158635

У селі на Київщині виготовляють елітну фуа-гра

В селі Луб’янка Київської області зі старого покинутого колгоспу створюють інноваційний кластер. Тут виготовляють елітну фуа-гра, коптять рибу, вирощують птахів. А ще відкрили дві лісопилки та картонне виробництво, повідомляє shotam.info.

Щоб витримати конкуренцію і співіснувати на одній території, Євген Кожушко об’єднався з місцевими підприємцями Іваном Завірюхою і В’ячеславом Довженком в кластер “Луб’янські фермери”. Тепер створили цілий ланцюжок: і вирощують, і мають забійний цех і підготовку готового продукту для великих торгових мереж і ресторанів. До речі, крім вишуканої курятини, можуть похвалитися ще й ексклюзивної цесаркою. Зараз підприємці постачають свою продукцію в елітні київські ресторани та магазини.

А нещодавно до їхнього союзу приєднався французький фермер. Та залишився жити у Луб’янці. Підприємці разом воюють з конкурентами. А на роботу до них приїжджають зі всього району.

“Хочу платити податки у цьому селі та бачити, як вони реально працюють!”, – переконаний Євген Кожушко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селекціонер розповів про унікальну технологію вирощування екзотичних фруктів в Україні

Український селекціонер Анатолій Патій вирощує у своїй теплиці-термосі банани, апельсини, мандарини й ананаси всього в декількох кілометрах від Києва. Причому ці фрукти можуть спокійно сусідити на одному дереві. Про свій бізнес на екзотичних фруктах підприємець розповів UATV.

За його словами, до революції 1917 року під Уманню було 1,5 км теплиць. У них росли ананаси, лимони, інжир, апельсини. Тоді Україна експортували до Європи 3 тисячі плодів ананасів на рік, але з приходом Радянського Союзу все було знищено.

Зараз же пан Патій робить все для того, щоб відновити потенціал нашої країни в цій галузі. Він побудував теплиці, де вирощує фрукти за екостандартами.

“Теплиця повністю закрита, ми не використовуємо жодних шкідливих хімічних речовин, беремо чисту воду зі свердловини 46 метрів. З шкідниками ми боремося тільки екологічно чистими біологічними препаратами. Використовуємо перегній, біогумус. У результаті отримуємо прекрасний продукт, який можемо експортувати в Європу: величезні врожаї банана, ананаса, апельсина, мандарина в Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях”, – розповідає селекціонер.

Анатолію Патію вдалося не тільки вирощувати в Україні екзотичні фрукти, а й створити унікальну технологію, 30 проектів якої вже купили за кордоном і 757 проектів – в Україні.

“Мої лимони ростуть в Іспанії і Італії на плантаціях. З Арабських Еміратів приїжджав шейх, відвіз 20 штук моїх карликових бананів в Кувейт. Практично у всіх країнах СНД є саджанці моїх цитрусових”, – говорить Анатолій.

Нашому героєві неодноразово пропонували виїхати за кордон і там розвивати свою технологію, але йому не хочеться їхати, тому що для нього цінне зробити щось в Україні й передати це людям. Українці повинні зрозуміти, що наша земля – золота, такої землі немає ніде.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Селище на Закарпатті в рік виробляє 200 тонн паприки

У Великій Добрині кожна друга сім’я вирощує перець. Це – папрична столиця України. В рік селище виробляє 200 тонн перцю. І продає по всій Україні та у сусідню Угорщину, пише shotam.info.

Один кілограм червоного золота коштує 180 гривень. Започаткували навіть власну торгову марку. З Великої Добрині перестали виїжджати на заробітки.

“Бо коли з’являється перспектива кращого життя, люди не хочуть їхати”, – пояснює підприємець Йозеф Раті.

І власним коштом тут ремонтують дороги та будують мости.

“Ми все власноруч будували, цілими сім’ями виходили”, – говорить сільський голова Іван Попка.

Тут п’ятизіркові будинки для літніх людей та лікарні. Та величезна сонячна електростанція на Закарпатті. А добринці навіть встановили пам’ятник бабусі із паприкою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продають скандальний китайський рис, який розчиняється у воді

В супермаркетах і на ринках Миколаєва у продажі з'явився рис, який при замочуванні розчиняється у воді, перетворюючись в кашоподібну порошкову консистенцію.

Відео спроби приготувати невідому хімічну субстанцію, яка продавалася як рис, до редакції «Новин-N» надіслали читачі.

На ролику видно, як замочений у воді рис буквально зникає, перетворюючись в білий порошок, варто лише потерти його пальцями.

Читачі відзначили, що рис даного виробника купували давно, і раніше такого не було. Разом з тим, в соціальній мережі Facebook і на YouTube відео з китайським «рисом з клею» (як його називають користувачі) з початку 2019 року виклали вже кілька десятків українців з різних міст.

«Дану продукцію використовували досить давно, але такого ще не було. Куплена була в одному з Миколаївських супермаркетів. Цей рис є у всіх супермаркетах і на ринках, так що уточнювати не буду. І тільки вчора дивився відео на Фейсбуці про такий же рис, але іншої фірми і в інший розфасовці. Їсти його якось страшнувато. І таких відео на ютубі багато. Ось і чим нас труять?», - написав у коментарі автор відео.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Азербайджанець відкрив успішну овечу ферму на Київщині

Алім Алескеров живе в Україні вже 7 років. У нього дружина-українка і двоє дітей. Про свій переїзд не шкодує, хоч і не все спочатку складалося добре. пише uatv.ua.

“Я чув, що в Україні є хороші можливості для розвитку тваринницького бізнесу, багато землі… Складно було, коли я приїхав сюди, бо мову не дуже добре знав. Українську мову розумію, а говорити мені складно, в школі вивчав російську. Взагалі всяке бувало. Грошей навіть на проїзд у свій час не було, але я не здався. Просто далі працював”, – згадує фермер.

Спочатку Алім разом із дружиною відкрили перукарський салон, але бізнес не пішов, та й мрія стати фермером все ще жила у серці кавказця.

“Ми вирішили зайнятися коровами. Все почалося з 10 тварин. Але на молоці заробити не виходило, та й самих корів потрібно було відразу багато купувати, а це гроші. Загалом, справа не ладилася. А овець багато закуповувати не потрібно, бо ж вони швидко розмножуються, романовська порода дає потомство по 3-4 ягнят за окіт. Зрештою ми продали корів і купили овець. Почали з 50 штук. За рік їх стало близько 200”, – розповідає Алім Алескеров.

Фермер тримає баранів вже 4 роки, зараз їх 1200 голів. “Взимку стадо стоїть у приміщенні, вранці, як правило, заносимо солому, після чого випускаємо їх на вулицю, після годування гуляють годину-дві, потім насипаємо зерно. Даємо ячмінь, овес – усе натуральне. Годуємо тричі на день: два рази зерном і один раз сіном, люцерною”, – зазначив господар.

Алім тісно співпрацює зі східними країнами і регулярно постачає баранів у рідний Азербайджан і Туреччину.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське село отримало перший прибуток від інвестиції в криптовалюти

Перші прибутки від інвестиції у віртуальні гроші нині рахують у селі Єлизаветівка, на Дніпропетровщині, пише ТСН.

Навесні зі згоди громади сільський голова закупив криптовалюту і поклав її на рахунки селян. Що таке біткоїни, кардани та ефіріуми відтепер у Єлизаветівці знає кожен пенсіонер. Бо під новорічну ялинку селяни отримали реальні українські гроші, які вдалося заробити на криптовалюті.

Своїх поросят пані Любов тепер називає криптиками. Згадує, що навесні, коли електронні кошти стали головною темою для обговорень на городах та в хлівах, розпитала дітей. Разом розбиралися, що ж воно таке.

У травні минулого року експеримент із віртуальними грошима запровадив сільський голова Єлизаветівки, аби заробити для громади. Вклав своїх 13 тисяч гривень, відстежував курси на міжнародній криптобіржі. За місяць свої гроші потроїв. Забрав свою частку, а зароблене розділив між селянами. Ті довірили йому використовувати для фінансових операцій гроші громади.

За півроку на рахунки накапало близько 200 тисяч гривень. Відсотки роздали людям. Кожен отримав на руки по 100 грн.

Чи не головним консультантом у селі став Богдан. Хлопець стежить за курсами криптовалют на біржі, а відтак – намагається пояснити тонкощі людям старшого покоління. Розповідає, що односельці навіть нове слово довго запам’ятовували, але згодом почали навіть самостійно рахувати прибутки від придбаної криптовалюти.

Федір Нікіфорович порівнює ринок віртуальних грошей із акціями на нерухомість чи зернові. Впевнений, хоч цього року і видали лише по 100 грн, але далі буде більше.

«Криптовалюта – це добре. Наші внуки грають. Живі кошти», - каже  мешканець с. Єлизаветівка.

Цьогоріч отримані гроші селяни витратили хто куди. Хтось вклав у бюджет на святковий стіл, хтось – переказав на ремонт місцевої дороги, яку люди приводять до ладу власним коштом.

Майже єдиний, хто в селі ставиться до віртуальних грошей скептично - це тракторист та депутат Вадим.

«Трактор - ось це справжня криптовалюта! Ось це куплено за гроші сільської ради. Чекали 3 роки. Ось це справжня криптовалюта, ось це життя села», - каже тракторист.

У сільраді ж експеримент із криптовалютою закінчувати не збираються і вже під кінець 2019 року планують заробити і видати людям аж по 2 тисячі гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview