У світі рекордно дорожчає кава

Теґи: 

Про це пише Forbes, повідомляє Укрінформ.

"Wall Street Journal звинувачує у нинішньому падінні цін зменшення обсягів виробництва кави у Гондурасі через посуху", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що у Гондурасі після п’яти років посухи зменшилися врожаї, зокрема кави - а ця країна є третім найбільшим експортером кави у світі.

Більшість плантацій та кавових складів Гондурасу підключені до моніторингу міжнародних товарних бірж. Як наслідок, зміни у врожаях та обсягах кави на складах Гондурасу впливають на ринкову інформацію набагато більше, аніж аналогічні зміни в інших країнах-виробниках кави.

Якщо за 1 фунт кави у середині жовтня давали 0,93 долара, то у листопаді ціна зросла до 1,15 долара. При цьому у світі скоротилися запаси кави, що відслідковуються товарними біржами. Утім, це все ж дешевше, ніж раніше. Наприклад, ціна фунту кави становила близько 3 доларів у 2011 році.

Хоча ціни продовжують коливатися, попит на каву постійно зростає. В середньому споживачі випивають два мільярди чашок кави щодня по всьому світу. Індустрія експорту кави має оборот у 20 мільярдів доларів. Більша частина виробництва кави розташована у країнах, що розвиваються.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому катастрофічно знижується експорт українських овочів

Таким чином, експорт товарів даної торгової групи скоротилися на 24% в вартісному виразі. Більше того, експортний виторг у звітній період є мінімальним щонайменше за останні 5 років, повідомляє УПОА.

За словами виконавчого директора УПОА Семена Крамаренка, основною причиною такого суттєвого зниження показників, є зменшення обсягів експорту тепличної продукції. Так, томати, які протягом останніх років приносили Україні максимальний експортний виторг в сегменті овочів цього року поступилися лідерством замороженим овочам. За 10 місяців поточного року Україна експортувала 6,5 тис. тонн заморожених овочів, загальною вартістю $6,3 млн. В вартісному вираженні експорт зменшився на 8%, в той час, як в натуральному виразі експорт залишився на рівні минулого року.

Але таке зменшення показників експорту заморожених овочів меркне на тлі зменшення поставок томатів з України. Станом на 1 листопада Україна поставила за кордон 7,8 тис. тонн томатів загальною вартістю  $4,8 млн. У порівнянні з 2018 роком експорт знизився на 43% та на 49% відповідно. Більше того, об’єми поставлених за кордон томатів скоротилися в 2,5 рази за останні 5 років.

«Ситуація з експортом українських томатів ускладнилась в 2014, коли Україна через загострення політичних та економічних відносин втратила ринок Росії. До 2014 року Україна експортувала більше 55 тис. тонн томатів щорічно, а основні поставки були саме в Росію. Втрата основного ринку збуту тепличної продукції призвела до налагодження реекспортних схем через Білорусь. Однак, останнім часом все більше виробників відмовляється від таких схем  через додаткові витрати на переоформлення документів та ризики невиплат. Більш того, навіть на внутрішньому ринку українським виробникам доволі складно конкурувати з турецькою продукцією, оскільки витрати на газ та електроенергію в Туреччині на порядок менші. Наразі українські виробники овочів закритого ґрунту потребують квотування ввезень та впровадження торгового мита на імпортну продукцію»,- пояснює Семен Крамаренко.

При цьому виконавчий директор УПОА зазначає, що основними ринками збуту українських томатів залишаються Польща та Білорусь, які в подальшому реекспортують продукцію. Одним з варіантів для покращення ситуації експерти Української плодоовочевої асоціації вбачають  пошук нових ринків збуту томатів.

Якщо ж говорити про інші популярні в Україні тепличні овочі – огірки, то ситуація на цьому ринку дублює ситуацію на ринку томатів. За 10 місяців поточного року Україна експортувала 2,9 тис. тонн огірків, загальною вартістю $2,6 млн. Так, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року експорт цих овочів знизився на 18% у натуральному та на 37% у вартісному вираженні. Основним ринком збуту українських огірків залишається Польща, на який приходяться близько 60% всіх поставок даної продукції з України. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні контролюють процес виробництва курятини

Про це повідомляє Антимонопольний комітет України, передає УНН.

Ветеринарний нагляд та контроль передбачає передзабійний огляд, ветеринарно-санітарну експертизу та видачу ветеринарних супровідних документів, розповіли в АМКУ, посилаючись на дані, отримані від учасників ринку.

Зокрема, контрольні дослідження якості дезінфекції, безпечності кормів та води, бактеріологічні дослідження падежу та посліду проводяться фахівцями державних лабораторій Держпродспоживслужби, регулярно. Так, серологічні дослідження на Хворобу Ньюкасла та Грип птиці проводяться щоквартально, гістологічні дослідження на Грип птиці — кожні півроку.

“Також на підприємствах проводять дослідження за “Програмою контролю сальмонельозу птиці в Україні”, — розповіли у Комітеті.

У Комітеті також констатували покращення ситуації зі здоров’ям птиці в Україні.

В АМКУ розповіли, що протягом 2016 — 2017 років на території країни було зафіксовано 9 випадків високопатогенного грипу птиці. Тоді як у 2018 році — жодного випадку захворювання виявлено не було.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Іноземець намагався ошукати двох українських аграріїв на $ 100 тисяч

Громадянина однієї з країн Центральної Африки, який намагався заволодіти грошима представників вітчизняного аграрного бізнесу, затримала у Києві Служба безпеки України.

Про це повідомила прес-служба СБУ.

27-ми річний іноземний студент одного з харківських вишів планував привласнити гроші українців через використання схеми, більш відомої як «шахрайство з чорним доларом».

Через мережу Інтернет він пропонував послугу з виготовлення підроблених грошей, використовуючи нібито новітні хімічні суміші та технології «виробництва». Для цього клієнти мали перерахувати іноземцю власні кошти у розмірі відповідно до замовлення. 

Співробітники СБУ задокументували факт спроби привласнення фігурантом справи 100 тисяч американських доларів українських аграріїв. Зі справжніх купюр, отриманих від бізнесменів, фальшивомонетник обіцяв їм виготовити вдвічі більшу суму. Правоохоронці затримали іноземця згідно ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України в одному зі столичних готелів під час одержання грошей.

Наразі вирішується питання щодо оголошення затриманому про підозру та обрання міри запобіжного заходу. У межах кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) та ч. 2 ст. 199 (виготовлення, зберігання, придбання перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії. Викриття зловмисника проводилось спільно зі слідчими Національної поліції у м. Києві під процесуальним керівництвом Департаменту процесуального керівництва в особливо важливих кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому профіцит зерновозів ще гірше, ніж їх нестача?

Про це свідчать дані Державної служби статистики та Державної фіскальної служби. Так, валовий збір кукурудзи та пшениці за 10 місяці поточного року склав 29,1 млн. т та 28,8 млн. т, що на 14,2% та 15% відповідно більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Разом із цим, збільшились й обсяги експорту цих культур, а саме: кукурудзи на 16% та пшениці на 1,4%, порівняно з показниками минулого року. У результаті цього, обсяги перевезення зерна залізничним транспортом за 3 квартали зросли на 23,7% (до 32,3 млн. т), порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними офіційного сайту Укрзалізниці, станом на 26 листопада 2019 року було подано 855 заявок на зерновози при середньодобовому плані в 1000 зерновозів, та фактично виконано 55% заявок (або 473 вагони). Виходить так, що наразі Укрзалізниця здатна задовольнити потреби аграріїв. Але, при цьому за перші 9 місяців поточного року обсяги перевезень зернових автомобільним та морським транспортом зросли на 46,4% та на 44,9%, порівняно з показниками за аналогічний період 2018 року. Зважаючи на те, що залізничний транспорт є більш вигідним варіантом перевезення, ніж автомобільний, виникає питання, чому обсяги використання останнього зростають швидше.

Поясненням цьому можуть стати мінімум два фактори.  По-перше, під’їзди до портів не зроблені належним чином, тому аграріям доводиться користуватись автомобільним транспортом для підвезення вантажу, де це можливо. По-друге,збільшення вагонного складу зерновозів частково спричинене зростанням кількості приватних осіб, що їх скуповують. Оскільки Укрзалізниця не здатна врегулювати цей процес та збалансувати обсяги придатного для використання рухомого складу, під портами можуть накопичуватись «склади на колесах», що створюють додаткові проблеми під ас транспортування. Очевидно, що невчасне виконання умов поставок та штрафні санкції за це можуть обійтись аграрію дорожче, ніж перехід на більш мобільний засіб транспортування. Отже, виходить так. що профіцит зерновозів не вирішує проблему логістики для агробізнесу, а, навпаки, поглиблює її.

Джерело: Аналітичний департамент УАК  

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування врожаю спільними зусиллями: які переваги для фермера

В умовах нестабільної економічної ситуації та недостатньої кількості оборотного капіталу вітчизняні фермери змушені економити та рахувати кожну вкладену копійку. Отримати фінансування для проведення польових робіт сільгоспвиробнику не так вже й просто: банківські кредити часто невигідні та потребують забезпечення застави, яку фермер не завжди може надати. А без застосування якісного насіння, добрив та засобів захисту рослин неможливо отримати добрий врожай та забезпечити високі фінансові показники господарства.

Саме тому сьогодні особливо актуальними стають взаємовигідні партнерські стосунки між фермерами та дистрибуційними компаніями. Яскравим прикладом такої плідної співпраці на сучасному українському ринку є «Програма спільного вирощування» від компанії Vitagro Partner.

«Програма спільного вирощування» – це проект підтримки українських аграріїв, де компанія Vitagro Partner виступає взаємодоповнюючим партнером у вирощуванні врожаю.  Ключова особливість програми – це відсутність грошових відносин. Клієнт отримує повний перелік засобів захисту рослин, насіння, добрива, інокулянти на безоплатній основі, а розраховується в кінці сезону частиною врожаю. Таким чином аграрії мають змогу заощадити кошти в період, коли вони потрібні на виробничі потреби», – зазначає Микола Сучек, кандидат сільськогосподарських наук,  керівник відділу R&D компанії Vitagro Partner.

«Програма спільного вирощування» охоплює десять основних сільськогосподарських культур: 7 ярих (соя, горох, кукурудза, соняшник, гірчиця біла, пшениця яра, ячмінь ярий), та 3 озимих (пшениця та ячмінь озимі, ріпак). Програма діє по всій Україні, а в 13 регіонах  компанія Vitagro Partner має свої філії  - Волинській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській та Харківській областях.

«Після рішення про старт Програми, наші спеціалісти - менеджер та  агроном-консультант проводять обстеження поля партнера, аналізують місцеві ґрунтово-кліматичні умови, матеріально-технічну базу господарства. На основі отриманих висновків підбирається сорт, система захисту культури, рекомендується удобрення, регламент проведення робіт. Далі господарству надається насіння сорту нашої торгової марки Semelita, який ми підібрали, засоби захисту рослин Bayton, мікродобрива Energreen. Компанія має власний насіннєвий завод, що виготовляє насіння ТМ Semelita, та обладнаний найкращим обладнанням від Cimbria, насіннєву лабораторію, власну досвідчену агрономічну службу, має можливість відібрати для насінницьких ділянок найкращі поля, щоб виростити насіння з високими посівними якостями. Головна задача — забезпечити сортову чистоту та виробити якісне насіння з найменшим відсотком травмування», - підкреслює Микола Сучек.

За його словами, найголовнішою перевагою такої співпраці є агрономічний супровід партнера протягом усього періоду вирощування, адже погодні виклики, спалахи хвороб, шкідники вносять свої корективи в систему догляду за культурами. 

«Консультативний супровід є «червоною ниткою» співпраці. Іноді керівники господарств самі просять: - «Приїжджайте, контролюйте, щоб ми все зробили правильно», бо саме за такої взаємодії усі сторони зацікавлені в отриманні високих врожаїв», - підкреслює Микола Сучек.

Він зазначив, що в минулому році «Програмою спільного вирощування» було охоплено 72 агропідприємства на площі біля 7000 га, а вже в поточному році –140 господарств на площі більше 11 000 га. Крім того, вже на сьогодні по озимій групі під врожай 2020 року укладено договори більше ніж 4000 га.

«З багатьма підприємствами працюємо в ланках сівозміни, вважаю таку співпрацю найбільш оптимальною, адже, наприклад, виростивши сою на конкретному полі ми знаємо які препарати вносили, ступінь забур’яненості, післядію препаратів, потенціал ґрунту і т.д., відповідно працюємо далі по пшениці озимій, корегуючи технологію саме під це поле. Виростили пшеницю озиму, працюємо по соняшнику, і т. д.», - зазначає Микола Сучек.

З кожним роком компанія Vitagro Partner нарощує оберти  та розширює  клієнтську базу, підвищуючи  стандарти українського агробізнесу. Компанія використовує у роботі передові  технології та інтегрує їх в український досвід.  Vitagro Partner має новітню наукову базу, а авторські технології  наукового відділу тестуються та вдосконалюються на власних полях  компанії. Агрономи сільгосппідприємств, які співпрацюють з Vitagro Partner, відзначають збільшення урожайності по всіх культурах в півтора рази, навіть в умовах посухи.

«На жаль, зміни клімату, які накрили нашу планету, не оминули і Україну. Враховуючи пряму кореляційну залежність сільськогосподарського виробництва від погодних умов, головна задача наукового відділу компанії «тримати руку на пульсі», та діяти на випередження, адаптуючи технології, підбираючи сорти, культури, діючі речовини, щоб своєчасно давати відповіді на погодні виклики.  Обираючи нові високоврожайні сорти насіння фермерські господарства можуть вийти на високі показники врожайності та прибутковості.  А застосовуючи  засоби захисту нового покоління під торговою маркою Bayton зможуть бездоганно забезпечити надійний  захист від бур’янів та шкідників, щоб усі рослини дали бездоганний врожай», - підкреслює Микола Сучек. 

Довідка: 

«Програма спільного вирощування від Vitagro Partner включає:
• Якісне, сучасне насіння, підібране з урахуванням кліматичних та географічних особливостей регіону;
• Агрономічний супровід та консультації фахівців на всіх етапах вирощування;
• Використання сучасних інтенсивних технологій вирощування сільгоспкультур, що випробувані на полях Vitagro Partner.

Умови участі: 
- посівні площі не менш як 50 га;
- відсутність податкового боргу та відкритих виконавчих проваджень;
- забезпечення угоди додатковою гарантією.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview