150670

Ухвалення нового закону ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. №6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член – один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту №6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суд забрав у Бахматюка птахофабрику та віддав її НБУ

Йдеться про рефінансування, яке НБУ надавав банку Олега Бахматюка в червні 2014 року, пише НВ.

Суд постановив стягнути це майно на користь НБУ в рахунок заборгованості Фінансової ініціативи на 2,1 млрд грн.

Зокрема, НБУ отримав в заставу пташники, корівники, інкубатори та інші технічні будівлі підприємства.

Майно Зугреского племптахопродукту знаходиться в смт Шахнте, Зугресі та Харцизьку Донецької області. Зараз це окупована територія, а вирощуванням курчат займаються бойовики ДНР.

За українським законодавством власниками цієї агрокомпанії є 5 кіпрських компаній, аналітичний сервіс YouControl відносить її до групи Укрлендфармінг Олега Бахматюка, але група заявляла, що не веде бізнес на окупованій території.

Нацбанк проводив оцінку цього майна: за станом на травень 2017 року його оцінили в 8,5 млн грн, що на 237,2 млн грн нижче вартості, яка була узгоджена в іпотечних договорах.

Тепер НБУ буде продавати це майно на відкритих торгах за вказаною ціною.

Цього року НБУ активізувався по стягненню заставного майна з поручителів банку Фінансова ініціатива. Аналогічні позови були направлені і до інших компаній Олега Бахматюка: Станіславська торгова компанія, Птахофабрика Київська, Берегівський м'ясокомбінат та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Конфлікт США і Китаю вигідний для українських постачальників зерна

Загострення торгових відносин між США і Китаєм може сприяти зростанню експорту зерна з країн Чорноморського регіону в Китай та інші країни, стверджують трейдери й економічні аналітики, опитані агентством Reuters, пише mind.ua.

Нові можливості експортних поставок пшениці, кукурудзи та сої в Китай і навіть ЄС можуть відкритися для основних постачальників регіону: України, Казахстану і Росії, які вже присутні на таких ринках, як Нігерія або Мексика, де раніше повністю домінували США.

Країни чорноморського регіону у 2017/18 фінансовому році зайняли близько 37% світового ринку пшениці, згідно з даними International Grains Council, обігнавши США і Канаду разом узятих.

За цей же період США експортували 902,4 тис тонн пшениці в Китай, що нижче, ніж у попередньому сезоні (1,56 млн тонн), випливає з даних держстатистики США.

«Ми тільки почали закуповувати пшеницю у Казахстану в цьому році. Наше перше замовлення було на кілька тисяч тонн, – сказав один із китайських зернотрейдерів. – Якщо продажі і прибутки  будуть хороші, ми без сумніву посилимо імпорт. Це пов'язано з нинішньою торговою війною».

Можливо, пшениця з Чорноморського басейну не зможе повністю замінити пшеницю з США також через різницю в класах якості, що може змусити трейдерів звернутися до закупівель канадської пшениці, додав він.

Згідно зі статистикою, Україна і Росія, традиційними імпортерами для яких зазвичай були країни Північної Африки і Близького Сходу, наростили поставки пшениці до В'єтнаму, Індонезії, на Філіппіни, в Іспанію, Туніс, Танзанію, Судан, Оман, Мексику і Кенію в сезоні 2017/18 років.

Нинішній торговий конфлікт також дає шанс Україні збільшити поставки кукурудзи в ЄС, який у червні ввів 25%-ві імпортні мита на кукурудзу із США, розповіла Світлана Малиш, аналітик Thomson Reuters, яка базується в Києві.

Китай також може закуповувати українську та російську кукурудзу, якщо скоротить закупівлі з США, припустив Метт Аммерманн, ризик-менеджер в INTL FCStone.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Одещина планує наростити експорт вина до країн ЄС

Про це повідомив начальник управління аграрної політики Одеської обласної державної адміністрації Іван Петрів, передає УНН з посиланням на прес-службу ОДА.

“Заплановано ввести контроль якості: від куща до готової продукції. Також реалізація проекту дозволить при експорті ідентифікувати вино, яке виробляється саме на території Одеської області. Адже невід’ємною складовою в умовах асоціації з ЄС залишається забезпечення якості та контролю походження харчової продукції. Зокрема, до кінця цього року буде завершено складання кадастру виноградників. Такий підхід стане основою для ефективного захисту прав виробників нашого регіону”, — підкреслив Іван Петрів.

Окрім того, керівництво Одеської обласної державної адміністрації посилює співпрацю з китайськими колегами.

Начальник управління аграрної політики ОДА Іван Петрів зазначив, що “загальний імпорт вин до КНР невпинно зростає, що відкриває нові перспективи для виробників регіону за умови високої якості продукції”.

Нагадаємо, українські вина все активніше купують за кордоном.

Зокрема, протягом перших п’яти місяців цього року Україна поставила на експорт 145 тис. дал. вина, що на 37% більше, ніж у січні-травні 2017 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на українське масло збивають білоруси і дрібні виробники

Дорожче контрактирують товар 82%-і жирності тільки для імпорту в Китай — 4300 $/т, або ЄС — $5000-5200, пише agroday.com.ua.

Однак постачання в ЄС доступні небагатьом, та й обмежені квотою. Остання нещодавно була затверджена на рівні 1050 тонн, це на все друге півріччя.

Різниці в ціні для поставок в пострадянські країни і далеке зарубіжжя практично немає. Попит на селянське масло (72,5% жирності) теж невисокий. Імпортери з країн СНД оцінюють його в 3500 $/т.

Аналітики відзначають, що трейдери не поспішають радувати українських виробників збільшенням цін. Все через те, що на ринок впливають конкуренти з Білорусії, а також дрібні українські виробники. І ті, і інші закуповують молоко в основному у населення, тому собівартість виробництва їх продукції не настільки висока. А ось потреба в оборотних коштах відчувається дуже гостро.

Зараз виробництво масла в Україні демонструє сезонне зростання. Тільки в травні було випущено 11 тис. т, або на 21% більше, ніж у попередньому місяці. Але тоді ще значна частина молока йшла на виробництво сирних продукт

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які законодавчі зміни приніс аграріям вчорашній день

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Так, депутати підтримали законопроект №8121 щодо протидії рейдерству. За прийняття цього документу в першому читанні проголосували 232 народних обранці при необхідному мінімумі у 226 голосів.

«Суть даного законопроекту полягає в тому, щоб заблокувати рейдерство, ускладнити захоплення підприємств, договорів оренди. Він надає правоохоронним органам можливість карати недобросовісних реєстраторів та спрямований на захист майнових прав сільгоспвиробників на законодавчому рівні», - прокоментував прийняття законопроекту заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Законопроект №8121 зобов’язує державних реєстраторів пересвідчуватись перед проведенням певної операції, що особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, має право на вчинення таких дій. Уся інформація про проведені операції буде в обов’язковому порядку зберігатись та перевірятись.

Даним документом передбачається онлайн-доступ державних кадастрових реєстраторів до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державних реєстраторів прав - до усіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі. Таким чином, мінімізується ризик того, що реєстратор «не знатиме» про те, що ділянки були раніше зареєстровані на іншу особу. У той же час адміністративна відповідальність за порушення державними реєстраторами законодавства буде підвищена.

Крім того, Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроект №6049-д щодо консолідації земель, у розробці якого також активну участь приймала ВАР. За його прийняття проголосували 236 народних депутатів.

Даний законопроект врегульовує питання колективної власності на землю, якої в Україні налічується близько 1,5 млн га та створює ефективний механізм використання масивів земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з текстом законопроекту №6049-д, якщо земельні ділянки одного орендаря розміщені в різних місцях поля, вони зводяться в одне ціле. Таким чином, законопроект врегульовує проблему «шахматок» на полях, унеможливлює розподіл ділянок одноосібниками, що полегшить їхній подальший обробіток та мінімізує ризик виникнення конфліктних ситуацій.

Однак через брак голосів у залі Верховна Рада не розглянула законопроект №6527-д про сільськогосподарську кооперацію, на ухвалення якого сподівались малі та середні аграрії.
Даний проект закону надає кооперативам право на отримання та розподіл прибутку, звільняє членів кооперативу від подвійного оподаткування та відкриває малим і середнім фермерам можливість доступу до кредитів. Підготовка законопроекту здійснювалась за участі провідних європейських та канадських експертів та за підтримки ФАО, ЄБРР і Уряду Канади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview