174499

Україна екзотична: через зміни клімату фермери починають вирощувати нестандартні культури

Кліматичні умови в Україні останнім часом стрімко змінюються. Ці зміни боляче б'ють по аграріям: традиційні культури вирощувати з кожним роком все важче. Але, заручившись передовими технологіями, нашим фермерам вдається досягати успіхів там, де зовсім не чекали, пише Сьогодні.

Так, у Закарпатті збирають врожаї ківі, на Полтавщині вирощують "поголів'я" їстівних равликів, а Херсонщина штурмує сучасні принципи ведення сільського господарства по всіх фронтах. Вже нікого не здивувати українським рисом: в області близько 10 років поля борознять рисозбиральні комбайнів.

У лютому минулого року стало відомо, що землями Херсонщини зацікавилися також комерсанти з Ірану — планували орендувати поля років на 5-10, у тому числі під оливкові дерева. Оливки поки в проекті, повідомили у Херсонській ОДА: справа для області абсолютно нова, хоча угіддя з відповідним грунтом, кажуть, є. Але і крім них місцевим аграріям є чим зайнятися: встигнути б задовольнити світовий попит на український часник, відмінних баранів і австралійсько-херсонських раків.

Екзоти: хурма і пау-пау

На Херсонщині вирощують і хурму. У селищі Плодовому, під Новою Каховкою, раніше розміщувався філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами. І екзоти відмінно почувають себе на Херсонщині, в дослідному господарстві "Новокаховське" Інституту рису НААН. Його заснували 60 років тому, в епоху великих сільськогосподарських експериментів партії. Тоді під Нову Каховку завезли десятки нових для краю видів рослин, зібрали цілі колекції південних і східних "прибульців". Першою висадили віргінську хурму, саму морозостійку, потім прижилися сорту "Росіянка", "Нікітська Бордова". До 2007 року в колекції хурми східної тут нараховувалося вже 51 сорт. Тепер її тут — на будь-який смак: дрібна, велика, трохи жовта, з червоним відтінком, у формі мандарина, схожа на інжир.

"В основному наша, херсонська хурма невелика, але встигає дозрівати і не замерзає взимку, а це головне, — розповідає Олександр Синюк, голова громадської організації "Земля Таврії". — Наприкінці осені збирають урожай".

А ще розводять азіміну — рідкісна для Європи рослина з Північної Америки. Вона ж бананове дерево, північний банан і пау-пау. Хімічний склад плодів дуже схожий з бананами, хоча з вигляду спільного мало. Американці їх консервують, додають в морозиво, пироги і торти. А ще зизифус — китайський фінік, або унабі. Його плоди розміром зі сливу, дуже солодкі, поживні і в цілком зрілому стані дійсно нагадують фініки. Росте в Південно-Східній Азії, Середземномор'ї, Австралії, Японії, на Кавказі і, з недавніх пір, на Херсонщині.

1539452606.5848

Гості зі Сходу: шафран і рис

Фермери села Любимівка переходять з овочівництва на екзотичні приправи. Олег Демченко і подружжя підприємців Лариса і Йохан Боден третій рік займаються шафрановим крокусами, з яких отримують найдорожчу в світі спецію. Кажуть, на півдні Україні культурі живеться добре: ще трохи і зроблять всю область шафрановим краєм. Крокус — рослина невибаглива, шкідників і хвороб не боїться, обприскувати не треба, запилюється без бджіл, так і до морозів квіти помірно стійкі. Технологія простіше пареної ріпи: треба дочекатися цвітіння крокусів в перших числах жовтня, та протягом місяця щоранку шукати на плантації бутони, що розпустилися. Тільки не баритися: чим довше квітку не зривають, тим сильніше дорогоцінні тичинки втрачають свої властивості і вартість. Адже грам шафрану коштує близько $5, в залежності від якості.

_3_01

У цій же області успішно "видобувають" і рис: за даними департаменту АПК Херсонської облдержадміністрації, на плантаціях Скадовського та Каланчацького районів Херсонщини загальною площею 7,5 тисячі гектарів вирощують близько 45 тисяч тонн щорічно. Причому новим методом — без болота, а з крапельним зрошенням (ідея Інституту рису Національної Академії аграрних наук України). Вчені вивчають новий напрямок  — кольоровий рис, працюють над сортами, близькими до того, що використовують для суші. А раніше вивели гібрид — рис з чорними листям.

Арахіс вигідніше помідорів

У Каховському районі фермери активно культивують арахіс. За словами Олександра Синюка, залишилося вирішити останню проблему: посіви долають бур'яни. Садівники перепробували безліч гербіцидів, але поки успіхів немає. Ніжна зелень екзота чутлива до хімії, її легко перепалити, а вручну, мотикою — дуже затратно. Тим не менш фермери планують навіть розширити площу.

"У нас є фірми, які консультують фермерів по добривах, хворобах і шкідників, а крім іншого, вивчають можливості вирощування нових культур, — розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода. — На підбір сорту, який підійде області, йде чимало часу. Зараз фермери впритул займаються арахісом і бататом".

На полях Херсонщини хоч картопля, хоч батат ростуть лише на штучному зрошенні, але вирощувати батат вигідніше: на українських ринках його ціна — близько 100 грн/кг.

Особливий попит: хіт — очищена цибуля

А ще на Херсонщині вирощують в промислових масштабах ягоду, за якої поки українці традиційно йдуть у ліс, а не у супермаркет, — ожину.

"Нею зайнявся фермерське господарство в Скадовському районі. Раніше розплідник реалізовував саджанці винограду, малини й іншого, — розповідає Олександр Паливода. — А з недавніх пір освоїли вирощування ожини: стебла її без колючок, ягоди великі, росте і плодоносить швидко. Вже і торгують нею, підписали контракт на постачання в мережу супермаркетів. Ціна — близько 90 грн/кг".

Підвищена увага в області і до звичайного часнику.

"Вирощують його переважно бабусі на городах, а в супермаркетах продають імпортний. Тому є плани займатися часником в промисловому масштабі", — ділиться чиновник.

Одна справа — продавати сировину, зовсім інше — хоча б напівфабрикат. Тому аграрії мізкують над вдосконаленням обробки. Готовий продукт — це і прибутковіше, і логістика простіше.

Також виробники почали освоювати метод глибокої заморозки. Місцеві овочі, завдяки сонцю, містять мало вологи і більше сухих речовин, і заморожування підходить відмінно. З'явилося підприємство, яке постачає за кордон чищену цибулю.

"Просто цибулю — нічого особливого. А ось на чищену попит особливий, — пояснює Паливода. — Механічна очистка цибулини травмує, а ручна праця за кордоном коштує дорого. Ось і виходить, що вигідніше возити (наскільки мені відомо, у Великобританії) звідси цибулю, очищену руками українців".

До речі, в ОДА займаються розробкою єдиного бренду для продукції, виробленої в Херсонській області: усі місцеві товари повинні позначатися спеціальним логотипом.

Перспектива: лавандові поля і ракові ферми

Метеорологи, кажучи, що в найближчому майбутньому на півдні України, ймовірно, будуть спокійно рости банани, не так вже й далекі від правди, впевнений Олександр Синюк.

"Кожен рік температурні показники Херсонської області збільшуються на півтора градуса, і це вже відчутно. Багато овочів майже не цвітуть — витрачають сили в першу чергу на виживання, до розмноження не доходить", — розповідає він.

Але зміни на руку іншим нішевим культур: тепер у Херсонській області дуже вигідно було б зайнятися вирощуванням лікарських трав.

"Причому лаванда і всякі корінці тут вийшли б навіть якісніше, ніж були в Криму, — в умовах сухості рослини накопичують більше сухих речовин і ефірних олій, і тому вони цінніші. Ліктрави, порівняно з помідорами, завжди більш рентабельно вирощувати", — говорить Олександр Синюк.

Також, на думку експерта, варто задуматися про прянощі, наприклад про чорний  перець:

"Якщо його вже й дачники під Києвом вирощують, то у херсонців тим більше вийде", — упевнений він.

В області подейкують і про розведення австралійських раків. Вони дуже теплолюбні, і вирощувати їх можна в будь-якому болоті, але Херсонщина їм підійшла б.

"Це, так би мовити, м'ясна порода, швидко набирає вагу (за півроку — 50-60 грам, наші річкові досягають його за три роки). А свіжі раки — від 200 грн/кг у роздріб, цінний товар! У минулому році один фермер уже звернувся. Розмістили в його ставках своїх акваріумних рачків, каже, певні успіхи вже є", — розповідає ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов.

Виробництво прісноводних раків зародилося недавно, наприкінці ХХ століття, причому саме з австралійського раку, уточнює Павло Кутіщев, доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури вузу, автор проекту.

---_01

"В товарних обсягах ними займаються Китай, Індонезія, Ізраїль, Іспанія, США. Ми розробили власну технологію вирощування раків в області: спочатку молодняк підростає в штучних умовах водойми (своєрідного "парника". — Ред.), потім набирає вагу в ставках, — розповідає він. — В 2015-му на базі нашої науково-дослідної лабораторії створили такий комплекс і запустили туди партію молодняка".

Результати досліду показали, що південні ставки України цілком підходять для вирощування австралійських членистоногих. Раки справно росли, розмножувалися і навіть навчилися рити нори, що їм взагалі не властиво.

"Це говорить про високу здатність південних раків адаптуватися до клімату України, — пояснює Кутіщев. — Зараз ці раки живуть у ставку, восени будемо виловлювати, а технологію патентуємо. До речі, ректор університету планує будівництво цеху з установкою замкнутого водопостачання для нових експериментів з іншими аквакультурами".

Представники однієї арабської країни давали запит на баранину.

"Попит на м'ясо дуже великий, поставки могли б бути великі, але є проблема, — розповідає Олександр Паливода. — У нашій області споконвіку розводили овець вовняних порід, і зараз обласний Інститут вівчарства (Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства при Інституті тваринництва "Асканія-Нова"), посилено працює над виведенням власних м'ясних порід".

Але обласні власті розцінюють це як перспективу для відродження занедбаної галузі. Були часи, коли поголів'я області налічувало понад 914 тис. овець, а ось в 2016 році тут нарахували всього 48 тис. А тут ще про своє бажання придбати велику партію овечок романівської породи заявили турки.

"Мають намір купити 10 000 голів для розведення на території Туреччини, — пояснює директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської області. — Підприємець Садияр Мамедов, у якого одне з найбільш великих вівчарських господарств в регіоні, вже готує першу партію для поставки".

Підприємцю, щоб виконати умови контракту, доведеться вдатися до допомоги колег-вівчарів з усієї України, щоб спільними зусиллями сформувати партію за кілька місяців. Але все, що не робиться, на благо:

"Залучення таких зарубіжних контрактів підтримає цей напрямок за рахунок вливання валютних коштів в галузь", — упевнений Паливода.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Назвали найкращі вина та коньяки України

Відповідні результати, які є в розпорядженні Економічної правди, були оприлюднені після дводенної дегустації.

Усього на дегустації було представлено 96 зразків, серед яких 42 зразки тихих вин, 17 ігристих, 29 зразків коньяку.

Запрошення отримали всі виробники, які працюють у галузі, однак зразки надала лише частина. Частина продукції була закуплена в торгових мережах міста. Продукція виробників, які не представлені в роздрібній торгівлі, не брала участь у дегустації.

Найкращими були визнані (за категоріями):

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Більше чверті продукції не пройшли перевірки та не рекомендуються комісією до вживання.

Ваш вибір 'Подобається'.

Міжнародна сільськогосподарська організація попередила про ризик голоду через зміну клімату

Про це йдеться в одній з останніх доповідей Міжнародної сільськогосподарської організації ФАО (ООН), передає УНН.

Очікується, що до середини цього століття підвищення середніх температур, зміни в режимі опадів, підвищення рівня моря, зростання частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, а також можливе збільшення обсягів шкоди, що завдається шкідниками і хворобами, позначаться на рослинництві і тваринництві, а також на рибальстві і аквакультурі.

При цьому, в різних регіонах і країнах вплив виявиться нерівномірним. Будуть мінятися порівняльні переваги і рівень конкурентоспроможності сільського господарства в різних регіонах і країнах; одні країни можуть опинитися в несприятливому становищі, а інші - виграти.

"Міжнародній торгівлі може належати особливо важлива роль в зусиллях по адаптації до зміни клімату та забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах. У короткостроковій перспективі торгівля може бути засобом переміщення продовольства в райони, які відчувають його дефіцит, а значить, важливим механізмом вирішення проблеми падіння виробництва в зв'язку з екстремальними погодними явищами.

У довгостроковій перспективі міжнародна торгівля може забезпечити ефективне коригування підходів до сільськогосподарського виробництва в різних країнах", - йдеться в доповіді.

Міжнародні фахівці відзначають, що для задоволення зростаючого попиту в 2050 році в аграрному секторі має вироблятися майже на 50 відсотків більше продуктів харчування, кормів та біопалива, ніж в 2012 році.

"Країни виявляють готовність реагувати на зміни клімату шляхом інвестування в сільське господарство і його перетворення. Зокрема, країни, що розвиваються наголошують у своїх ОНВ (Обумовлених на національному рівні внесках - ред.) важливість сільського господарства і продовольчої безпеки для адаптації до зміни клімату, а низка країн відзначають, що аграрний сектор відіграє важливу роль у виконанні їх цільових завдань в області пом'якшення його наслідків.

Однак ОНВ залишаються документами загального характеру, і в більшості з них не передбачені певні заходи політики.

Ефективна підтримка фермерів з урахуванням зміни клімату може посилити порівняльні переваги сільського господарства в країнах, що зазнають негативного впливу зміни клімату, забезпечуючи їх конкурентоспроможність і дозволяючи їм досягти більш стійкого балансу показників експорту та імпорту.

Такі заходи будуть мати вирішальне значення для країн, що розвиваються, які можуть внаслідок зміни клімату значно збільшити обсяги чистого імпорту продовольства.

Країнам, які можуть зіткнутися з серйозними проблемами, обумовленими кліматичними факторами, потрібна система підтримка - як у міжнародних масштабах (для ослаблення потенційного навантаження, пов'язаного з фінансуванням імпорту продовольства), так і на національному рівні - у вигляді надзвичайних резервних запасів продовольства і програм соціального захисту, орієнтованих на малозабезпечені та вразливі групи населення", - переконані в ФАО.

Куди рухається олійно-жировий ринок?

Захід став не лише майданчиком обміном досвідом та окремими лайфхаками спеціалістів галузі, а й генератором панельних, часом емоційних, дискусій.А ми знаємо, що лише так народжується істина.

Зокрема, важко було не погодитись про доцільність, а краще сказати, необхідність переходу ринку сої на NON-GMO, що зробив уже увесь цивілізований світ, до якого спромоглася долучилася вже й Росія. Для багатьох учасників конференції було подивом дізнатися, що в цій країні вже досить давно діє законодавство, забороняюче вирощування та використання ГМО-сої на своїх теренах, і більш того, там це жорстко контролюється і карається законом. В Україні ж, відповідно до лабораторних досліджень, як зазначила завідувач лабораторії Глобинського переробного заводу (Астарта-Київ) Лариса Шевчук, близько 70% сої, яка надходить на підприємство, є ГМО. Це при тому, що в Україні, за словами регіонального директора Асоціації «Дунайська соя» Оксани Просоленко, станом на 2018 рік офіційно не дозволена до вирощування та обігу жодна із ГМ ліній.

