178171
182818

У Португалії створили найдорожчу в світі шоколадну цукерку

До її складу увійшли шафранові нитки, білий трюфель, мадагаскарська ваніль і їстівне золото, пише agroportal.ua.

Цукерку у формі ромба атестували як найдорожчу в світі представники «Книги рекордів Гіннесса». Її ціна становить €7728 ($9489). Кондитерський виріб випущено обмеженою партією — 1000 шт.

Ціна цукерки висока через інгредієнти, що використані при виробництві. Начинка складається з шафрановых ниток (висушених рилець квітки шафрану, ціна яких досягає 2 тис. $/кг), шматочків білого трюфеля, мадагаскарської ванілі і золотих пластівців. Зверху цукерку покрили їстівним золотом.

Попередній рекорд належав творінню данського шоколатьє Фріца Книпшилдта — цукерка La Madeline au Truffe коштувала 250 $/шт.

 



Українська агрокомпанія отримала від ЄБРР $5 млн на будівництво біогазової установки

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) виділив агропромисловій групі компаній «Дніпровська», одному із найбільших виробників птахівничої продукції в Україні, кредит у розмірі  $5 млн на будівництво біогазової установки, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з інформацією на сайті банку, на біогазовій установці використовуватиметься курячий послід із фермерських господарств. Очікується, що установка допоможе оптимізувати енергопостачання й скоротити експлуатаційні витрати.

Загальна вартість проекту оцінюється в $5,85 млн.

Агропромислова група компаній «Дніпровська» займається птахівництвом, рослинництвом і переробкою технічних культур. Виробляє продукцію під ТМ «Дніпровські курчата» і «Знатна курка». Постачає продукцію на ринки Близького Сходу, Азії, Африки й Океанії під ТМ Ulas і Katkut.

До складу групи входять ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (Дніпропетровська область), ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький», ТОВ «Агропроінвест-08» (обидва – Запорізька область) та інші підприємства.

Група компаній обробляє понад 15 тис. га орендованих земель у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними культурами є зернові, зернобобові та олійні. Група компаній також виробляє соняшникову та соєву олію, соняшниковий і соєвий шрот.

За результатами 2016 року частка групи на українському ринку курятини склала близько 7%.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Майже половина злиттів і поглинань довелось на АПК

Такі результати дослідження консалтингової компанії KPMG, передає НВ Бізнес.

Зазначається, що загальний обсяг ринку злиттів і поглинань збільшився на 37% до $1 млрд, а кількість угод зросла до 67, що більше на 22% порівняно з попереднім роком. При цьому майже половина злиттів і поглинань припало на аграрний сектор, частка якого склала 44%.

«Інвестиції в цей сектор як для іноземних інвесторів, так і для локальних, пов’язані з меншими валютними ризиками в зв’язку з експортною виручкою, а також забезпечують порівняно високу прибутковість на капітал», – пояснює Дмитро Мусатов, керівник відділу корпоративних фінансів KPMG в Україні. За його прогнозами, аграрний сектор залишиться привабливим для інвесторів ще багато років.

Найбільшою угодою на ринку M&A торік стала покупка компанією «Кернел» Андрія Веревського 100% холдингу «Українські аграрні інвестиції», що належала російській групі Onexim. Сума угоди склала $155 млн.

Також влітку «Кернел» придбав 100% компанії «Агро Інвест Україна» у сербського бізнесмена Міодрага Костича за $43 млн. Після придбання активів компанія стала найбільшим землевласником в Україні із земельним банком понад 600 тис. га.

До найбільших угод в агросекторі також можна віднести продаж кримських активів холдингом «Миронівський хлібопродукт», що належить Юрію Косюку. «Кримська фруктова компанія», «Дружба Народів Нова» та «Дружба Народів» були продані за $78 млн. Ім’я покупця не розголошується.
Крім того, Олександр та Галина Гереги придбали 75% акцій 10 аграрних підприємств у міжнародного трейдера Glencore. Сума угоди склала $55 млн.

Мусатов зазначає, що більше половини угод складають покупки в середині країни. Дві третини покупок компаній контролюють українські бізнесмени. Приміром, в Європі частка внутрішніх угод істотно менша, а в США складає понад 56%.

Зазначимо, що обсяг українського ринок злиттів і поглинань в 4 рази нижчий, ніж в середньому у світі та менше однієї десятої від ринку США або Великобританії.

Нагадаємо, з початку 2018 року світовий ринок M&A побив 18-річний рекорд та вже досяг $1 трлн.

На думку Мусатова, ринок злиттів і поглинань в Україні буде тісно пов’язаний з розвитком інноваційних технологій, які можна застосовувати в різних галузях. До ризиків для інвесторів в українські компанії експерт відносить швидке проведення реформ, втручання державних органів влади у діяльність компаній, неефективну судову систему та низький рівень захищеності міноритарних акціонерів.

Джерело: agroday.com.ua

Ваш вибір 'Подобається'.


На гектарі ванілі можна заробити 1,5 млрд грн

Про це на своїй сторінці у  Facebook розповів Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, передає propozitsiya.com.

За словами експерта, це ще дуже скромні підрахунки, оскільки ваніль на сьогодні – один з найдефіцитніших товарів у світі, тож ціни на неї постійно зростають. Зокрема, у світі ціни на ваніль сягають $500–600 за 1 кг. З огляду на те, що рослина цвіте постійно, можна розраховувати на врожайність не менш як 10 кг з квадратного метра на рік.

Ваніль – це ліана, яка росте на інших деревах переважно у місцевості поблизу екватора. Якщо ця рослина і зустрічається в інших регіонах, то зазвичай не дає плодів. Причиною цього є екваторіальні бджоли (Melipone) – лише вони можуть запилювати цю рослину.

Ще одна проблема – збирати ваніль у її природних місцях росту надзвичайно складно.

Проте в Нідерландах все ж почали вирощувати ваніль. Перші рослини давали плоди лише через чотири роки, але науковці Вагенінгена змогли організувати вирощування так, що врожай почали отримувати вже через два роки.

«До речі, в Нідерландах вже є Асоціація виробників ванілі! Чотири господарства. Вагенінген для них вивів схему вирощування ванілі в теплицях! Запилення тільки вручну і тільки щоденно. І це мега прибутково», – резюмував Ярмак.

Нагадаємо, за останні два роки ціни на ваніль через дефіцит цієї спеції зросли втроє.

 



Вчені створили пивні дріжджі, які замінять хміль

"Рецепт" їхнього вживання був опублікований в журналі Nature Communications, передає Depo.ua.

"Створюючи ці дріжджі, ми сконцентрувалися на тому, щоб змусити їх виробляти весь набір "хмільних" молекул, а не максимізувати вироблення лише однієї з них. Завдяки цьому наші дріжджі стабільніші за своїми смаковими характеристиками, ніж традиційні концентрати хмелю, які додають в сусло, а для їхнього розмноження не потрібні хімікати ", - пишуть Джей Кіслінг з університету Каліфорнії в Берклі (США) і його колеги.

Пиво вважається сьогодні одним з найдавніших спиртних напоїв, які існують на Землі. Перші його сорти, як свідчать розкопки в Стародавньому Єгипті і в Китаї, з'явилися понад чотири тисячі років тому, і відтоді пивовари винайшли тисячі різновидів цього хмільного напою.

Незважаючи на великий набір можливих інгредієнтів, пиво виготовляється приблизно однаковим способом у всіх регіонах світу. Вихідну сировина у вигляді солоду різних злакових культур поміщають в спеціальний чан, де її подрібнюють, заливають теплою водою, перетворюють в сусло і додають туди хміль, і тільки потім майбутнє пиво починає бродити.

Як правило, хміль і його аналоги додаються в пиво для надання йому характерного гіркуватого смаку і стабілізації. Великі пивоварні компанії, як пояснює Кіслінг, використовують з цією метою не реальні шишки цієї рослини, а концентрований екстракт з них, який можна додавати в майбутнє пиво на будь-яких стадіях його варіння і витрачати на його обробку менше часу.

Молекулярні біологи вирішили, що можна позбутися і цієї простої процедури, розробивши такі пивоварні дріжджі, які могли б синтезувати дві ключові летючі речовини, які містяться в хмелі - ліналоол і гераніол.

Зробити це, як зазначає Кіслінг, не так просто, оскільки в клітинах дріжджів відсутні ферменти, які відповідають за виробництво "заготовок" для цих молекул і роботу більшості стадій "хімічного конвеєра", який збирає їх в клітинах хмелю. Проблему ускладнювало й те, що вчені спочатку гадки не мали, які саме ферменти відповідають за остаточну збірку "молекул смаку" в шишках, і діяли фактично наосліп.

Для прискорення цього процесу вчені взяли кілька десятків генів, які беруть участь у складанні схожих молекул в клітинах інших рослин, пересадили їх у дріжджі і простежили, чи можуть вони перетворювати найпростіші "заготовки" ароматичних молекул рослин в "хмільний" запах.

Діючи таким чином, вчені зібрали повний ланцюжок синтезу ліналоолу і гераніолу, використовуючи гени рослин і самих дріжджів, і виростили кілька десятків експериментальних сортів пивних дріжджів, які можуть самостійно виробляти ці молекули, використовуючи лише цукор і кисень.

Експериментуючи з цими грибками, біологи поступово підібрали такий рівень активності їхніх "хмільних" генів, який відповідав максимально природному і якісному аромату майбутнього пива. Пиво, приготоване на основі цих дріжджів, отримало лише позитивні оцінки від добровольців, які погодилися взяти участь в дегустації кількох сортів "трансгенного" і звичайного хмільного напою.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Аномальна погода знищила "Маленьку Голландію" на Херсонщині

Фермер Олег Демченко, раніше вже відомий шафрановим ноу-хау, засадив плантацію голландською квіткою. У квітні у Любивці мав відбутися фестиваль тюльпанів «Маленька Голландія 2018» і в же кілька місяців повним ходом на нього триває реєстрація учасників. Але свої корективи внесла погода, пише tavriya.ks.ua.

Як повідомив Олег Демченко на своїй сторінці у Фейсбук, фестиваль доведеться відмінити, адже більша частина тюльпанових цибулинок пошкоджена. Невтішні прогнози фермеру дали експерти, при чому, навіть не з України, а Голландії, яка спеціалізується на тюльпанах.

«20 березня у нас в гостях були наші партнери з Голландії, які стверджують, що при такому обледенінні, як зараз, цибулинки наших тюльпанів виживуть, але великий відсоток бутону вже вимер і квітки не буде. У зв’язку з аномальними погодними умовами, через які частина рослин значно пошкоджена, ми змушені відмінити фестиваль «Маленька Голландія 2018», - повідомив Олег Демченко.

Разом з тим прогресивний фермер, який, скоріше за все, через погодний форс-мажор зазнав значних збитків, просить не журитися любителів квіткового селфі. Частина посівів вижила, тож туристи, які приїдуть у Любимівку, побачать тюльпанові плямки.