У липні аграрії отримали дотації на 400 мільйонів, Косюк — 132

Про це пише Економічна Правда.

Лідерами з отриманих дотацій продовжують залишатись підприємства Миронівського хлібопродукту Юрія Косюка, які отримали 132 млн грн, тобто третину від усієї суми за липень.

Їх отримали наступні підприємства: ТОВ "Вінницька Птахофабрика", ПрАТ "Миронівська ПФ", СТОВ "Старинська Птахофабрика", ПрАТ "Оріль-Лідер", ДП "Перемога Нова", ТОВ "Птахофабрика Снятинська Нова".

Другим найбільшим отримувачем дотацій у липні була група компаній Укрлендфармінг Олега Бахматюка із 41 млн грн.

Загалом дотації в липні отримали 789 юридичні особи, а з початку року – 1215. Загальна сума виплат становила 2,315 млрд грн.

Так, з початку року Миронівський хлібопродукт отримав 942 млн грн із державного бюджету, тобто 41% усіх виплачених дотацій. На другому місці група компаній Укрлендфармінг із 236 млн грн, частка — 10%.

Нагадаємо, власник "МХП" Юрій Косюк в інтерв'ю НВ заявив, що отримані його компанією державні дотації отримані справедливо і не пов'язані із його колишнім місцем роботи в Адміністрації президента.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ГПУ закрила кримінальне провадження проти дочірніх структур «Астарти»

Про це повідомляє прес-служба агрохолдингу.

В "Астарті" очікують, що найближчим часом у судовому порядку будуть розблоковані банківські рахунки низки підприємств компанії.

"На наше переконання, випадок з «Астартою» має стати «точкою неповернення» до силового впливу правоохоронних органів на бізнес за відсутності обґрунтованих, підтверджених судовими рішеннями, підстав.

Ми глибоко вдячні колегам, партнерам і громадськості за підтримку, довіру до «Астарти» та повагу до її бізнес-репутації у форс-мажорних обставинах, які були вирішені у прозорий законний спосіб. «Астарта» та її 13-тисячний трудовий колектив продовжують у повну силу працювати задля успішної, правової, економічно стабільної держави Україна!", - йдеться в офіційній заяві агрохолдингу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Єгипет залишиться для України топовим ринком збуту пшениці

Таку думку озвучили аналітики УкрАгроКонсалт.

Оскільки норма була змінена в кінці 2016/17 сезону, коли Україна вже практично повністю реалізувала свій експортний потенціал, на обсягах попереднього сезону посилення заходів не позначилося.

Прогнози аналітиків щодо поточного сезону також досить оптимістичні.

"Ми очікуємо, що за рахунок поставок приватними імпортерами, а також за рахунок збільшення імпортної потреби в пшениці в Єгипті, українська пшениця зможе зберегти свої позиції на цьому ринку в 2017/18 сезоні", - відзначає аналітик зернового ринку Марина Сич.

Нагадаємо, що в травні 2017 року GASC підвищив вимоги до змісту протеїну в імпортованій пшениці на 0,5% для всіх країн-постачальників. В результаті для української та російської пшениці норма за змістом протеїну підвищена до 12,5%.

Раніше виконуючий обов'язки міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк висловив припущення, що Україна може піти з єгипетського ринку зернових.

"Я не виключаю, що у нас в цьому році виникнуть проблеми з експортом в Єгипет – вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав він в інтерв'ю Reuters.

"Ми можемо взагалі випасти з єгипетського ринку,  так як у нас нема партій такого обсягу і специфікацій, яке ми могли б поставити в Єгипет", - додав Максим Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зернотрейдерам не вигідно купувати власні зерновози

Про це повідомив директор з регіонального розвитку компанії «Укртранслогістика-2» Сергій Кириленко в інтерв'ю виданню «Порти України», пише latifundist.com.

«Новий зерновоз окупається за 20 років, а б/у — за 12 років. Так що не дивно, що трейдери досягають 30% знижки порівняно з державним парком, їм потрібно зменшити термін окупності»,— говорить Сергій Кириленко.

Він додав, що приватникам також не вигідно брати зерновози в оренду в «Укрзалізниці».

«Ми теж планували взяти в УЗ 300 вагонів і відремонтувати. Але подивилися, підрахували і зрозуміли, що цей ремонт обходиться занадто дорого. При тому, що ті вагони, які ми завозимо з-за кордону, ми теж самі ремонтуємо. А якщо у вагона, наприклад, несправні кришки люків, то це ще й додаткові втрати зерна», — прокоментував Сергій Кириленко.

На його думку, в найближчі пару років УЗ спише близько 2 тис. зерновозів, яким строк експлуатації продовжити вже неможливо, і нових вагонів вона не купить.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому в Україні різко здорожчали яйця

Восени традиційно додадуть у ціні курячі яйця. Експерти кажуть, що коштуватимуть вони 26 грн за десяток.

Про це пише ТСН.

Продавці кажуть, що буквально за останні тижні яйця здорожчали на рекордні 6-7 грн. Біля прилавків зі свіжими яйцями, де раніше зранку збиралися натовпи людей, тепер черга – велика рідкість.

Такий різкий стрибок цін на курячі яйця пояснюється просто: через те, що вартість зерна залежить від долара, виробникам вигідніше продавати яйця і курятину за кордон за ті ж долари. А український ринок отримує нереалізовану надлишкову продукцію. І теж за валюту.

"Експорт значно виріс. Наприклад, по птиці ми за того самого об'єму вирощування птиці екcпортували на 42% більше, ніж минулого року. А за того самого об'єму виробництва курячих яєць, ми експортували на 36-37% більше від минулого року. Але ж внутрішній попит на українському ринку залишається постійним і таким самим. І фактично ми бачимо ситуацію, що за рахунок того, що попит збільшується і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках, цінова політика йде в цьому випадку вгору", - пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Така ж ситуація і з цінами на м'ясо птиці. Якщо ще на початку літа кілограм курячого філе можна було купити за 70 грн, то сьогодні – не менше 90 грн. А коли і чи взагалі зупиниться зростання цін на птахопродукти, залежить від того, наскільки зросте курс долара.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які наслідки блокування податкових накладних для аграріїв

Блокування податкових накладних включає складний механізм появи збитків у обох сторін — продавця, тобто аграрія, і покупця.

Про це розповів економіст Сергій Палєй, пише Kurkul.com.

Покупець товару від аграрія зазнає збитків у зв`язку тим, що у нього відсутня податкова накладна, й він не має права зменшити платежі ПДВ до бюджету на розмір податкового кредиту.

Таким чином, сума ПДВ, яку не можна відшкодовувати з бюджету, лягає на вартість продукції з товарів, які є продуктами переробки продукції сільгоспвиробників.

"Потерпає від блокування й сам аграрій. Він справно сплатив до бюджету суму ПДВ, оскільки у нього виникло податкове зобов`язання. У нормальних умовах можна було б зробити розрахунок коригування зі сплати ПДВ до бюджету. Й можна б було отримати відшкодування податку. Але грошей на це немає, й аграрій опиняється на грані зупинки своєї діяльності", - зазначає Сергій Палєй.

Кількісні прояви втрат від блокування ― це тільки вершина айсбергу, яким є фінансово-економічні збитки від блокування. Можна казати, що головною їх складовою стає непрогнозований термін поновлення реєстрації податкових накладних.

Разом зі збитками чисто економічного змісту виникають численні незручності організаційної спрямованості. Зусилля працівників часто-густо відволікаються від основної роботи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview