182818
178171

Ухвалення «компромісного» законопроекту щодо «соєвих правок» може порушити конкурентні умови в галузі

Це, зокрема, порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків, заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року.

Набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств оліє-жирової промисловості.

Такі норми є дискримінаційними по відношенню до представників малого та середнього аграрного бізнесу. Вони суперечать положенням частини третьої статті 42 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає неправомірне обмеження конкуренції.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги вирощування сої у сільгосппідприємств, які зможуть самостійно організувати поставки на експорт, становлять 2/5 загальних обсягів її вирощування – близько 1,7 млн т.

Натомість виробники 3/5 обсягів соєвих бобів в Україні будуть змушені спрямовувати свої поставки на переробні підприємства. Внаслідок цього обсяги переробки сої зростуть більш, як втричі проти нинішнього обсягу, що негативно позначиться на рівні закупівельних цін – принаймні до того часу, доки переробники не налаштують нові каналу збуту виробленої продукції. А це означає, що представники малого та середнього бізнесу недотримуватимуть частину потенційно можливих доходів, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, різновекторний механізм справляння ПДВ для різних категорій сільгосппідприємств потребуватиме посилення заходів податкового контролю.

Адже, прогнозує науковець, вже восени 2018 року може розпочатися формування оптимізаційних схем, спрямованих на те, щоб вирощена представниками малого та середнього бізнесу соя реалізовувалася великими сільгосппідприємствами, які самостійно організовують експортні поставки.

Ще однією загрозою, на думку експерта, є збільшення обсягів виробництва сої та ріпаку «в тіні» – на офіційно не зареєстрованих землях. Реалізація такої продукції може здійснюватись як шляхом її «заведення» на сільгосппідприємства, здатні забезпечити експортні поставки, так і безпосередньо трейдерам. В останньому випадку відшкодовувати буде нічого, оскільки виробник не зареєстрований платником ПДВ.

Водночас, зауважив Леонід Тулуш, переваги власників переробних підприємств також не є очевидними – за умов нераціонального законодавчого рішення бізнес сам визначить правила гри на даному ринку, внаслідок яких переробні потужності можуть так і залишитись незавантаженими.

Слід також врахувати, нагадав Леонід Тулуш, що у Держбюджеті-2018 ресурсу на бюджетне відшкодування ПДВ по операціях з поставки сої взагалі не було передбачене.

З огляду на всі ці фактори ухвалення «компромісного» законопроекту 7403-д може посилити протистояння сільгосппідприємств різних масштабів діяльності та контролюючих органів, зауважив експерт.

Отже, існує висока ймовірність того, що законопроект 4703-д не є останнім рішенням по «соєвих правках». Не виключено, що після кількох місяців адміністрування ухваленого порядку Податковий комітет ВРУ буде змушений повернутися до його розгляду знову і пристати на пропозицію товаровиробників, як це вже було, зокрема у 2014 році, спрогнозував Леонід Тулуш.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Монетки на гілках: садівники розповіли про золотий горіх української економіки

Про це повідомила асоціація садівників «Укрсадпром», пише etcetera.media.

За минулий рік експорт волоських горіхів з України склав 31 тисячу тонн, загальною вартістю 101 млн доларів. При цьому експорт українських ягід оцінили в 11 мільйонів доларів, кісточкових плодів – 10 мільйонів доларів, яблук і груш – 7 мільйонів доларів.

 Експерти додали, що зараз в Україні зростає популярність таких культур як лохина, жимолость та органічно вирощені фрукти. Промислові підприємства проводять закладку молодих насаджень смородини, ожини, чорноплідної горобини і фундука.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Українській курятині відкрили новий ринок в Азії

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом з компетентним органом Гонконгу погодили ветеринарний сертифікат для експорту м'яса птиці та яєць.

Про це повідомили у прес-службі Держпродспоживслужби, пише НВ.

Сертифікат дозволяє експортувати в країну м’ясо птиці та продуктів з нього, а також яйця і яєчні продукти.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Вітчизняні сировари не можуть збути свою продукцію

Схеми експорту сирного продукту руйнуються, а продавати за новими стає невигідно через дуже низьку ціну. Тому виробництво товару доводиться скорочувати, а надлишки молока перенаправляти на низькорентабельну сушку, повідомляє infagro.com.ua.

У той же час виробники справжніх сирів гострих проблем не відчувають. Провідні оператори навіть наважуються збільшувати ціни, хоча рентабельність їхнього бізнесу і так досить висока. Піднімають ціни тільки потужні гравці, а дрібні і середні в боротьбі за місце на полиці змушені стимулювати продажі, знижуючи ціни. Так що ціновий діапазон на ринку дуже широкий: традиційні сири типу «Російський» заводи пропонують дистриб’юторам по 125—155 грн/кг. Безпосередньо в мережі такі сири поставляються по 145—170 грн/кг.

У квітні проблеми з експортом сирних продуктів ще не позначилися на обсязі зовнішньої торгівлі. Передбачалося продати близько 2,5 тис. т, а насправді вдалося вивезти 3,8 тис. т, що майже дорівнює експорту в безпроблемному квітні минулого року. Правда ціни цього експорту істотно впали, вже є продажі і по 1800 USD/т. Звичайно і Казахстан, один з найбільших покупців, відразу відреагував на проблему українських експортерів сирних продуктів, знизивши ціну попиту навіть для постійних постачальників до рівня близько 2200 USD/т.

У травні експорт сирних продуктів значно скоротиться, а обсяги зовнішніх продажів справжніх сирів залишаться відносно стабільними.

Імпорт сиру збільшиться, адже польський сир Гауда/Едам зараз можна придбати приблизно за 113 грн/кг. У порівнянні з вітчизняною продукцією це дуже конкурентна ціна.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Україні продовжують дорожчати свинина та сало

Про це свідчать дані інфляційного барометру, передає УНН.

Так, станом на 14 травня, вартість 1 кілограма сала становить 119,7 грн, 1 кілограма свинини - 103,9 грн.

Також, з початку року в Україні подорожчала низка соціальних продуктів харчування. Зокрема, досить відчутно зросли ціни на овочі: буряк подорожчав на 69,3% - до 12,9 грн за кг, картопля — 25,8% до 7,7 грн за кг, цибуля — 12,5% до 6,1 грн за кг.

Водночас, відбулося незначне подорожчання яєць — на 0,06%, - до 33,8 грн за десяток, борошна — на 4,8%, до 12,09 грн за кг та сметани — на 4,5%, до 57,9 грн за кг.

За рік українське сало подорожчало на 71%.

Серед причин подорожчання свинини та сала експерти називають епідемію африканської чуми свиней (АЧС). Із хворобою та значними темпами її поширення уповноважені держоргани України не можуть впоратися вже третій рік поспіль. Як наслідок, зростає кількість імпортованої свинини та сала.

Зауважимо, як повідомив депутат Сергій Тригубенко, нідерландське сало вже фактично витісняє українське.

"Так багато свинини, як зараз, ми не імпортували протягом останніх 4 років. За перші 3 місяці 2018 року Україна ввезла 1,8 тис. т м’яса свиней, що на 17% більше, аніж торік. Імпорт сала додав ще більше — майже 60% (ввезли понад 14 тис. т)", - зазначив він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


В Голландії будують теплицю майбутнього, яка сама для себе вироблятиме тепло

Тобто енергії, виробленої теплицею, вистачить для забезпечення всіх її внутрішніх процесів. А викиди СО2 не перевищать споживання, пише agroday.com.ua.

Теплицю обладнають, використовуючи новітні розробки в сфері повітряних, енергетичних і світлодіодних систем.
Мета нового об’єкта глобальна — вирішити продовольчу проблему у світі. Адже якщо тут все вийде, за такою ж технологією будуть будуватися й нові теплиці.

Загальна площа теплиці складе 1200 кв. м. Її спорудженням займається компанія Maurice Kassenbouw. І хоча будівництво прототипу ще не завершено, компанія вже отримала замовлення на нове будівництво на 2 гектарах.
«Проектні роботи виконані. Чекаємо скла необхідних розмірів — 1 х 1,2 метра», — говорить Мішель Ла Круа, директор Maurice Kassenbouw.

Скло дійсно особливе. Товщина його на даху теплиці складе 6 мм, але компанія вже працює над тим, щоб зменшити її до 4 мм. Скло має спеціальне прозоре покриття, яке передає від 70 до 75% світла на частотах, необхідних для фотосинтезу. Крім того, в склі є спеціальні смуги, сонячні елементи, завдяки чому воно працює як сонячний модуль.

Ще однією перевагою скла є хороші ізоляційні властивості, які потребують менше енергії для нагріву теплиці.

Раніше таке скло було протестовано в Греції в невеличкій теплиці на 100 кв. м, де і підтверджено його ефективність. Там вдалося заощадити приблизно 5400 кВт-год енергії.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.