174499

У світі зростає попит на українські ковбаси

Про це повідомляє консалтингове агентство Pro Consulting з посиланням на дані державної митної служби, передає УНН.

"У перші п'ять місяців цього року з України експортували 176 тонн ковбас (на 522 тис. дол.), що на 181% більше, ніж за аналогічний період минулого року (287,4 тис. Дол.)", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що головними покупцями українських виробів традиційно для цього ринку стали країни СНД: Грузія (39,66%), Азербайджан (27,59%), Молдова (16,28%).

"В останні роки зростає закордонний інтерес до української напівкопченої ковбаси, у 2017 році експорт цього продукту виріс у порівнянні з 2016 роком на 129% в натуральному вираженні", - підкреслюють аналітики.

При цьому самі українці скоротили купівлю ковбасних виробів. Це сталося через девальвацію гривні і низькі зарплати, пояснюють експерти.

"Через зниження купівельного попиту продавці утримують ціни на свою продукцію на колишньому рівні, проте інтерес до нових ринків експорту, де виробники можуть заробити більше, зростає", - вважають аналітики Pro Consulting.

Відтепер фермери зможуть орендувати польові дороги, лісосмуги та обмінюватися ділянками

Про деталі закону розповів Андрій Мартин, голова ради асоціації "Земельний союз України", пише газета "Експрес".   

"Результатом земельної реформи в Україні стало розпаювання земель 12 тисяч колективних сільськогосподарських підприємств. Унаслідок цього близько 7 мільйонів колишніх працівників їх та пенсіонерів стали власниками утворених після поділу земельних ділянок середньою площею 4 гектари. Зрозуміло, що поля через такий підхід перетворилися на шахівницю, де кожна клітинка має свого власника, який сам вирішує, що робити з цим клаптиком землі. Причому більшість власників пайових ділянок так і не стали обробляти їх самостійно і  здають в оренду сільськогосподарським підприємствам. Стандартною є ситуація, коли поле поділене на 20 ділянок, підприємець домовився про оренду лише із 17 власниками, а три ділянки, що розташовані всередині масиву, можуть перешкоджати нормальному використанню землі, приміром, застосуванню сучасної широкозахватної сільськогосподарської техніки.   Власне, розв'язати цю проблему дає змогу ухвалений законопроект. Адже підприємець зможе використовувати ділянки всередині поля, надавши незгідливим власникам у користування орендовану ділянку на межі поля, де вона не заважатиме використанню всього масиву. Всі проблеми сільськогосподарського землекористування, звичайно, вирішити не вдасться, проте створено передумови для того, щоб земельні ризики ведення агробізнесу мінімізувати. Також підприємці нарешті зможуть офіційно брати в оренду польові дороги та полезахисні лісосмуги", - зазначає Андрій Мартин.

За його словами, закон передбачає право на оренду польових доріг, не обмежуючи при цьому доступу інших орендарів до земельних ділянок. Це чітко прописано.

"Фермери та інші сільгоспвиробники, які орендують земельні ділянки сільськогосподарського призначення, матимуть найбільші вигоди від ухваленого документа, адже зможуть законним шляхом мінімізувати ризики фрагментації землекористування.   Важливо, що захищено інтереси власників ділянок, які хотіли б використовувати свою землю самостійно: в усіх  випадках їм надаватимуть ділянку, розташування якої не перешкоджатиме нормальному використанню інших земель.   Також є підстави сподіватися, що завдяки ухваленому законопроекту можна буде ефективно боротися із своєрідним земельним рейдерством, коли спритні ділки беруть в оренду посеред поля ділянку, а потім фактично шантажують фермера чи підприємство, які орендують основну частину земель, перешкоджанням нормальному обробітку.   

Певна річ, те, як запрацює закон на практиці, — покаже час. Найбільші труднощі можуть виникнути із визначенням єдиних  масивів, а також реєстрацією їх у Державному земельному кадастрі", - підкреслив експерт.

Україна має хороші умови для вирощування батату

Водночас у майбутньому країна може стати потужним експортером батату, пише agrotimes.net.

Це пов'язано з тим, що в структурі собівартості вирощування батату значну частку займає ручна праця, яка в Україні є однію з найдешевших у світі.

Сьогодні батат культивується від Середземномор’я до Далекого Сходу. У світі під посівами батату зайнято приблизно 9 млн гектарів. 

Найбільші світові виробники: Китай, Індія, Індонезія, Нігерія, В’єтнам, Японія, Уганда. Серед європейських країн лідирують Греція, Кіпр, Туреччина та Італія. 

З бульб батату можна отримувати спирт, крохмаль, борошно, патоку. Насіння квітучих сортів використовують як замінник кави. 

Надземна частина є цінним кормом для великої рогатої худоби, за поживністю вона перевершує навіть конюшину та люцерну. Її можна силосувати або загортати в ґрунт як сидерат. 

Вчені довели, що рослини батату пригнічують ріст бур’янів, особливо пирію повзучого. 

Заходи з виявлення, вилучення та відкликання з обігу масла стосуються лише фальсифікату - Держпродспоживслужба

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

Зокрема, вказані заходи з недопущення до реалізації, а у разі виявлення в закладах торгівлі – вилучення з обігу, стосуються виключно фальсифікованого масла, на маркуванні якого зазначено виробництво потужностей ТОВ «Техмолпром», ТОВ «Гадячсир», ТОВ «Лозівський молочний завод», ТОВ «Полтавамолпрод», розташованих за адресою вул. Заводська, 1, смт Шишаки Полтавської області, оскільки зазначені підприємства, за даними Держпродспоживслужби, у період з 01.03.2018 по 17.07.2018 виробництво цього продукту  за вказаними адресами не здійснювали.

Для недопущення безпідставної дискредитації вищезазначених операторів ринку харчової продукції зазначаємо, що у Держпродспоживслужби відсутні підстави вживати будь-які обмежуючі заходи до молочної продукції виробництва ТОВ «Техмолпром», ТОВ «Гадячсир», ТОВ «Лозівський молочний завод», окрім масла у пачках фасування вагою по 250 г вказаних дат виробництва, яке за результатами проведеного розслідування є фальсифікованим і реалізується під вказаними торговими марками. 

Здійснення заходів державного контролю щодо інших товарних позицій вказаних підприємств буде здійснюватися у відповідності до Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Разом з цим наголошуємо, що всі оператори ринку відповідно до ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» зобов’язані забезпечувати простежуваність та надавати інформацію, передбачену ст. 22 цього Закону, а також вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини.

Довідка:

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператор ринку, що здійснює роздрібну торгівлю або розповсюдження харчових продуктів і не здійснює при цьому пакування або маркування або іншим чином не впливає на безпечність та цілісність харчових продуктів, у межах своєї діяльності ініціює процедури вилучення з обігу продуктів, що не відповідають параметрам безпечності.

Такий оператор ринку повинен сприяти забезпеченню безпечності харчових продуктів, передавати інформацію, необхідну для забезпечення простежуваності харчових продуктів та будь-яких речовин, що використовуються для виробництва харчових продуктів, на вимогу відповідних осіб, а також співпрацювати з операторами ринку та/або компетентним органом.

Чи можливо розбагатіти в Україні на садівництві?

Чи вигідне це заняття, чи можна на ньому розбагатіти та які перспективи того, що українцям буде вигідніше збирати, наприклад, полуниці на власній землі, ніж найматися на таку ж роботу до Польщі?

Про це пише Радіо Свобода.

«Ми ще досить молода держава, в нас недосконале законодавство. І, на жаль, в своїй більшості недосконале саме в садівництві, якщо говорити про сільське господарство. Є багато правових проблем: питання власності землі. Дуже багато садівників вирощують фрукти та ягоди саме на орендованій землі, а – відповідно до законодавства – кущ чи дерево на тій землі належать власникові.

Тобто неможливо повернути цю інвестицію, якщо ти виростиш сад – він залишиться власникові землі», – зауважує голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Є проблема з юридичним визначенням самих насаджень, додає фахівець.

«Якщо займатися садівництвом правильно, то можна розбагатіти… Але, на жаль, на сьогодні садівництво в багатьох випадках є способом виживання в сільській місцевості. Це засіб забезпечення родини», – розповідає Дмитро Крошка.

Внутрішній ринок залишається найбільшим ринком збуту для українського виробника, попри те, що експорт зростає.

В Україні ягідні підприємства, наприклад, або мікро, або малі, середніх практично немає, хіба що вони поєднують вирощування і переробку, додає президент асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна .

Фермери, які займаються ягодами, здебільшого мають ще й інші види бізнесу, або ще десь працюють.

«В середньому по країні за звітністю 2016 року прибутковість вирощування фруктових та ягідних культур близько 28%, переробка – 32-33%. Всередині цієї цифри дуже великі коливання є: в когось 7%, а в когось 200%. За один рік не окуповується жодна культура. Навіть полуниця, яка досить швидка, це 2-3 роки», – каже Ірина Кухтіна.


Збирання врожаю є великою проблемою, бо здебільшого це ручна праця. Із відкриттям безвізу люди масово почали їхати працювати збирати врожай за кордоном. Але дефіцит робочої сили стимулювало українських виробників покращити умови праці.

«Виробник почав зацікавлювати працівників, створювати соціальні гарантії, офіційно оформлювати на роботу, виплачувати заробітну плату, близьку до закордонних конкурентів, створювати соціально-побутові умови на полях. Є тенденції, що люди почали обирати роботу вдома в Україні», – зазначає Дмитро Крошка.

Побудувати промисловий сад сьогодні – це фактично побудувати завод чи фабрику, а дерева – це як станки на заводі, зазначає голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка .

Та останнім часом з’являється все більше дрібних фермерів на ринку, розповідає фахівець.

«По яблуках – середній обсяг, який обробляє такий фермер – це фактично обсяг однієї родини: 20-30 гектарів. Якщо казати про зерняткові чи кісточкові культури, то це від 30 до 10 гектарів. Це абсолютно доступно для обробітку однією родиною, невеличким фермерським господарством», – зауважує він.

Дуже корисним і позитивним для розвитку фермерства явищем є кооперація, додає Дмитро Крошка. Він розповідає, що з 2018 року відновилося державне фінансування за цим напрямком, що стимулює такі об’єднання.

«Підтримка дуже серйозна – відшкодування 75% вартості технологічного обладнання, для такого кооперативу – це дуже серйозна цифра, враховуючи, що обладнання є імпортним. Якщо казати про створення насаджень, то це 80% вартості садивного матеріалу».

Зрештою, садівництво є дуже затратною галуззю. Один гектар промислової закладки культури буде коштувати не менше 1 мільйона гривень, повідомляє експерт.

«Маємо надію, що програми кредитування стануть доступними, не під 20% як сьогодні це є, а як в Європі – 3-5%», – зазначає Дмитро Крошка.

Чи вдалось фермерам України вберегти врожай картоплі від погодних катаклізмів?

Погодні катаклізми цього сезону не оминули і нас, але фахівці галузі вважають, що поки що ситуація на українських полях далека від катастрофічної, хоча остаточні висновки про врожайність та потенціал зберігання картоплі можна буде зробити не раніше ніж в кінці вересня, коли комерційний сегмент завершуватиме збирання картоплі, пише info.shuvar.com.

«Погодні умови тримають в тонусі наших фермерів майже кожен рік і цей сезон не є винятком. В травні та червні на формування бульб негативно вплинула посуха, але це стосується тільки тих господарств, які вирощують картоплю без зрощення. Професійні виробники констатують зменшення кількості бульб, втім, їх товарність, станом на середину серпня, цілком задовільна. Крім того, ситуація досить не рівномірна в розрізі регіонів: на Сході насадження картоплі більше постраждали від посухи, а на Заході, який вважається одним з головних виробничих регіонів в країні, врожайність приблизно дорівнює показникам минулого року і у фермерів, і у населення. Вартість картоплі на гуртових ринках сьогодні теж майже співпадає з цінами серпня 2017 року »,- розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту маркетинг-аналітика гуртового ринку «Шувар».

«Найбільш постраждали від спеки фермери на Сході України, вони не впорались із наслідками посухи, бо мали проблеми із зрошенням. В цьому регіоні температура ґрунту деколи досягала 60 °С, розвиток бульб призупинився ще у червні, а частина картоплі просто спеклась в землі. На Заході ситуація значно краща, дощі, які розпочались в другій половині літа нівелювали негативний вплив високих температур. Але поки що зарано робити висновки щодо майбутнього врожаю, бо після дощів на картопляних насадженнях досить швидко почали розповсюджуватись парша та фузаріоз. Професійні виробники впораються з цим, а от дрібні фермери та населення навряд чи. Це говорить про те, що потенціал зберігання непрофесійної картоплі цього сезону буде дуже низький»,- коментує ситуацію Віктор Різник, керівник комерційних проектів компаній «Агріко Україна».
Найбільша пропозиція картоплі і, відповідно, найнижча ціна очікується в другій половині вересня – на початку жовтня. В цей період ціна може знизитись навіть нижче минулорічних показників, тому що фермери почнуть позбавлятись від т.з. проблемної картоплі, дрібної та враженої хворобами.

«Масове збирання картоплі цього року розпочнеться за місяць-півтора, тобто, дещо пізніше ніж зазвичай. Проблемна картопля буде реалізовуватись в першу чергу, її цього року буде досить багато. І це серйозна загроза для перекупників, адже вражена фузаріозом картопля буде зберігатись не довго - до грудня максимум. Тобто, вже у другій половині сезону ціна картоплю може бути вищою від тієї, що сформується восени. Але на задовільну ціну зможть розраховувати в основному продавці якісної картоплі, продавати дрібну буде набагато важче», - розповідає Оксана Руженкова, виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК) .

Зменшення пропозиції картоплі в цьому сезоні слід очікувати також через вже звичну тенденцію до скорочення виробничих площ в комерційному секторі. Ціни на картоплю останні кілька сезонів не дуже надихали фермерів інвестувати в розвиток цього бізнесу. Кожного сезону кількість гравців скорочується, але в секторі лишаються, в основному, професіонали, які вміють заробляти на картоплі навіть в умовах низької ціни.

«Вирощувати картоплю в Україні сьогодні можна або професійно, або не варто цим займатись взагалі. Неякісна картопля вже неконкурентоспроможна на внутрішньому ринку, про її експорт взагалі мова не йде. До того ж, вже зрозуміло, що картопля не є високомаржинальною культурою, тому кількість бажаючих її вирощувати щороку буде зменшуватись. Займатись цим бізнесом варто лише у випадку наявності належної інфраструктури для виробництва та зберігання, налагоджених каналів збуту і, головне, треба вміти отримувати високу товарність, тобто, бульби калібру не менше 50-55 + . В такому випадку картопляний бізнес буде приносити хай не великий, але стабільний заробіток»,- розповідає Дмитро Малиновський, комерційний директор господарства «Імпак».

Слід зазначити, що фахівці ринку без особливого оптимізму сприймають інформацію про неврожай картоплі в Європі. На їх думку навіть суттєва різниця в ціні на нашому ринку та ринку ЄС нажаль не відкриє для української картоплі додаткових можливостей збуту у вигляді експорту. Головно перепоною в даному випадку лишається діюча вже понад 15 років доктрина про заборону імпорту української картоплі країнами ЄС, через невідповідність фітосанітарним вимогам цього ринку. 
Втім, гарною новиною є досить низька вирогітність конкуренції на внутрішньому ринку із імпортом в другій половині сезону, але знов таки, цим зможуть скористатись лише продавці якісною української картоплі.

Нагадаємо, станом на середину серпня 2018 року, на гуртових ринках України картопля пропонується по 3,5-4,5 грн/кг (0,11-0,15 EUR/кг), тобто, за тими ж цінами, що і рік тому. В Польщі картопля коштує 0,10-0,16 EUR/кг і це майже в 2 рази дорожче ніж в серпні 2017 року.