182818
178171

У зростанні цін на овочі винні самі фермери

Як прогнозували раніше експерти, ціни на овочі борщового набору в Україні зросли відразу на 15-20% протягом двох тижнів березня і, за словами учасників ринку, будуть продовжувати рости. Про це повідомляють експерти «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Зокрема, капуста вже продається по 5-7 грн/кг, а буряк і моркву і зовсім відпускають по 8-11 грн/кг. Експерти пояснюють ситуацію істотним скороченням запасів продукції і, як наслідок, зниженням пропозиції при тому, що попит, навпаки, активізується. Більш того, ряд великих фермерських господарств навмисне скоротив обсяги реалізації в очікуванні подальшого зростання цін, чим погіршують ситуацію.

Таким чином, ринок овочів борщового набору в черговий раз демонструє волатильний характер, в залежності не тільки від прогнозованих теоретично факторів, але і імпульсивних рішень окремих осіб — продати зараз, продати пізніше, а то і не продавати взагалі. Одне таке рішення приймається моментально, але вже протягом декількох днів вплив відчувається усіма учасниками ринку.

Ваш вибір 'Подобається'.


Птахокомплекс заміщує 3,5 млн кубометрів газу на рік завдяки соломі

Котельня використовує тюковану солому і дозволяє підприємству заміщувати до 3,5 млн м3 газу у рік. Про це повідомляє Дніпроград.

Днями на птахокомплексі побували Голова Держенергоефективності Сергій Савчук разом із Головою Регіональної торгової палати Края Височина Чеської Республіки, власником компанії «TTS Group» Ріхардом Горки. Ця компанія входить до групи провідних європейських виробників обладнання для котелень та когенераційних установок на біомасі. Зокрема, на котельні у «Дніпровському» працюють два високоефективні котли, вироблені «TTS Group».

Ріхард Горки заявив, що компанія вбачає значний потенціал для виробництва енергії з біомаси в регіонах України і планує розширити свою діяльність. Минулої осені вже було підписано протокол про співпрацю у сфері заміщення газу з Коростенською міською радою (Житомирська область).

"Сьогодні на 10 МВт котельні ми вчергове переконалися, що бізнес бачить вигоду у переході на альтернативне паливо. Скорочення споживання енергоресурсів, особливо газу, дозволяє зменшити собівартість виробленої продукції та підвищити конкурентоспроможність підприємства", – сказав Сергій Савчук.

Зараз Держенергоефективності працює над новими змінами до законодавства у сфері біоенергетики. Нововведення дозволять створити прозорий ринок біопалива і сприяти зниженню цін на нього, а також вирішити проблеми забезпечення біопаливом генеруючих потужностей, що стрімко збільшуються.

Ваш вибір 'Подобається'.


Із 20 000 тонн експорту українських яблук лише тонна — якісних

Якщо не враховувати поставок до Російської Федерації (формально це експорт до Білорусі) та продажі яблука на переробку до Австрії та Угорщини, то найбільшим покупцем вітчизняного фрукту в поточному сезоні лишається Швеція, повідомляє Українська плодоовочева асоціація на сторінці в Facebook, пише agroday.com.ua.

За Швецією йдуть ОАЕ, Великобританія, Грузія, Нідерланди та Естонія.

В асоціації акцентують, що Білорусь є найбільшим покупцем українських яблук лише на папері. Якщо рахувати експорт до країн, де якісні параметри яблука важливіші за ціну, то виходить, що ми експортуємо не так і багато. В поточному сезоні це приблизно тисяча тонн.

Разом з тим Україна може вирощувати яблука, що конкуруватимуть з американськими, чилійськими чи італійськими. Для цього є всі умови, варто лише підкоригувати технології вирощування та правильно сортувати, пакувати й просувати наше яблуко на зарубіжних ринках.

Нагадаємо, за останніми даними в поточному сезоні Україні вже експортувала найбільший об’єм яблук за останні 6 років. Тільки з липня по січень відвантажено 21 тис. тонн, половину відправили до Білорусі.

Приблизно 9200 тонн продано до країн ЄС — вдев’ятеро більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вітчизняний виробник вийде на ринок ЄС з органічною соняшниковою олією

Про це повідомив керівник відділу постачання сировини компанії Максим Турко, пише НВ.

"Поки вся вироблена нами органічна продукція йде на експорт", - сказав він.

За його словами, на заводі Укролія Органік найближчим часом буде запущена лінія для фасування органічних масел, які будуть реалізовуватися в Україні.

У листопаді 2017 року Укролія запустила завод з виробництва органічних масел Укролія Органік в смт Диканька Полтавської обл. Інвестиції в нього склали близько 50 млн грн. Компанія планує переробляти на рік 18 тис. тонн соняшнику, 50 тис. тонн сої, виробляти 7 тис. тонн в рік органічного соняшникової олії, 6,7 тис. тонн органічного соєвого масла.

Укролія заснована в 2001 році. Займається виробництвом і реалізацією фасованого і наливної соняшникової олії, соняшникової макухи, лушпиння. Її виробничі комплекси розташовані в Диканьці та Зінькові Полтавської обл. Фасовану соняшникову олію реалізується під торговими марками Диканька, Диканський Хуторок, Маслинка, Garna, Olinalli.

За даними самої компанії, вона займає близько 15% українського ринку фасованої соняшникової олії. Експорт продукції здійснюється в 40 країн світу.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, кінцевим бенефіціаром Укролії є Богдан Єсіпов, Вадим Швачка, Юрій Шевченко.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вивели сорти картоплі, стійкі до колорадських жуків

Нові сорти були виведені на основі дикорослої картоплі з Південної Америки, яка містить хімічну речовину, стійку до шкідників. При селекції вчені не застосовували методи генної модифікації рослин, пише agroday.com.ua.

«Це хімічна речовина не вбиває жука, а просто проганяє його», — говорить Хелен Тай, селекціонер канадського дослідницького центру картоплі в Фредеріктон.

Нові сорти картоплі були випробувані в канадських полях і 9 видів цього овоча показали ознаки природного опору до колорадських жуків.

Два сорти вже готові до випуску найближчим часом. Компанії можуть подавати заявки на придбання ексклюзивного права на проведення польових випробувань цих сортів і подальшу роботу з ними. Якщо заявки будуть подані в цьому році нові сорти картоплі можуть бути представлені для продажу через п’ять років.

Відзначимо, що в Канаді хочуть відмовитися від використання інсектицидів в сільському господарстві через негативні наслідки від їх застосування для водних ресурсів.

Дослідники підтвердили стійкість нових сортів до імідаклоприд, неонікотіноідного інсектициду, який широко використовується в боротьбі з колорадським жуком.

Крім того, хімічний контроль є досить дорогим для виробників, а такі сегменти ринку як домашні садівники, виробники органічної продукції особливо потребують картоплі з природною стійкістю до шкідника.

Нагадаємо, вчені виявили декілька генів, що відповідають за швидке пристосування колорадських жуків в різних умовах і визначили вразливе місце шкідників. Виявилося, що їх клітини використовують короткі молекули РНК щоб блокувати дії певних генів. Дане відкриття дозволить створити більш ефективні версії інсектицидів, до яких комахи не зможуть пристосуватися так швидко, як до колишніх.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україну завозять насіннєвого матеріалу в 26 разів більше ніж продають за кордон

Це у 26 разів перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 2016 році, поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, у товарній структурі імпорту насіння традиційно переважали зернові (36,3 тис. т) та олійні (34,9 тис. т) культури.

Торік за кордоном закуповувалося переважно насіння соняшника, кукурудзи та ріпаку. На ці види сільгосппродукції припадає понад 98% вітчизняного імпорту, зауважив експерт.

2017 року був зафіксований найвищий обсяг імпорту насіння соняшнику – 24,8 тис. т. Його частка у закупленому за кордоном насіннєвого матеріалу склала близько 58%. Соняшнику закупили на 230,3 млн дол. США у Туреччині (35,8% загального імпорту насіння цієї культури), США (26,4%), Франції (15,3%), Іспанії (6,3%) та Чилі (4,9%).

Майже третина від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – 131,2 млн дол. США – була витрачена на придбання 35,2 тис. т насіння кукурудзи. Його імпортували з Румунії (34%), Угорщини (26%), Франції (17,2%), Сербії (9,0%) та Швейцарії (6,1%).

Ріпаку торік закупили на 32,3 млн дол. США. Основні постачальники продукції – Польща (51%) та Німеччина (36,0%).

Насіння сої імпортували з Канади (70%) та Чехії (10,7%) на 2,5 млн дол. США.

Характерною рисою 2017 року стало зростання обсягів імпорту насіння сорго та гірчиці.

Насіннєвого сорго закупили 412 т на суму 1,5 млн дол. США. Основними постачальниками виступили США (70%) та Франція (28,6%).

Якщо у 2016 році насіннєва гірчиця практично не імпортувалася, то торік обсяги її імпорту суттєво збільшилися – до 2103 т. У вартісному вимірі обсяги закупівель цього виду насіння склали 1,2 млн дол. США. Основними експортерами виступили Казахстан (50,0%) та Російська Федерація (49,0%).

Минулого року збільшилися ціни практично на всі види імпортованого насіннєвого матеріалу. Найбільше порівняно з 2016 роком подорожчали насіння соняшнику – з 8500 дол. США до 9275 дол. США, кукурудзи – з 3650 дол. США до 3725 дол. США, а також ріпаку – з 4175 дол. США до 4988 дол. США за 1 т.

У 2017 році тенденція до скорочення імпорту насіннєвого матеріалу в Україну порівняно з докризовим 2013 роком сповільнилася. Причиною тому є покращення фінансового стану агроформувань через зростання одержаних прибутків та більш висока – порівняно з українським насінням – якість іноземних сортів та гібридів вищезазначених сільськогосподарських культур, підсумував Олександр Захарчук.

Ваш вибір 'Подобається'.