У Президента просять навести порядок у сфері земельних відносин

Про це під час засідання погоджувальної ради заявила народний депутат України від фракції БПП, представник Президента України Ірина Луценко, передає УНН.

"Закликаю парламентський Комітет аграрної політики розглянути законопроект в сфері земельної реформи, внесений Президентом України №7363. Він наводить порядок у сфері земельних відносин, в тому числі пропонує боротьбу з корупційними схемами при використанні державних і комунальних земель. Дає можливість управляти земельними ресурсами - передати об'єднаним територіальним громадам в комунальне майно державні землі, як додатковий ресурс для наповнення бюджетів бюджетом місцевих громад і дати їм можливість додатково розвиватися", - розповіла І.Луценко.

Нагадаємо, проект закону України №7363 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств та деконцентрації повноважень в сфері земельних відносин" був внесений до парламенту 6 грудня 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрії заблокували автомагістралі

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Чому ж сільгосптоваровиробники перекрили дороги?

7 грудня 2017 року Верховна Рада України

Відмінила:

  • відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої, ріпаку, соняшника).

Замінила:

  • автоматичну систему бюджетної підтримки сільгоспвиробників «ручним» розподілом бюджетної дотації.

До чого це призведе?

Сьогодні

  • зниження закупівельних цін на олійні культури;
  • збільшення прибутків монополій, які володіють більшістю олійноекстракційних заводів.

За підсумками 2018 року

  • банкрутство дрібних та середніх сільгоспвиробників;
  • наближені до влади олігархи додатково зароблять від 10 до 16 мільярдів гривень.

Що вимагають представники малого та середнього бізнесу:

  • захистити законне право кожного українця працювати на своїй землі і в своїй країні, не сплачуючи корупційну данину олігархам, які прикривають своє прагнення до наживи інтересами країни;
  • захистити право працівників сільськогосподарських підприємств на гідну винагороду своєї нелегкої праці, адже у разі збільшення податкового тиску аграрії не лише не зможуть втілити в життя плани по збільшенню розміру заробітної плати, але й будуть змушені звільняти працівників, а також зменшувати допомогу, яку вони надають місцевим громадам і соціальній сфері села.

Нагадаємо, що 19 грудня об 11.00 в Українському Домі, відбудеться зустріч представників найбільших аграрних асоціацій, керівників сільгосппідприємств, представників центральних органів державної влади, де будуть прийматися рішення про проведення рішення Загальнонаціонального аграрного податкового страйку 21 грудня 2017 року у м. Києві.

Слід нагадати, що аграрні асоціації звернулися до Президента України з проханням захистити інтереси українських сільгоспвиробників, які попередньо були порушені (під час прийняття низки законодавчих актів).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На завод шампанських вин "Новий світ" за $ 25 млн претендує відомий друг Путіна

Про це з посиланням на конкурсну документацію повідомляє РБК. Юрія Ковальчука, який контролює значну частину російського медіапростору, називають другом Президента РФ, пише 24tv.ua

І саме він, фактично, претендує на "приватизацію" захопленого кримськими окупантами завод шампанських вин "Новий світ".

Початкова вартість заводу – 1,496 мільярда рублів, що становить приблизно 25 мільйонів доларів. "Новий світ", нагадаємо, "націоналізували" в 2014 році після захоплення Криму Росією.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший виробник дріжджів виходить на ринок Китаю

Виробничі потужності компанії "Ензим" відвідали представники великої китайської компанії-дистриб'ютора, що постачає сільськогосподарську продукцію для понад 300 місцевих ферм.

Про це повідомили в прес-службі українського виробника дріжджів, пише delo.ua.

Делегацію зокрема зацікавили активні пробіотичні дріжджі, які саме зараз тестують в Китаї.

Відвідувачам представили виробничі потужності компанії, а також сторони обговорили перспективи подальшого співробітництва.

Попередні переговори з постачання продукції в Китай відбулися на профільній виставці VivAsia, що проходила в березні 2017 року в Бангкоку.

Представників компанії Leesheng International Co зацікавили активні пробіотичні дріжджі як кормова добавка для домашніх тварин, адже в Китаї, як і в Європі, спостерігається тенденція до збалансованого харчування. І частина ферм, особливо ті, чия діяльність стосується молочних корів, намагається зменшувати обсяг антибіотиків у раціоні тварин, замінюючи їх різноманітними пробіотичними добавками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заробіток на траві: як організувати бізнес на чаях

В Україні 60% споживачів обирають чорний чай, 30% — зелений, 6% — трав’яний. Останнім часом покупці більше уваги звертають на натуральність чаю, відсутність в ньому хімічних домішок та готові платити більше саме за якість продукту, пише landlord.ua.

В 2016 році в Україні було вироблено 750 тон трав’яного чаю, з яких 20 тон експортовано в США, Канаду, Іспанію, Італію, Молдову і Казахстан, повідомляє аналітик компанії Pro-Consulting Олена Жужа.

Киянин Іван Гончаренко, сидячи з бізнес-партнером за горнятком чаю, задумав створити власну торгову марку трав’яного напою.

«Спочатку цей проект замислювався виключно для експортування готової продукції, — розповів Іван Гончаренко. – В 2016 році ми з дружиною вирішили робити чай на основі кіпрію – в народі цю траву називають Іван-чай. Його відмінність від інших чаїв в тому, що він не містить кофеїну і танінів, а за вмістом вітаміну С перевершує цитрусові. Але про його корисні властивості ми дізналися згодом. Спочатку ми поїхали в Карпати, де Іван-чай росте, як звичайна трава і домовились про заготівлю сировини для нашого виробництва».

На запуск бізнесу родина витратила $50 тис. Спочатку купили будинок в селі Ізки Закарпатської області, обладнали його під виробництво. На заготівлю сировини в сезон наймали 15 людей, які збирали по 300 кг кіпрію в день. Платили по 10 грн. за кг сирої сировини. Після висушування з кг трави виходить 150 г сухого продукту. Торгова марка має лінійку з 7 видів чаїв.

Обсяги виробництва – 1,2 тони за сезон. Щоб бізнес окупився потрібно продати 5 тон чаю. А це 100 000 пачок по 50 г, підрахували в компанії Pro-Consulting.

Найбільша проблема зі збутом. Для отримання необхідних сертифікатів (в тому числі органічного), та проходження всіх регламентних процедур пішло 5 місяців. Гончаренки змогли завести свій продукт у великий маркет алкогольних напоїв, який також реалізує продукцію українських виробників харчової продукції. Намагаються продавати чай через ресторани та еко-магазини. Тому сподіваються, що швидко повернуть вкладені кошти та почнуть отримувати прибуток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вартість гектара землі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною

Чи адекватна ця ціна? Адже, скажімо, в Європі вартість гектара може сягати 10 - 20 тисяч доларів і більше? Про це пише expres.ua.

"Прогнозувати вартість сільськогосподарських земель після зняття мораторію - справа відверто невдячна, проте вартість гектара ріллі 50 -60 тисяч гривень наразі можна вважати занадто оптимістичною, - вважає Андрій Мартин, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України.

За його словами, по-перше, вартість земель значною мірою залежатиме від обмежень щодо кола покупців земельних ділянок, які наразі невідомі. "Але вже тепер можна сказати: якщо право на придбання земель матимуть не усі охочі, а лише обмежене коло суб'єктів, то конкуренція на ринку, а отже й ціна, буде значно нижча.

По-друге, висока вартість землі буде лише тоді, коли вона продаватиметься великими масивами, що придатні для великого товарного виробництва (від 100 га і більше) - тут ціна дійсно сягатиме 2 -3 тис. доларів за гектар. Проте один земельний пай посеред поля буде дешевший у рази, адже єдине, що тут зможе зробити "новий" власник - це лише й надалі передавати цю землю в оренду підприємству, яке використовує все поле", - підкреслює експерт. 

На його думку, при збереженні монополізованого ринку оренди земель вартість невеличкої ділянки становитиме 0,8 - 1,5 тис. доларів  за гектар залежно від кліматичних умов та родючості грунтів. Зростання вартості землі можна очікувати лише в міру того, як зростатиме рентабельність агробізнесу.

Як зазначив Андрій Мартин, в країнах ЄС земля коштує набагато дорожче, ніж в Україні. "Наприклад, найдорожча земля у Нідерландах - понад 60 тисяч євро за гектар, а в більшості західноєвропейських країн ціна варіюється у межах 10 - 30 тис. за гектар. Проте не треба вважати вітчизняні чорноземи недооціненими, адже в питаннях грошової оцінки землі природна родючість грунтів далеко не найважливіший фактор. Слід запам'ятати важливе правило - земля коштує рівно стільки, скільки доходу вона може приносити своєму власникові. Сільське господарство у ЄС - дотаційне і європейська спільнота витрачає десятки мільярдів євро на так звану Спільну сільськогосподарську політику ЄС. 

Наприклад, польський фермер незалежно від результатів господарювання завжди отримує приблизно 300 євро на гектар щорічно, матиме виплати на кожну корову, отримає компенсацію за значну частину придбаної сільськогосподарської техніки тощо. Таким чином, дохід європейського фермера навіть при гірших, аніж в Україні, врожаях завжди буде набагато вищим, а тому й ціна землі, як головного виробничого активу, у рази перевищуватиие українську. Тому рівнятися на європейські ціни на землю не потрібно - гіпотетично досягнути їх ми зможемо лише в тому випадку, коли Україна матиме змогу забезпечити подібний рівень бюджетної підтримки сільських територій, що в середньостроковій перспективі, безперечно, недосяжне завдання", - резюмує Андрій Мартин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview