У Румунії отара овець загрожує одному з найважливіших стратегічних об'єктів військових США

У Румунії, у селі Стоєнешть, американська система протиракетної оборони для захисту членів НАТО від балістичних ракет під загрозою через отару овець, пише ТСН.

Поведінка тварин спричинила конфлікт між військовими об’єкта та вівчарем. "Вівці не схожі на людей, вони не дотримуються правил. Вони йдуть до місць з активними датчиками безпеки, зачіпають огорожі та запускають системи тривоги", - пояснює ситуацію мер Стоєнешть.

Через те, що вівці постійно турбують військових, дійшло до того, що володаря отари попросили перемістити загін. Той відмовився, посилаючись на те, що побудував його ще до появи там американців. Також він заявляє, що не покине місце без гідної компенсації.

Конфлікт між військовими та впертим вівчарем триває вже не перший рік і скоро буде вирішений. В очікуванні рішення, фермер вирушив з отарою у своє рідне місто, що за 15 км від Стоєнешть.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Які наслідки для АПК від зниження ПДВ на продукти харчування

Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

З одного боку, зауважив Леонід Тулуш, необхідно запобігти значним втратам бюджетних надходжень, які є очевидними при зниженні ставки ПДВ. Отже, на першому етапі реалізації ідеї застосування пониженої ставки на продукти харчування перелік продуктів повинен бути мінімальним – інакше бюджетні втрати будуть неприйнятними.

З іншого боку, бажано не сформувати переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу при включенні їх продукції до переліку товарів, поставки яких оподатковуватимуться за пониженою ставкою.

Крім того, слід враховувати й можливий негативний вплив на діяльність сільгосптоваровиробників, зареєстрованих платниками ПДВ. Необхідно унеможливити випадки, коли «вихідний» ПДВ не покриватиме повною мірою суми «вхідного», тобто виникатиме так зване «дебетове сальдо» з ПДВ. Останнє гарантовано матиме місце при виборі законопроекту №7420, зазначив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при ухваленні остаточного рішення щодо запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, необхідно зважати й на мету такої новації. Це може бути як забезпечення доступності продуктів харчування для населення із низькими доходами, так і підтримка окремих напрямів діяльності, продукція яких потрапить до переліку на понижену ставку.

Крім того, запровадження пониженої ставки ПДВ на продовольство в Україні мало б сприяти вирівнюванню умов господарювання між офіційною та «сірою» аграрною економікою. Адже представники останньої не сплачують ПДВ, внаслідок чого мають цінові переваги, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, слід зважати й на рівень розвитку процесів вертикальної інтеграції на ринках окремих видів продовольства. Тому що суб’єкти господарювання, в яких запроваджений ланцюжок «виробництво – переробка – торгівля» в рамках однієї групи взаємопов’язаних осіб, однозначно отримають більші переваги, ніж суб’єкти, які не контролюють переробку та торгівлю продукцією, що ними виробляється.

З огляду на це, зазначив Леонід Тулуш, до переліку товарних позицій, що підпадатимуть під дію пониженої ставки ПДВ, доцільно включити сільгосппродукцію, яка входить до наступних груп.

Перша, це агропродукція, значні обсяги якої виробляються господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а отже, реалізуються переважно без сплати ПДВ. Йдеться, перш за все, про молоко, м’ясо великої рогатої худоби, коней, овець, кроликів, індиків, мед та овочі. Ринки відповідних продуктів характеризуються значною кількістю товаровиробників та низьким рівнем вертикальної інтеграції виробничих процесів.

До другої групи, на думку експерта, відноситься сільгосппродукція, переважна більшість якої вивозиться за межі території України в митному режимі експорту, а, отже, вимагає значних обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Це, зокрема, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Зрозуміло, що під дію пониженої ставки ПДВ підпадатимуть й поставки продуктів харчування, вироблених переважною мірою із відповідних видів сільгосппродукції.

У такий спосіб вдасться, з одного боку, мінімізувати бюджетні втрати, що матимуть місце при запровадженні пониженої ставки ПДВ, а з іншого – частково вирівняти конкурентне середовище для платників та неплатників ПДВ із числа сільгосптоваровиробників, що функціонують на відповідних сегментах аграрного ринку, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

На науково-дослідній ділянці вивчатимуть нові сорти для садівництва

15 січня 2018 р. в рамках робочої поїздки делегації Асоціації «УКРСАДПРОМ» на чолі з головою профільного об’єднання Дмитром Крошкою та його заступником Олександром Матвійцем до Будапешту (Угорщина) відбулося підписання меморандуму про співпрацю з Об’єднанням дослідницьких установ Угорщини в галузі садівництва – MKSZN. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Одним із основних напрямків співпраці є взаємодія профільних асоціацій в галузі плодово-ягідного розсадництва. Меморандумом передбачається участь угорської сторони у створенні науково-дослідної сортовипробовувальної ділянки для вивчення нових інтенсивних сортів з метою їх подальшого внесення до Державного реєстру сортів і рослин, призначених для поширення територією України. Крім того, документ передбачає обмін досвідом впровадження сучасних технологій садівництва, сприяння зміцненню економічних зв’язків між підприємствами двох країн та залученню інвестицій у соціально-економічний розвиток галузі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна серед лідерів за обсягами експорту вершкового масла

Україна опинилася на другому місці після Нової Зеландії за обсягами постачання до ЄС вершкового масла.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.

У січні – листопаді 2017 року в ЄС було ввезено 2,3 тисячі тонн вершкового масла, при цьому річні обсяги поставок у порівнянні з 2016 роком збільшено майже всемеро.

«Схожі тенденції і на глобальному ринку. За даними наших колег зі США, у січні – жовтні 2017 року Україна – восьма у світі за обсягами експорту масла із загальним обсягом у 20,8 тис. тонн і річним зростанням у три рази», – повідомила Микольська.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування картоплі може приносити до $2 тис./га

Таку думку висловив Сергій Самоненко, директор компанії «ВИМАЛ», що спеціалізується на переробленні картоплі, пише AgroTimes.

За його словами, якщо 25 років тому перероблення картоплі розглядалася як можливість утилізації некондиційного продукту, що залишився після сортування на продовольчу, насіннєву та кормову, то тепер ситуація інша.

«Світовий ринок потребує якісної продукції, яку можна виготовити тільки з кондиційної сировини. Треба виробляти готовий продукт, генерувати додаткову вартість. Україна сьогодні має унікальні умови: право на безмитний експорт в Євросоюз 10 тисяч тонн крохмалю. Європейці за постачання в Україну свого крохмалю платять мито 14%», – зауважив Сергій Самоненко.

Він підкреслив, що разом із ціною крохмалю зростатимуть і закупівельні ціни на висококрохмальну картоплю.

Наприклад, у 2008 році картоплю на крохмаль здавали по 25 коп./кг, хоча ціна готового продукту (крохмалю) становила 5 грн/кг. Сьогодні крохмаль продається по 20 грн/кг, а оптова ціна найякіснішої картоплі – 2,9 грн/кг.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чергове подорожчання: скільки коштують молочні продукти

"Сметана і м'який сир за рік подорожчали на 26 відсотків. Ціна на молоко і вершкове масло виросла на 21 відсоток", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

Експерт зауважив, що до молочного кошика увійшло масло, м'який сир та сметана, куплені по кілограму, та один літр молока.

У 2016 році саме молочний кошик був лідером зростання. Однак у 2017-му він поступився овочевому, який подорожчав на 37%.

За дванадцять місяців 2017 року масло подорожчало на 28 грн, м'який сир – на 21 грн, сметана – на 10 грн, молоко – на 3 грн.

"Відтепер кілограм масла можна купити в середньому за 162 гривні. За кілограм м'якого сиру просять 102 гривні, сметани — 49 гривень. Молоко продають по 19 гривень за літр", - підсумував Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview