Учасники зернового ринку узгодили обсяги експорту зернових

Мінагрополітики та учасники зернового ринку у рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та суб’єктами господарювання – експортерами зерна узгодили обсяги зернових культур для експорту в 2017/2018 МР.

Засідання робочої групи з питань функціонування ринку зерна відбулося за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Віктора Шеремети, представників Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, експортерів зерна, профільних асоціацій.

«Експорт зернових відбувається планово, зважаючи на валовий збір зернових культур у 2017/2018 МР. Наше спільне завдання з операторами ринку - підтримувати баланс між об’ємом експорту зерна та внутрішніми потребами країни у зерні», - зазначив Віктор Шеремета.

Так, станом на 23 лютого вже експортовано понад 26 млн тонн зерна.

Також вже експортовано 288 тисяч тонн борошна.

Під час зустрічі операторам ринку були представлені оновлені стандарти на зернові культури та особливості деяких фітосанітарних процедур при експорті зернових з України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кому вигідна земельна революція?

Інвентаризація земель державної власності, які підлягають передачі об’єднаним територіальним громадам (ОТГ), триватиме до кінця року. Очільник уряду В. Гройсман анонсував доручення Держгеокадастру відвести й передати землі за межами населених пунктів в управління ОТГ.

У цьому повідомленні, що сприймається мало не як земельна революція, дещо викликає запитання.

Перше: чому все це робиться лише за постановою уряду, коли свого часу землю в селян відбирали ухваленим парламентом законом? І хто такий цей Держгеокадастр, що «передаватиме» землю сільським громадам? Це всього-на-всього «центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів». І то ці функції йому надано постановою уряду від 14.01.2015, доповненою постановою від 22.07.2016.

А от відбирали землю в селян «найвищим рівнем» — ухваленням законів про зміни до Земельного кодексу України. Спершу, ще понад півтора десятиліття тому, в селян,тобто у територіальних громад, сільських рад, було відібрано землі цих сільрад за межами села. Тобто така адміністративно-територіальна одиниця як сільська рада — залишилася, адже вона зазначена в Конституції України, в статті 70, про адмінподіл держави на області, райони, сільські ради. Остання — це територіально село, а також належні йому землі — поля, луки, ліси, вода. І ось усе це відібрали в сільрад і передали у володіння районної влади — райдержадміністрацій і районних рад. За кілька років — ще одна новація: від управлінням цими землями фактично відсторонили районні ради. Якими б вони не були, але це орган влади у формі самоврядування, обраний усіма мешканцями району, місцевий «парламент». На сесії хтось з депутатів візьме та й порушить питання: а кому це віддають, роздають таку-то землю в такому-то селі? А от з держадміністраціями все простіше: «потрібні» справи можна вирішувати тихенько, в кабінетах.

Далі — більше. Землі передали у відання вже навіть не районної влади, а отого самого Держгеокадастру, централізованої структури, зі своєю вертикаллю. Селян відсували від землі все далі й далі.

І ось тепер — «Землю — селянам!» Майже як демагогічне гасло 100-річної давнини, чи не головне з тих, котрими більшовики «купили» народ і захопили владу, згодом відібравши землю в того самого народу.

Тому, мабуть, землю селянам нині треба повертати так, як і відбирали: законами держави, ухваленими парламентом. І в нашій Верховній Раді вже не перший рік лежать аж кілька законопроектів про повернення земель за межами сіл сільським громадам. Якийсь з них треба нарешті ухвалити чи, може, об’єднаний законопроект. Подані відрізняються визначенням розпорядника земель — це будуть усі громади чи лише об’єднані, формою управління землями — буде це власність чи лише право розпорядження, та формою контролю.

І чому уряд говорить лише про передачу земель ОТГ, об’єднаним територіальним громадам? Як же решта — тисячі існуючих сільрад? Адже ОТГ, хоч їх уже й сотні, об’єднали поки що меншість сільрад країни. Чи не схоже це на всю ту політику заманювання, мало не заштовхування, селян до ОТГ, яку ми бачимо нині? Насамперед фінансового, а тепер уже буде й земельного.

Наостанок наведу зовсім свіжий приклад.

Посадовець РДА на Київщині вимагав $100 тисяч хабара. Правоохоронці затримали начальника юридичного відділу однієї з райдержадміністрацій Київської області за підозрою у вимаганні 100 тисяч доларів хабара. Про це повідомила Генпрокуратура.

Хабар чиновник вимагав за видачу документів щодо оренди земель рекреаційного призначення, водного фонду та невитребуваних паїв на території Переяслав-Хмельницького району

Порушено кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), що передбачає позбавлення волі строком від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Тут можна здивуватися хіба що розміру хабара, який вимагав чиновник всього-на-всього районного рівня. Адже 100 тисяч доларів — це нині за курсом майже 2 мільйони 800 тисяч гривень. Видно, надто вже дорога земля у пристоличній Київській області. Немарно ж довкола неї, як і довкола землі в столиці та її передмістях, стільки кримінальних оборудок.

