178171

У парламенті блокують законопроект про заборону пальмової олії

Про це УНН повідомив народний депутат від РПЛ Віктор Вовк.

"Ми постійно вимагаємо, аби документ винесли у залу ВР. Позаминулого тижня Олег Валерійович (Ляшко - ред.) вчергове виступав на цю тему з трибуни, вимагаючи від аграрного лобі, аграрних баронів, які повністю контролюють аграрний комітет, припинити саботаж цього закону. Ми неодноразово просили аграрний комітет відкрити дорогу для законопроекту та внести його у порядок денний на розгляд депутатів ВР. Але документ застряг у аграрному комітеті", - розповів він.

Пальмова олія — це те, що не додає українцям здоров’я, переконаний В.Вовк.

"Пальмова олія, з одного боку, шкідлива для здоров'я наших громадян, з іншого - створює додатковий бар'єр для збирання українського молока. Компроміс, на який ми готові піти, - щоб підприємства харчової промисловості використовували пальмову олію виключно для тієї продукції, яка іде на експорт. Якщо в країнах-імпортерах вона дозволяється, звісно. Але в Україні її використання має бути категорично заборонене", - підкреслив він.

Нагадаємо, що за два місяці поточного року наша країна імпортувала 29,3 тис. тонн пальмової олії.

У цілому, протягом сезону 2017/18 Україна імпортувала близько 78 тис. тонн пальмової олії, що є найбільшим показником за останні сім сезонів.

"Факт дворазового збільшення кількості пальмової олії на українському ринку щонайменше свідчить про значне погіршення якості молочної та кондитерської продукції. Також таке стрімке зростання показників імпорту "пальми" я вважаю і наслідком дії мораторію на перевірки (підприємців - ред.) тому сукупність таких чинників, як відсутність контролю, зростання курсу долара і бідність споживача "спонукають" виробника шукати шляхи здешевлення готової продукції", - зазначив нардеп С.Тригубенко.

Крім цього, політик висловився на підтримку ініціативи заборонити використання пальмової олії в молочній продукції на законодавчому рівні.

Ваш вибір 'Подобається'.

Експерт розповів про отримання сертифікату НАССР українськими підприємствами

Про це у коментарі УНН розповів заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Станом на сьогодні сертифікації НАССР підлягають підприємства із високим ступенем ризику, уточнив він.

"Решта магазинів, де немає високих ризиків, мають впровадити план передумов, але водночас іти до поетапного впровадження всієї системи. Сертифікація - це коли незалежна третя уповноважена сторона перевіряє відповідність впроваджених процедур до вимог нормативних документів. Тобто, підприємства із низьким ступенем ризику мають налагоджувати систему, але проходити її оцінку поки що не обов'язково. Мова про магазинчики, невеликих виробників, які продають продукцію із малим ступенем ризику. Наприклад - запаковане печиво. Йдеться про продаж продукції, де ризики занести ззовні небезпеку для споживача невеликі", - розповів експерт.

О.Цильвік додав, що більшість вітчизняних підприємств м'ясопереробної галузі станом на сьогодні вже сертифіковані.

"В більшості випадків такі підприємства вже мають сертифікати НАССР або ISO 22000", - підкреслив він.

Експерт зазначив, що процес впровадження НАССР, як і процес отримання сертифікату, достатньо коштовний.

"Це досить велике фінансове навантаження. Вартість сертифікату залежить від конкретного підприємства. Для невеличкого ФОПу це може бути 20 - 30 тис. грн, для великого підприємства, де працюють понад 100 чоловік - це може бути досить "кусюча" ціна", - пояснив він і додав, що до 20 вересня 2019 року НАССР має бути впроваджено та сертифіковано на всіх українських харчових підприємствах.

Нагадаємо, що напередодні у Держпродспоживслужбі заявили, що отримання сертифікату НАССР на сьогодні є необов’язковим для українських підприємств.

Натомість, за словами депутат С.Тригубенка, сертифікація будь-якого виробництва у галузі харчової промисловості за принципами НАССР потрібна, і отримання такого сертифікату повинно бути метою кожного бізнесмена.

"Попри вже прийнятий закон і анонсовані перевірки, заяви із уст профільних чиновників про необов’язковість сертифікатів НАССР – сіють певну смуту і нерозуміння.

З одного боку, ми прагнемо гарантувати безпеку і виробничих процесів і кінцевих харчових продуктів, приймаємо для цього закони та будуємо плани про нарощення експертних позицій, а з іншого боку у Держпродспоживслужбі нам повідомляють, що прагнути отримати сертифікат НАССР і не варто, наче.

