178171
182818

У м'ясо виробники додають антибіотики, в молочні продукти - технічний жир

Про це ГолосUA повідомив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Висока конкуренція «змушує» вітчизняних виробників харчової продукції виробляти продукти з небезпечними добавками, причому ми говоримо про всі продукти без винятку, зазначив експерт.

«Наприклад, в м'ясі це можуть бути антибіотики. Якщо говорити про молочні продукти, то тепер стало дуже поширеним явищем додавати туди технічний жир», - пояснив аналітик.

Олексій Дорошенко додав, що зрозуміти, що це за технічні жири, не можна, оскільки для того, щоб провести дослідження цієї добавки, потрібно витратити десятки тисяч гривень. Далеко не кожному споживачеві це по кишені.

«Десятки тисяч гривень, ці величезні гроші, потрібні для того, щоб зрозуміти, що це таке - технічні жири. Це небезпечне хитрощі виробників триватиме, якщо ми не прийдемо до системи рівноваги, коли знову почнемо контролювати виробників харчової продукції », - підкреслив експерт.

Аналітик упевнений, коли почнуть накладатися штрафи, ми прийдемо до того, що в кілька разів стануть безпечнішими і якісніше продукти харчування в нашій країні.



Як повинен працювати ефективний кооператив

Серед найбільш розповсюджених можна назвати: регіональні кластери, галузеві асоціації, кооперативи і, навіть, групи в соцмережах.

Кожна з цих організацій має на меті об’єднати інтереси, вирішити проблеми та підвищувати конкурентоспроможність  своїх членів.  Але серед цих формувань, тільки кооператив можна вважати бізнесом,  таке об’єднанні повинно ставити собі на меті  прибуток своїх членів за рахунок чітко налагоджених бізнес-процесів.  Сталий прибуток – це головний об’єднюючий фактор в кооперативі. Про це «Інфо-Шувар» розказала Ірина Кухтіна, президент асоціації «Ягідництво України».

«Об’єднання необхідні насамперед дрібному українському виробнику. У дрібного виробника органи влади навіть заяву не приймуть,  об’єднанню вплинути на владу  легше. Але треба чітко розуміти мету кожного формування, вона дуже різна в розрізі кожного об’єднання. Серед них тільки правильно створений кооператив  має на меті отримання прибутку для кожного з його членів – розповіла Ірина Кухтіна,

Експерт вважає, що  дуже важливо на етапі створення кооперативу донести до всіх його учасників головні цілі.

«На етапі формування цілей треба  уникати компромісів,  в компромісах завжди лишаються незадоволені і це обов’язково матиме негативні  наслідки для бізнесу. Ціль повинна бути чіткою і зрозумілою, наприклад  сталий дохід - це ціль, а створення товарної партії – це інструмент. Дуже важливо не підміняти цілі інструментами», – каже пані Кухтіна

В кооперативі потрібно встановити чіткі правила гри, розподілити обов’язки та ролі, вирішити, які питання будуть до загального обговорення, а які тільки на рівні керівництва. Специфікація продукції - це окреме і дуже важливе питання.

«Дотримуватись специфікації життєво необхідно для кооперативу. Змішуючи три літри борщу з одним літром помиїв ви отримуєте 4 літри помиїв. Тому товарна партія - це не просто об’єм, це об’єм однорідної за якістю продукції», – додає Ірина Кухтіна.

Також пані Кухтіна наголосила на тому, що сьогодні в Україні створюється багато кооперативів з ціллю отримати дотації від Держави, деякі кооперативи  ставлять на меті організувати бізнес , але знов таки за рахунок державної допомоги.  Більшість таких кооперативів приречені, вони зупиняють існування , коли закінчуються державні або грантові гроші. Ефективний кооператив на початках повинен розраховувати на власні гроші і розуміти з чого він буде їх заробляти.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Які лікарські трави перспективні для вирощування в Україні

Перелік культур залежить винятково від кон’юнктури ринку. Найбільш популярні – розторопша плямиста, ехінацея пурпурова, череда трироздільна, шавлія лікарська, м’ята перцева, лаванда тощо, пише AgroTimes.

Про це розповіла заступник директора станції лікарських культур Інституту агроекології і природокористування НААН України Наталія Куценко, інформує Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

Для вирощування на півдні України Наталія Куценко радить такі рослини, як шавлія лікарська (сорт Шанс), астрагал шерстистоквітковий (сорт Фаворит), шавлія мускатна, маруна цинерарієлиста (сорт Ювілейна), гісоп лікарський (сорт Національний), коріандр посівний, марена красильна.

Після анексії Криму, де були промислові плантації лаванди, в Україні спостерігається дефіцит цієї рослини. Тому завідувач кафедри рослинництва та садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Олег Коваленко рекомендує вирощувати вузьколисту лаванду.

Господарства переважно використовують насіння та садивний матеріал із селекції Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології та природокористування, а також Національного ботанічного саду ім. Гришка НАН України.

Довідка

У 2017 році, за інформацією Наталії Куценко, площі під лікарськими рослинами в Україні складали 4,1 тис. га, ефіроолійними рослинами – 9,1 тис. га.


 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Якісної кави стане дуже мало, – дослідження

Теґи: 

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Nature Plants, пише 24tv.ua.

Як кажуть експерти організації World Coffee Research, до 2050 року попит на каву зросте вдвічі, при цьому площі придатних до її вирощення земель наполовину зменшаться.

Крім того, зміни у кліматі вплинуть і на якість "бобів" кавового дерева.

Як пояснюють фахівці, у районах з низькими температурами якість кави вища, оскільки рослини дозрівають повільніше, а отже більше часу йде на те, щоб формувалися такі складні ароматичні елементи, як кислотність та духмяність.

Проте, коли температура збільшується, як це і відбувається в Ефіопії протягом багатьох років, кава дозріває дуже швидко, тому боби менш якісні.

Втім, як зазначають у World Coffee Research, навіть якщо виробництво кави зменшиться в одній країні, то у інших основних країнах-експортерах, таких як Бразилія або В'єтнам, ціни можуть впасти.



Dragon Capital купує половину бізнесу великого виробника індичатини

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив інвестиційній компанії Dragon Capital через NUF Equity Investments Limited придбати акції UPG Food Holdings Limited (обидві – Кіпр), що забезпечать 50%  голосів у вищому органі управління, пише  agrotimes.net.

UPG Food Holdings Limited володіє великою компанією з виробництва м'яса індички.

Згідно з повідомленням АМКУ, відомство також надало дозвіл на узгоджені дії компаніями NUF Equity Investments Limited і Dytchi-Invest Limited у вигляді виконання умов проекту договору купівлі-продажу акцій, який буде укладено між компаніями з утримання від конкуренції, терміном на п'ять років.

У Dragon Capital поки не коментують придбання виробника м'яса індички.

Довідка:

UPG Food Holdings Limited, бенефіціарами якого є Юлія та Володимир Дутчаки, володіє групою компаній «УПГ-Інвест», яка займається вирощуванням індички і виробництвом м'яса під ТМ «Сяйвір». Включає в себе кілька виробничих комплексів загальною площею близько 60 тис. кв. м, забійний цех, обладнання для охолодження та миттєвої заморозки м'яса. Потужність виробництва – 12 тис. тонн м'яса на рік.

Група компаній «УПГ-Інвест» також володіє комбікормовим заводом «Або-Мікс». Його потужність становить 12 тис. тонн гранульованого комбікорму на рік для всіх видів сільськогосподарських тварин і птиці. Продукція випускається під ТМ Agro Gold Mix, реалізується в Україні та країнах ЄС.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У 13 областях України розпочалася посівна

Теґи: 

Вже засіяно 138 тис. га, що складає 6% від запланованих під ці культури 2,38 млн га.

У розрізі культур посіяно:

- ярого ячменю - 82 тис. га (5% до прогнозу);
- вівса – 3 тис. га (1%);
- пшениці – 2 тис. га (1%);
- гороху – 51 тис. га (12%).

Продовжується робота з підживлення озимих культур на зерно – поживні речовини внесено на площі 4,5 млн га, що складає 62% до прогнозу. Крім того озимий ріпак підживлений на 776 тис. га (77%).

У Хмельницькій області завершено підживлення озимих зернових на площі 229,7 тис. га або 100% до прогнозу. Найбільші площі підживлено у Одеській – 739,2 тис. га (95% до прогнозу), Запорізькій – 493,7 тис. га (73%), Херсонській – 485,8 тис. га (92%), та Миколаївській – 430,9 тис. га (69%) областях.
Обстеження посівів озимих зернових культур під урожай 2018 р. показує, що із посіяних 7,3 млн га сходи отримано на 99,7% площ, з них в доброму та задовільному стані знаходиться майже 6,4 млн га (89%), в слабкому та зрідженому стані – 816,5 тис. га (11%).

Крім того, сходи озимого ріпаку із посіяних 1,0 млн га отримані на 99% площ, з них в доброму та задовільному стані 887,3 тис. га (89%), в слабкому та зрідженому стані – 108,5 тис. га (11%).

Довідка:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 млн га або 101% до площ, посіяних під урожай 2017 року. В тому числі: пшениці – 6,3 млн га або 103%, ячменю – 0,8 млн га або 94%, жита – 149,4 тис. га або 88%. Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га або 112%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.