У найбільшого виробника курятини масштабні кадрові рокіровки

У 2018 році в холдингу "Миронівський Хлібопродукт" (МХП) відбулися кадрові зміни в управлінському складі підприємств, пише delo.ua.

Зокрема, нові посади в МХП отримали:

Олександр Воскобойник, який з 9 січня призначений директором "Науково-виробничої фірми "Урожай";

Віктор Рябчук — призначений виконавчим директором "Агро-С", виконавчим директором "Зернового краю", директором "Агрофірма "Веселинівка" (з 9 січня);

Олександр Гуров — призначений директором департаменту птахівництва компанії "Миронівський хлібопродукт" (з 10 січня);

Олексій Утешев — призначений директором філії "Птахокомплекс" "Вінницької птахофабрики" (з 10 січня);

Руслан Волков — призначений директором "Оріль Лідер" (з 10 січня).

У компанії повідомляють, що подібні рішення є поширеною практикою МХП як частини кадрової політики холдингу.

"Це дозволяє розширювати сфери розвитку співробітників шляхом їх ротації між підприємствами Групи МХП. Впровадження нового досвіду і кращих управлінських рішень обумовлюють якісні позитивні зміни на кожному з підприємств і в цілому МХП", — відзначають в компанії.

Нагадаємо, що в грудні 2017 року агрохолдинг отримав кредит від ЄБРР у розмірі 25 млн євро на будівництво заводу з виробництва біогазу у Вінницькій області.

У вересні минулого року стало відомо, що компанія має намір придбати третій завод в ЄС для виробництва м'ясних напівфабрикатів.

У 2016 році МХП запустив завод з переробки м'яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект склали $3,5 млн. В 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб'ютором заснувала м'ясопереробний завод у Словаччині. Обсяг інвестицій — близько $3 млн.

МХП — вертикально інтегрована компанія. Серед напрямків діяльності — рослинництво, птахівництво і м'ясопереробка. Земельний банк МХП становить близько 370 тис. га. З 2008 року акції компанії котируються на Лондонській фондовій біржі під тікером MHPC.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хто купує українську яловичину

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис. тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника в 2016 році (35,09 тис. тонн). Про це свідчать дані ДФС, пише delo.ua.

При цьому Україна експортувала 12,32 тис. тонн свіжої або охолодженої яловичини (2016 — 15,94 тис. тонн) і 29,55 тис. тонн замороженої яловичини (2016 — 19,15 тис. тонн).

Основним імпортером свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на $31,94 млн), якій поставили 12,21 тис. тонн (99,11% від загального обсягу) продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на $20,12 млн), Казахстан (на $18,61 млн) і Білорусь (на $17,59 млн). Експорт у ці країни склав 18,32 тис. тонн, 6,43 тис. тонн і 6,08 тис. тонн замороженої яловичини відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Обмеження держпідтримки аграріїв позначиться на вартості продуктів

Такі дані оприлюднено на сайті МінАПК, повідомляє УНН.

Загальний бюджет фінансової підтримки аграріїв становив 4 млрд грн. Кожного місяця аграрії могли подати заяву до податкової з проханням включити їх у реєстр отримувачів дотації для розвитку і стимулювання сільськогосподарських підприємств.

Однак, цього року держава суттєво обмежила підтримку аграріїв. За оцінками експертів, це однозначно позначиться на вартості продуктів, зокрема на вартості м’яса, оскільки ці дотації були запобіжником від різких цінових коливань минулого року.

“Ціни на м’ясні продукти в Україні багато в чому залежать від державної політики. 2017 рік — яскравий приклад того, як правильна державна підтримка здатна стабілізувати споживчий ринок. На тлі несприятливих явищ у сфері тваринництва, зокрема африканської чуми свиней, зменшення поголів’я худоби і так далі, виробники курки вперше за довгий час відчували себе більш-менш комфортно. Так звані дотації сприяли утриманню цін на курку від різкого стрибка. Більш того, в кінці року вартість курки навіть дещо знизилася”, — розповів П.Мороз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рекорди вітчизняного АПК у 2017 році

2017 року продукція АПК зайняла трохи більше 41% у загальному експорті з України, зберігши лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, характерною ознакою 2017 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки.

За підсумками 2017 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 17,8 млрд дол. США. Цей результат став другим за всю історію незалежності, поступившись досягнутим у 2012 році обсягам експорту у 17,9 млрд дол. США, зазначив експерт. А з урахуванням казеїну, альбумінів, шкур, хутра, вовни тощо експорт у минулому році сягнув майже 18,0 млрд дол. США.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, завдяки рекордним обсягам експорту на фоні незначного порівняно з показниками 2016 року зростання обсягів імпорту агропродовольчої продукції – до 4,6 млрд дол. США – позитивне сальдо по цій групі товарів сягнуло рекордної позначки у 13,3 млрд дол. США.

Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові та олійні культури, соняшникова олія і продукція харчової промисловості, на які припадає близько 90% його вартості.

У 2017 році Україна оновила рекорд експорту зернових, зазначив Микола Пугачов. Поставки українського збіжжя на ринки країн світу склали 41,8 млн т, з них кукурудзи – 19,4 млн т, пшениці – 17,3 млн т, ячменю – 4,9 млн т.

