182818
178171

У столиці вже зачекалися херсонських кавунів: чи відбудеться цього року «смугастий рейс»?

Нагадаємо, минулого року баржу відправили з Голої Пристані ще 30 липня, а 4 серпня її урочисто ледь не з хлібом-сіллю зустрічали під Києвом. І відбулося це після 14-річної перерви, адже раніше водним шляхом кавуни переправляли до Києва регулярно.

А знаменитою серед українців минулорічна «баржа з кавунами» стала після того, як прем’єр-міністр Гройсман назвав її історичною подією. За рухом баржі вгору Дніпром слідкувала вся країна, побачити це можна було навіть у режимі онлайн. Народ так розвеселився, що склав купу анекдотів та створив безліч мемів про ті кавуни, а у «Твіттері» навіть з’явилася окрема сторінка під назвою «Кавун з баржі».

Тож, цієї «грандіозної» події чекали й цього літа. Та до сих пір баржу так і не відправили – дату вже декілька разів переносили. Нарешті, депутат Херсонської облради, керівник кооперативу «Південний союз» Олександр Синенко повідомив, що баржу з 500 тоннами херсонських кавунів будуть ладнати до Києва 20-21 серпня. Про це повідомляє сайт «ПІК», та додає, що наразі не відомо, буде це одна баржа чи декілька.

За словами депутата, строки відправки баржі пов’язані з погодними умовами, що склалися навесні. «Березень фактично був неробочий, всі польові роботи почалися у квітні за рахунок того, що була затяжна весна», - пояснює Синенко.

Коли місяць тому вперше заговорили про баржу, спеціалісти вирахували, що вона здатна буде знизити столичні ціни на кавуни з 4 гривень за кіло до 2,5-3 гривень. Але ж то було у середині липня! Після того кавуни різко здорожчали - вже навіть у Херсоні сьогодні смугастика продають по 5-6 гривень за кілограм. Що вже казати про Київ…

До речі, саме ціну на кавуни називають другою ймовірною причиною того, що відправку баржі переносять. Як повідомляє сайт «Херсонские вести» з посиланням на директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександра Паливоду, через ціни попит на кавуни на базарах столиці значно упав. За таких умов відправляти продукцію на таку відстань і платити за простій та податкові збори немає сенсу.

Джерело: grivna.ks.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українці починають відмовлятися від ковбасних виробів та яловичини

Низький темп зростання реальних доходів населення сприяє тому, що українці починають відмовлятися від ковбасних виробів і яловичини, відзначають аналітики Pro-Consulting, пише landlord.ua.

 За їх словами, прогнози на майбутнє теж не втішні – постачальники намагаються експортувати свою продукцію, або орієнтуються на преміум сегмент, що підвищує ціни на продукцію.

«Україна за перші п’ять місяців цього року наростила експорт ковбас майже вдвічі і експортувала 176 тонн продукції. Поставки яловичини на міжнародні ринки становить 30-40 тис. тонн на рік і перспективи зростання на цьому напрямі значні. Країни Азії та Близького Сходу готові закуповувати великі обсяги халяльної яловичини», — наголосили експерти.

В Україні з початку року ціни на всі види м’ясної продукції зросли як мінімум на 3%.

«Тільки м’ясо курки в Україні продовжує зберігати ціновий баланс на рівні 88 гривень за 1 кілограм курячої тушки. Однак ціни на інші м’ясні продукти суттєво піднялися. Так, свинина додала в ціні 9,3%, ціни на яловичину зросли на 16,3%, а ковбаса подорожчала на більш ніж 20%», — підрахували аналітики.



"Укрзалізниця" зриває посівну кампанію - Ostchem

Про це Українським Новинам повідомила прес-служба Ostchem.

Компанія заявляє, що "Укрзалізниця" припинила подачу залізничних напіввагонів для транспортування міндобрив аграріям.

17 серпня керівники трьох азотних підприємства Групи Ostchem – Черкаський "Азот", "Рівнеазот" і Сєверодонецький "Азот" звернулися з відкритими листами до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та голови правління "Укрзалізниці" Євгена Кравцова з проханням врегулювати ситуацію і не допустити зриву посівної кампанії і можливої зупинки трьох з шести українських підприємств-виробників азотних добрив.

"Останнім часом наші підприємства все частіше страждають від несвоєчасного та/або неповного надходження замовлених піввагонів, стабільність подачі яких прямо впливає на своєчасність доставки добрив замовникам, а також на ризики припинення (уповільнення) виробництва, що призводить до автоматичного подорожчання продукції", - йдеться в листі до Кравцова.

В даний момент добова потреба підприємств у піввагонах – 20 одиниць для кожного з 3 заводів.

"Враховуючи особливу важливість успішності аграрної галузі України, результати роботи якої впливають на економіку країни, звертаємося до вас, шановний Володимир Борисович, з проханням взяти під особливий контроль питання щодо повноти та своєчасності виконання заявок на надання вагонів від наших підприємств-виробників мінеральних добрив", - йдеться в листі директорів до прем'єра.

У листах наголошується, що підприємства Ostchem усвідомлюють свою відповідальність перед українськими аграріями і перед країною в цілому і вишукують можливості підтримувати працездатність підприємств і виробляти міндобрива в умовах постійного зростання вартості сировини і енергоресурсів.

Холдинг Оstchem об'єднує підприємства азотної хімії Group DF.

Group DF - диверсифікована міжнародна група компаній, бізнес якої представлений в країнах Європи та Азії.

Засновник і власник Group DF, бізнесмен Дмитро Фірташ.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні створені прекрасні умови для вирощування спаржі

Українці забезпечують себе спаржею не більше ніж на 25%. Про це повідомляє Секретаріат з підтримки експорту української продовольчої та аграрної продукції (UAFES). Про сьогодення експорті вітчизняної спаржі поки не йдеться - не вистачає площ під цю культуру, а тому і обсягів. Українські спаржеві плантації повинні досягти піку врожайності, хоча б на 1000 гектарів. При цьому, навіть якщо ціна впаде до 80 гривень, це все одно буде рентабельно.

Зараз є пропозиція за фіолетовою спаржі: європейці готові купувати її по 7-8 євро, а вирощується вона не складніше зеленої. Щодо останньої - оптова ціна на спаржу була в районі 120-150 гривень. Ціна поки не залежить від сезону, і все ж, у кого буде сверхранняя продукція, то зможе частково конкурувати за ціною з теплими країнами, такими як Чилі, Перу і Мексика. Ці країни є монополістами в зимовий час, адже експортують спаржу на місяць раніше.

В Україні більш ніж достатньо теплиць для вирощування спаржі. До того ж, культуру можна вирощувати без використання хімічних засобів захисту рослин, практично органічної, що робить її рентабельною і перспективною. Також в збільшенні рентабельності стане переробка. Це може бути спаржевый порошок, консервація, морожена спаржа, сушка. В умовах оптимізації технології це буде вигідно.

Українські ґрунти родючі, не такі як в Нідерландах, Данії, Німеччини, адже у нас більше сонячних днів, тому період використання спаржевих плантацій буде не 8-10 років як в Європі, а може досягти 15-20 років, пише UBR

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Роботи замінять фермерів у Китаї

Про це пише kurkul.com.

Проект розрахований на сім років, та передбачає використання безпілотних тракторів та пестицидних роботів при вирощуванні рису. Такі технології мають суттєво скоротити витрати на оплату праці, здешевити виробництво та збільшити урожайність культур.

Згідно з даними Bloomberg, мільйони непродуктивних, забруднюючих господарств у Китаї можуть бути модернізовані за програмою. У великій частині сільського Китаю домашні господарства працюють на декількох невеликих ділянках сільськогосподарських угідь. Вчені кажуть, що ця структура є неефективною, оскільки вона знижує врожайність.

Варто відзначити, що тенденція до зменшення робочої сили у сфері сільського господарства Китаю з 1991 до 2017 р. знизилась з 55% до 18%. Разом з тим експерти прогнозують, що автоматизація агросектору Китаю може створити нові робочі місця в інших областях, але це вже будуть сучасні та технологічні працівники.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Скільки ранніх зернових зібрали вітчизняні аграрії

Намолочено близько 34 млн тонн зерна при врожайності 34,7 ц/га.

Зокрема, зібрано:

– озимої пшениці – 24,3 млн тонн з 6,4 млн га (99,7%) при врожайності 38,0 ц/га;

– ярої пшениці – 624 тис. тонн з 177 тис. га (90%) при врожайності 35,2 ц/га;

– озимого ячменю – 3,1 млн тонн з 871,8 тис. га (100%) при врожайності 35,3 ц/га;

– ярого ячменю – 4,4 млн тонн з 1,6 млн га (98%) при врожайності 27,4 ц/га;

– жита – 381 тис. тонн з 144 тис. га (97%) при врожайності 26,4 ц/га;

– вівса – 391 тис. тонн з 167 тис. га (85%) при врожайності 23,4 ц/га;

– гороху– 793 тис. тонн з 427 тис. га (98%) при врожайності 18,6 ц/га.

Крім того, намолочено 2,5 млн тонн озимого ріпаку з 968,7 тис. га (100%) при врожайності 26,3 ц/га та 82 тис. тонн ярого ріпаку з 40 тис. га (61%) при врожайності 20,6 ц/га.

Поряд зі збиранням врожаю проводиться посів озимого ріпаку, під урожай 2019 року. На даний час посіяно 342,9 тис. га (39% до прогнозу). 

Ваш вибір 'Подобається'.