У Нацбанку не очікують припливу іноземної валюти для купівлі землі

Про це сказав заступник голови Національного банку України Олег Чурій у ході зустрічі з представниками бізнесу в Європейській Бізнес Асоціації, повідомляє Укрінформ.

"Припливу іноземної валюти для купівлі землі, напевно, його не буде, виходячи з тих положень закону про землю, які є в парламенті. Поки ми не зовсім розуміємо, який буде ринок землі, і нам дуже важко робити якісь прогнози. Потрібно мати на руках кінцевий варіант реформи і звідти вже робити якісь прогнози", - сказав Чурій.

Нагадаємо, 6 лютого депутати почали розгляд законопроекту про ринок землі в другому читанні за повною процедурою з розглядом усіх поправок.

Станом на 7 лютого парламент розглянув 216 поправок з 4018, прийнявши одну поправку про право сервітуту (проїзду) територією власника земельної ділянки іншим особам, чия ділянка розташована в цьому самому масиві сільгоспземель.

Розгляд поправок продовжиться на наступному пленарному засіданні, яке заплановане на вівторок, 18 лютого.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кавуновий бекмес із Херсону прийшовся до смаку закордонним дегустаторам

У турецькому Стамбулі пройшла середземноморська виставка туризму та курортів “Emitt” 2020. У виставці взяли участь і представники Херсонської області, які пригощали охочих унікальним херсонським смаколиком –кавуновим бекмесом.

Бекмес – східний десерт, створений шляхом випарювання фруктового або ягідного соку до отримання густої маси. Для створення солодощів використовуються найрізноманітніші види фруктів, ягід і навіть овочів, а от на Херсонщині бекмес готують з кавуна.

Після випарювання сік стає дуже густим і відмінно зберігається протягом тривалого часу. Завдяки простоті обробки, бекмес зберігає більшість корисних елементів, що містяться в основному продукті. Цей десерт рекомендують людям, що страждають на анемію або іншими захворюваннями крові.

У багатьох східних країнах бекмес включають в раціон видужуючих людей в період відновлення організму після перенесених важких захворювань. Херсонський бекмес прийшовся до смаку іноземним дегустаторам.

Цього року бекмез став справньою родзинкою фестивалю “Український кавун – солодке диво”, що проходить кожного літа у Голій Пристані.

Джерело: seeds.org.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняним аграріям необхідно інвестувати в альтернативні технології обробітку ґрунту

Економічно доцільними можна вважати всі технології, які дозволяють зберегти та підвищити якість ґрунту.

Про це SuperAgronom.com розповів Михайло Кришко, комерційний директор компанії BEDNAR в Україні.

Зокрема, він радить звернути увагу на технологію вертикального обробітку ґрунту.

«Звичайно, враховуючи нашу сівозміну та клімат, навряд чи ця технологія може бути єдиною, але вона може ефективно доповнювати класичну та мінімальну технологію. Що ж стосується питання, через скільки років можна очікувати стійкого покращення стану ґрунту, то тут, мабуть, не існує однозначної і простої відповіді. Адже на результат впливає багато чинників: стан та тип ґрунтів, кліматична зона, сівозміна, парк техніки, який використовується на полі, та багато іншого. Але з впевненістю можна сказати, що стан ґрунтів в Україні нині переважно дуже поганий, і потрібно максимально швидко їх «рятувати», зводячи до мінімуму використання класичної технології. Адже вертикальний обробіток сприяє покращенню обміну вологою/повітрям, сприяє збільшенню кількості гумусу, дозволяє корінню легше проникати в глибокі шари ґрунту, і як результат всього цього збільшувати врожай, при цьому зменшивши витрати на обробіток гектару», — розповідає Михайло Кришко.

Експерт зазначив, що ефективність вертикальної технології напряму навіть більше залежить від сівозміни, ніж від кліматичних зон України. Складність в обробці може виникати на тих полях, де після збирання врожаю залишилась велика маса пожнивних решток, і ще складніше буде, якщо ця маса «стояча». Головною проблемою у впровадженні вертикальної технології може стати лише технічна забезпеченість господарств, адже доведеться вкладати кошти, щоб купувати агрегати для вертикального обробітку. Проте ці вкладення виправдають себе вже за кілька років збільшенням продуктивності ґрунтів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через фальсифіковане масло молокозавод оштрафували на 70 тисяч

Про це під час звіту Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області розповів начальник відомства Роман Гурський, пише golos-info.com.

Нагадаємо, журналісти показали результат унікальної акції, яку здійснили за допомогою громадських активістів. Як виявилось, лідер із кількості фальсифікату – Прикарпаття. Івано-Франківський  міськмолокозавод «наплодив» найбільше фейку – аж п’ять зразків.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба проведе позапланові перевірки потенційних виробників-порушників масла.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ЄС відмовився переглядати ембарго на експорт української курятини

Про це "Європейській правді" стало відомо із джерел в уряді.

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів 23 січня повідомила про рішення ЄС призупинити ввезення з України м’яса птиці.

Рішення, очевидно, пов’язане із загибеллю птиці від грипу 18 січня на ПП "Хутір" у Вінницькій області. У відомстві запевнили, що станом на 23 січня вся наявна в епізоотичному осередку птиця умертвлена гуманним безкровним методом та спалена і розпочалися заходи щодо проведення дезінфекційних робіт.

29 січня в рамках Ради асоціації Україна-ЄС українська сторона переконувала європейських партнерів локалізувати заборону найближчими селами навколо виявлених осередків зараження.

Цього тижня у Брюсселі відбулося засідання Комітету головних ветеринарних інспекторів, на якому пропозиція про локалізацію була відхилена.

Нагадаємо, у березні 2019 року Єврокомісія досягла домовленості з Україною про зміну угоди про зону вільної торгівлі, що має на меті обмежити неконтрольоване ввезення курятини в ЄС.

Рішення стосувалося ситуації, якою незадоволені європейські фермери. Йдеться про знайдений українською компанією "Миронівський хлібопродукт" спосіб обійти жорсткі обмеження на імпорт курячого філе в ЄС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які зміни в обігу аграрних розписок передбачені новим законопроєктом

Про це повідомив Кирило Мухомедзянов, спеціаліст фінансового сектору проєкту IFC «Аграрні розписки в Україні». Також він висловив сподівання, що документ набуде чинності вже в цьому півріччі, пише agrotimes.ua.

Законопроєкт, над яким працював проєкт «Аграрні розписки в Україні», розширює бізнес-можливості, водночас зберігаючи напрацьовані практики.

Так, аграрна розписка стане неемісійним цінним папером. Це буде електронний документ, який створюватиметься та існуватиме в Реєстрі аграрних розписок, з можливістю отримати друкований витяг.

Нотаріальне посвідчення планується зробити необов’язковим. Реєстрація можлива у нотаріуса або через особистий кабінет.

Вартість видачі аграрних розписок стане нижчою – лише тариф реєстрів проти 150 грн за кожну ділянку і тариф реєстрів, як наразі. «Нотаріальне посвідчення забирало на себе щонайменше 80% від вартості посвідчення аграрної розписки», – уточнив Кирило Мухомедзянов.

Також законопроєкт передбачає прозоре оподаткування, оскільки кредитори зможуть включити аграрні розписки до своєї операційної діяльності.

Зміни мають відбутися і в колі постачальників: планується розширити його секторами тваринництва, первинної переробки, а також сільськогосподарськими кооперативами, а не лише рослинництва, як у чинному законі.

У документі передбачено і зручне рефінансування наданих позик шляхом продажу аграрних розписок, навіть із дисконтом.

«Завдяки певним змінам до закону ми робимо можливим довгострокове фінансування, яке дуже важливо для виробників із галузі садівництва та виноградарства», – зазначив Кирило Мухомедзянов.

Крім того, посилюється процедура примусового виконання, додав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview