У Мінагрополітики новий сучасний сайт

Адреса оновленого сайту на період тестування та наповнення - new.minagro.gov.ua, згодом веб-сторінка буде доступна за традиційним посиланням minagro.gov.ua.

«При створенні нового сайту ми керувались наступною метою – якісно і доступно висвітлювати діяльність АПК України, стати надійним та корисним джерелом інформації для наших аграріїв і всіх тих, хто цікавиться аграрним сектором. Сподіваємось, що завдяки сучасному дизайну сайту, зручному функціоналу та зрозумілому контенту ми посилимо діалог між міністерством та усіма гравцями сектору від малих фермерів до великих іноземних інвесторів», - прокоментувала в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Серед важливих нововведень – інструмент "Поле онлайн», який дозволяє моніторити оперативну інформацію щодо польових робіт у розрізі областей та культур на будь-яку дату. Також на головній сторінці доступні актуальні цифри щодо експорту зернових та цін на основні культури.

Крім того, новий сайт містить 4 окремі лендінг-пейджі з акцентом на найбільш запитуваній інформації – "Як стати фермером", "Як отримати дотації", "Які вимоги до обігу харчової продукції" та "Як експортувати".

Інформаційна архітектура порталу побудована за галузевими секторами, що значно спрощує доступ до матеріалів. Завдяки системі тегування, необхідну інформацію легко знайти за модулем «Пошук». Окремо на головній сторінці розміщено блок «Календар подій» та «Реєстри».

Відтепер доступні також такі електронні сервіси, як «Запит на публічну інформацію», «Звернення громадян», «Акредитація журналістів».

Зручним має стати і пошук контактів. В розділі «Контакти» подані як основні телефони міністерства, так і контактна інформація усіх структурних підрозділів.

Дизайн порталу базується на Дизайн-системі державних сайтів України. Інтерфейс побудовано на принципах простоти та доступності для усіх верств населення, включаючи людей з вадами зору. Портал повністю оптимізовано для використання на смартфонах та планшетах. Увесь вміст оптимізовано для поширення в соціальних мережах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Державний агрогігант почав поставки соняшникової олії під власною торговою маркою

Про це повідомила прес-служба ДПЗКУ.

Рафінована соняшникова олія виморожена марки «П» виготовляється підприємствами-партнерами на замовлення держкорпорації. Для переробки використовується високоякісне насіння соняшнику, закуплене корпорацією.

Під час виробництва продукт у декілька етапів очищається від домішок, тому соняшникова олія не пригорає та не окислюється при приготуванні їжі. Весь процес виробництва контролюють представники корпорації, якість готової продукції підтверджують сертифікати відповідності міжнародним стандартам ISO 22000. Розливається олія у пляшки ємністю 1л та 5л під торговим знаком «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

У майбутньому корпорація зможе продавати власну олію і на зовнішні ринки. ДПЗКУ є членом Федерації асоціації торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (FOSFA), яка сприяє розвитку торгівлі сировинними товарами. Членство у FOSFA допоможе корпорації налагодити експорт олійно-жирової продукції, зберігати гнучкість у веденні свого бізнесу та досягати провідних позицій на міжнародному ринку в своєму секторі торгівлі.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Місцеві бюджети втратять 2 млрд грн від нової нормативної грошової оцінки сільгоспземель

За оцінками науковців, рівень бюджетних втрат від реалізації цієї новації у поточному році може перевищити 2 млрд грн, поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, внаслідок запровадження нового підходу до оцінки сільгоспугідь з метою їх оподаткування загалом по Україні показник НГО знизився майже на 11% проти рівня 2018 року.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, найбільше – майже на третину (!) – знизився показник НГО у Рівненській та Херсонській областях (-30%), а також на Волині та Запоріжжі (-26-27%), наголосив експерт.

Несуттєве зниження (-1-3%) нормативної грошової оцінки сільгоспугідь проти торішнього рівня відбулося у Кіровоградській, Харківській, Чернігівській та Чернівецькій областях.

У межах 2-4% зріс показник НГО в середньообласному вимірі у Житомирській, Закарпатській, Луганській та Миколаївській областях.

І лише на Одещині показник НГО земель сільгосппризначення зріс у середньому більш ніж на 10%.

Внаслідок запровадження нової НГО земель сільгосппризначення потерпатимуть власники земельних ділянок (паїв) та територіальні громади переважної більшості регіонів України, вважає експерт.

Перш за все, зменшення грошової оцінки сільгоспугідь призведе до зниження на відповідну частку рівня орендної плати, який зазвичай зафіксований у договорах оренди переважно у відсотках від НГО, зазначив Леонід Тулуш.

На відсоток зниження НГО зменшаться і податкові надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування. Адже, відповідно до норм Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо зміни розміру ставок місцевих податків – в першу чергу це стосується земельного податку – до початку наступного бюджетного періоду. Таким чином, вплинути на ситуацію щодо вирівнювання у 2019 році доходної спроможності відповідних бюджетів у рамках наявного правового поля місцеві громади вже не в змозі, пояснив експерт.

На його думку, втрати доходів бюджетів місцевого самоврядування внаслідок застосування у 2019 році нової НГО земель сільгосппризначення визначатимуться зниженням надходжень від:

    земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності;
    єдиного податку четвертої групи – у разі, якщо платники податку зазначили у відповідних деклараціях нову НГО;
    ПДФО із орендної плати за землі приватної власності – у разі, якщо у таких договорах була прив’язка до НГО як бази нарахування орендної плати, а додатковий договір щодо коригування показника НГО у 2019 році не було укладено. У цьому випадку зниження надходжень буде спостерігатись по бюджетах ОТГ або районів (в залежності від рівня впровадження процесів децентралізації в регіоні), а також обласних та державного бюджетів, оскільки до останнього спрямовується 25% ПДФО з орендних доходів та військовийзбір.

Отже, запровадження нової НГО земель сільгосппризначення призведе до втрат доходної бази бюджетів для окремих територіальних громад – особливо тих, що розташовані на Поліссі та на півдні країни, НГО земельних ділянок яких знизилась більш ніж на чверть, констатував Леонід Тулуш.

Проблема поглиблюється ще й прийнятими наприкінці минулого року змінами до Податкового кодексу України, внаслідок яких індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО сільгоспугідь, застосовується із значенням 100%. Внаслідок цього, низький показник НГО земель сільгосппризначення, що запроваджений із 2019 року, фактично заморожується на найближчі шість років – до 2025 року, підкреслив науковець.

Таким чином, на початковому етапі запровадження нової НГО суттєво знижується фіскальний потенціал територіальних громад, основним доходним джерелом формування бюджетів яких є надходження від земель сільгосппризначення, підсумував Леонід Тулуш.

Довідка:
З 1 січня 2019 року набрала чинності загальнонаціональна (всеукраїнська) НГО земель сільгосппризначення, проведення якої було передбачено пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Порядок проведення такої оцінки визначено Постановою КМУ «Про проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) НГО земель с/г призначення та внесення змін до деяких постанов КМУ» №105 від 07.02.2018, а технічна документація затверджена наказом Мінагрополітики України «Про затвердження Порядку НГО земель сільгосппризначення» №262 від 23.05.2017 (зі змінами згідно наказу № 605 від 18.12.2018).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні розпочався сезон продажу капусти нового врожаю

За даними інформаційного центру «Інфо-Шувар», сезон цього року стартував на тиждень раніше, ніж рік тому, ціни на першу капусту, фактично, співпадають із цінами на «старті» минулого маркетингового сезону.

«Фактично, сьогодні на вітчизняному ринку ранньої капусти є три найбільші конкуренти - постачальники з Македонії, постачальники з Узбекистану і місцеві виробники. Обсяги вітчизняної продукції, поки що, досить малі, але позиції вітчизняного виробника на ринку будуть дуже швидко зміцнюватись найближчим часом. Зазвичай, з відкриттям сезону в українських господарствах ціни на капусту починають швидко знижуватися, а імпорт, відповідно, скорочуватися», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник проекту «Інфо-Шувар».

Згідно даних моніторингу «Інфо-Шувар», сьогодні українська рання капуста на майданчику ОРСП «Шувар» у Львові пропонується по 30-32 грн/кг (0,99-1,06 EUR/кг) і це є найвищою ціною. Для порівняння, капуста виробництва Македонії пропонується по 29-30 грн/кг  (0,96-0,99 EUR/кг) , найдешевшою є капуста з Узбекистану, її на майданчику «Шувару» можна купити по 25-26 грн/кг  (0,83-0,86 EUR/кг) .

Від початку квітня 2019 року, ціни на імпортну капусту на ринках України впали на 45%. Рік тому, протягом квітня вартість продукції знизилась мінімум на 20%, хоча, в цілому середні ціни на українську ранню капусту в останні 2 сезони були досить високими.

«В попередні два сезони середня вартість ранньої капусти була відносно високою, особливо на фоні критично низьких цін в 2016 році. Тому, ми не здивуємось, якщо в цьому сезоні капусти на ринку буде більше, принаймні виробники Закарпаття підтвердили факт збільшення виробничих площ і збільшення кількості бажаючих вирощувати капусту в захищеному ґрунті. Іншими словами, за нормальних погодних умов, ціни на капусту в цьому сезоні можуть бути нижчими за попередні роки, тому виробниками і трейдерам вже сьогодні варто потурбуватися про налагодження бізнес-звязків із існуючими та новими клієнтами» - каже Тетяна Гетьман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Одеській області сталася чергова крадіжка зі складів фермерського господарства

Про це УНН повідомили у правоохоронних органах.

Невідомі проникли до складів розібравши частину стіни. Звідти вони викрали добрива, отрутохімікати та насіння кукурудзи. Сума завданих збитків перевищує 2 млн грн.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження (ст. 185 КК України – крадіжка).

Нагадаємо, це вже не перший злочин спрямований на заволодіння майном сільськогосподарського підприємства скоєний в Одеській області протягом останніх тижнів. Зокрема, зі складів одного фермерського господарства зловмисники викрали 1500 літрів засобів захисту рослин, а у другому випадку злочинці забрали окрім засобів захисту ще й насіння соняшнику, завдавши збитків на 2 млн грн. Крім того, нещодавно було пограбоване державне сільськогосподарське підприємство.

А в смт. Хлібодарське було скоєно розбійний напад в результаті, якого зловмисники заволоділи майном, зокрема тоннами насіння, на загальну суму 10 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Де в Україні найдорожчий та найдешевший борщ

про це повідомив на своїй сторінці у  Facebook директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Щоб приготувати борщ знадобиться 600 грамів свинини, по 500 грамів картоплі та буряка, 300 грамів капусти, по 200 грамів моркви та цибулі, 3 столові ложки томатної пасти, вода, лавровий лист, сіль, перець і 200 грамів сметани. Закупити набір продуктів найдорожче коштує у Закарпатській області - 109,1 гривень. Найдешевший борщ готують у Тернопільській області – 91,8 гривня", - зазначив Олексій Дорошенко.

Так, найдорожчу свинину продають у Закарпатті - 74,3 грн за 600 г. У Тернопільській обл. треба віддати тільки 59,7 грн. На Волині та у Києві найдорожчий буряк - 7,1 грн за 500 г. У запоріжжі та Полтаві ціна найменша - 5,8 грн.

"500 грамів картоплі у Донецькій області коштує 6,1 гривень. На Волині та Рівненщині - 4,1 гривні. Капуста коштує 4,7 гривні за 300 грамів в Закарпатті. У Запорізькій області - 3,4 гривні. Різниця у ціні моркви між найдорожчим і найдешевшим регіоном становить 80 копійок. У Донецькій, Закарпатській та Волинській областях 200 грамів коштує 2,8 гривні. У Дніпропетровській і Полтавській - 2 гривні", - рахує експерт.

Найдорожчу цибулю продають у Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській і Чернівецькій обл. – 4,2 грн за 200 г. Найдешевшу - у Львівській та Хмельницькій обл. - 3,8 грн.

200 г сметани у Херсонській обл. коштує 12,8 грн. У Рівненській та Тернопільській - 10,4 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview