У шахті вирощуватимуть картоплю на гідропоніці
Про це пише propozitsiya.com.
Шахта Пихяярві в Фінляндії, глибина якої досягає 1444 м, через 2 роки зупиниться через вичерпання запасів руди. Але вже зараз дослідники думають, як її використовувати далі. Зокрема, почалося вивчення можливості використання шахти для… вирощування картоплі. Річ у тім, що на глибині 660 м і більше існує стабільний мікроклімат, що робить шахту привабливою для ефективного вирощування сільгосппродукції в контрольованих умовах. Наприклад, температура протягом року перебуває межах 18–20°С.
Тому з липня в шахті почався дослід з вирощування картоплі і кропиви. Культури освітлюватимуться світлодіодними лампами. Вирощуються культури на гідропоніці на субстраті. Це дає змогу максимально точно подавати добрива і обходитися без пестицидів.
Наступного року аграріям збільшать компенсацію за техніку до 1 млрд грн
Про це повідомляє прес-служба Кабінету Міністрів.
Урядова програма отримання 20-відсоткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання українського виробництва має стати ефективним механізмом допомоги аграріям, які намагатимуться оновити свій парк техніки, так і виробникам, які спеціалізуються на сільськогосподарському машинобудуванні.
За оперативною інформацією уряду, перші угоди за програмою будуть оформлені найближчим часом.
"На програму часткової компенсації вартості с/г техніки в цьому році виділено 550 млн грн. І це лише початок масштабної програми підтримки вітчизняного виробника сільгосптехніки. Наступного року ініціатива буде продовжена, а фінансування збільшено. Обсяг асигнувань досягне 1 млрд грн", - заявив Володимир Гройсман.
Він наголосив, що зацікавлений у тому, щоб українські заводи виробляли конкурентну продукцію і розширювали своє виробництво, а українці – мали роботу.
Виробництво морозива опинилося під загрозою
Про це пише Аgrostory.
Дефіцит пропозиції ванілі на світовому ринку викликав зростання цін до рекордних відміток, що в десятки разів перевищують рівень, який спостерігався кілька років тому, і поставив під загрозу виробництво традиційного ванільного морозива, повідомляють британські та американські ЗМІ.
За даними організації Eurovanille, ціна стручків ванілі раніше цього літа перевищила $600 за 1 кг проти менш ніж $25 в 2011 році. У серпні вона повернулася до приблизно $500 за 1 кг, відзначають трейдери, але обсяги поставок і якість товару залишаються нижче звичних показників. Причиною стали несприятливі погодні умови на Мадагаскарі, найбільшому постачальнику натуральної ванілі на світовий ринок (80-85%). Більше третини останнього врожаю було знищено через посуху і тропічний циклон Энаво, які обрушилися на острів.
Найбільше від дефіциту постраждали дорогі сорти морозива (для дешевих ласощів вже давно використовують штучні ароматизатори). Ряд виробників у Європі та США, включаючи мережу джелатерій Oddono в Лондоні, були змушені прибрати ванільне морозиво з меню.
Іншим компаніям довелося істотно підняти на нього ціни, пише Financial Times. Так, Nestle підвищила вартість морозива Moevenpick в Швейцарії на 2,5% в цьому році.
У ряді регіонів США ваніль через дефіцит перестали продавати на вагу, і замість 120-140 стручків на фунт (1 кг = 2,2 фунта) виробники ванільного екстракту і морозива тепер закуповують партії по 25 стручків, зазначає видання BDN.
Тваринники підпишуть меморандум з Держпродспоживслужбою
Про це повідомила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, пише agropolit.com.
За її словами, цей документ зрушить проблему з мертвої точки, а спільна діяльність в напрямку розвитку експорту рухатиметься активніше.
«Питання експорту продукції тваринництва сьогодні є одним із гострих і найактуальніших для виробників. Одними з ключових стали такі питання як важливість для експортерів ВРХ відкриття ринку Туреччини з точки зору географічної близькості; створення та обладнання інспекційних прикордонних постів в інших портах України, окрім Миколаївського. Удосконалити процедури карантинування тварин – розробити методичні рекомендації чи інші профільні документи із карантинування та сертифікації, проводити навчання для територіальних органів щодо процедури огляду тварин при карантинуванні, роз’яснювати, як правильно оформляти ветеринарний сертифікат тощо. Говорили і про необхідність внесення змін до положень чинних ветеринарних сертифікатів, які наразі не є актуальними та адаптованими до сучасних реалій, оптимізації плати за огляд тварин та ін», ‒ уточнила Паламар.
Вона відмітила, що всі питання були винесені на розгляд спільної робочої наради МінАПК та Держпродспоживслужби, яка відбулася 3 серпня 2017 року.
Дана нарада пройшла досить результативно, що не може не тішити. Ми ухвалили, що відтепер усі профільні асоціації спільно діятимуть із Держпродспоживслужбою у питаннях експорту. Щоквартально ми обмінюватимемося інформацією про товарну лінійку наших членів, разом шукатимемо потенційних імпортерів продукції тваринництва, ринки збуту, систематизуватимемо всю інформацію. Тобто, прямий контакт налагоджено, спільна робота стартувала», ‒ підсумувала Ірина Паламар.
Яка врожайність соняшнику та сої
Станом на 21 серпня соняшник зібрано з площі 1,4 тис. га або 0,02% від плану, отримано 1,8 тис. тонн олійного насіння при врожайності 1,4 тонн/га, соя – з площі 0,1 тис. га із запланованих 1991,6 тис. га, отримано 0,2 тис. тонн соєвих бобів при врожайності 2,0 тонн/га. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.
Крім того, в Україні набирає обертів сівба озимого ріпаку. До 21 серпня виконано 36% із запланованого обсягу посівних робіт - посіяно 280 тис. га. Роком раніше сівба була проведена на площі 139 тис. га або 19% від плану.