У Польщі через АЧС знищили більше 275 тис. свиней

Згідно з даними польського міністерства навколишнього середовища, упродовж минулого мисливського сезону мисливці відстрелили на 90 тис. особин більше, ніж передбачалося за планом, пише pigua.info.

Міністерство відстежує інформацію, що стосується відстрілу, на основі щомісячних звітів, що подаються Польським союзом мисливців. Найсвіжіший з них вказує, що упродовж усього сезону з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року мисливці знищили 275 337 кабанів. Мінімальний план передбачав відстріл 185 271 особин.

У зв'язку з дуже високою чисельністю популяції кабанів і розповсюджується АЧС влада країни не встановлює верхніх лімітів на полювання. Вказується лише мінімум, який повинен бути виконаний.

Масовий відстріл диких свиней в Польщі — не виняток. Як повідомляв раніше Німецький союз мисливців (DJV), тільки в сезоні 2017/2018 на території Німеччини знищили понад 800 тис. кабанів, тобто в три рази більше, ніж в Польщі.

З початку цього року в Польщі виявили 937 вогнищ захворювання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні збільшилось виробництво рису та пластівців

Згідно з даними Державної служби статистики, виробництво таких круп як рисова, пшенична, а також пластівці із зернових культур демонструвало зростання у першому кварталі 2019 року, в той час як інших круп (з жита та вівса) у аналізований період знизилось – на 14,3%. Про це повідомляє Аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства UFEB.

«Найбільше за підсумком трьох місяців збільшилось виробництво рису – удвічі, пластівців із зернових культур – на 10%, обсяги пшеничної крупи зросли на 5,3%», - повідомляє Олександра Кищук, Рада з питань експорту продовольства.

Торгівля на зовнішніх ринках у 2018 році була досить млявою у сегментах рису (3,4 тис. т), пшеничної крупи (915 тон), тоді як експорт пластівців склав 35,3 тис. т. У 2019 році відзначається зростання у всіх сегментах круп: рису – 2,3 тис. т (67% минулорічного експорту), пластівців – 9,9 тис. т (+ 16,2%), пшеничної та інших круп – на чверть. У імпорту ситуація протилежна.

Тут спостерігається загальне зниження у січні-березні 2019 року на 23% ( від 31,2 тис. т до 24,1 тис. т) Частка рису в загальному обсязі круп є найбільшою - 72%, однак імпорт за три місяці знизився на 23%. Варто зазначити, що основні країни постачальники рису залишились незмінними: Пакистан – 33%, Індія – 30,6% та Китай – 11%.

Імпорт пластівців зернових культур також зменшився на 28% до 5,7 тис. т. Казахстан, Білорусь та РФ є основними країнами постачальниками даного сегменту у 2019 році.

Зростання демонстрував лише сегмент пшеничної крупи – на 80%.

«Відносно стабільний вітчизняний попит на крупи та зростання внутрішнього виробництва дещо стримують імпортні постачання круп до України. Однак, говорити остаточно про поступове зниження імпортну у 2019 році передчасно», - зазначають у Раді з питань експорту продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українську молочку

Скорочення продажів характерно для масла, сиру та сироватки. Продажі цільномолочної продукції та сухого молока, навпаки, ростуть.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Експорт молока та вершків незгущених у квітні склав 3,5 тис. т (+37%) на загальну суму 2 млн дол. (+20,7%). Основними покупцями були: Лівія (938 тис. дол.), Молдова (486 тис. дол) та Грузія (200 тис. дол.).

Продажі сухого молока та згущенки в порівнянні з минулим роком показали приріст у 85% та склали 3,9 тис. т., а в грошовому виразі зростання склало 134% — 8,4 млн дол. Торгували переважно з Китаєм (2,8 млн дол.), Вірменією (331 тис. дол.) та Ізраїлем (157 тис. дол.).

Торгівля кисломолочною продукцією принесла Україні у квітні 1 млн дол. (+78,2%). Загалом було продано 576 т. продукції, що на 56% перевищує минулорічні показники. Купували наші йогурти та кефір переважно сусідні країни: Казахстан (588 тис. дол.), Молдова (213 тис. дол.) та Грузія (102 тис. дол.).

Експорт молочної сироватки в порівнянні з квітнем минулого року скоротився на 21% в натуральному виразі — 2,6 тис. т та на 13,8% в грошовому — 1,9 млн дол. Контрагенти залишаються незмінними: Китай (792 тис. дол.), Малайзія (110 тис. дол.) та В'єтнам (205 тис. дол.).

Експорт масла у квітні скоротився найбільше — на 44% в натуральному виразі — до 1,7 тис. т та на 47%, в грошовому виразі, 7 млн дол. Лідери мають наступний вигляд: Азербайджан (1,5 млн. дол.), Нідерланди (88 тис. дол.) та Грузія (46 тис. дол.).

Продажі групи сирів в порівнянні з минулим роком зросли в тонажі, але скоротилися по грошових надходженнях. На зовнішні ринки було поставлено 776 т продукту, що на 2,5% більше, ніж торік. В грошовому виразі це склало 2,8 млн дол., що на 4,7% менше, ніж у квітні минулого року. Найбільше його імпортували: Молдова (1,1 млн дол.), Казахстан (1 млн дол.) та Єгипет (303 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2019 рр., млн дол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Херсонська томатна паста поїде до країн Близького Сходу

Про це повідомили у департаменті аропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, пише AgroTimes.

«Наразі ми активно працюємо в напрямку виходу з нашою томатною пастою на ринки країн Близького Сходу, який є дуже цікавим», – розповів  директор підприємства Олександр Касьяненко.

Щоправда, за його словами,там велика конкуренція з китайськими виробниками в плані ціни, проте українська томатна паста має значно кращу якість і смак. Тому перспектива працювати на цьому ринку є цілком реальною, резюмував керівник.

«Наш продукт» вже має напрацювання щодо експорту до країн Балтії, Польщі, Чехії.

Крім того, на замовлення однієї торгової мережі підприємство розробляє інноваційний  продукт на основі болгарського перцю. «Це новий вид овочевої консервації», – зауважив Олександр Касьяненко.

Довідка:

«Наш продукт» виробляє консервовану продукцію з місцевих овочів під власною ТМ «Наш продукт» і на замовлення для інших відомих брендів: томатну пасту, соуси, борщову заправку, кабачкову ікру, гриби, квасолю, соки.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині зафіксували масовий мор бджіл

Про це повідомляє agro-yug.com.ua.

Інцидент стався на землях ПСП «Агропродукт». Рапсові поля були оброблені інсектицидом, який дуже токсичний для бджіл. Їм можна обробляти поля до цвітіння або після, але ніяк не в період активного цвітіння, коли працює бджола.

В цей час біля полів перебувало шість пасік. Постраждало близько 800 бджолосімей. Звичайно, порахувати бджіл складно. Але бджолярі говорять про приблизно один мільйон загиблих бджіл. Тільки у одного бджоляра загинули 125 бджолосімей. Матеріальний збиток – колосальний.

За інформацією управління агропромислового розвитку РДА, усім сільгосппідприємствам та сільським радам були направлені листи про необхідність попередження бджолярів керівниками господарств при проведенні обробок посівів. Так, згідно ст.37 Закону України «Про бджільництво» сільгосппідприємство, що готується провести обробку посівів інсектицидами, зобов’язана через засоби масової інформації не пізніш як за три доби повідомити бджолярів.

Зазначається, що цього зроблено не було.

Коли почався масовий мор, бджолярі звернулися до райдержадміністрації. На місце події виїхали фахівці райдержадміністрації на чолі з в.о. голови РДА Андрієм Кучмієвим та фахівецем районного відділу Держпродспоживслужби.

«Ми зафіксували масову загибель бджіл у вуликів. Взяли загиблих бджіл для проведення експертизи. Проїхавши на оброблені поля, також були виявлені загиблі бджоли і взяті проби, які відправлені на експертизу до Ізмаїльської міжрайонної лабораторію. Якщо факт отруєння підтвердиться, бджолярі мають право звернутися до сільгосппідприємства для компенсації збитків», – розповів завідувач юридичного сектору райдержадміністрації Семен Федоренко.

Бджолярі, які зазнали значних збитків, написали заяву в правоохоронні органи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагрополітики ініціює спрощення та здешевлення оформлення аграрних розписок

14 травня у Мінагрополітики відбулася зустріч під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової щодо можливості інтеграції Реєстру аграрних розписок (РАР) з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Участь у заході взяли керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Аграрні розписки в Україні» Хелен Феірлемб, представники Мінагрополітики, Держгеокадастру, ДП «Аграрні реєстри».

«В Україні успішно реалізовується проект аграрних розписок. З початку проекту в аграрний сектор залучено понад 11 млрд грн, 8 банків співпрацюють з виробниками. Для подальшого розвитку цього фінансового інструменту Мінагрополітики розглядає можливість пришвидшення та здешевлення процедури оформлення аграрних розписок. Йдеться про налагодження інформаційної взаємодії між Реєстром аграрних розписок та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно», - зазначила Олена Ковальова.

Сьогодні при посвідчені аграрної розписки нотаріус спочатку перевіряє відомості щодо права власності або права користування земельною ділянкою агровиробника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а потім реєструє її в РАР, при цьому зазначає кадастрові номери, місце розташування кожної земельної ділянки, майбутній врожай, з якої передано в заставу тощо.

«Інтеграція та здійснення автоматичного обміну даними між РАР та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно дозволить автоматизувати процес перевірки нотаріусом прав володіння і користування земельною ділянкою агровиробиком при посвідченні аграрних розписок. Це сприятиме зниженню вартості послуг приватних нотаріусів та зробить фінансовий інструмент доступнішим для сільгоспвиробників», - додала заступник Міністра.

За результатами зустрічі вирішено провести додаткові технічні зустрічі з представниками Міністерства юстиції України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview