У Румунії отара овець загрожує одному з найважливіших стратегічних об'єктів військових США

У Румунії, у селі Стоєнешть, американська система протиракетної оборони для захисту членів НАТО від балістичних ракет під загрозою через отару овець, пише ТСН.

Поведінка тварин спричинила конфлікт між військовими об’єкта та вівчарем. "Вівці не схожі на людей, вони не дотримуються правил. Вони йдуть до місць з активними датчиками безпеки, зачіпають огорожі та запускають системи тривоги", - пояснює ситуацію мер Стоєнешть.

Через те, що вівці постійно турбують військових, дійшло до того, що володаря отари попросили перемістити загін. Той відмовився, посилаючись на те, що побудував його ще до появи там американців. Також він заявляє, що не покине місце без гідної компенсації.

Конфлікт між військовими та впертим вівчарем триває вже не перший рік і скоро буде вирішений. В очікуванні рішення, фермер вирушив з отарою у своє рідне місто, що за 15 км від Стоєнешть.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Темпи експорту пшениці знизилися

Зниження експорту стосувалося в основному продовольчої пшениці. Якщо минулого сезону відвантаження пшениці 1-3 класів станом на 1 січня складало 7 млн тонн, то цього року – 6,2 млн тонн, повідомляє прес-служба УКАБ.

Найвищі темпи експорту зернової традиційно припадають на серпень-жовтень, і протягом  наступних місяців поступово спадають до початку нового сезону. Така ж тенденція прослідковувалася і 2017 року.  Проте обсяги відвантажень пшениці дещо сповільнилися. Якщо у серпні 2016 року експорт пшениці склав 3,05 млн тонн, то у 2017 році  - 2,5 млн тонн, що на 550 тис. тонн менше минулорічного показника.  

Уже традиційно для української зернової основним конкурентом на світовому ринку, у тому числі й за швидкозростаючі ринки збуту — країни Середньої Азії, Східної і Північної Африки, — є пшениця з Російської Федерації. За попередніми даними в 2017 році у Росії було зібрано  рекордні обсяги пшениці – 85,8 млн тонн. Частка борошномельної зернової в Росії від загального обсягу виробництва в середньому складає 65-80%, тоді як в Україні 50-70%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Київхліб програв суд Roshen

Господарський суд Києва заборонив ПАТ Київхліб робити торти в упаковці, яка повністю або частково копіює упаковку торта "Золотий ключик" корпорації Roshen. Про це йдеться в рішенні суду від 26 грудня 2017 року, повідомляє LIGA.net.

Згідно з матеріалами справи, Київхліб використовував упаковку торта "Казковий ключик", схожу на оформлення упаковки торта "Золотий ключик" виробництва корпорації Рошен, що могло призвести до змішування діяльності двох компаній.
 
Крім того, суд заборонив Київхлібу подавати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для офіційної публікації заяви про надання будь-якій особі дозволу на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 228350 і відмовлятися від свідоцтва.
 
Нагадаємо, раніше АМКУ оштрафував Київхліб на 219 тис. грн з-за дизайну упаковки торта.
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд визначився з бюджетними програмами підтримки АПК

Кабінет Міністрів України остаточно погодив механізми підтримки агровиробників, передусім тваринницького напрямку, і розраховує, що застосування всіх напрацьованих рішень дозволить вже цього року суттєво наростити кількість молочно-товарних комплексів, фермерських господарств, поголів’я великої рогатої худоби, обсяги виробництва молока та іншої агропродукції. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, передає Урядовий портал.

Йдеться, передусім, про стимули для середнього агробізнесу – як в сегменті рослинництва, так і в сегменті тваринництва. Причому ситуація в тваринництві вимагає швидкої реакції: минулого року виробництво, приміром, яловичини та молока знизилося до історичного мінімуму.

«Тож до кінця січня ми напрацьовуємо продукт, у лютому – виходимо з програмами, в березні – починаємо роботу, - сказав Володимир Гройсман. - Ми підкріпимо внутрішній ринок (продукцією тваринництва), підтримаємо експорт і вирівняємо ситуацію».

За пропозицією Уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, цього року становитиме 4 млрд грн. Кошти направлятимуть передусім на підтримку будівництва нових ферм та комплексів – або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво. Максимальний кредитний ресурс – 10 млн євро на один товарний комплекс під 3% річних на 5 років. Максимальний розмір компенсації – 25% від обсягу витрат. В разі необхідності, за результатами першого півріччя роботи програм, їх механізми можуть бути відкориговані. Разом з тим, за прогнозом, до кінця року ріст поголів’я худоби буде не менше 11%, а надоїв молока – не менше 5%.

«За тиждень маємо представити остаточні фінансові рішення. Мене цікавить нарощення поголів’я, збільшення надоїв молока, вирівняння балансу м’яса на внутрішньому ринку і, як наслідок, помірна ціна на весь асортимент. Я заохочую до будівництва – будь ласка, будуйте нові ферми», - підкреслив Володимир Гройсман.

Так само за тиждень в Уряді планують погодити програму розвитку садівництва. Бюджетні асигнування на цей сегмент становлять близько 300 млн грн, мета інвестування – нарощення площ садів на понад 3 тис. га, залучення нових технологій зберігання та переробки плодів, а також створення близько 30 тис. нових робочих місць. «За тиждень будемо представляти нову програму підтримки садівництва», - сказав Прем’єр-міністр.

Окрему увагу учасники наради приділили запровадженню програми компенсації вартості сільгосптехніки, обсяг бюджетного фінансування якої в 2018 році становить 1 млрд грн. Глава Уряду нагадав, що минулого року програма довела свою ефективність, і тепер можна поступово розширювати коло її учасників. «Ми даємо можливість аграрію-покупцю самому обирати техніку, яку він хоче побачити на полі, але компенсуємо лише ту техніку, яка має серйозний відсоток виробничої локалізації саме в Україні», - акцентував увагу Володимир Гройсман.

Не менш актуальним стало питання запровадження програми розвитку фермерства обсягом бюджетного фінансування 1 млрд грн. За ініціативи Уряду, кошти направлятимуться на серйозне здешевлення кредитів – аж до 1% кредитної ставки на допомогу із закупки техніки, селекції насіння, надання дорадчих послуг. Єдина вимога від держави – повна й чесна реєстрація худоби та землі з боку фермерів. «Хочу, аби в Україні народився клас фермерів, фермерських кооперативів. Цього року виділяємо мільярд (1 млрд грн), а далі сума коштів може бути й більше», - сказав Глава Уряду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як збільшити валове виробництво молока на одну дійну корову

Так відбувається не тільки за рахунок приватного сектору, а й - молочнотоварного виробництва. Деякі ферми закриваються, деякі відкриваються, але все ж таки кількість великої рогатої худоби знижується.

Про додаткове джерело прибутку молочної ферми та інструмент створення ефективного поголів’я поінформував керівник Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк, повідомляє прес-служба АВМ.

«При такому зниженні, як би це дивно не виглядало – збільшується валове виробництво молока на одну дійну корову та його якість. Це означає, що ми еволюційно переходимо на більш новий і правильний етап розвитку. Через такі етапи пройшли всі європейські країни», - говорить Ігор Присяжнюк.

За його інформацією, в Україні немає бажаного підвищення продуктивності ВРХ через зниження. Однак, якщо подивитися на досвід країн Європи, в них крива зниження поголів’я була прямо пропорційна збільшенню продуктивності.

«У нас так не відбувається. Сильно зменшується поголів’я та повільно йде покращення продуктивності. Як представник генетичної галузі вбачаю проблему у неефективних тваринах, які погано розкривають свій генетичний потенціал. Наприклад, ми хочемо отримати 8 тонн на добу, а отримуєте лише 5 тонн. І виходить, що кількість тварин знижується, а ефективність не підвищується. Поки в Україні недостатньо високоефективних тварин», - зазначив він.

Керівник УГА підкреслив: «Саме тому, для прориву, основною метою стала популяризація сексованої сперми. Сексована сперма дуже дорога і в порівнянні зі звичайною коштує втричі дорожче, тому не всі фермери її використовують. Але ця думка - сумнівна. В першу чергу це відбувається через недостатню кваліфікацію техніків штучного запліднення».

Ігор Присяжнюк виділив переваги використання саме сексованої сперми під час запліднювання:

· по-перше, використовується лише на телицях парувального віку і тільки один раз;

· по-друге, економічно обґрунтоване використання;

· по-третє, при запліднюванні 100 телиць та використанні додаткових збуджувачів, 80 із них будуть тільними.

«Таким чином збільшуємо обсяг телиць. Фінансово ж, за моїми підрахунками, використання сексованої сперми є дуже перспективним та дозволить заробляти кошти нашим аграріям. Саме ці підрахунки я покажу під час Молочного конгресу-2018 та поясню, в чому ж переваги її використання», - розповів він.

«Виходячи з цього господарство отримує велику кількість телиць. Це потрібно тому що у нас є великий вибір покращити поголів’я. Так, власник може відібрати кращих телиць для ремонту свого стада, а інших продати», - сказав керівник УГА.

За прикладом, що навів Ігор Присяжнюк - середньостатистичне господарство з 500 дійного стада може збільшити річний об’єм продаж до 100 нетелів. А вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США.

«У масштабі України я бачу наступні переваги: можливості розвитку малих та середніх молочнотоварних ферм, відкритість ринку, розвиток генетичного потенціалу, а на перспективу покращення не лише кількості надоїв, а й якості молока», - підкреслив він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 експортера зернових у 2017 році

Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

При цьому найбільш істотне зниження спостерігалося по відвантаженню ячменю – на 27%, до 3,9 млн. тонн проти 5,4 млн. тонн в 2016 році. Обсяг експорту пшениці знизився на 12% - до 14,9 млн. тонн проти 16,9 млн. тонн роком раніше. У той же час, відвантаження кукурудзи в 2017 р. зросли на 7%, до 16,5 млн. тонн.

Найбільший обсяг зернових (6,9 млн. тонн) було відвантажено компанією ТИС. Друге місце зайняла компанія «НІБУЛОН» з обсягом експорту 4,3 млн. тонн. На третьому - компанія «Трансбалктермінал», яка експортувала в 2017 р. 2,7 млн. тонн зернових.

Основним покупцем українських пшениці і кукурудзи в 2017 р. був Єгипет - 1,8 млн. тонн і 1,9 млн. тонн, відповідно. Найбільший обсяг ячменю – 0,8 млн. тонн – імпортувала Саудівська Аравія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview