У грудні в Україні почне дорожчати хліб

Теґи: 

Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич.

«В Україні ближче до середини грудня почне дорожчати хліб. Протягом періоду зима - весна 2017-2018 хліб подорожчає на 20%. Для цього є багато чинників. Один з них - подорожчання енергетичних ресурсів», - сказав І. Томич.

Експерт зазначив, що неврожай зернових не вплине на собівартість хліба.

«Ціна на внутрішньому ринку залежить від цін на зовнішніх ринках і експорту, а також зростання мінімальної заробітної плати, транспортування та інших факторів. В половині вартості хліба закладається борошно, а вона в порівнянні з минулим роком вже подорожчала до 20%. У підсумку потрібно готуватися, що перше подорожчання хліба відбудеться вже до нового року. Другий етап подорожчання відбудеться вже навесні, а третій влітку 2018 року», - резюмував В. Томич.

 


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на продукти в Україні за рік вийшли на рівень світових

У жовтні виповниться рік як Кабмін скасував державне регулювання цін на соціально значущі товари. Як свідчать останні дані Держслужби статистики, за цей час більшість соцтовари подорожчало, причому деякі - на 30-45%, що в 2-3 рази більше, ніж середньорічна інфляція. Але окремі продукти зберегли свою ціну, а то і подешевшали. "Сегодня" з'ясувала, чому це сталося і чого чекати далі.

За рік

Нагадаємо, соціально значущі товари - це мінімальний перелік продуктів, який необхідний людині, щоб не залишитися голодним і отримати достатньо калорій і вітамінів. Торгова націнка на ці товари в роздрібній торгівлі не повинна була перевищувати 15% від оптової ціни. За постановою Кабміну №1548 від 1996 року в перелік соцпродуктів входили: молоко жирністю 2,5%, сметана (15%), сир (9%), масло вершкове (72%), олія соняшникова, яловичина і свинина I категорії (з кістками), ковбаса варена I сорту, птиця (тушки), хліб пшеничний з борошна 1 сорту, хліб житній та житньо-пшеничний, борошно пшеничне вищого гатунку, макарони з борошна I сорту, гречка, рис, яйця I категорії, цукор, овочі борщнабора .

За даними Держстату, за рік найбільше подорожчали м'ясо та яйця - на 45%. Кіло свинини коштує тепер в середньому 104 грн (було 72), десяток яєць - 18,5 грн (було 12,7). Далі йдуть молочні продукти і м'ясо птиці - зростання цін на 31-36%. Наприклад, літр молока коштує не 13 грн, а 17, кілограм масла - 95 грн (було 73 грн), куряча тушка - 55 грн / кг (було 41). Приблизно на рівень інфляції, яка за рік склала 16,2% (дані на серпень), подорожчали борошно, хліб і цукор (15-18%), трохи більше - рис (+ 22%) і "варенка" (+ 24%) . А ось олія і дешеві макарони практично не змінилися в ціні. І тільки гречка подешевшала на 5 грн / кг (на 17%).

Експерти

Економісти і аналітики продринку безпосередньо пов'язують подорожчання соцпродуктів зі скасуванням механізму "стримування", але бачать в цьому і позитивний ефект - ціни стали дійсно ринковими. Так, багато позицій стоять як в Європі, але це - стимул для подальшого підвищення зарплат українців до єврорівня.

"Дійсно, скасування регулювання цін призвело до такого зростання цін, - аналізує економіст Іван Нікітченко. - На жаль, держава не передбачила інших механізмів утримання цін, наприклад, зниження податків для виробників, а пільгову ставку ПДВ для сільського господарства і зовсім скасували, як і ефективний механізм субсидій сільгоспвиробникам. Також витрати аграріїв зросли через підвищення цін на паливо, добрива, зростання мінімальної зарплати. Що стосується більш високих, ніж рік тому (в середньому на 60%), цін на борщнабор, то на них регулювання впливало слабо, більше впливають погані погодні умови і як результат - гірший урожай".

Директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко каже, що за більшістю соцпозіцій ціни за рік вийшли на рівень світових або близькі до них, інші ціни залежать від попиту і пропозиції. "Ми експортуємо соняшникову олію, цукор, курятину, яйця, в результаті ціни на них на внутрішньому ринку вже такі, як за кордоном, - сказав нам Дорошенко. - Молочка, м'ясо, хліб теж до них наближаються. А ось гречка була раніше переоцінена, незважаючи на регулювання, тому за рік подешевшала через падіння попиту".

Подальшого значного зростання цін на соцпродукти експерти не обіцяють, але до кінця року можуть подорожчати на рівень інфляції (оціночно на 2-3%) м'ясо, хліб і молочні продукти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Вінничині заробляють на ягодах цілий рік?

Про це пише propozitsiya.com.

Снітківська громада почала зі стратегії, провівши глибокий аналіз потенціалу території та її ресурсів. Тутешні села завжди славилися щедрими садами. Проте здаючи землю в оренду під вирощування зернових, село не отримало б достатньої кількості робочих місць. Технології великих агрохолдингів із застосуванням сучасної широкозахватної техніки та високою продуктивністю мають зворотній бік: мало зайнятих людей на гектар.

«Розробка стратегії на підставі аналізу вивела нас на те, що вирощування ягід і фруктів, окрім працевлаштування селян, підвищить рентабельність кожного гектара. Візьмімо чисту математику: прибутковість одного гектара пшениці за максимального врожаю 10 т – це близько 30 тис. грн. Тоді як прибутковість тієї ж полуниці за врожайності 10 т/га, навіть за мінімальної оптової ціни в 10 грн/кг, вже 100 тис. грн. До того ж у виробництві зернових на гектарі працює один тракторист та один комбайнер. Натомість у виробництві сортових ягід на одному гектарі буде задіяно щонайменше 20-30 людей», – пояснює сільський голова Сніткова Віктор Ольшевський.

Одним з перших заснував тут фермерське господарство Сергій Українець, керівник «Тріада МК». Людям без оплати роздали якісний посадковий матеріал, агрономи провели майстер-клас з висаджування й догляду за рослинами, а вирощені ягоди закуповують. За 4 роки висадили яблучні сади, ягідники, а цього року ще й чимало вишень. І все це на невеликих ділянках, близько 200 га.

У Сніткові важливо було не просто налагодити вирощування ягід, а й піти далі – створити переробне підприємство, додає С. Українець. Адже вирощування ягід – сезонна робота. Тож у Вінниці розпочали будівництво комбінату з замороження та виробництва соків, а цьогоріч планують закласти лінію з виготовлення джемів.

У господарстві все йде за чітким планом: у травні починають збирати полуницю, потім переходять на літню малину, далі – на осінню, з осінньої малини – на збирання яблук. Відтак починається обрізування, а в січні – місяць відпочинку, і планування. Потім - знову 11 місяців роботи, обсяг якої постійно більшає. Дерева підростають, тож щороку потрібно ще більше садівників. Якщо в перший рік їх працювало 10-12, наступного – вже 20-30. Цьогоріч кількість зайнятих людей знову зросте, кажуть у господарстві. Як наслідок, збирати ягоди на угіддя господарства приїжджають з усієї округи, а роботи вистачає не лише в сезон, а й впродовж року.

Селяни охоче сприйняли ідею з ягідництвом. Нині у Сніткові ягідною справою займається чи не кожен мешканець. Працюючи від восьмої ранку до п’ятої вечора, мають 5-6 тис. грн.

Вивести ягідну справу на високий рівень у селі допомогло проведення водогону. За мізерного бюджету сільради в 300 тис. грн Снітків зміг залучити 1,8 млн грн на будівництво водогону. Завдяки фонду DESPRO нині мають водогін. Його збудували за вісім місяців і ввели в експлуатацію 2016 року. Сьогодні створено комунальне підприємство, що надає послуги водопостачання.

Усе це позитивно вплинуло на ситуацію в селі. Подорожчали помешкання, люди їдуть сюди, бо є робота й гарні побутові умови. А нещодавно в селі збудували дитсадок, адже кількість дітей теж зростає.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МВФ вимагає почати підготовку до земельної реформи

Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман.

За його словами, основна мета земельної реформи - зміцнення та стабілізація аграрного сектору України.

"Ми розуміємо, що потрібен час для ефективної й оптимальної реалізації земельної реформи. Також ми розуміємо, що до її імплементації необхідно досягти консенсусу по всім параметрам. Саме тому строки по впровадженню земельної реформи все ще обговорюються. Але в той же час ми вважаємо, що уряду пора почати підготовчу роботу перед запуском ринку земель",- сказав Люнгман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені готові почати пересадку свинячих органів людині через 2 роки

За словами одного з дослідників з національного проекту з ксенотрансплантації, перша така операція з пересадки може пройти всього через 2 роки, пише agroportal.ua.

Нещодавні експерименти, проведені в Китаї, Японії, Південній Кореї, Європі та США, показали, що тварини з пересадженим свинячим органом можуть жити кілька років. Наприклад, бабуїн c серцем свині прожив 3 роки в Національному інституті охорони здоров'я США.

У Китаї знаходиться перший у світі промисловий завод по виробництву клонованих поросят. В Інституті біотехнологій в Шеньчжені щорічно виробляється 500 свиней. Також в Китаї є менш великі ферми.

Потреба в клонованих органах в Китаї зросла після того, як уряд у 2015 році заборонив використовувати для цих цілей органи страчених злочинців, які були головним джерелом протягом десятиліть. За даними китайського МОЗ, менше 10 тисяч чоловік пожертвували свої органи в період з 2010 по 2016 року — цього недостатньо: щорічно понад 1,5 млн пацієнтів потребують трансплантації.

За словами Чжао Цзицзяна, директора Дослідницького центру по вивченню метаболічних захворювань у Медичному університеті Нанкіна в провінції Цзянсу, в країні існує величезний попит на операції по пересадці із-за великої кількості серцево-судинних захворювань, раку легенів і гепатиту.

«Ми очікуємо, що уряд, нарешті, припинить мовчання і дозволить клінічні випробування», — розповідає Чжао.

Органи свині схожі на людські за розміром і метаболізмом, і тому найбільш підходять для трансплантації. У Китаї в листопаді минулого року успішно пройшла пересадка печінки свині мавпі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії просять посприяти відновленню нормальної торгівлі зерном

 

Найбільші аграрні асоціації України надіслали офіційне звернення до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати наказ Міністерства фінансів від 18 вересня №776, що вирішує проблему з блокуванням податкових накладних, через яку велика кількість підприємств не може реалізувати зібраний врожай.

Звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу.

«Ми відправили колективне звернення від імені усіх найбільших аграрних асоціацій до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати цей наказ Мінфіну в Міністерстві юстиції. Якщо вони бачать в ньому недоліки й необхідність допрацювання, то матимуть можливість внести подальші зміни. Ми й самі маємо ряд пропозицій, але зараз гальмувати цей наказ не можна, інакше це буде злочин проти всієї сільськогосподарської галузі», - наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Нагадаємо, нормальна торгівля сільськогосподарською продукцією стала неможлива у зв’язку з роботою автоматичної системи зупинки реєстрації податкових накладних. Ця програма відносить операції аграрних підприємств до розряду фіктивних, оскільки вони закуповують одні товари (засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива та ін.), а продають зовсім інші (пшеницю, ячмінь, соняшник тощо). Розблокування податкової накладної відбувається шляхом подачі до ДФС так званої технологічної карти, яка надає інформацію про діяльність підприємства. Реєстрація техкарт проводиться співробітниками податкової вручну за рішенням спеціальної комісії в ДФС, що в масштабах всієї галузі займе тривалий час. Саме тому згаданий наказ Мінфіну передбачає автоматичну (а не шляхом рішення комісії) реєстрацію технологічних карт для всіх сільськогосподарських підприємств, що були платниками ПДВ за спецрежимом у 2016 році або є отримувачами бюджетних дотацій цього року.

У своєму зверненні аграрії наголосили, що більшість рослинницької продукції реалізується восени після збирання врожаю, тому проблеми в роботі системи і ДФС загрожують створенням штучної кризи у всьому рослинництві і потребують негайного вирішення.

«Неможливість реєстрації податкової накладної, що є передумовою надання податкового кредиту покупцеві, призводить до призупинення оплати за відповідними договорами купівлі-продажу і відповідно ставить під загрозу зриву проведення осінніх польових робіт. Зазначене спричинить колапс агропромислового комплексу України, різке зростання цін та дефіцит цілої низки харчових продуктів», - йдеться у зверненні.

Щоб попередити ці проблеми, аграрії закликали прем’єр-міністра та міністра юстиції сприяти якнайшвидшій державній реєстрації вищезазначеного наказу Мінфіну для набрання ним чинності в найкоротший строк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview