Tempo950x100

Tempo300x100

Україна екзотична: через зміни клімату фермери починають вирощувати нестандартні культури

Україна екзотична: через зміни клімату фермери починають вирощувати нестандартні культури

Кліматичні умови в Україні останнім часом стрімко змінюються. Ці зміни боляче б’ють по аграріям: традиційні культури вирощувати з кожним роком все важче. Але, заручившись передовими технологіями, нашим фермерам вдається досягати успіхів там, де зовсім не чекали, пише Сьогодні.

Так, у Закарпатті збирають врожаї ківі, на Полтавщині вирощують “поголів’я” їстівних равликів, а Херсонщина штурмує сучасні принципи ведення сільського господарства по всіх фронтах. Вже нікого не здивувати українським рисом: в області близько 10 років поля борознять рисозбиральні комбайнів.

У лютому минулого року стало відомо, що землями Херсонщини зацікавилися також комерсанти з Ірану — планували орендувати поля років на 5-10, у тому числі під оливкові дерева. Оливки поки в проекті, повідомили у Херсонській ОДА: справа для області абсолютно нова, хоча угіддя з відповідним грунтом, кажуть, є. Але і крім них місцевим аграріям є чим зайнятися: встигнути б задовольнити світовий попит на український часник, відмінних баранів і австралійсько-херсонських раків.

Екзоти: хурма і пау-пау

На Херсонщині вирощують і хурму. У селищі Плодовому, під Новою Каховкою, раніше розміщувався філія ялтинського Нікітського ботанічного саду зі своїми екзотичними експериментами. І екзоти відмінно почувають себе на Херсонщині, в дослідному господарстві “Новокаховське” Інституту рису НААН. Його заснували 60 років тому, в епоху великих сільськогосподарських експериментів партії. Тоді під Нову Каховку завезли десятки нових для краю видів рослин, зібрали цілі колекції південних і східних “прибульців”. Першою висадили віргінську хурму, саму морозостійку, потім прижилися сорту “Росіянка”, “Нікітська Бордова”. До 2007 року в колекції хурми східної тут нараховувалося вже 51 сорт. Тепер її тут — на будь-який смак: дрібна, велика, трохи жовта, з червоним відтінком, у формі мандарина, схожа на інжир.

“В основному наша, херсонська хурма невелика, але встигає дозрівати і не замерзає взимку, а це головне, — розповідає Олександр Синюк, голова громадської організації “Земля Таврії”. — Наприкінці осені збирають урожай”.

А ще розводять азіміну — рідкісна для Європи рослина з Північної Америки. Вона ж бананове дерево, північний банан і пау-пау. Хімічний склад плодів дуже схожий з бананами, хоча з вигляду спільного мало. Американці їх консервують, додають в морозиво, пироги і торти. А ще зизифус — китайський фінік, або унабі. Його плоди розміром зі сливу, дуже солодкі, поживні і в цілком зрілому стані дійсно нагадують фініки. Росте в Південно-Східній Азії, Середземномор’ї, Австралії, Японії, на Кавказі і, з недавніх пір, на Херсонщині.

1539452606.5848

Гості зі Сходу: шафран і рис

Фермери села Любимівка переходять з овочівництва на екзотичні приправи. Олег Демченко і подружжя підприємців Лариса і Йохан Боден третій рік займаються шафрановим крокусами, з яких отримують найдорожчу в світі спецію. Кажуть, на півдні Україні культурі живеться добре: ще трохи і зроблять всю область шафрановим краєм. Крокус — рослина невибаглива, шкідників і хвороб не боїться, обприскувати не треба, запилюється без бджіл, так і до морозів квіти помірно стійкі. Технологія простіше пареної ріпи: треба дочекатися цвітіння крокусів в перших числах жовтня, та протягом місяця щоранку шукати на плантації бутони, що розпустилися. Тільки не баритися: чим довше квітку не зривають, тим сильніше дорогоцінні тичинки втрачають свої властивості і вартість. Адже грам шафрану коштує близько $5, в залежності від якості.

_3_01

У цій же області успішно “видобувають” і рис: за даними департаменту АПК Херсонської облдержадміністрації, на плантаціях Скадовського та Каланчацького районів Херсонщини загальною площею 7,5 тисячі гектарів вирощують близько 45 тисяч тонн щорічно. Причому новим методом — без болота, а з крапельним зрошенням (ідея Інституту рису Національної Академії аграрних наук України). Вчені вивчають новий напрямок  — кольоровий рис, працюють над сортами, близькими до того, що використовують для суші. А раніше вивели гібрид — рис з чорними листям.

Арахіс вигідніше помідорів

У Каховському районі фермери активно культивують арахіс. За словами Олександра Синюка, залишилося вирішити останню проблему: посіви долають бур’яни. Садівники перепробували безліч гербіцидів, але поки успіхів немає. Ніжна зелень екзота чутлива до хімії, її легко перепалити, а вручну, мотикою — дуже затратно. Тим не менш фермери планують навіть розширити площу.

“У нас є фірми, які консультують фермерів по добривах, хворобах і шкідників, а крім іншого, вивчають можливості вирощування нових культур, — розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Олександр Паливода. — На підбір сорту, який підійде області, йде чимало часу. Зараз фермери впритул займаються арахісом і бататом”.

На полях Херсонщини хоч картопля, хоч батат ростуть лише на штучному зрошенні, але вирощувати батат вигідніше: на українських ринках його ціна — близько 100 грн/кг.

Особливий попит: хіт — очищена цибуля

А ще на Херсонщині вирощують в промислових масштабах ягоду, за якої поки українці традиційно йдуть у ліс, а не у супермаркет, — ожину.

“Нею зайнявся фермерське господарство в Скадовському районі. Раніше розплідник реалізовував саджанці винограду, малини й іншого, — розповідає Олександр Паливода. — А з недавніх пір освоїли вирощування ожини: стебла її без колючок, ягоди великі, росте і плодоносить швидко. Вже і торгують нею, підписали контракт на постачання в мережу супермаркетів. Ціна — близько 90 грн/кг”.

Підвищена увага в області і до звичайного часнику.

“Вирощують його переважно бабусі на городах, а в супермаркетах продають імпортний. Тому є плани займатися часником в промисловому масштабі”, — ділиться чиновник.

Одна справа — продавати сировину, зовсім інше — хоча б напівфабрикат. Тому аграрії мізкують над вдосконаленням обробки. Готовий продукт — це і прибутковіше, і логістика простіше.

Також виробники почали освоювати метод глибокої заморозки. Місцеві овочі, завдяки сонцю, містять мало вологи і більше сухих речовин, і заморожування підходить відмінно. З’явилося підприємство, яке постачає за кордон чищену цибулю.

“Просто цибулю — нічого особливого. А ось на чищену попит особливий, — пояснює Паливода. — Механічна очистка цибулини травмує, а ручна праця за кордоном коштує дорого. Ось і виходить, що вигідніше возити (наскільки мені відомо, у Великобританії) звідси цибулю, очищену руками українців”.

До речі, в ОДА займаються розробкою єдиного бренду для продукції, виробленої в Херсонській області: усі місцеві товари повинні позначатися спеціальним логотипом.

Перспектива: лавандові поля і ракові ферми

Метеорологи, кажучи, що в найближчому майбутньому на півдні України, ймовірно, будуть спокійно рости банани, не так вже й далекі від правди, впевнений Олександр Синюк.

“Кожен рік температурні показники Херсонської області збільшуються на півтора градуса, і це вже відчутно. Багато овочів майже не цвітуть — витрачають сили в першу чергу на виживання, до розмноження не доходить”, — розповідає він.

Але зміни на руку іншим нішевим культур: тепер у Херсонській області дуже вигідно було б зайнятися вирощуванням лікарських трав.

“Причому лаванда і всякі корінці тут вийшли б навіть якісніше, ніж були в Криму, — в умовах сухості рослини накопичують більше сухих речовин і ефірних олій, і тому вони цінніші. Ліктрави, порівняно з помідорами, завжди більш рентабельно вирощувати”, — говорить Олександр Синюк.

Також, на думку експерта, варто задуматися про прянощі, наприклад про чорний  перець:

“Якщо його вже й дачники під Києвом вирощують, то у херсонців тим більше вийде”, — упевнений він.

В області подейкують і про розведення австралійських раків. Вони дуже теплолюбні, і вирощувати їх можна в будь-якому болоті, але Херсонщина їм підійшла б.

“Це, так би мовити, м’ясна порода, швидко набирає вагу (за півроку — 50-60 грам, наші річкові досягають його за три роки). А свіжі раки — від 200 грн/кг у роздріб, цінний товар! У минулому році один фермер уже звернувся. Розмістили в його ставках своїх акваріумних рачків, каже, певні успіхи вже є”, — розповідає ректор Херсонського державного аграрного університету Юрій Кирилов.

Виробництво прісноводних раків зародилося недавно, наприкінці ХХ століття, причому саме з австралійського раку, уточнює Павло Кутіщев, доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультури вузу, автор проекту.

---_01

“В товарних обсягах ними займаються Китай, Індонезія, Ізраїль, Іспанія, США. Ми розробили власну технологію вирощування раків в області: спочатку молодняк підростає в штучних умовах водойми (своєрідного “парника”. — Ред.), потім набирає вагу в ставках, — розповідає він. — В 2015-му на базі нашої науково-дослідної лабораторії створили такий комплекс і запустили туди партію молодняка”.

Результати досліду показали, що південні ставки України цілком підходять для вирощування австралійських членистоногих. Раки справно росли, розмножувалися і навіть навчилися рити нори, що їм взагалі не властиво.

“Це говорить про високу здатність південних раків адаптуватися до клімату України, — пояснює Кутіщев. — Зараз ці раки живуть у ставку, восени будемо виловлювати, а технологію патентуємо. До речі, ректор університету планує будівництво цеху з установкою замкнутого водопостачання для нових експериментів з іншими аквакультурами”.

Представники однієї арабської країни давали запит на баранину.

“Попит на м’ясо дуже великий, поставки могли б бути великі, але є проблема, — розповідає Олександр Паливода. — У нашій області споконвіку розводили овець вовняних порід, і зараз обласний Інститут вівчарства (Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства при Інституті тваринництва “Асканія-Нова”), посилено працює над виведенням власних м’ясних порід”.

Але обласні власті розцінюють це як перспективу для відродження занедбаної галузі. Були часи, коли поголів’я області налічувало понад 914 тис. овець, а ось в 2016 році тут нарахували всього 48 тис. А тут ще про своє бажання придбати велику партію овечок романівської породи заявили турки.

“Мають намір купити 10 000 голів для розведення на території Туреччини, — пояснює директор департаменту агропромислового розвитку Херсонської області. — Підприємець Садияр Мамедов, у якого одне з найбільш великих вівчарських господарств в регіоні, вже готує першу партію для поставки”.

Підприємцю, щоб виконати умови контракту, доведеться вдатися до допомоги колег-вівчарів з усієї України, щоб спільними зусиллями сформувати партію за кілька місяців. Але все, що не робиться, на благо:

“Залучення таких зарубіжних контрактів підтримає цей напрямок за рахунок вливання валютних коштів в галузь”, — упевнений Паливода.

 

Перегляди: 4
Читай нас у та
Адреса: https://agroreview.com/content/ukrayina-ekzotychna-cherez-zminy-klimatu-fermery-pochynayut-vyroshchuvaty-nestandartni-kultury
Like
Цікаво
Подобається
Сумно
Нічого сказати

    29 Березня

    Супермаркети встановили нові ціни на популярні м’ясні продукти

    Як змінилися ціни на печериці, цибулю та салат

    Неадекватна поведінка та нервова реакція заступника міністра сільського господарства Польщі Колодзейчика завела перемовини в глухий кут

    28 Березня

    Експорт українського зерна у 2023/24 МР перевищив 34 млн тонн

    Біореактори під Гаагою стали вирощувати лабораторну свинину удвічі швидше, ніж раніше

    Кліматичні зміни треба розглядати як можливість розвитку агросектору

    Україна і Польща близькі до розв’язання зернового питання, але є нюанс

    Інформаційна довідка щодо отримання компенсацій за розмінування с/г земель – документ

    ФАО надасть українським аквафермерам 50 тонн кормів для риб

    Вінницька кондитерська фабрика “Рошен”  2023 рік закінчила зі збитком 14,7 млн грн

    БІЛЬШЕ НОВИН