О.Просоленко також зауважила, що соя є дуже затребуваною на європейському ринку, та оскільки там жорстко регулюється ринок ГМО, для виробників NON-GMO відкриті великі перспективи. За різними оцінками міжнародних експертів на 60-70% посівних площах сої в Україні вирощуються ГМ-сорти.

При цьому, за словами О.Просоленко, ГМ-соя стала популярною, оскільки є стійкою до раундапу. Втім ефективність застосування таких речовин знижується, тому що з’являються резистентні види бур’яну. Таким чином, вирощування NON-GMO сої дозволить вичистити поля від таких сильнодіючих речовин як раундап.

На думку Євгена Милованова, голови правління Федерації органічного руху України, ГМО має цілком зникнути з мапи України і Україна може стати країною походження 100% вільної від ГМО сої та іншої сільгосппродукції. «Це не лише може забезпечити покращення стану здоров’я українців, але і підвищення репутації нашої продукції на експортних ринках! Україна без ГМО, звичайно, стане значно комфортнішим середовищем для розширення органічного виробництва», - вважає Є.Милованов.

В цілому, як зауважив президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко, Україна значно збільшила обсяги виробництва сої, але ця культура залишається примхливою до погодних умов, що позначається на обсягах вирощування та її якості.

Щодо якості сої, яка надходить на переробку, Л.Шевчук зауважила, що вона є досить неоднорідною, що впливає на роботу підприємства: «Переробникам часто доводиться підлаштовувати свої технології переробки під якість отриманих врожаїв, оскільки соя яка надходить на завод з різних фермерських господарств формує неоднорідної якості сировину».

В цілому, питання якості олійно-жирової продукції було одним із основних на конференції. Було розглянуто питання контролю фізико-хімічних показників продукції на експорт та вимоги країн-імпортерів. Зокрема, В’ячеслав Калін (COTECNA) розповів про особливості контролю та виявлення холостерину, поява якого є свідченням додавання курячого жиру до олії.

У свою чергу, Іван Касинюк (Avellum) розповів про особливості укладання ЗЕД-контрактів та їх роль як інструменту захисту від ризиків та збитків у разі спірних питань, особливо у сфері якості продукту. Адже якщо у контрагента виникають претензії по якості, то саме цей контракт може допомогти уникнути великих збитків, які фактично можуть бути мультимільйонними.

Як зберігати якість продукції під час експорту рослинних олій та які застосовуються системи контролю вхідної продукції - розповів Дмитро Фалько (UPSS-Terminals). Сучасне лабораторне обладнання в змозі забезпечити дійсно якісний контроль вхідної продукції на термінал. Крім того, значну роль до відвантаження продукції відіграють технології зберігання продукції, особливо, коли доводить працювати з такими «примхливими» до перепадів температур продуктами як високоолеїнова соняшникова, пальмова або не гідратована соєва олія. Недотримання вимог транспортування та зберігання може значно знизити якість продукту.

Також учасники конференції мали можливість дізнатися: куди рухаються цінові тенденції ринку сої, практичні поради щодо органічного вирощування гірчиці та льону в Україні, особливості очистки олійних культур (поради як економити та примножити свої прибутки, обравши правильну техніку для очистки олійних культур від директора СПЕЦЕЛЕВАТОРМЕЛЬМАШ Леоніда Фадєєва).

Але в полі вирішальну роль поки що відіграє погода. Як зазначила Тетяна Адаменко (УКРГІДРОМЕТЦЕНТР), за останнє десятиліття в Україні у порівнянні з попереднім аналогічним періодом значно збільшилася сума активних температур, що, у свою чергу, вплинуло на розвиток галузі рослинництва. Зокрема, як зазначає експерт, наразі в Україні можна вирощувати раніше нетипові для нашої агрокліматичної зони культури, або ж, як це вже відбувається на прикладі соняшнику, значно розширюється територія вирощування. Втім, як зауважила Т.Адаменко, очікуване подальше потепління збільшує ризики, пов’язані з недобором урожаю. Тому вже сьогодні українські сільгоспвиробники мають адаптуватися до очікуваних змін.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні відбувся перший електронний земельний аукціон

18 жовтня відбулися перші в Україні електронні земельні торги. Аукціон пройшов на платформі OpenMarket державного підприємства “СЕТАМ” Міністерства юстиції України, з яким Держгеокадастр уклав відповідний договір про співпрацю.

До продажу були запропоновані права оренди на 10 ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 210 гектарів, по дві в Кіровоградській, Львівській, Одеській, Сумській та Чернігівській областях, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Торги відбулися по 9 лотах.  Ознайомитися з протоколами торгів можна на сайті land.setam.net.ua.

У середньому стартовий розмір річної орендної плати по виставлених на електронні торги земельних ділянках становив 8,3% від нормативної грошової оцінки (НГО). Кількість учасників варіювалась від 2 до 6.

За результатами аукціону було досягнуто середньої річної орендної плати у розмірі 34,3%, що в понад 4 рази більше від стартового.

Найдорожче під час торгів продано права оренди на земельну ділянку на території Команської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області площею 13 га, де стартова ціна піднялася до 70,73% від НГО і становить 157,79 тис. гривень.

Найбільше під час торгів виріс розмір річної плати за користування земельною ділянкою на території Василівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області площею 18,26 га і склав 101,32% від НГО (122,17 тис. грн). Також щодо цього лота було зафіксовано найбільшу кількість зроблених у ході аукціону кроків – 2333 кроки.

Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, вражаючий рівень конкретності за більшість запропонованих лотів доводить оптимальність онлайн-формату торгів та перспективи його впровадження як основного способу розпорядження землями.  «Пілотний проект дозволяє нам коригувати систему, відпрацювати всі технічні нюанси та повноцінно підготуватись до її імплементації  по всій країні. Однак навіть ці стартові аукціони  уже справляють позитивний фінансовий ефект на добробут місцевих громад, оскільки встановлені на електронних торгах ставки були по більшості лотів значно вищі, ніж на оффлайн аналогах», – сказав він.  За 9 місяців поточного року середня орендна ставка за результатами аукціонів, проведених територіальними органами Держгеокадастру, складає  18,77% від НГО.

Загалом до місцевих бюджетів за результатами перших електронних земельних торгів щороку надходитиме понад 630 тис. гривень.

Довідка:

17 вересня 2018 року державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру в рамках пілотного проекту впровадження електронних земельних торгів уклали Договір про забезпечення функціонування системи електронних земельних торгів.

Система OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Міністерства юстиції України) реалізує майно через мережу Інтернет. Працює на всій території України з 2014 року.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

На Київщині козина ферма будує нову сироварню

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer повідомив голова «Українець-Агро» Микола Мошук, пише AgroTimes.

Господарство вже має сироварню, проте має на меті довести поголів’я дійних кіз до 600 з сьогоднішніх 192 голів. «Матимемо 1,8-2 тонни молока на добу, тому доведеться розширювати переробний цех», – пояснив він.

«Українець-Агро» зробив ставку на кіз зааненської породи. Їх вирішили розводити самі. Для цього придбали кількох племінних цапів.

«Крім дійних кіз, є ще й 100 голів ремонтного молодняку, – розповів Микола Мошук. – Отож, покриємо 300 голів і чекатимемо приплоду».

Господарство виробляє шість видів козиних твердих і напівтвердих сирів: із прованськими травами, «трюфель» та інші.

Обсяги переробки поки що невеликі – до 30 кг на добу.

За словами Миколи Мошука, нові види сирів випускатимуть під власною торговою маркою, яку вже розробили.

«Окрім сирів, збираємося налагодити виробництво вершкових десертів із какао, шоколадом, карамеллю», – додав голова «Українець-Агро».