Петро Антоненко, редактор газети «Світ-інфо»

Джерело: Суспільний кореспондент

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Вінницькій області створять успішну модель агрокластеру

Міжнародний проект «Транскордонна мережа для інноваційного сільського господарства» реалізується у Вінницькій області громадською організацією «Єврорегіон «Дністер» у партнерстві з молдавським громадським формуванням «Кутезаторул».

Про це пише AgroTimes.

Проект має за мету створення успішної моделі аграрного кластеру для підвищення ефективності сільгоспдіяльності та сприяння виходу на європейські ринки, зазначив регіональний менеджер проекту, голова «Єврорегіон «Дністер» Сергій Татусяк.

Під час реалізації проекту планується провести дослідження нових сільськогосподарських умов під час зміни клімату, розробити план розвитку спроможності кластеру, провести тренінги в Україні та Молдові, створити Центр інноваційного сільського господарства. Проект відкритий для будь-якого сільськогосподарського підприємства області.

Також проектом передбачається створити для потреб членів утвореного агрокластеру сертифіковану лабораторію якості та безпечності продукції на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Проект реалізується з 1 грудня 2017 року до 30 листопада 2018 року в рамках Програми територіальної співпраці країн Східного партнерства Молдова – Україна (EaPTC), яка фінансується ЄС через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ). Термін реалізації проекту

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Кіровоградщині з’явився новий лабораторно-діагностичний центр якості посівного матеріалу

Про це повідомляє Національний промисловий портал.

Компанія «Агросвіт» є офіційним дистриб’ютором відомих світових лідерів з виробництва насіння сільськогосподарських культур, багато років самостійно вирощує елітні та репродуктивні сорти насіння ярих і озимих. У 2017 році компанія «Агросвіт» стала ініціатором створення лабораторно-діагностичного центру на базі СТОВ «РИТМ». Після двомісячного тестування обладнання, центр розпочав свою діяльність.

"Відкриття лабораторного центру – доволі важлива подія не лише для Олександрійщини, а й Кіровоградщини взагалі, – зазначив Андрій Коломійцев, заступник голови Кіровоградської ОДА. – Добре відомо, що наша область є аграрною, рослинництво займає велику частку в економіці регіону, тому для нас важливо, щоб усі сільгоспвиробники отримували гарний результат своєї діяльності. Хочу подякувати компанії «Агросвіт», яка увесь час рухається шляхом новітніх технологій, займаючись рослинництвом, реалізацією засобів захисту рослин, мінеральних добрив. Її керівництво також піклується про те, щоб усі бажаючі могли зробити необхідні заміри якісних показників посівного матеріалу і розвивати сільське господарство не лише району, області, а й усієї України, адже сюди їдуть перевіряти якість насіння і з сусідніх областей".

Насіннєвий відділ центру проводить аналізи якості посівного матеріалу за наступними показниками: визначення енергії проростання і схожості насіння, вологості і маси, заселеності шкідниками і ураження хворобами, чистота та визначення наявності інших видів. Приймаються на аналіз як основні сільгоспкультури (пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза та ін.), так і овочеві, баштанні, квітково-декоративні, ефіроолійні, технічні культури та цукровий буряк. Для виконання цих аналізів лабораторія оснащена новим сучасним обладнанням, яке було відповідно перевірено в ДП “Укрметртестстандарт”, і отримані всі необхідні свідоцтва та атестати. Незабаром запрацює й аналітичний відділ, де будуть проводитися аналізи ґрунту та води.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продають овочесховище за 80 млн грн

Про це пише Діловий Регіон.

Підвальне приміщення має площу 100,4 кв. м. Початкова ціна за об’єкт заявлена на рівні 82,8 млн грн, повідомили у ФДМУ.

Аукціон в електронній формі відбудеться 23 березня об 11:00, його проведе Центральна універсальна біржа.

Кінцевий термін приймання заяв на участь в аукціоні – 19 березня.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Створено біопрепарати, які розкладають пестициди

Про це пише agroday.com.ua.

Результати дослідження підтвердили за допомогою клітин біолюмінесцетних бактерій, які показали відсутність токсичності у грунтів, що спочатку містили пестициди.

Дослідники зафіксували ферментні біопрепарати на натуральному цеоліті — дешевому мінеральному носії, обробленому під дією низькотемпературної плазми.

Така обробка дозволила збільшити сорбційну ємність цього матеріалу і забезпечила його ефективне введення в грунт для видалення пестицидів.

Для розробки препарату вчені використовували стабілізований поліамінокислотами фермент органофосфатгідролазу.

В ході дослідження вчені визначили, що комбіноване використання ферментних препаратів та антибіотиків перешкоджало розвитку стійкості до антибіотиків у бактерій і дозволило знизити ефективні дози препаратів в 8,5 разів.

Це сталося завдяки тому, що фермент органофосфатгідролаза здатний прискорювати не тільки гідроліз пестицидів, а й молекул, які синтезуються бактеріями для переходу в стан, стійкий до антибіотиків.

Відзначається, що застосування подібних ферментних біопрепаратів в агросекторі поліпшить якість продукції та підвищить ефективність виробництва.

Надалі вчені планують більш ретельно дослідити можливості використання розроблених ферментних біопрепаратів для стабілізації стійкості у більш широкого кола бактерій до різних антибіотиків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview