У справі Коломойського заморозили аграрні активи друга Порошенка
Рішення Високого суду Лондона про арешт активів українських олігархів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова зачепило ще одного бізнесмена-мільярдера.
Про це пише ua1.com.ua.
Як повідомляється, серед заморожених активів фігурує кіпрська компанія WTI Trading Limited, котра потрапила до списку структур, якими таємно володіють олігархи та куди було виведено з "Приватбанку" напередодні його націоналізації 2 млрд доларів.
Зазначеній фірмі належить мажоритарна частка в українському аграрному холдингу – потужному виробнику курячого м'яса "Миронівський хлібопродукт", засновником та керівником якого є екс-перший замглави Адміністрації президента Юрій Косюк.
Варто додати, що бізнесмен є близьким другом президента Порошенка. Нещодавно він з невісткою президента Юлією Порошенко оголосив про плани запустити аграрний проект Radar Tec.
Нагадаємо, англійський суд заарештував активи Коломойського і Боголюбова на підставі позову державного "ПриватБанку" до колишніх власників: Україна хоче відсудити виведені кошти з банку.
Молоко з картоплі незабаром з’явиться на полицях магазинів
На прилавках магазинів можна знайти замінники молока з сої, мигдалю, кокосових горіхів, рису, кешью або вівса. А недавно дослідники розробили альтернативу молоку з ... картоплі. Про це пише Зерно.
Одним з мотивів створення напою є алергія. Наприклад, в Норвегії 1-3% населення страждає від алергії на молоко і молочні продукти. Людям з непереносимістю лактози необхідна альтернативна заміна.
Дослідник з Лундського університету (Швеція) Єва Торнберг впритул зайнялася розробкою картопляного молока.
«Однією з проблем, що викликають занепокоєння, є збагачення молока з картоплі необхідними омега-3 поліненасиченими жирними кислотами, які в основному містяться в жирній рибі», - зазначила Єва Торнберг.
Омега-3 кислоти корисні тим, що вони усувають негативні наслідки шкідливих жирних кислот і нейтралізують продукти їх окислення в людському організмі.
Технічно досить складно перетворити рослинну основу в вершковий продукт, наприклад, молоко. Це пов'язано з тим, що рослинні білки важче отримувати, ніж тваринні. Торнберг виявила, що вершковість може бути досягнута, якщо білок і крохмаль в картоплі нагріти певним чином і змішати з рапсовою олією, яка багата омега-3 жирними кислотами.
За словами пані Торнберг, до складу картопляного молока буде входити 6% ріпакової олії. Це означає, що 250 мл альтернативного молока покриє половину щоденної норми омега-3. Крім того, новий молочний продукт не містить алергенів.
Планується, що картопляне молоко буде продаватися, як альтернатива звичайному молоку, йогурту, крему і морозиву. Напій був протестований в лабораторних умовах, і ймовірно надійде в продаж в наступному році. Спершу, швидше за все, це буде коктейль з картопляного молока з яблучним соком і фруктами. Спосіб виготовлення емульсії запатентований під назвою компанії Veg of Lund.
В Україні скоротилось виробництво основних видів м’яса
Про це повідомляє Держстатистики, пише agravery.com
За даними відомства, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,2 тис. т, що на 32,5% менше, ніж у листопаді 2016 року. Порівняно із жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 24,2%.
Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 16 тис. т — на 28,7% менше порівняно із листопадом 2016. Порівняно з жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 4,2%.
Крім того, протягом листопада 2017 року в Україні вироблено 4,9 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з жовтнем 2017 виробництво скоротилось на 8,3%.
Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із листопадом 2016 скоротилось на 10,7%, до 19,5 тис. т, порівняно із жовтнем 2017 ? на 6,8%.
Замороженої свинини протягом листопада вироблено 1,3 тис. т, що на 2,9% менше показників жовтня 2016, та на 9,7% нижче від результатів жовтня 2017.
Водночас, охолодженого м'яса свійської птиці у листопаді вироблено 62,3 тис. тонн, а це на 6,2% більше, ніж у листопаді 2016, але на 2,9% менше, ніж у вересні 2017.
У 2017 році продано права оренди на 37,3 тисяч га сільгоспземель
Загальна площа переданих в оренду ділянок склала 37,3 тис. га. Про це повідомила прес-служба Держгеокадастру.
Найбільш активно земельні аукціони проводилися в Одеській (194 земельні ділянки площею 4 736,9 га), Чернігівській (129 ділянок площею 4 261,1 га) та у Херсонській (91 ділянка площею 5 131,9 га) областях.
Стартова річна орендна плата за користування земельними ділянками була визначена на рівні 7,67% від нормативної грошової оцінки земель. За результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 14,35% від нормативної грошової оцінки. Це майже 4400 грн/га.
ТОП результатів земельних торгів: 231 % та 197% від НГО (Тернопільський район Тернопільської області), 181% від НГО (Зіньківський район Полтавської області), 165% від НГО (Тальнівський район Черкаської області).
Для порівняння: у 2016 році на земельних торгах було реалізовано 1 706 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 42,6 тис. гектарів. У 2016 році стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 6,64% від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів – 10,22%.
Факторами, що зумовили зростання орендної плати стали підвищення стартової ціни лота (відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою КМУ від 07.06.2017 № 413), а також зростання конкуренції за ділянки. Якщо за підсумками 2016 року середня кількість учасників торгів складала 2,3, то в 2017 цей показник зріс до 3,1.
У результаті надходження до бюджетів збільшились до 102 млн гривень проти 95 млн гривень за підсумками 2016 року.
Депутати пропонують знизити ставку ПДВ для сільгоспвиробників до 7%
Народні депутати від фракції партії "Блок Петра Порошенко" пропонують знизити ставку ПДВ до 7% з 20% для виробників сільськогосподарської продукції. Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств" (№7420) зареєстрований у Верховній Раді 19 грудня 2017 року, пише zn.ua.
Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року було відмінено спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств. Він діяв з 1998 року і передбачав акумуляцію сільськогосподарськими підприємствами коштів ПДВ на своїх рахунках.
"Зниження ставки ПДВ забезпечить не тільки прозоре 100%-ве виконання бюджету в частині податкових надходжень, але й дозволить контролювати динаміку ВВП", - вважають депутати.
Рада викликає на звіт очільників ДПЗКУ та "Хліб України"
"На килим" також викличуть і директора ДАК "Хліб України". Про це у коментарі УНН розповів голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат Петро Юрчишин.
"Під час минулого комітетського зібрання народні депутати у закритому режимі підняли питання про те, щоб керівники державних підприємств, в тому числі ДПЗКУ та ДАК "Хліб України", прозвітували про свою діяльність. Найближчим часом ми включимо дане питання до порядку денного та запросимо керівників цих структур. Хочемо почути і, зокрема, про китайські гроші. Нас це питання дуже хвилює. Але доки не буде звіту, ми не маємо права давати оцінку діяльності керівників цих структур", - сказав він.
Нардеп розповів, що днями у ВР заслухали звіт про діяльність НАК "Украгролізинг". У підсумку нардепи дійшли згоди, що в.о. голови підприємства не відповідає займаній посаді.
"Подібних керівників державних підприємств - безліч. Ми, як нардепи, не можемо звільняти їх з посади. Але ми маємо право рекомендувати Кабміну це зробити. Не можна, щоб через таких керівників та їхній статус на державних підприємствах знищувалась економіка України", - сказав він.
Нагадаємо, за наполяганням Китаю днями були арештовані кошти на банківських рахунках ДПЗКУ, і це може призвести до зупинки роботи підприємства.
Як пишуть ЗМІ, до погіршення відносин між українською та китайською сторонами у ситуації навколо півторамільярдного кредиту ДПЗКУ призвело небажання підприємства виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Принаймні, саме такі припущення виникли у представників КНР, коли їм стало відомо про вивід активів зернової корпорації (через суди) до збанкрутілої ДАК "Хліб України".
Додамо, що у вересні КМУ призначив нового в.о. голови ДПЗКУ. І ним стала людина, яка працювала на екс-регіонала Продівуса - Дмитро Гавриш. Останній раніше ніколи не мав досвіду роботи ані у зерновій корпорації, ані у зерновій галузі в цілому.