150670

У Німеччині на зборі суниці за годину заробляють стільки, як в Україні за день

За інформацією Асоціації південнонімецьких виробників спаржі та суниці (VSSE), кожен п’ятий учасник опитування повідомив, що пропозиція робочих рук значно скоротилася, а майже половина відзначила, що охочих стало менше, пише agroday.com.ua.

В даний час для збору врожаю суниці та спаржі у Німеччині щорічно наймається від 160 тис. до 180 тис. сезонних робітників, які тепер отримують встановлену законом мінімальну заробітну плату в розмірі 8,84 євро (270,5 грн) на годину. На думку німецьких аграріїв, такий розмір оплати має небажаний ефект: багато румунів заробили достатньо грошей і поїхали ще до завершення сезону.

Водночас, для порівняння, в Україні сезонним працівникам на зборі ягід платили 200-300 грн за день.

Нині VSSE та Асоціація сільськогосподарських роботодавців (GLFA) виступають за укладення ефективних угод для працівників по збору врожаю з інших країн, таких як Україна.

Варто відзначити, що полякам та румунам для роботи в Німеччині спецдозвіл не потрібен. Але для робітників, наприклад, із Західних Балкан існує певний порядок оформлення. Як зазначають в асоціації, подібні обмеження вкрай негативно позначаються на пропозиції робочих рук через те, що претендентам доводиться місяцями чекати на візу.

Нагадаємо, що на початку 2018 року в Польщі, яка також відчуває брак рук, набули чинності нові правила працевлаштування іноземців, згідно з чим українці, білоруси та громадяни інших неєвропейських країн можуть легально працювати на сезонних роботах до 9 місяців у році та без робочої візи.

У цьому сезоні у Польщі на збиранні суниці можна заробити в середньому 10-15 злотих за годину (70 -105 грн). Середня ціна за кошик у 2 кг – 2 злотих. Однак поляки жаліються, що українці стали менш охоче їхати до них на роботу. Для вирішення проблеми, польський уряд вирішив залучати іноземців соцзахистом через договір про допомогу на час збору врожаю (umowa o przy pomocy zbiorach).

60% агропідприємств Великобританії також повідомляють про нестачу низькокваліфікованої робочої сили. Ті, хто залишився після брекситу на британських полях, — вихідці зі Східної Європи старші сорока, що погано володіють англійською. Ситуація настільки критична, що фермери готові брати молдаван з румунськими та болгарськими паспортами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд планує завершити процес передачі землі ОТГ у грудні

Теґи: 

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час онлайн-конференції на його сторінці у Facebook, передає УНН.

“Ми повністю вкладаємось в графік, навіть з невеликим випередженням і плануємо завершити цей процес в грудні поточного року”, — сказав він.

Мартинюк також розповів, що по третині, а це близько 200 ОТГ, технічна робота вже виконана, і на початку червня відбудеться підписання актів прийому-передачі землі від держави до громад.

Як повідомляв УНН, у лютому 2018 року практично всі створені в Україні об’єднані територіальні громади розпочали процес отримання земель у власність.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скорочується кількість м'ясопереробних підприємств

Про це інформує Асоціація тваринників України (АТУ) з посиланням на дані Державної служби статистики, пише AgroTimes.

Так, на початок 2018 року кількість становила 299 проти 302 на початку 2017 року і 330 на початку 2016 року. Тобто за два роки кількість забійників зменшилася на 9,4%.

Нагадаємо, держава вводить нові вимоги до забою тварин, згідно з якими м'ясо тварин, забитих не в спеціалізованих забійних пунктах, вже з 2020 року не можна буде продавати, використовуючи його лише для власного споживання.

В асоціації переконані, що перед тим, як упровадити заборону на продаж м’яса тварин, забитих не на спецпунктах, потрібно розбудовувати широку мережу забійників, доступних у кожному населеному пункті України.

Наразі існує велика проблема з діяльністю забійників: частина з них законсервована і не працює,  частина – в неналежному стані. Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах – одиниці. До того ж вони територіально віддалені.

Має бути ухвалена спеціальна державна програма розвитку тваринництва та м’ясної галузі, наголосили в АТУ.

Крім того, необхідно забезпечити певний адаптаційний період, протягом якого буде розроблено прозорий механізм впровадження вимог щодо забою тварин.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК цьогоріч прогнозують урожай зернових понад 60 мільйонів тонн

Про це під час онлайн-конференції на своїй сторінці у Facebook повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише Укрінформ.

“Станом на 30 травня посіяно 7 066,6 тис. га ранніх зернових та зернобобових культур. Посівні площі – на рівні минулого року”, – зазначив урядовець.

Зокрема, у розрізі культур посіяно: ярої пшениці – 167,3 тис. га, ячменю – 1 502,4 тис. га, вівса – 191 тис. га, гороху – 418,3 тис. га, кукурудзи на зерно – 4 531,8 тис. га, гречки – 90,6 тис. га та проса – 36,7 тис. га.

Також, як повідомив Мартинюк, аграрії посіяли цукрових буряків – 281,6 тис. га, соняшнику – 5 610,6 тис. га та сої – 1 681,6 тис. га.

“Перезимівля озимих – чи не найкраща за всю історію спостережень, весняна посівна проведена в запланованому обсязі та в оптимальні терміни, зберігаємо прогноз урожаю на рівні 60 млн тонн +”, - повідомив посадовець.

Він також розповів, що за програмою часткової компенсації вартості сільгосптехніки, станом на 1 травня 2018 року, аграрії придбали 953 од. техніки та обладнання загальною вартістю 354,6 млн гривень з ПДВ.

“Отримали компенсацію 667 сільгосптоваровиробників на суму 70,7 млн гривень. За попередніми розрахунками, обсяг коштів для виплати часткової компенсації за травень 2018 року складатиме близько 50 млн гривень”, - зазначив перший заступник міністра.

За даними Мартинюка, спеціальну бюджетну дотацію - 2500 грн на теля - нараховано 3 573 фізичним особам із 24 областей України на суму 6 741,3 тис. гривень. Також нараховано дотацію - 1500 грн на корову - 1 198 суб’єктам господарювання на утримання 345 546 корів на суму 259 159,5 тис. гривень.

“У рамках програми держпідтримки тваринництва підписано меморандуми із 16 банками, через які надаються дотації із компенсації будівництва тваринницьких комплексів. Через внутрішні протоколи фінустанов, що є нашими партнерами в цих програмах, процедура оформлення дотацій за ними потребує відносно більше часу, однак банки активно приймають документи для надання одержувачам бюджетних коштів фінансової підтримки за визначеними напрямами”, - написав Максим Мартинюк.

За його словами, максимальних обсягів реалізації програм держпідтримки сільгосптоваровиробників очікують уже у червні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні побудують завод з переробки волоського горіха

Про це повідомляє прес-служба Вінницької ОДА, пише landlord.ua.

За словами голови ОДА Валерія Коровія, завод будуватиметься в Могилів-Подільському районі.

«Український волоський горіх» планує побудувати завод з переробки ядер горіхів, які потім будуть надходити як на внутрішній ринок, так і експортуватися. Подільські горіхи знайдуть попит у кондитерському виробництві. Що стосується горіхової шкаралупи, то з неї зроблять абразивний матеріал, який додається до фарби», — заявив він в інтерв`ю виданню «РЕАЛ».

Коровій також додав, що наступного року почнеться будівництво першої з трьох черг заводу біля села Лядова.

За його інформацією, інвестор вже освоїв 227 млн грн, а протягом двох років збільшить розмір інвестицій вдвічі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

70% українських господарств, які вклали гроші в органічні ягоди, неприбуткові

Сьогодні, враховуючи, що ринок споживання цих продуктів зростає, усі почали до нього звертатися, пише agroday.com.ua.

На сьогодні по зерновій групі вже повністю можна створювати моделі: є технології, розуміння, яка повинна бути прибуткова площа, склалися ринки збуту. Тобто цей ринок вже розвинений.

Аналогічний ринок ягід тільки на початку свого розвитку. Тому якщо мене запитають про частку окупних, прибуткових ягідних органічних проектів, я відповім: 50 на 50.

Багато компаній, я б сказав 70%, які вклали гроші у вирощування органічної суниці та малини, поки неприбуткові. Чому?

Вони порушили одне правило. Коли всі входять в малину, то міркують: «Ми її посадили — вона росте, і дасть 10 т/га», бо так їм сказали фахівці з конвентивного землеробства, не подивившись на витрати. Насправді малина дасть 2 тонни, тому що це її природна врожайність.

З двох тонн можна наварити варення, але не зробиш бізнес.

Коли через 7 років у вас буде інфраструктура, збудований бізнес, вирощування іншої культури для вас не буде проблемою. Ви зможете після малини перейти на суницю, ожину і так далі.

Ви будете розуміти бізнес, як його інвестувати — і далі працювати. Тому перші 3 роки одна відома успішна фірма — зерновики — просто вкладала гроші, потім перезапустилась, і тепер має успішну модель.

Тому що не завжди просто виробництво дає прибуток. Це залежить від об’єму. Вони знайшли завод, який переробляє їх продукцію на давальницьких умовах. На це пішло ще п’ять років. Тепер у них 3,5 тис. га в обробці.

Якщо ви хочете вкласти гроші і за рік заробити на органіці 20%, можете навіть не починати. У кращому випадку хоч якийсь прибуток ви отримаєте через 3 роки. Тому що у вас з’явиться багато організаційних проблем для добудови бізнесу.

Я об’їхав багато компаній. Тут неправильний полив, там купили не надто якісні саджанці, які пропали. У більшості випадків доводиться рекомендувати переорювати ділянку або замінювати і досаджувати.

Десь неправльно підібрали персонал, і якісь два мужики не в змозі сісти за трактор, тому що вони три дні п’ють, а два просто ходять колами.

Тобто весь цей комплекс проблем потрібно побачити.

У наступному матеріалі я розповім про те, що важливо враховувати у вирощуванні органічної малини в українських умовах.

Микола Биков, начальник відділу органічної сертифікації і технології СОК «Перший національний аграрний кооператив»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview