150670

У сфері обігу харчових продуктів вводять нові штрафи

Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який набуває чинності 4 квітня 2018 року, визначає відповідальність операторів ринку за низку правопорушень.

Про це пише Діловий Регіон.

Серед них:

1) порушення гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини чи тварини, — штраф від 6 мінімальних заробітних плат (МЗП);

2) виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, — штраф від 20 МЗП;

3) реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, — штраф від 5 МЗП;

4) невиконання обов’язку щодо відкликання чи вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів — штраф від 30 МЗП;

5) пропонування до реалізації чи за реалізацію непридатних харчових продуктів або кормів — штраф від 17 МЗП;

6) пропонування до реалізації чи за реалізацію харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини чи тварини, — штраф від 25 МЗП;

7) відмову в допуску посадової особи компетентного органу чи його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності — штраф від 7 МЗП.

Заходи державного контролю здійснюватимуть у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втрачає посівні площі

Про це повідомляє «УкрАгроКонсалт».

«Що стосується поточного сезону, то скорочення площ було незначним. Деяке зростання пшениці компенсувалося зниженням площі ячменю. Скорочення площ поряд з не зовсім сприятливими погодними умовами зумовлять скорочення врожаю зерна. Таким чином, при триваючому зниженні внутрішнього споживання в 2017/18 очікується падіння експорту зерна в порівнянні з минулим сезоном», — йдеться в повідомленні.

Згідно з оцінками, світовий урожай пшениці, кукурудзи і ячменю скоротиться на 58 млн т, однак запаси будуть третім світовим рекордом за всю історію спостережень.

У 2017/18 МГ світова площа під основними зерновими культурами буде нижче, ніж за останні 4 сезони.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині створюють ґрунтообробну техніку для органічного землеробства

Такі ґрунтообробні агрегати запобігають росту бур’янів, підживлюють культури та зберігають родючість ґрунтів без використання азотних добрив, повідомляє департамент агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації, пише AgroTimes.

Голова фермерського господарства Сергій Довгань з 2011 року займається вирощуванням та експортом органічних зернових культур: спельти, сочевиці, тритикале, рижію, люпину, гірчиці, пелюшки тощо.

Якість та відповідність її статусу органічної продукції постійно контролюється міжнародним сертифікаційним органом. Така продукція користується попитом у європейських країнах: Швейцарії, Італії, Німеччині, Голландії та інших.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Статус-кво в агропромисловому комплексі України: плюси та загрози

Про це пише Суспільний кореспондент.

ПЛЮСИ.  Серед плюсів ситуації, що склалася в АПК, найчастіше називають такі:

- Частка агросектору у ВВП України – 12%. Частка сільського господарства у ВВП країни зросла з 9% у 2015 році до 12% за підсумками 2016. Аграрний бізнес називають «головним драйвером економіки України».

- Частка експорту с/г продукції та продуктів її переробки у загальному експорті країни сягнула 42% у 2016 році. У 2013 році це було 26,8%, а у 2007 – лише 9,3%.

- Торік агросектор забезпечив понад 28% валютної виручки. Найбільші доходи – від експорту зернових та соняшникової олії. Серед усіх експортованих зернових лідерами є пшениця (33%, $2,72 млрд), кукурудза (33%, $2,65 млрд) та ячмінь (8,2%, $0,66 млрд,). У масложировому експорті 93% припадає на соняшникову олію ($3,7 млрд).

- Зовнішньоторговельний обіг продукції агропромислового комплексу України за 2016 рік, за даними Мінагрополітики, склав $19,6 млрд (або 26,1% всього зовнішньоторговельного обігу України).

- Відбувається розширення ринків збуту. За даними Мінагрополітики, вже 278 українських підприємств мають право експорту на ринки ЄС. Українські виробники отримали додаткові квоти від ЄС. Ведуться переговори з доступу української продукції до КНР, Йорданії, Єгипту, Сербії, Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї, США, В’єтнаму, Малайзії, Індонезії та Індії.

Нинішній стан в АПК сформований насамперед мораторієм на продаж сільгоспземель, Фермери та крупні агрохолдинги непокояться, що після скасування мораторію власники або захочуть підвищити вартість оренди, або почнуть продавати ділянки, і земельний банк фермерських господарств буде зруйновано. Однак у цьому позитиви для одних (виробників) є негативом для інших – для кількох мільйонів пайовиків, які отримують занижені кошти за користування своєю землею. Фактично – кредитують фермерів. І при цьому не мають достатньо грошей, щоб щось купувати, у тому числі продукцію самих фермерів. Відповідно, це стримує розвиток ринку та економіки країни в цілому.

ЗАГРОЗИ.

Основні тенденції є такими.

    Невизначеність.

Постійне відтермінування запуску ринку земель консервує невизначеність щодо напрямку розвитку земельних відносин в Україні. А відсутність зрозумілих правил гри – негативний сигнал для інвесторів та бізнесу в цілому.

«Ми постійно чомусь повертаємося до того, чи потрібен ринок землі. Насправді ж рішення про запровадження ринкових відносин та побудову ринкової економіки було прийнято давно, на початку 1990-х. Але оскільки до сьогодні тривають такі дискусії, це означає, що в суспільстві ще немає остаточного розуміння, що лише ринкові відносини можуть привести до нормального економічного зростання країни та добробуту її громадян», – каже Вадим Бодаєв, голова Ради Всеукраїнського об’єднання «Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України».

Він наголошує, що «власність – одна з необхідних складових існування ринку, але якщо вона не має обігу і не є товаром, то це вже не ринок, а якийсь сурогат».

    Тотальна перевага агрохолдингів в експортній структурі.

Дрібні та середні фермери нині перебувають у невигідних умовах порівняно з агрохолдингами.

Три найбільші аграрні компанії забезпечують виробництво валової с/г продукції в обсягах, які перевищують обсяги виробництва усіх фермерських господарств України. Окрім того, в середньому, агрохолдинги мають вищу врожайність порівняно із незалежними підприємствами та населенням.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB), прогнозує, що експорт і надалі продовжить зростати. «Тобто й фермери, і холдинги збільшать поставки. Але в експортній структурі залишиться тотальна перевага великих компаній. Дрібне фермерство зможе наростити експорт за рахунок органіки. Холдинги ростуть і багатіють, фермери, на жаль, біднішають – тобто жодних передумов для зміщення переваги в бік малих господарств немає, хоча я б не назвав агрохолдинг найкращою формою з організації відносин на селі. Звісно, вони мають існувати, але не в нинішньому форматі, коли їхній вплив на владу не завжди є результатом хоча б якогось прийнятного для країни рішення», – зазначає він.

    Сировинна структура агроекспорту.

Експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) Александр Шкурла підкреслив, що попри високі показники агроекспорту, його товарна структура є переважно сировинною.

“Можна сперечатися, добре це чи ні. Бо країни, які експортують нафту, намагаються обмежувати її виробництво, щоб утримувати ціну. Але якщо збільшувати виробництво до нескінченності — падатиме ціна. Тому зараз треба думати про зміну структури українського сільськогосподарського виробництва“, — каже пан Шкурла.

«Не все так добре з тим, що 42% експорту забезпечує агросектор. Хочу нагадати, що торік влітку на світових ринках була криза сировинних товарів, у нас зменшилося виробництво зернових на 30%, і тут же ми побачили в серпні, що долар зріс з 24 до 26,5 грн. Оце і є сировинна реальність України», – наголошує економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукуруза.

За словами завідуючого кафедрою земельного кадастру НУБіП Віктор Зайця, «зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення буде стимулювати налагодження переробки агропродукції всередині країни, що, в свою чергу, забезпечить стабільність макроекономічних показників, включаючи курс національної валюти».

    Низька економічна віддача сільгоспземель.

«Ми повинні розуміти, що тих мільярдів, які дає до бюджету агросектор, і про які зараз говорять як про успіх, могло бути в 5-6 разів більше. Якщо ми порівняємо урожайність в Україні та країнах Східної Європи – дійдемо сумних висновків», – каже Михайло Кухар.

Діаграма дуже наочно показує, що Україна пасе задніх за показником обсягів виробництва на одну особу в с/г виробництві в грошах.

земля-інфографіка
Серед причин – такі: (а) дешево орендувати більшу кількість земель вигідніше, ніж вкладати кошти у підвищення продуктивності виробництва, (б) вкладати кошти небезпечно через відсутність визначеності в орендаря щодо продовження оренди, (в) отримати кошти на розвиток можна було б під заставу землі – але за умов мораторію її заставляти не можна.

    Загрози, пов’язані з домінуванням орендних відносин

Одна з ключових – те, що орендарі не мають мотивації інвестувати в збереження орендованих земель.

«Концентрація земель сільськогосподарського призначення в орендарів призведе до виснаження найближчим часом значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду», – вважають в уряді, а це вплине на врожайність та обсяги продукції.

Таким чином, завдання, яке належить розв’язати за допомогою земельної реформи – активувати ті можливості, які нині заблоковані мораторієм, і при цьому не зруйнувати існуючих позитивних тенденцій. Окрім того, за результатами діалогу всіх потенційних учасників ринку, необхідно виробити ті правила, які стимулюватимуть і економічне зростання країни, і поліпшення економічного становища учасників ринку – як виробників, так і пайовиків. Саме таке завдання ставить уряд, проводячи консультації напередодні внесення законопроекту щодо обігу земель.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер навчився контролювати вирощування ягід за допомогою мобільного телефону

На їхній міні-фермі процес вирощування полуниць повністю автоматизований та контролюється за допомогою мобільного телефона. Тож немає потреби постійно перебувати біля свого городу, достатньо лише вчасно зібрати урожай. Про це пише expres.ua.

Як працює "розумна" ферма? Скільки урожаю вдається зібрати, чи він такої ж якості, як на звичайних фермах? Скільки вдається заробити на такому винаході? Щоб побачити все на власні очі, вирушаю до Ржищева, що на Київщині. Саме тут батько з сином вирощують полуниці -- достиглі ягоди поміж зелених кущиків та... дротиків! Так, до кожної рослини проведено "індивідуальне" крапельне поливання. Запитую, як це працює. Володимир Олексійович показує мені спеціальний агрегат і каже, що саме час поливання. Без жодних дій чи налаштувань пристрій починає гудіти, а з-під полуниць уже крапає вода. "Це вузол фертигації. До рослин подається маточний розчин - суміш води та компонентів добрив. Ймовірність збою цієї системи лише 1,01%. Тож до неї можна не підходити днями — поливання та удобрення здійснюються автоматично", - додає чоловік. Цікаво, що кущики ростуть не в землі, а в горщиках на висоті людського росту. Таку методику запозичили з Ізраїлю. Це називається "інтенсивне вирощування полуниці". Розсаду розміщують на висоті понад один метр. Так не доведеться навкарачки збирати урожай. А замість землі використовують торф. "Річ у тому, що вирощувати полуницю в землі не вигідно. Так вона більше хворіє, разом з нею виростає бур'ян. Також на одному й тому ж місці можна розсаджувати ягоду лише три роки, інакше грунт втомлюється, - пояснює Володимир Олексійович. - Натомість торф дешевший, немає терміну придатності, а всі необхідні мікроелементи подаємо кожній ягоді окремо. Вузол фертигації працює, як годинник, тож рослини ситі". Батько й син захоплені оптимізацією та автоматизацію процесу вирощування ягід. Тож усі нововведення та інновації тестують самотужки -- на власній полуниці. "Збираємо полуниці від квітня і аж до пізньої осені, - веде господар. - В одному модулі нашої ферми поміщається 132 кущики. Якби таку кількість посадити на землі, це зайняло б 18 метрів квадратних - тож економимо площу втричі! А з однієї такої міні-ферми можна отримати до 50 кілограмів ягід, залежно від сорту. При цьому, поливання і контроль температури автоматичні". Олексій же витягує смартфон, вмикає програму - і на екрані відображаються різні показники. Виходить, з будь-якої точки світу можна в режимі реального часу дізнатися про температуру, рівень освітлення, вологість повітря і грунту на своїй міні-фермі. Син натискає кнопку - і одразу ж вмикається поливання. Так само можна регулювати й освітлення. Тобто, щоб вирощувати полуницю на такій розумній фермі, зовсім не обов'язково навіть підходити до неї - система про все повідомляє дистанційно. Цікаво! Та ще й смачно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вдвічі зросла кількість рейдерських захоплень агрофірм

Про це пише видання  "Дзеркало тижня".

У статті зазначається, що сьогодні в агросекторі склалася ситуація, за якої втратити підприємство (а разом з ним – урожай і техніку) можна за кілька хвилин, а на його повернення доведеться витратити кілька місяців, якщо не років. За цей час нові «власники» захоплених агрофірм встигають продати урожай і техніку, а також здати землю підприємства у оренду іншим людям.

Автор зазначає, що сплеск рейдерства пов'язаний з роботою Комісії Мін'юсту щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

«Якщо торік кричущих повідомлень про захоплені рейдерами агрофірми було близько п'ятдесяти, то цьогоріч їхня кількість уже подвоїлася. Дякувати старанням спеціальної Комісії Мін'юсту з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Орган, який де-юре мав би рейдерству запобігати, де-факто йому сприяє. Комісія з дев'яти членів (В.Гайдук, А.Оскірко, І.Трофименко, Ю.Моісеєв, П.Кузик, М.Смук, Є.Макогон, Н.Якушева, А.Бабенко) отримала повноваження у досудовому порядку скасовувати рішення державних реєстраторів, вилучати дані з Держреєстру та здійснювати перереєстрацію прав власності», –йдеться в статті.

Автор статті констатує, що дев'ять осіб, фактично, отримали право без суду і слідства вирішувати, хто буде власником того чи іншого підприємства.

Новий порядок реєстрації юросіб, як зазначає автор передбачає, що для зміни власника фірми реєстратору вже не потрібно нічого завіряти, підтверджувати справжність підписів чи оригінальність документів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview