182818
178171

У Мін'юсті розповіли, як працюватимуть антирейдерські штаби цього року

Про це повідомила на брифінгу заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, передає кореспондент УНН.

"Уряд схвалив рішення про відновлення роботи антирейдерських аграрних штабів, оскільки вони довели свою ефективність. Штаби працюватимуть у такому ж режимі, які і минулого року. Штаби працюватимуть стільки, скільки треба", - сказала Сукманова.

Як уточнила вона, на сайтах облдержадміністрацій, територіальних управлінь юстиції завжди буде гаряча лінія, на яку можна звернутись, поскаржитись і взяти участь у засіданні цього штабу. Засідання штабу проводитимуться оперативно за потребою.

Штаби зобов'яжуть щомісяця звітувати до профільного комітету Верховної Ради, Міністерства аграрної політики та Міністерства юстиції про проведено роботу.

За словами Сукманової, лідерами по спробах рейдерських захоплень за останні півроку є Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська області. Тому це будуть перші області, що будуть під контролем, у яких вперше будуть проведені засідання антирейдерських штабів цього року.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Рентабельність вирощування журавлини може перевищити 36%

Про це свідчать розрахунки Pro-Consulting, пише agroday.com.ua.

Аналітики акцентують, що цієї ягоди в Україні збирають відносно небагато — 338 тонн в рік. Але навіть цей обсяг дозволяє ввійти в десятку світових виробників.

За своїми природно-кліматичними умовами Україна здатна збирати набагато більше журавлини. Наприклад, в 2013 році її виробництво досягало 800 тонн.

Причинами спаду врожаю за останні роки є те, що в нашій країні журавлину в основному збирають вручну в дикій природі, а в зв’язку з скороченням лісів зменшується й база для збору ягоди.

У той же час, в країнах-лідерах ринку журавлину виробляють промисловим способом, на сільськогосподарських плантаціях. І досвід Білорусі та Латвії доводить ефективність такого підходу. Та й вирощувати журавлину значно рентабельніше, ніж збирати в лісі, говорять в Pro-Consulting.
Зараз внутрішній ринок ягоди постійно збільшується під впливом поширюваних серед населення ідей здорового харчування. Тому вивід на ринок нового агропідприємства, що займатиметься вирощуванням журавлини, є своєчасним і перспективним кроком, кажуть аналітики.

Для такого господарства можливе отримання державної підтримки в рамках програми на 2017-2021 роки. На неї виділяються бюджетні кошти в сукупному розмірі до 1% ВВП, що формується в сільському господарстві.

На користь журавлини говорить ще й те, що вона є вологолюбною культурою і не боїться заморозків. Добре росте в північних областях, при цьому плантація може давати врожай цілих 60 років.

Аналітики підготували бізнес-план вирощування журавлини на площі 5 гектарів. За їх розрахунками, основні витрати підуть на придбання земельної ділянки, формування «журавлинних» чеків, покупку сільгосптехніки, посадку тощо.

Із загального обсягу витрат 36% буде витрачено на проведення посадки і догляд за журавлиною. На обладнання з переробки та фасування ягід необхідно 25% коштів. Ще 10% інвестицій необхідно на здійснення будівельних робіт і закупівлю сільгосптехніки.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вчені створили пиво з молока

Дослідницька група під керівництвом Сема Алкейна, доцента кафедри дослідження харчових продуктів університету Корнелл в штаті Нью-Йорк, створила алкогольний пивний напій з кислої сироватки, пише vlasti.net.

Якщо досліди будуть успішними, і якщо продукт вийде смачним, це буде означати створення нового типу алкогольного напою.

Це також допоможе вирішити проблему утилізації кислої сироватки, побічного продукту при виробництві  йогурту на підприємствах штату Нью-Йорк.

Як повідомляється в прес-релізі університету, кисла сироватка має дуже обмежені можливості вигідного застосування. З нею мають справу такі компанії, як Chobani і Fage, де при виробництві  йогурту з високим вмістом протеїну відокремлюють сироватку.

Алкейн, колишній менеджер по розробці продуктів компанії Miller Brewing Co., сподівається, що молочна кисла сироватка може приєднатися до списку інших сільськогосподарських продуктів, з яких виробляють алкогольні напої. До них відносяться ячмінь, кукурудза і жито (для пива і спиртних напоїв), виноград, яблука та інші фрукти для сидру і вина.

"Виробництво пива крутиться саме навколо цих продуктів, але молочні продукти взагалі не згадуються в цьому списку. Якби ми могли перетворити сироватку в те, що люди хотіли б пити, це відкрило б абсолютно нові економічні можливості для підприємців і пивоварів, а також для вивчення і впровадження інновацій", – заявляє Алкейн

До теперішнього часу Алкейн і його колеги успішно зробили сироваткове пиво з низьким вмістом алкоголю з кисло-солоним смаком, схоже на один з німецьких сортів пива. У ньому всього 2,7% алкоголю, це приблизно половина того, що міститься в стандартному американському лагері, такому як Budweiser. Зроблено також напій, схожий на смак на пульке, традиційний мексиканський напій з агави.

Дослідникам в Корнелл доводиться долати деякі перешкоди, наприклад, з'ясовувати, як перетворити цукор кислої сироватки, лактозу, в спирт. Традиційні пивні дріжджі не працюють, тому Алкейн і його команда експериментують з іншими методами, щоб зробити кислу сироватку ферменованою.


Проте, Алкейн вважає, що молочний алкоголь може з'явитися на ринку протягом декількох років.



Україна закрила 6 квот на безмитний експорт до ЄС

 До переліку закритих квот увійшли мед, солод та пшенична клейковина, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, а також пшениця і кукурудза, повідомляє УКАБ.

Так само Україна використала другу квартальну квоту на експорт м’яса птиці і піврічну – на вершкове масло. Серед додаткових квот, виділених наприкінці минулого року, також вже закрито чотири: на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу. На 95% вичерпані об’єми безмитних поставок на крупи і борошно.

«Цього року відбулося пожвавлення темпів закриття квот, адже станом на аналогічну дату 2017 року об’єми пшениці ще не були вичерпані, а квота на солод та пшеничну клейковину взагалі за минулий рік залишилася не використаною. Те, що крім шести основних квот закриті ще  чотири додаткові, – свідчить про активізацію торговельних відносин з ЄС», – прокоментувала Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За результатами січня-лютого поточного року агропродовольчий експорт з України до ЄС зріс на 28,1% або на $224,7 млн, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та сягнув за даними МінАПіП 1,025 млрд доларів США.

Довідково. Окрім квот для України ще діють квоти на безмитний експорт товарів країнами ЄС до України. До них входять квоти на  групи товарів – цукор, м’ясо птиці (основна і додаткова) та свинину (основна і додаткова). Наразі вже використана основна квота на м’ясо птиці.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


На українських ринках продовжують дешевшати огірки

Про це повідомляє “Інфо-Шувар”, згідно даних власного щоденного моніторингу цін на найбільших гуртових ринках країни.

Так, згідно даних цього моніторингу, станом на 18 квітня 2018 року, середня ціна на вітчизняний огірок на торгових майданчиках найбільших гуртових ринків країни зафіксувалася в діапазоні 28-35 грн/кг (0,87-1,09 EUR/кг).

На найбільшому в Західній Україні оптовому ринку “Шувар” у Львові сьогодні вітчизняний огірок пропонується по 32- 35 грн/кг (0,99-1,09 EUR/кг), така ж ціна встановилася і на ринку “Столичний” у м.Києві. У Херсоні на ринку “Нежданний”, станом на сьогодні, наявна пропозиція огірка за ціною 28-35 грн/кг (0,87-1,09 EUR/кг).

Варто зазначити, що в сусідній Польщі поточна ціна на огірок практично зрівнялася із цінами на українськиих ринках - 3,75-4,5 zl/кг (0,9-1,08 EUR/кг).

Як пояснюють фахівці “Інфо-Шувар”, причиною зниження цін є той факт, що дрібні виробники з Закарпаття і Півдня вже почали збирати врожай, відповідно, і пропозиція продукції на ринку помітно зростає.

Слід згадати, що в минулому році ціни на огірок обвалились в останній тиждень квітня. Тоді всього лише за кілька днів огірок подешевшав удвічі до 20/22 грн/кг (0,75-0,82 EUR/кг).

Ваш вибір 'Подобається'.


ЄС ввела законодавчу заборону на "подвійні стандарти" якості продуктів

Про це пише УНН з посиланням на EurActiv.

Законодавчі зміни є реакцією ЄС на вимоги Центральної та Східної Європи.

"Ми будемо активізувати боротьбу з "подвійними стандартами" якості продуктів. Ми вже внесли поправки до Директиви про недобросовісну комерційну практику, тим самим заборонивши компаніям поставляти на ринки ЄС товари подвійної якості. Це дасть національній владі повноваження контролювати питання на законодавчому рівні. Як сказав пан Юнкер у вересні минулого року, в ЄС не можуть бути громадяни другого сорту", - зазначила європейський комісар з питань юстиції, прав споживачів і гендерної рівності Віра Юрова.

Питання складу і якості одних і тих же продуктів хвилює Східну Європу не перший рік. Останні випадки харчового шахрайства в ЄС були пов'язані з фальсифікацією оливкового масла, вина, меду, риби, молочних продуктів і м'яса птиці.

В Україні тим часом, за оцінками експертів, фальсифікований чи не кожен другий продукт.

За даними нещодавно проведеної експертизи, наприклад, 75% сиру не відповідають нормам і стандартам якості: замість тваринних жирів в продукції експерти виявили пальмову олію.

Не краща ситуація і з вершковим маслом. Згідно з повідомленням ГО "Громадський контроль захисту прав споживача", 74% цього продукту на споживчому ринку країни фальсифіковано.

Раніше критичну ситуацію з якістю продуктів і товарів в Україні публічно визнали і в Держпродспоживслужбі.

Паралельно в службі констатували рекордну кількість харчових отруєнь серед українців (протягом 2017 року).

За словами депутата ВР Сергія Тригубенка, такому стану справ "сприяли": мораторій на перевірки бізнесу і реформа в Держпродспоживслужбі, за результатами якої частина підрозділів і функцій контролюючого органу були скасовані.

Додамо, що активісти ГО із захисту прав споживачів пригрозили, що будуть блокувати роботу вітчизняних виробників фальсифікованих продуктів харчування.

Ваш вибір 'Подобається'.