186395

У Раді хочуть встановити вимоги до виробництва та обігу органічної продукції

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook один із авторів законопроекту, голова земельного підкомітету Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.

«Ми багато говоримо про популяризацію виробництва органічної продукції в Україні і про необхідність напрацювання системної державної політики у цьому напрямі, але законодавча база, яка б визначала основні принципи і поняття органічного виробництва, особливості обігу такої продукції, її розповсюдження, маркування і т.д – недостатньо дієва і неповна», - зазначає депутат.  

Зі слів Кулініча, запропонованим законопроектом встановлюються  засади державного регулювання у сфері виробництва та обігу органічної продукції і повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють управління та контроль у зазначеній сфері.  

Законопроектом №5448-д визначено права та обов’язки суб’єктів ринку органічної продукції, зокрема, операторів ринку, органів сертифікації і т.д., встановлено основні засади процедури сертифікації органічного виробництва з деталізацією за галузями.

Також цим законопроектом пропонується запровадити чіткий та прозорий механізм реєстрації органів сертифікації, операторів ринку та органічного насіння.

Зареєстрованим депутатами проектом Закону визначається механізм державного контролю (нагляду) за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції та встановлюється відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Ним встановлено вимоги до переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва, визначено процедуру, за якою вони можуть бути дозволені до використання.

Окремо визначаються вимоги до зберігання, перевезення,  реалізації, декларування та маркування  органічної продукції.

«Вважаю законопроект №5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» дуже актуальним для сучасного етапу розвитку агропромислового комплексу в Україні. Він також направлений на гармонізацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у зазначеній сфері і сприятиме нарощуванню експортних потужностей України. Нам є що запропонувати світу, який зараз все більше переходить на органічну модель виробництва, тож ми повинні підтримати цей процес на законодавчому рівні і направити його в потрібне русло!», - резюмує Олег Кулініч.   

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Моніторинг цін на молоко у березні

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

Офіційна статистика показує зростання виробництва молока за підсумками перших двох місяців на рівні 3,6% — 432,6 тис. т. Звіту за березень поки ще немає, але продовження зростаючого тренду очевидне.

Крім того, стабілізації гривні по відношенню до долара грали не на руку експортерам і, як наслідок, виробникам — закупівельні ціни на молоко опустилися.

Середня ціна по ринку на молоко екстраґатунку становила 9,56 грн/кг (з урахуванням ПДВ). Загалом діапазон коливався в межах 8,76−9,80 грн/кг.

Ціна на молоко вищого ґатунку була в межах 8—9,50 грн/кг. Середньомісячна ціна становила 9,13 грн/кг. Перший ґатунок відпускали в середньому по 8,84 грн/кг.

Лише ближче до кінця березня світовий ринок молока почав демонструвати ознаки стабілізації. Середня комбінована ціна на молоко у світі (дані IFCN) становила 31,9 дол./100 кг ЕСМ, що відповідає показникам грудня минулого року.

Рушійними факторами, які вплинули на стабілізацію ринку було скорочення виробництва молока в Новій Зеландії та Європі через несприятливі погодні умови та зростання імпорту з боку Китаю.

Зростання цін на нафту та покращення світової економіки спонукають аналітиків робити позитивні прогнози на другу половину року.

Крім того, попит на масло залишається на досить сильному рівні, а відкочення ціни назад в кінці 2017 року збільшує зацікавленість до продукту. Запаси продукту в Європі практично на нулі і вже зараз експерти говорять про те, що в другій половині 2018 року варто очікувати рекордних цін на нього знову.

У квітні ціноутворення на українському ринку молока буде знаходитися під тиском зростання виробництва молока та залежатиме від валютних коливань.

Ваш вибір 'Подобається'.


Скільки коштує сало в різних регіонах України

Теґи: 

Ціна на сало в Україні в різних регіонах коливається майже на 100 відсотків. Про це заявив директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, передає інтернет-видання UA1.  

За його словами, найвищі ціни на сало саме у столиці. Більш-менш нормальне сало можна купити за 110-115 грн за кілограм. Тоді як таке саме сало в Івано-Франківській чи Тернопільській областях коштує 60-70 грн.

"Можна сказати, що зараз цінова ситуація в Україні стабілізувалась. Але, очевидно, що перед Великоднем ціни виростуть", – зазначив Пендзин.

За його словами, ціни в Україні практично досягли європейських. Деякі продукти у нас коштують дорожче, ніж у наших сусідів – країнах східної Європи. Це в першу чергу стосується молока та курятини. Соняшникова олія в Україні дорожча, ніж в Іспанії практично на 10 відсотків. При чому ця тенденція тримається порядку півроку.

"По всім останнім позиціям у нас продукти дешевші. Але варто враховувати, що в нас значно менші прибутки. Якщо в українців середня зарплата становить близько 240 євро, то у Польщі більше 1100 євро", – додав експерт.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Вчені наблизилися до створення нетоксичних для бджіл та джмелів пестицидів

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Sciencedaily.

Потенційний вплив неонікотиноїдів на здоров'я бджіл є предметом інтенсивних досліджень і значних протиріч, оскільки Європейський союз обмежив використання їх на врожаях, які приваблюють бджіл.

Проте, як бджоли, так і джмелі до різних видів цього класу інсектицидів мають різну чутливість. Дослідники прагнули зрозуміти причину цього явища, щоб допомогти розвитку пестицидів, які нетоксичні для них.

Так само, як і в інших організмах, токсини у бджіл можуть бути зруйновані ферментами, званими цитохромами P450. У дослідженні було виявлено однин підклас цих ферментів у бджіл - CYP9Q - і було встановлено, що він відповідальний за швидке руйнування деяких неонікотиноїдів.

«Ідентифікація цих ключових ферментів надає цінні інструменти для скринінгу нових пестицидів на ранньому етапі їх розвитку, щоб побачити, чи можуть бджоли їх руйнувати», - сказав професор Кріс Басс, який очолював команду в Університеті Ексетера.

«Для створення єдиного пестициду може знадобитися десятиліття і 260 мільйонів доларів, тому ці знання допоможуть нам уникнути витрати часу і грошей», - додав він.

На думку д-ра Ральфа Науена, токсиколога і одного з провідних дослідників Bayer, ці знання також допоможуть їм і регулюючим органам краще зрозуміти, чому деякі інсектициди мають високий ступінь безпеки для бджіл.

«Деякі неонікотиноїди за своєю природою дуже токсичні для бджіл, а інші мають дуже низьку токсичність, але в публічних дебатах вони, як правило, піддаються однаковій критиці», - додав професор Лінь Філд, завідувач відділом біоінтерпретаціі і захисту рослин в Rothamsted Research.

«Кожен інсектицид потрібно окремо розглядати за його ризиками і перевагами, а не тільки за назвою», - підсумував він.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Державний агрогігант знайшов новий закордонний ринок

Про це повідомила прес-служба ДПЗКУ, пише НВ.

Такої домовленості досягнуто між керівництвом ДПЗКУ і однією з найбільших компаній агропромислового комплексу Катару Hassad Food Hassad Food в ході переговорів на Міжнародній сільськогосподарській виставці Qatar International Agricultural Exhibition-2018 в Досі минулого тижня.

"Ринок Катару для ДПЗКУ – це можливість підвищення попиту на високоякісну продукцію корпорації, розширення географії експорту як зернових культур, так і готової продукції", - йдеться в повідомленні.

Крім того, урядом держави Катар була виявлена ​​неабияка зацікавленість в імпорті українських зернових, зокрема ячменю та кукурудзи. З цією метою наступним кроком в реалізації головного стратегічного напрямку діяльності держкорпорації - експорту зернових, стане початок процедури акредитації для участі в державному тендері на поставку зернових культур до держави Катар.

У травні очікується візит представника катарської Hassad Food в Україні для більш детального обговорення умов експортних поставок і формування комерційних пропозицій.

Державна продовольчо-зернова корпорація України створена урядом України в серпні 2010 року. 100% випущених акцій ДПЗКУ перебувають у державній власності. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові та круп'яної заводи. Сумарно 53 підрозділу-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових. У тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

Ваш вибір 'Цікаво'.


На Львівщині олійнопереробна компанія відкрила нові потужності

Компанія займається виробництвом рафінованої соняшникової олії, і є одним з найбільших виробників олії у Західній Україні, передає uprom.info.

"Це сучасне виробництво завдяки інвестиціям у сумі 100 мільйонів гривень збільшить кількість працівників до 800 чоловік. Для нас, звичайно важливо бачити і реальний приклад боротьби з корупцією. Тому що завдяки роботі ДАБІ, офісу супроводу інвестиційних проектів разом із жорстким контролем правоохоронних органів та прийняттю виважених рішень, ми маємо можливість залучати інвестора і створювати додаткові робочі місця. Адже реальна боротьба з корупцією – запорука збільшення інвестицій", – наголосив під час огляду потужностей виробництва голова Львівської ОДА Олег Синютка.

До складу виробничих потужностей підприємства входять олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації та цех фасування. Компанія провела реконструкцію олійноекстраційного заводу, де встановили сучасне обладнання провідних світових виробників, яке вирізняється енергозбереженням і зводить до мінімуму шкідливий вплив на навколишнє середовище, але при цьому зберігаються високі показники продуктивності та якості продукції.

"Державна архітектурно-будівельна інспекція сьогодні змінює формати і ми стаємо ближчими до забудовників та інвесторів. Ми робимо все для того, щоби створювати якомога більше таких об’єктів, які сьогодні створюють нові робочі місця. Це демонструє нашим західним партнерам, що в Україні дійсно змінюються формати", – зазначив голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев.

Потужність заводу з виготовлення рафінованої олії – 300 тонн на добу. За потужністю виробництва компанія посідає 3-є місце в Україні серед виробників рафінованої соняшникової олії.

На новому олійноекстраційному заводі діє елеватор для зберігання насіння олійних культур місткістю 34 400 м3.

Сума залучених коштів у  реконструкцію та модернізацію олійноекстраційного заводу становить 1,5 млн євро.

ПП «Оліяр» — підприємство з виробництва рафінованої соняшникової олії, найбільший виробник олії у Західній Україні. Офіс підприємства знаходиться у місті Львові, а виробничі потужності — у селі Ставчани, Пустомитівського району, Львівської області. До складу виробничих потужностей входять: олійноекстракційний завод, завод рафінації і дезодорації, цех фасування.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.