Дійсно, сам сертифікат без реально проведеної роботи на підприємстві нічого не значить, але його отримання на доказ того, що виробник став кращим і рухається у ногу з часом та цивілізованими вимогами до якості і безпечності виробничих процесів – має бути метою для кожного бізнесмена", - написав політик на сторінці у Facebook.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Виробники індичатини не бачать перспектив в Україні

Виробництво м'яса індиків в Україні, за попередніми даними, в минулому році збільшилося як мінімум на 10%. Крім великих виробників, досить значна кількість індичатини (3-5 тис. тонн) виробляють господарства населення, пише UBR.

Загальні обсяги виробництва м'яса індиків в Україні зараз можна оцінити в 36-38 тис. тонн у живій вазі, або 25,2-26,6 тис. тонн у забійній. Більшість вітчизняних виробників м'яса індиків вважають, що подальше збільшення виробництва не має сенсу, тому що упирається в платоспроможний попит населення. Виробники наголошують, що тільки при умові виходу на зовнішні ринки індичий бізнес в найближчій перспективі зможе розвиватися.

У структурі виробництва м'яса птиці на індичатину в Україні припадає лише 2,5%. За рівнем споживання на одну людину в Україні припадає 800 г індичатини в рік. Для порівняння, в Ізраїлі - 12 кг, а в сусідній Польщі - 6 кг. На сьогодні кількість пропозицій і обсяги виробництва індичатини в Україні знизилися, проте ціни на цей продукт все ще досить низькі, близько 67-70 грн/кг. На початку зими попит на індичатину з боку мереж і переробних підприємств із-за скорочення пропозицій на ринку виріс. Переважно господарства реалізують за кордон (Молдову, Грузію, ОАЕ та інші країни) невеликі партії. Перспективи виходу на європейські ринки також все ще туманні - Україну туди не пускають.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

З початком нересту вступає в силу щорічна заборона на вилов риби

Згідно Наказу Держрибагентства України "Про заходи щодо встановлення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в 2018 році", з урахуванням погодження Інституту рибного господарства НААН України з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об'єктах, вводиться заборона на лов всіх видів риби в період з 1 квітня по 9 червня (включно) 2018 року, за винятком любительського риболовства однією поплавковою вудкою з одним гачком на рибалку або спінінгом в світлий час доби з берега в місцях визначених іхтіологічними відділами Обласних Управлінь рибоохорони. Ці терміни можуть бути змінені в разі виникнення будь-яких чинників, що впливають на розмноження риби

Робиться це з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб. Адже нерест - це найвідповідальніший період в житті риб.

Асоціація рибалок України закликає громадян бути відповідальними і дотримуватися Правил рибальства. А так саме реагувати на факти браконьєрства. Якщо ви стали свідком правопорушення на воді, просимо невідкладно повідомляти за телефоном «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0-800-50-52-50 Адже від того як пройде нерестовий компанія залежить кількість риби в наших водоймах!

 З 1 квітня в областях України та Києві розпочнеться нерестова заборона на лов риби. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов, проте в основному сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 9 червня.

Правила аматорського лову риби під час нересту передбачають: вилов тільки з берега, тільки в межах населеного пункту в місцях, де немає природних нерестовищ, лише не забороненими знаряддями лову - 1 вудкою / донкою з одним гачком або спінінгом, при цьому треба суворо дотримуватися норм вилову - до 3 кг/доба на людину; Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена. Місця, де можна і де заборонено рибалити і чіткі дати заборони на риболовлю на конкретної водоймі визначаються територіальними управліннями рибоохорони.

У період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.

За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність - штраф 3400 - 6800 грн або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак - 510, сом - 425, щука - 340, короп - 306, білий амур, товстолобик - 255, плоскирка, синець - 85, карась, окунь і верховодка - 17, лящ - 170, линь - 119 грн., краснопірка - 68 грн., подуст - 34 грн.

"Шановні рибалки та любителі відпочинку на водоймах, Асоціація рибалок України звертається до Вас і просить в цей період року шанобливо і дбайливо ставитися до водних мешканців, які готуються до нересту, – звертається голова Асоціації Олександр Чистяков. – Допоможіть захистити рибу, не допускайте варварського її вилову в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи".

 

 

Курятина дорожчатиме, але різких стрибків ціни не буде

Принаймні, такі очікування Союзу птахівників України, пише agroday.com.ua.

Згідно з даними Держстату, за останні три місяці витрати на виробництво сільгосппродукції зросли на 14,6% проти 2017 року. Однак на курятині цей фактор поки не позначився. У березні м’ясо птиці все так само демонструвало зниження ціни.

В асоціації зазначають, що основними складовими собівартості курятини є заробітна плата, паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергія, ветеринарні препарати, дезінфікуючі засоби, корми. Від їх вартості буде залежати і вартість м’яса.

За 2017 рік вартість кілограму курячої тушки зросла приблизно з 30 грн до 52. Дещо стримували зростання цін виплати дотацій, але вони почалися тільки з травня 2017-го.
Виплати помітно почали збільшуватися у другій половині року. Тому з вересня намітилася тенденція до зниження ціни.

«Ефективність механізму дотацій добре простежується на сфері птахівництва. Восени ціни на м’ясо птиці стабілізувалися і вже не підвищувалися аж до кінця року», — кажуть у Союзі птахівників.

При цьому птахівники нарікають, що держпідтримка вітчизняного агросектору все ще низька й не дотягує до рівня найближчих сусідів: Польщі, Угорщини і Болгарії.

До слова, торік половина із 4 млрд грн дотаційної підтримки була спрямована на птахівничий сектор. Найбільше дотацій отримала компанія «Миронівський хлібопродукт».

Ваш вибір 'Цікаво'.

Кому належать найбільші виробники свинини

Минулий рік був не легким для виробників свинини. Основною причиною, яка негативно впливала на розвиток ринку, стала африканська чума свиней (АЧС). Через вірус багато підприємств були змушені скоротити поголів'я, пише Бізнес Цензор.

Станом на 1 вересня 2016 року в Україні налічувалося 7,5 млн голів. На аналогічну дату 2017 поголів'я становило 6,8 млн голів. За даними Асоціації свинарів України, станом на 1 березня 2018 року, загальне поголів'я свиней в Україні – 6 млн голів. У промисловому секторі – 3,3 млн, у населення – 2,7 млн.

Станом на 1 січня 2018 року поголів'я становило 6,1 млн, що на 8,2% менше, ніж станом на аналогічну дату 2017 року. Так, АЧС щорічно збільшує втрати сектора, а ціни на продукцію для споживача зросли практично в два рази з кінця 2016 року.

У 2018 році АЧС не відступає. З початку року було зафіксовано 41 випадок, 14 з них – домашні свині. А збитки вітчизняного свинарства через АЧС вже досягли 200 млн грн.

У 2017 році близько 42% внутрішнього пропозиції живця свиней з боку промислового сектора забезпечували 15 компаній. Ці виробники в кінці 2017 року утримували понад 122 тис. свиноматок.

Загальна чисельність свиней цих господарств становить 1,3 млн голів – майже 40% від сукупної кількості свиней у сільськогосподарських підприємствах України, зафіксованої на 1 січня 2018.

Рейтинг найбільших компаній очолили "АПК-Інвест", "Даноша" та "Нива Переяславщини".

"АПК-Інвест" володіє товарним брендом "м'ясна весна", "Колбаспищепром" і фірмової роздрібної мережі "м'ясна весна".

Власник підприємства – Борис Колесніков, міністр інфраструктури в Кабміні Миколи Азарова (2010 – 2013 роки), організатор Євро-2012 в Україні, власник кондитерської компанії "Конті".

"Даноша" – українська сільськогосподарська компанія, яка належить данським інвесторам. В Україні її курирує роботу Крістіан Якобсен.

"Нива Переяславщини" – спільне україно-британське підприємство. Випускає продукцію під ТМ "П'ятачок". Кінцевий бенефіціар – Олександр Мостіпан.

ТОП-15 найбільших виробників свинини
1 "АПК-Інвест", Борис Колесніков
2 "Даноша", Goodvalley, Данія
3 "Нива Переяславщини" Олександр Мостіпан
4 "Глобинський свинокомплекс", Олександр Кузьмінський, власник "Глобинського м'ясокомбінату"
5 "Агропродсервис", Андрій Баран
6 "Бахмутський аграрний союз", "Індустріальний союз Донбасу" (ІСД), Олександр Катунін, РФ
7 "Галичина-Захід", Zythomir Holding A/S, Інвестиційний фонд Центральної та Східної Європи, Nordic Environment Finance Corporation, (Данія)
8 "Агропромислова компанія", Валентина Попова, власник "Мелітопольського м'ясокомбінату"
9 "Барком" Олег Баран, власник "Родинна ковбаска", Володимир Баран Олександр Баворовський
10 "ЭкоМит", Міжнародна корпорація Choice Genetics
11 "Аграрна компанія 2004", Сергій Лабазюк, народний депутат ("Воля народу"), власник "Витагро"
12 "Рантьє", Сергій Касьянов, екс-губернатор Дніпропетровської області, голова KSG Agro
13 "Золотоніський Бекон", Фрунзе Казарян, Дмитро Ткаченко - брат губернатора Черкаської області Юрія Ткаченка. Їм же належать супермаркети "Моллі" і "Золотоніська вирощувати індичат фабрика"
14 Агропромисловий комплекс "Насташка", Олексій Прудіус, Станіслав Чужа, Сергій Підгайний, Ігор Тяжкий
15 "Колос", Сергій Куніцин, власник м'ясопереробного заводу, ряду свинокомплексів.

Ваш вибір 'Цікаво'.