Рекордним минулий рік також став для експорту сої (2,9 млн т), соняшникової олії (5,8 млн т), цукру (майже 600 тис. т) та макухи (4,9 млн т).

Торік помітно збільшилися й зарубіжні поставки тваринницької продукції, зазначив експерт. Абсолютні рекорди були зафіксовані в експорті м’яса птиці (271 тис. т), яєць (92 тис. т), вершкового масла (30 тис. т) та меду (68 тис. т).

Крім того, повністю підтвердився прогноз науковців Інституту аграрної економіки щодо досягнення у 2017 році рекордних обсягів поставок вітчизняної сільгосппродукції до країн Європейського Союзу. Торік Україна поставила до ЄС агропродовольчої продукції на 5,8 млрд дол. США, перевищивши рекордні показники експорту агропродовольства у цей регіон докризових 2012 та 2013 років у 5 млрд дол. США і сягнувши найвищого за часів незалежності показника, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині корів доять під музику

Такі умови для своїх вихованців створили в ДП "Дослідне господарство «Асканійське» в результаті реконструкції, пише "Херсон Daily".

За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександра Паливоди, саме завдяки класичній музиці корови дають молоко Екстра класу, яке підходить для виготовлення молокопродуктів на експорт. Крім того, таке молоко має найвищу вартість.

Так і в українських магазинах незабаром будуть продавати тільки молоко екстра-класу, вищого і першого сорту. Такі вимоги Угоди про асоціацію з ЄС. Як відомо, купувати цей продукт у селян, які ведуть господарство, хочуть заборонити взагалі, оскільки їх молоко не відповідає навіть мінімальним стандартам Євросоюзу. Сьогодні воно вважається другим сортом.

Єдиний вихід для людей, які живуть за рахунок виробництва молочної продукції, влада бачить в об'єднанні у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. До речі, Херсонщина однією з перших почала їх створювати. Сьогодні в області 27 таких об'єднань. З'являються також і сімейні ферми європейського типу. В цьому році планують відкрити ще 17 кооперативів, а виробництво якісного молока збільшити на 295 тис. тонн.

Умови для нових ферм теж будуть створені європейські, за рахунок будівництва нових і реконструкції старих приміщень. В цілому на розвиток тваринницької галузі області в цьому році  передбачено майже 2,3 млрд. грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вертикальні ферми захоплюють міста, тунелі і навіть пустелі

Наприклад, Китай, Сінгапур і ОАЕ вже експериментують з вертикальними гідропонними фермами, які не потребують ґрунту. Багато компаній також розробляють системи аквапоніки, які об’єднують у собі рибне господарство та город. Видання Inhabitat зібрало 6 прикладів застосування аквапоніки, гідропоніки і аеропоніки в найбільш, здавалося б, непридатних для сільського господарства умовах, пише finance.ua.

Багато магазинів в останні роки почали вирощувати листову зелень «не відходячи від каси». Такий підхід вигідний з кількох причин. По-перше, продукція не псується у процесі транспортування, а по-друге, покупців простіше залучити, якщо показати їм зелені грядки. Американська торговельна мережа Target навесні 2017 року почала тестувати вертикальні гідропонні ферми у своїх філіях. Системи вирощування листових овочів і трав для Target розробили фахівці з Медіалабораторії МТІ і дизайнери компанії Ideo. В майбутньому торгова мережа планує вирощувати на території магазинів картоплю, буряк і кабачки.

Деякі арабські країни, які покладаються переважно на доходи від нафти, поступово починають досліджувати нові ресурси і відкривати нові економічні моделі. Такий підхід повинен допомогти їм у майбутньому, коли доходи від нафти почнуть падати. Саудівська Аравія спільно з американським стартапом AeroFarms побудувала першу на Близькому Сході аеропонну ферму, якій не потрібна ні вода, ні ґрунт. Рослини на фермі, розташованій в місті Джидда, отримують поживні речовини від випарів.

Також Саудівська Аравія отримує 15% помідорів за рахунок гідропонних ферм компанії SunDrops Farms, які працюють від енергії сонця. Невелику кількість води, необхідну для рослин, співробітники ферми отримують з Перської затоки. За допомогою сонячного нагріву опріснюють воду, а потім використовують для догляду за рослинами.

Багато компаній створюють контейнерні ферми та інші портативні системи вирощування овочів, які можна поставити в людному районі міста. Компанія Farm 360 обладнує гідропонні грядки на території складу. Її ферми використовують на 90% менше води, ніж традиційні господарства, а також отримують всю електроенергію від відновлюваних джерел. Farm 360 поставляє свої овочі в найближчі продуктові магазини. Ще один плюс міських ферм — це робочі місця для жителів окремих районів.

Ферми нового типу допомагають і тим регіонам, які опинилися в ізоляції. З 2010-х років ООН встановлює на дахах в секторі Газа (Палестина) аквапонні міні-ферми. Всього до цього часу обладнано більше 200 таких установок, і їх кількість продовжує зростати.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview