186395

У МінАПК підтримали вимоги аграріїв скасувати "соєві правки"

Про це під час прес-конференції журналістам повідомив виконуючий обов'язки міністра аграрної політики Максим Мартинюк, передає УНН.

"Ми - за аграріїв і за те, щоб вони вирощували сою, а також за те, щоб вирощування сої було для них прибутковим", - наголосив Мартинюк.

Він нагадав, що так звані "соєві правки" ухвалила Верховна Рада України наприкінці минулого року.

"У першому варіанті Закону "Про бюджет" вони були набагато жорсткішими, ніж зараз. Ці правки призводили до цілком зрозумілих ризиків. Відшкодування ПДВ скасовувалось для ріпаку, який є майже 100% експортною культурою - потужностей для переробки ріпаку всередині країни просто недостатньо. По сої експортне ПДВ мали скасовувати із березня цього року, що ставило під загрозу виконання контрактів по врожаях минулого року. Всі ці правки, починаючи від їх затвердження комітетом, і закінчуючи внесенням у тіло Закону "Про бюджет" і голосуванням - це є ініціатива і справа депутатів ВР", - пояснив він.

Уряд, не розділяючи позицію нардепів, став на захист аграріїв. Спільними зусиллями скасування відшкодування ПДВ на сою було відтерміновано до вересня 2018 року, на рапс - до січня 2020 року,  додав Мартинюк.

"Це вивело з-під зони ризику тих, хто мав врожай минулого року. Цього року кожен аграрій сам собі вирішує - чи варто йому сіяти (олійні - ред.) культури", - пояснив Мартинюк.

Поряд з цим, аграрії продовжують страйкувати, а ситуація із "соєвими правками" так і не дійшла логічного кінця, зазначив виконуючий обов'язки міністра.

"На сьогодні, на скільки мені відомо, існує один із компромісних варіантів - повернути відшкодування ПДВ при експорті сої, якщо цей експорт здійснює сам виробник, а не трейдер. Тобто, ми знаходимось на тонкій межі між стимулюванням переробки всередині країни і прибутковістю аграріїв", - резюмував він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні застосування органічних добрив в 24 рази менше за норму

Це менше нормативного показника в 24 рази, повідомила доцент кафедри екології, технологій захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування Тетяна Колесник, пише AgroTimes.

За її словами, для того, щоб у ґрунті не зменшувався вміст гумусу щорічно потрібно вносити щонайменше 12 тонн/га органічних добрив.

«Відповідно ми маємо від'ємний баланс гумусу в ґрунтах України. Він коливається від -100 кг/га до -600 кг/га», – зауважила Тетяна Колесник.

Водночас українські аграрії застосовують багато мінеральних добрив, зокрема їх фізіологічно-кислі форми (більшість азотних добрив), що призводить до проблем із кислотністю ґрунту.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


У столичних дитсадках дітей годували спредом замість масла

Про це пише УНН з посиланням на прес-службу відомства.

"Нещодавно було встановлено, що в один з дитсадків Києва замість вершкового масла суб’єктом господарювання був завезений молоковмісний спред, який заборонено для використання в Україні (понад 50% немолочних жирів)", - розповіли у Держпродспоживслужбі.

У зв'язку із цим, відомство перевірило інші дитсадки столиці, куди недобросовісний підприємець поставляв продукцію. Такі факти були зафіксовані ще у 7 дитсадках.

На підставі виявлених порушень Нацполіція відкрила кримінальне провадження, резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині дітей 20 шкіл замість вершкового масла годували спредами.

Також нагадаємо, 64% вершкового масла на українському ринку містить рослинні жири, тобто фактично є фальсифікатом.



Лоббі «олійних правок»: депутати ігнорують вимоги аграріїв

Верховна Рада вкотре проігнорувала вимоги вітчизняних сільгоспвиробників та не розглянула законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку, незважаючи на те, що документ був внесений у порядок денний.

Але на цьому депутати не зупинились. Згідно з даними Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), завтра, 4 квітня, відбудеться засідання парламентського комітету з питань податкової і митної політики, у ході якого із порушенням регламенту планується розглянути законопроект №7403-д, тобто доопрацьований комітетом законопроект №7403-2.

«Податковий комітет Верховної Ради вирішив завтра на своєму засіданні розглянути законопроект 7403-д, який в парламенті не зареєстрований і в найближчому часі зареєстрований не буде. Справа в тому, що депутати ще не приймали рішення ні про прийняття законопроекту №7403-2 у першому читанні, ні про його відхилення, ні про направлення його або альтернативних йому на повторне друге читання, що дало б податковому комітету підстави вносити свій доопрацьований текст», - зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Наскільки ВАР стало відомо, депутати пропонують зберегти відшкодування ПДВ лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують сою. Однак формувати корабельні партії сої для експорту можуть тільки дуже великі підприємства. Відповідно, олігархи продовжать отримувати відшкодування експортного ПДВ, а малі фермери будуть змушені продавати олійну культуру за заниженою ціною виключно на внутрішньому ринку.

«У результаті великий бізнес опиниться у подвійному виграші: свою сою він буде експортувати за світовою ціною і отримувати відшкодування, а фермерську сою - купляти за зниженою. Суть альтернативного законопроекту полягає в тому, щоб підтримати переробку виключно за рахунок малих фермерів, і звільнити від цього тягаря олігархів», - пояснює Соколов.

Нагадаємо, згідно зі змінами до Податкового кодексу, що вступили в силу з 1 січня 2018 року, відшкодування експортного ПДВ для сої буде скасовано з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, а ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

Результатом скасування відшкодування ПДВ стане зниження закупівельних цін на олійні культури. Це, в свою чергу, призведе до збитків українських сільгоспвиробників і збільшить прибутки переробних підприємств, що належать великим вітчизняним олігархічним, а також міжнародним транснаціональним корпораціям.

За підрахунками ВАР, збитки малих та середніх аграріїв сягнуть понад 8 млрд грн. Зрештою, аграрії будуть вимушені скорочувати посіви даної культури, від чого постраждає уся вітчизняна аграрна галузь.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування ПДВ був розроблений законопроект №7403-2.

Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, провідні експерти ринку та 22 депутати комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин. Його також позитивно оцінили агентство США по міжнародному розвитку (USAID), Американська Торгівельна Палата, Європейська бізнес асоціація, аграрні асоціації: ВАР, Аграрний союз, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, а також ряд переробників, у тому числі лідер з переробки сої в Україні – агрохолдинг «Астарта».

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України, що передбачає рівність усіх платників перед законом. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Однак парламент впродовж кількох місяців блокував розгляд законопроекту №7403-2.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Малі ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити

Про це розповів Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC, пише agroday.com.ua.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», – говорить Богачевич.

За його словами, цікавий момент, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об’єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», – радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку буде підприємство рухатися далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», – пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес-план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

Ваш вибір 'Подобається'.


Як зміняться ціни на продукти напередодні Великодня

Можливе лише незначне подорожчання м'яса, та сала у окремих регіонах, через дефіцит цього продукту. Про це у коментарі УНН повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

“Значного подоржчання продуктів в Україні не буде, оскільки воно вже відбувається навіть не перед святами, як звичайно, а тому, що продукти харчування в Україні вже досить дорогі. Якщо порівнювати ціни на овочевий кошик з польськими, то різниця вже йде у рази. Тому збільшення ціни на продукти, які ми купуємо до Великодня не буде. Подорожчати можуть лише м’ясо (вже сьогодні або завтра) та сало. Тому, хто хоче купити найсвіжіше м’ясо, заплатить трохи більше. Але всі інші продукти не дорожчатимуть”, — повідомив Дорошенко.

Як додав він, яйця зараз дешевші, ніж два-три тижні тому, а на кагор завжди є акції перед Великоднем, бо виробники конкурують між собою за покупця.

Стосовно ж сала, то передсвяткові коливання притаманні цьому продукту. Проте сало дорожчатиме лише у деяких регіонах.

“Воно вперше за рік почало дешевшати і ця тенденція буде лише продовжуватись. Але зараз, через те, що багато людей будуть після посту їсти м’ясо, вони захочуть і сала. А зараз є проблеми з пропозицією сала, а тому по окремих регіонах ми побачимо підняття ціни. Сало — продукт, який продається, там де свиня забивається, це може призвести до дефіциту цього продукту в окремих районах та містах і він буде значно дорожчим, ніж тиждень або тому”, — пояснив Дорошенко.
Експерт також зазначив, що подорожчання продуктів Великоднього кошика не відбудеться і наступного року.

“Такі здорожчання перед святами притаманні нерозвинутим економікам. Україна до них відноситься. Але це можливо лише тоді, коли внутрішні ціни на продукти нижчі, або значно нижчі, ніж в інших країнах. А Україна має рівень цін на продукти вже на рівні країн Східної Європи. Тому дорожчати вже просто нікуди, адже це впирається і в ціни інших ринків, в інших країнах і нашу купівельну спроможність. Через це ми з кожним роком буде бачити, що коливання цін (напередодні свят, — ред.) є все меншими, а потім вони відійдуть в історію, але до тих пір нам ще треба дожити”, — наголосив Дорошенко.

Нагадаємо, за рік Великодній кошик подорожчав на 25% і обійдеться українцям у 326,8 грн, а киянам ще дорожче — в 358,8 грн.