У Київській області шукають інвестора для будівництва агроіндустріального парку

"Ми шукаємо інвестора не тільки з грошима, але і з технологіями для будівництва агроіндустріального парку, де буде охолодження, заморожування, пакування, переробка плодово-ягідної продукції. Інвестиції в такий парк оцінюються від 20 до 30 млн доларів", - повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" директор кооперативу Олександр Ткачук.

Зараз 12 компаній-членів кооперативу мають в управлінні 500 га землі. Учасники кооперативу вирощують лохину, смородину, малину, полуницю.

"У нас є гуртожитки для працівників на 500 осіб, спільна техніка, обладнання, ми разом отримуємо консультації іноземних фахівців, разом купуємо ЗЗР, закуповуємо упаковку, охолоджуємо ягоди, а також спільно їх реалізуємо", - додав керівник "Агровесни-2011".

Він уточнив, що підприємства, які стають учасниками кооперативу, спочатку інвестують в розвиток 1-5 млн грн.

"У цьому році із-за весняних заморозків ми втратили близько 50% врожаю полуниці, 25% - малини і смородини. Середня врожайність ремонтантної полуниці становить 20-30 тонн/га, малини - 8-12 тонн/га, смородини - 3-8 тонн/га", - прокоментував результати збирання врожаю О. Ткачук.

"Агровесна-2011" реалізує свою продукцію на внутрішньому ринку, але планує розвивати експортний напрям, у зв'язку з чим проходить сертифікацію GlobalGAP.

Один з учасників кооперативу - ТОВ "ВАТ Флора" отримав сертифікат "Органік стандарт" і реалізує свою продукцію під ТМ Plantius.

"Ми продаємо ягоди на внутрішньому ринку, але плануємо працювати з ринком ЄС, для цього нам потрібно побудувати більш сучасний холодильник. Ми будемо приймати участь у міжнародній виставці AFL2017 в Гонконзі, де хочемо показати себе і подивитися, як ягідний бізнес розвивається в світі", - заявив О. Ткачук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто очолює аграрне рейдерство в Україні?

Про це пише у своєму блозі на "Економічній правді" Іван Мірошніченко, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

У четвер прем'єр та уряд підтримали створення в регіонах оперативних штабів з боротьби із спробами рейдерських захоплень земель та зібраного урожаю.

Це стало можливим завдяки численним зверненням народних депутатів та представників громадської організації "Самооборона підприємців".

"Щороку бачимо одну картину: аграрії стають жертвами спроб захоплення врожаю і землі нечистими на руку ділками", — зазначив міністр юстиції Павло Петренко.

За його словами, аби протистояти цьому ганебному явищу, уряд доручив головам ОДА спільно з підрозділами Мін'юсту, МВС, Держгеокадастру та аграрними асоціаціями створити оперативні штаби для захисту підприємств від рейдерів.

"Однак Павло Петренко не повідомив головного: сліди рейдерських захоплень зазвичай ведуть до людей, так чи інакше наближених до високопосадовців. У багатьох випадках фігурують одні й ті ж прізвища, які добре відомі членам комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін'юсті.

При цьому Петренко цинічно перекладає контроль за ситуацією з рейдерськими захопленнями на керівників областей, які також зобов'язані кожні два тижні надавати уряду інформацію про стан справ у сфері аграрного рейдерства.

Це у той час, коли міністерство Петренка кожного тижня генерує відписки від регулярних звернень народних депутатів про майже щоденні факти захоплень та банального грабунку фермерів при повному сприянні МВС та прокуратури", - зазначає Іван Мірошніченко.

"За результатами звіту ми ставитимемо питання щодо кадрових рішень стосовно керівників територіальних органів, які сприяли рейдерам чи не вживали заходів для захисту аграріїв", — заявили в Кабміні.

"Чому лише територіальних органів? Адже пособництво рейдерству простежується і в діях керівництва Мін'юсту. Петренко повідомив, що під керівництвом першого віце-прем'єра Степана Кубіва сформована робоча група з представників Мін'юсту, МВС та Мінагрополітики, до якої за бажанням можуть долучитися представники прокуратури, профільного комітету Верховної Ради, ЄБА та громадських аграрних спілок", - підкреслює Іван Мірошніченко.

"Однак ця "робоча" група жодного разу не збиралася і призначила свою першу зустріч аж на вересень. Саме на той час, коли фермерські врожаї уже зберуть і розпродадуть рейдери та їх покровителі. Та й голови ОДА за вказівкою Петренка повинні підготувати звіт за період жнив до 15 листопада, напевне, з тих же причин.

Урядовий портал повідомляє, що ініціатива щодо створення оперативних штабів виникла після візиту Петренка до Херсонської та Миколаївської областей, де він зустрічався з представниками сільськогосподарського сектору.

Це при тому, що громадська організація "Самооборона підприємців" почала бити на сполох разом з народними депутатами ще місяць тому. Однак перші банальні відписки на депутатські звернення були отримані тільки останніми днями", - зауважує народний депутат.

"Дивлячись на повну бездіяльність та окозамилювання з боку міністерств і найвищих чиновників, учасники "Самооборони підприємців" та народні депутати, які ініціювали створення постійної міжвідомчої робочої групи, вимагають таке.

1. Протягом тижня створити центральну постійну міжвідомчу робочу групу у складі прем'єра та голів Мінагрополітики, Мін'юсту, МВС та ГПУ.

2. Узяти під повний контроль громадськості роботу групи та призначення її складу, включивши у її наглядову раду представників громадської організації "Самооборона підприємців", яка тримає на контролі понад півтора десятка кричущих фактів рейдерського свавілля проти фермерів.

"Самооборона підприємців" допомагає боротися з рейдерами у кількох областях.

На Кіровоградщині — щодо ТОВ "Нива-2010" (Бережинка), ПСП "Гайдук" (Долинська), ФГ "Агроперспектива", ФГ "Матвєєв", ФОП "Матвєєв" (Петрове), ПСП "Богнер" (Богданівка), ПСП імені Димитрова (Добре), ТОВ "Агроактив" (Писанка).

На Миколаївщині — щодо ТОВ "НЕСТ", Братського маслопресового заводу (Братське), на Дніпропетровщині — щодо ФГ "Дар" (Попасне), ФГ "Сім вітрів" (Мар'янівка), на Вінниччині — щодо ПСП "Авангард" (Осична), на Полтавщині — щодо ТОВ "Хорольський завод дитячих продуктів харчування" (Хорол).

При цьому з кожним днем заяв про вчинення нахабних рейдерських захоплень надходить все більше. Уже є факти рейдерських дій на десятках підприємств із п'яти областей. Майже кожному підприємству завдано збитків на мільйони доларів, а заводам переробної промисловості — на десятки мільйонів доларів.

Система продовжує чинити опір активістам і, схоже, це ще не кінець.

Ми наголошуємо: комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін'юсті працює на повну делегітимізацію інституту приватної власності в Україні, створюючи небезпечний прецедент та наражаючи країну на небезпеку втрати залишків інвестиційної привабливості для будь-яких інвесторів.

Саме тому ми вимагаємо негайного повного контролю над цією комісією з боку влади та громадськості, а також всебічного розслідування її діяльності відповідними правоохоронними та антикорупційними органами", - підсумовує Іван Мірошніченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У вересні підскочать ціни на яйця

Про це Українським Новинам повідомив керівник асоціації Сергій Карпенко.

"У другій половині року ми очікуємо підвищення цінових трендів на яйця курячі харчові, оскільки з лютого по вересень виробники були змушені відпускати їх за цінами значно нижчими за собівартість... Цінова ситуація цього року була навіть гіршою, ніж торік, відпускні ціни в певні періоди опускалися до рівня 2014 року. Як ми вже неодноразово констатували, для українського ринку яєць властиві сезонні коливання, а починаючи з вересня, цей фактор повноцінно починає діяти", - повідомив експерт.

Більше того, з його слів, на ринку яєць спостерігається така ж тенденція, як і на ринку м'яса птиці - обсяги експорту в 1-му півріччі перевищують показник минулого року при збереженні обсягів виробництва.

Так, виробництво яєць у всіх категоріях господарств за підсумками 1-го півріччя становило 7,9 млрд штук, що лише на 0,8% більше, ніж в 1-му півріччі 2016 року.

Експорт яєць при цьому збільшився на 30% до 506 млн штук порівняно з 1-м півріччям минулого року.

За 7 місяців, за даними на сайті асоціації, експорт збільшився на 38% до 658,2 млн штук порівняно з аналогічним періодом минулого року.

"На сьогоднішній день існує досить високий попит на цю продукцію на зовнішніх ринках, тому обсяги експорту повинні перевищити торішні показники", - повідомив Карпенко.

При цьому у разі повторення спалахів пташиного грипу й подальших торговельних обмежень із боку імпортерів ці плани можуть бути скориговані.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 найбільших агроекспортерів України

Новое Время разом з інвестиційною компанією Dragon Capital склали рейтинг найбільших агроекспортерів. Єдиний критерій - обсяг експортних поставок у грошовому вираженні за 2016 календарний рік. До рейтингу увійшли ті, хто приносить країні більше валютного виторгу, ніж інші гравці АПК. Серед них тільки чотири транснаціональні компанії, решта - українські.

Для розрахунку показників Dragon Capital використовувала дані, отримані зі звітів публічних холдингів і безпосередньо від компаній, а в разі відсутності інформації оцінювала обсяг грошових поставок згідно з частками у загальних експортних поставках.

Найбільшу частину в експортних поставках українських аграріїв займають зернові та олія. За 2016 рік українські компанії поставили цієї продукції за кордон на $6,1 млрд і $4 млрд відповідно. Сумарно це майже 66% від усієї суми експорту АПК. Тому не дивно, що практично всі компанії в рейтингу займаються поставками обох товарних груп.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші торговельні партнери України в ЄС

При цьому додатне для нашої держави сальдо перевищує 1,7 млрд дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн – Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина. Їх сукупна частка в обороті перевищує 73%.

Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи.

В свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.

Вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти по меду, пшениці, кукурудзі, ячменю, ячмінній крупі, цукру, оброблених томатах, яблучному і виноградному соках, зауважив Микола Пугачов. На 98% вичерпана квота на солод, наполовину – по м’ясу птиці і вершковому маслу.

У липні для України були узгоджені додаткові торгові преференції від Європейського Союзу терміном на три роки. Вони передбачають збільшення безмитних поставок товарів, квоти по яких закриваються найшвидше. Це, зокрема, зернові культури (на понад 1 млн т), мед (на 2,5 тис. т), ячмінна крупа (на 7,8 тис. т), оброблені томати (на 3 тис. т) і виноградний сік (на 0,5 тис. т). Після затвердження Радою ЄС це рішення набуде чинності восени або з початку 2018 року, зауважив Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині стартує державна програма здешевлення кредитів для аграріїв

Як зазначають у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, взяти участь у програмі можуть юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також фізичні особи-підприємці за укладеними кредитними договорами.

Компенсація надається позичальникам, які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 10 млн. гривень, та позичальникам, які провадять діяльність з вирощування та розведення великої рогатої худоби – у розмірі облікової ставки Національного банку, всім іншим – у розмірі 50 відсотків облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview