У скільки оцінюють вартість найбільшого українського агрохолдингу

Про це пише «Інтерфакс-Україна».

"Якщо виходити з вартості активів, то у нас вона (капіталізація компанії) становить близько $150 млн. А якщо говорити про вартість всього бізнесу, ґрунтуючись на оцінці майбутніх грошових потоків, це вже інша справа. Тут потрібно дивитися на те, скільки я готовий зараз віддати за ті прибутки, які зможу отримувати через енну кількість років", - сказав він

За оцінками С.Чернявского, на земельному банку агрохолдингу в рік можна заробити $50-60 млн. "Для нашої галузі використовується мультиплікатор 5-6 - це $250-350 млн в залежності від інвестклімату та бачення потенційного покупця. Це цілком розумна ціна для земельного банку, що працює ефективно", - зазначив гендиректор холдингу.

С.Чернявскій розраховує, що починаючи з 2018 року, коли завершиться реструктуризація і становище агрохолдингу стане більш стабільним, вартість компанії зросте.

Він зазначив, що в питанні реструктуризації "Мрія" знаходиться на завершальній стадії імплементації домовленостей з трьома з чотирьох забезпечених кредиторів.

"Ми також очікуємо, що до кінця року завершимо цей процес і з нашим четвертим забезпеченим кредитором. Що стосується незабезпечених кредитів, то тут процедура дуже складна і вимагає узгодження багатьох фінансових інститутів. Уже проведена велика робота: досягнута домовленість з усіма ключовими кредиторами і спільно з ними розроблений план реструктуризації, який ми зараз реалізуємо", - повідомив ген директор "Мрії".

За його словами, у вересні холдинг буде запускати реструктуризацію боргу в Україні через процедуру банкрутства декількох ключових юридичних осіб.

"Це робиться для того, щоб кредитори могли формально узгодити реструктуризацію боргу і списання старого кредиту", - уточнив С.Чернявскій.

Керівник агрохолдингу, вказав, що зараз якщо мова і йде про продаж компанії, то тільки як цілого бізнесу.

"Це відсіває практично всі пропозиції. Мало хто в Україні готовий інвестувати таку суму в цілому, і особливо в сільському господарстві. Звичайно, це може бути великий міжнародний стратегічний інвестор. Є кілька країн, які цікавляться сільським господарством в нашому регіоні. Але поки борги «Мрії» не реструктуровані, складно говорити про предмет потенційної угоди - дуже багато юридичних нюансів", - зазначив С.Чернявскій.

Агрохолдинг "Мрія" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році. До теперішнього часу його земельний банк становить близько 180 тис. га, розташованих в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Вирощує пшеницю, соняшник, картоплю, кукурудзу, сою, рапс, ячмінь, горох, гречку і сорго. Елеваторні потужності холдингу оцінюються в 600 тис. тонн.

У серпні 2014 року "Мрія" повідомила про прострочення виплати близько $9 млн процентного доходу і близько $120 млн в рахунок погашення боргу за її зобов`язаннями. Сукупна заборгованість перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов`язаним з сім`єю Гут компаніям, на момент оголошення дефолту агрохолдингу становила близько $1,3 млрд.

На початку лютого 2015 року операційний контроль над ним перейшов до кредиторів, які обрали нове керівництво, а у вересні 2016 року комітети кредиторів і бондхолдерів агрохолдингу погодили умови реструктуризації боргового портфеля, який наразі складає близько $1,1 млрд.

За фактом шахрайства порушено низку кримінальних справ. Син І.Гути - Микола - оголошений в розшук по лінії Інтерполу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Сумщині молокозавод заборгував селянам 4,5 млн грн

4,5 мільйона гривень - така сума боргу перед трудівниками, пише gorod.sumy.ua

Щоб реально виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Малка-Транс» на суму близько 4,5 мільйона гривень, призначених для виплат селянам за здачу молока, виконавчою групою державних виконавців відділу примусового області та виконавчою службою міста Конотоп був здійснений виїзд до підприємства - боржника.

Незважаючи на опір з боку посадових осіб ТОВ «Малка-Транс», працівниками органів юстиції перевірено наявність і умови зберігання раніше описаного державними виконавцями майна. Були виявлені факти порушення пломб на транспортних засобах, самовільно запущений в роботу раніше заарештований і опломбований сирний цех. За вказаними фактами в правоохоронні органи направлено відповідні матеріали.

Разом з цим, описано все інше майно підприємства, в тому числі транспортні засоби, які перебували в розшуку, нерухоме майно, земельну ділянку, а також виробничі цехи. Не гаючи часу, експертами, які були присутні при описі, відразу розпочато оцінку майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Куди Крим зміг продати своє зерно

Про це повідомили у федеральній держбюджетній установі «Центр оцінки якості зерна», пише allcrimea.net.

«За даними територіального управління по Республіці Крим та Севастополю за серпень (з 1 по 28 серпня 2017 року) експортовано 105,7 тисячі тонн зерна і продуктів його переробки», – повідомили у відомстві.

Зерно попрямувало в шість держав, переважно на Близький Схід: Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина і Ліван. Крім цього, кримську продукцію купували в Індії та Лівані.

При цьому Індія закуповувала виключно горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван і Албанія – пшеницю. Туреччина, крім пшениці, закупила ще насіння льону.

Кримське зерно експортується через Севастопольський (61,5%), Керченський (30,7%) і Феодосійській (7,8%) морські порти.

«Відновилася припинена у минулому сезоні рейдова перевалка (доставка зерна баржами на великотоннажне судно, яке перебуває за межами портів) і через рейд кримське зерно відправляється за межі республіки та маркірується як російське», – розповів президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт бобових у 18 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

У вартісному співвідношенні експорт бобових з початку року виріс до $2 млн, у той час як за дванадцять місяців 2016 року цей показник був на рівні лише $248 тис.

Таке суттєве зростання зумовлене відвантаженням бобових овочів до Індії, яка купувала 98,8% експортованих Україною бобів.  Зокрема, тільки в серпні Індія імпортувала українських бобових на 1,83 млн долл.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview