150670

У сироварню на Закарпатті їдуть туристи з усієї країни

У цю сироварню на Закарпатті їдуть туристи з усієї країни: 15 видів овечих та коров’ячих сирів, масло, кефір та йогурти, дегустаційна зала та музей сиру, пише shotam.info.

Це господарство “Бараново” у селі Іза. А газдує тут вже 11 років Юрій Ліпей. Перші чотири роки справа йшла важко, бо головний принцип господаря – жодних штучних домішок.

Усе літо овечок та корів випасають у горах. Зараз на фермі 4 сотні овець, які щодня дають по 300 літрів молока. З нього і виробляють натуральні сири.

“Сир має смак квітки, яку їла корова”, – пояснює технолог Анжеліка Ратушняк.

Туристів почало приїздити стільки, що довелося відкрити готель! Коштують сири від 170 до 700 гривень за кіло. А щодня виробляють 65 кг сиру з 600 літрів молока.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські селяни можуть отримати за паї десятки тисяч євро

Мораторій на продаж сільськогосподарських паїв порушує права українців. До такого рішення прийшов Європейський суд з прав людини, зобов'язавши Україну скасувати заборону на торгівлю землею. Якщо ж цього не станеться, українці зможуть відсудити собі чималу компенсацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Волині вирощують елітний італійський фундук

Подружжя Олексія та Ірини Мельників з Волині взялись вирощувати екологічно-чистий фундук. Один гектар вже встигли засадити елітними сортами італійської селекції.

Про це йдеться у сюжеті 12 Каналу

За один сезон волинські садівники з гектару планують збирати по 3 тонни горіхів. Площу саду на наступний рік планують збільшити вдвічі.

«При закладанні саду зіткнулись з проблемою кислих ґрунтів тому в міжряддях висаджували рослини, які впливають на зниження кислотності, окрім цього — вносили бактерії. У планах — займатись вирощуванням саме екологічного чистого фундука», — розповідає Ірина Мельник.

Окрім горіхового саду сімейне господарство Мельників вирощує ревінь, вони одні з перших в області зайнялись виробництвом цієї культури для бізнесу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Вінниччині завели віслюків і продають молоко по 58 євро

Училище на Вінниччині виробляє віслючий сир. Кілограм такого сиру коштує €1760! Виробництво налагоджено на базі Заболотненського вищого професійного училища № 31 імені Д.К.Заболотного, пише shotam.info.

У професійному училищі Заболотного навчають трактористів, лісників та єгерів. Ще у 2012 році училище придбало в Туреччині 5 віслюків. Тепер їх тут вже 50.

Поставив ферму “на ноги” нинішній директор, якому зараз 68 років – Василь Романцов знає 7 мов і об’їздив півсвіту.

Тваринки дають цінну вовну та безцінне молоко. Літр віслючого молока коштує 58 євро. А через два місяці з нього виходить елітний сир, за смаком схожий на пармезан.

Доглядають за тваринами студенти. Прибутки також їхні – і вони перевищують державну стипендію в рази. Поводженню з вухастими студенти вчились у Франції.

Тепер тут збираються налагодити виробництво “віслючого мила”. Робитимуть його з молока ослиць – неперевершеного косметичного засобу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як українець відкрив успішну пасіку і тепер виходить на ринок ЄС

Віктор Пархоменко займається бджільництвом вже 15 років, справу свою дуже любить, а до підопічних ставиться з особливою турботою. За його словами, на великих виробництвах цінний мед, а не бджола. У його господарстві бджола так само важлива, як і її продукт, пише uatv.ua.

“Під час роботи з бджолами мед – це супутній задоволенню продукт. А основна місія – сама бджола. Коли з нею працюєш, уловлюєш її ритм, дивишся, як вона старанно трудиться, хочеться й самому працювати ще краще. Кожен раз, бачачи їхню ідилію, захоплююся!”, – з такою любов’ю говорить про своїх вихованок, називаючи їх “мої дівчата”, пасічник Віктор Пархоменко.

У кожному вулику фермера – по 6 тисяч бджіл. Він працює за технологією, за якої збір меду не шкодить бджолам.

“Бджоли в нашій родині були завжди, я ще з дитинства працював із ними. Після закінчення медичного інституту працював лікарем у Броварах, але бджіл не залишав – тоді це було хобі. Сьогодні у нас велика пасіка – і тепер я думаю, що це моє покликання”, – розповідає Пархоменко.
Пасіка розросталася поступово, все почалося з малого, та коли з’явилося 100 вуликів, постало питання, як мед потраплятиме до споживача.

“Почали з побудови цеху для розфасовки меду, а вже в наступному році плануємо збільшувати пасіку”, – говорить Пархоменко. Крім пасіки у Віктора є магазин, в якому продається все необхідне для роботи з бджолами.
“Із бджолами ми працюємо комплексно, збираємо – крім меду – пилок, пергу, маточне молочко, віск, прополіс. Все, що можна взяти від бджоли”, – сказав фермер.

Також українець хоче вийти на міжнародний ринок. “Плануємо експортувати мед, вже отримали документи та внесені до реєстру експортерів. Зараз шукаємо партнерів, яких зацікавить наша продукція на експорт у країни ЄС і на схід”, – зазначає Віктор Пархоменко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українській органічній фермі намагаються відродити популярні в минулому сорти рослин

“Не думай, що країна зробила для тебе. Думай, що ти зробив для країни”, – ці слова Джона Кеннеді стали девізом для фермера-вченого Андрія Вдовиченко. Журналісти UATV зустрілися з власником ферми, який у своєму господарстві вирощує органічну зелень і томати черрі. Для нашого героя органіка – це не просто мода, це філософія життя, напрям, який несе добро для оточуючих і не шкодить природі.

“Зараз такий час, коли, напевно, кожен відповідальний громадянин повинен думати, що він може зробити для своєї країни, для суспільства, для землі, по якій він ходить. Органічне виробництво – це той напрямок, який несе добро для оточуючих. Це діяльність, що не завдає шкоди природі. На мою думку, органіка є основою якісного харчування. А якісне харчування – це та цеглинка, яка допоможе створити здорову націю. Адже ми – це те, що ми їмо “, – говорить фермер-вчений Андрій Вдовиченко.
Як стверджує фермер, не обов’язково мати профільну базову освіту, щоб бути успішним в органічному сільському господарстві. Навіть навпаки – мислення дилетантів не заангажоване університетською схемою “рослина захворіла – внось хімікати”. Тут потрібно думати ширше, привносити щось своє, радитися з іншими виробниками.

Після захисту кандидатської дисертації Андрій Вдовиченко став директором науково-виробничого підприємства в Київській області. Через деякий час ця організація першою в Україні почала займатися органічним виробництвом. У Андрія було звідки запозичувати досвід: перш, ніж почати свою справу, він побував на багатьох підприємствах різного профілю, які займаються вирощуванням органічних продуктів в європейських країнах вже багато років.
“Півтора-два роки тому я навіть не уявляв, що таке теплиці. Тому було дуже цікаво вникнути в цю справу. Зараз ми побудували перші органічні теплиці. При їх будівництві по максимуму використовувалися екологічні матеріали, наприклад, метал і дерево”, – відзначає Андрій Вдовиченко.

У теплицях фермер вирощує шпинат, кріп, петрушку, коріандр, рукколу, черрі та інші культури. У планах на найближчий час – почати виробництво огірків і перцю.
“Звичайно, крім зарубіжної селекції, нам дуже цікаво повернутися до українських сортів, які в радянські часи користувалися великим попитом. Їх особливість в тому, що вони володіють чудовими смаковими якостями, що зараз дуже важко знайти в сучасних сортах. Тому у своїй роботі ми акцентуємо увагу як на найсучасніших досягненнях селекції (саме органічні сорти), так і на пошуках тих старих дідівських сортів, які ми і наші батьки пам’ятають з дитинства“, – розповідає Андрій Вдовиченко.

За словами фермера, він не женеться за кількістю. Тому в його господарстві і роблять акцент на підборі сортів, які сподобаються насамперед йому самому. Адже головне, щоб продукт був унікальним, і спробувавши один раз, покупець захотів купити його ще раз.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview