центри туризму, чиновники, що ці тварини Закарпаттю потрібні? Адже перша стаття в інтернеті про буйволів України відразу згадує наш край. Врешті, чи потрібен він як туристичний об’єкт, чи потрібні сприятливі закони для сільського господарства і для того ж буйвола?

Такі запитання виникають не випадково. От тільки історія з дорожніми знаками для прикладу. Щоб поставити їх, знадобилося півроку ходіння по інстанціях, хоча йшлося не лише про ті, які стосуються фермерського господарства, а й обов’язкові, які встановлюються на в’їзді-виїзді з населеного пункту.

Якість доріг – окрема тема. Віднедавна в Олешник почали приїжджати туристи. Але мало хто хоче їздити пощербленими дорогами. А туризм – це ж кошти, які йдуть і до бюджету міста...

У краї не вистачає місця для буйволів

В Олешнику, де розташоване фермерське господарство, і без того обмаль місця під пасовища. Старе пасло, яке належало місцевим мешканцям від діда-прадіда, виявилося для місцевих недоступним – чиновники держгеокадастру повиділяли там ділянки для нетутешніх людей. А в селі, крім корів, є ще й буйволи, які потребують по 2 гектари пасовища на одну особину.

Це означає, треба би 100 гектарів при наявних дев’яти. Тому їх виганяють на місцеві канави. Від цього ніби нема шкоди. Навпаки – буйволи звільняють рівчаки від бур’янів, трави, верболозу. Але ж цією територією розпоряджаються меліоратори. Вони можуть закрити очі на все, а можуть і нагадати, хто тут хазяїн. Тим часом у планах фермера довести поголів’я до 200 особин. Знайти 400 гектарів малопридатної для сільського господарства заболоченої землі, здавалося б, не так і важко. Але для вирішення справи потрібні і кошти, і час...

Потрібні «наречені» з Євросоюзу

Карпатський буйвіл – тварина особлива. Щоб цей вид розвивався, потрібні самці-плідники, а в нас усі вони мають «родинні зв’язки». Потомство від місцевих биків буде неповноцінне, і це шлях до вимирання. «Заморський» наречений – питання життя і смерті для племені чистокровних буйволів. Тим часом поряд, у Румунії, таких більш, ніж достатньо. Справа за «малим» – потрібні чималі кошти, а ще – подолати бюрократичні бар’єри, щоб провести тварину через кордон. Румуни жартома пропонують: давайте, ми його заженемо через поля на українську територію, а ви забирайте мовчки та оздоровлюйте популяцію. Але цей варіант не проходить навіть жартома. «Карпатський буйвіл» – легальний проект, у якому всі тварини мають паспорти, їх родовід має бути підтверджений документами...

«Не подумайте, що я скаржуся, – каже Роман Фетько. – Наші діди, доглядаючи буйволів, не скаржилися, не рахували збитки-прибутки, а просто давали жити тваринам поряд, на своїй землі. Місця вистачало всім».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перевізника зерна оштрафували майже на 2 тис. євро за перевищення вагових обмежень

Зокрема, маса вантажівки разом з кукурудзою становила 56 тонн при нормативно допустимій нормі у 40 тонн, повідомили в Волинській облдержадміністрації, пише AgroTimes.

Перевізником, який доправляв вантаж із порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт, виявилось підприємство «Захід-Руно», а замовником перевезення – Володимир-Волинська птахофабрика.

Відправником кукурудзи було підприємство «Городище», яке попередньо підписало з Волинською ОДА меморандум про недопущення випадків перевантаження автомобілів.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Аграрії незадоволені механізмом розподілу дотацій

Громадська спілка «Всеукраїнський Аграрний Форум» від імені провідних громадських організацій-членів: ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада, ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням допрацювати утверджений механізм державної підтримки аграрної галузі з урахуванням висновків, які розробила Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) за результатами аналізу порядків розподілу цих коштів.

«Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, доручити профільним міністерствам врахувати зазначений висновок при доопрацюванні вказаних проектів, а також доручити Мінагрополітики підготувати проект постанови Кабінету міністрів України щодо внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, з метою урахування висловлених зауважень», - йдеться у тексті звернення.

Аграрні асоціації зазначили, що цьогорічні порядки розподілу державної підтримки галузі, які уряд затвердив 7 лютого, викликають значне занепокоєння у учасників ринку, як в частині їх загальної доцільності, так і невідповідності діючому законодавству України. На їх переконання, зазначений механізм розподілу коштів неефективний та розроблений в інтересах конкретних великих гравців ринку.

Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об'єднання «Аграрна Рада». Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза».

Крім того, у середу, 26 лютого, в прес-центрі ІА УНІАН пройде прес-конференція, у ході якої ВАР окреслить основні недоліки в затверджених порядках розподілу коштів.

Довідка: Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн з 5,5 млрд грн у 2017 році.

Зокрема, Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, з яких 2,5 млрд грн підуть на здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, а 1,5 млрд грн – на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ. Крім того, уряд направив 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств і кооперативів, 945 млн грн – на часткову компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, і 300 млн грн – на підтримку садівництва та виноградарства.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молочній галузі необхідні світові стандарти

Таку думку висловила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева в межах IV Британсько-українського агробізнес форуму, пише  agroportal.

Зокрема, вона зауважила, що у Великій Британії є досвід розвитку невеликих молочних ферм, й Україні необхідно вивчати, як вони функціонують.
«Оскільки в Україні припинення існування домогосподарств з утриманням 1-2 корів — лише питання часу, нам уже зараз потрібно працювати над їх заміною», — додала Ольга Трофімцева.

За її словами, необхідно приділити увагу аграрним технологіям, які включають в себе не лише виробництво с/г продукції, а й логістику, інфраструктуру, реалізацію виготовленої продукції. Також треба визначитися з питанням, як малі та середні виробники можуть стати частиною «ланцюга збуту» на внутрішньому та зовнішньому ринках.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.

Депутати пропонують обмежити виплату держпідтримки АПК до 150 млн грн одному виробнику на рік

Відповідний законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого розподілу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників" (№8059) зареєстровано у Верховній Раді 23 лютого, пише Інтерфакс-Україна.

Ініціаторами законопроекту виступають Дмитро Святаш, Олег Кришин, Павло Дзюблик, Сергій Хлань, Вадим Нестеренко, Олексій Мушак, Андрій Кот, Микола Люшняк.

Законопроектом пропонується також зобов'язати товаровиробника, який претендує на отримання держпідтримки, надавати Міністерству аграрної політики і продовольства інформацію про всіх пов'язаних з ним осіб, які в цьому році отримають підтримаю.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, відсутність обмеження на суму держпідтримки, яку може отримати один сільгоспвиробник, створює умови для корупції, неефективного витрачання бюджетних коштів у цій сфері за рахунок повернення сплачених податкових відрахувань у формі держпідтримки в необгрунтовано великих обсягах.

У документі зазначено, що одержувачами держпідтримки в 2017 році в Україні за бюджетною програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників" стали 1,7 тис. суб'єктів господарювання, середня сума допомоги в перерахунку на одного одержувача становила 2,3 млн грн, проте 26% виробників отримали від 1,8 грн до 43 тис. грн.

Згідно з даними ДФС, за цією програмою два суб'єкта розділили понад 1,9 млрд грн з 4 млрд грн: майже 35% загальної суми отримав агрохолдинг "Миронівський хлібопродукт" (1,4 млрд грн) і 13% - агрохолдинг "Укрлендфармінг" (0,5 млрд грн).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview