Україна і Білорусь розвиватимуть судноплавство на річках Дніпро і Прип’ять

Про це заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян за підсумками зустрічі з Міністром транспорту Республіки Білорусь Анатолієм Сиваком, повідомляє прес-служба Мінінфраструктури.

Міністр інфраструктури підкреслив, що українською та білоруською сторонами приділяється першочергова увага питанням розвитку транспортних комунікацій між країнами, зокрема, активізується і розширюється робота щодо поліпшення судноплавства на спільних водних шляхах.

«Одним із пріоритетних напрямків розвитку відносин між Україною і Білоруссю є забезпечення умов для здійснення транзитних перевезень вантажів водним транспортом по території України, в тому числі, з використанням суден класу «річка-море»», - наголосив Володимир Омелян.  

Він також відзначив спільну роботу двох країн з відновлення судноплавного сполучення між Україною і Республікою Білорусь, зокрема водного шляху Е-40, а також створення безпечних умов судноплавства на річках Прип'ять і Дніпро.

«Сьогодні ми підписали Дорожню карту з деталізацією і етапами реалізації проектів з розвитку судноплавства на річках Дніпро і Прип'ять», - наголосив Володимир Омелян.

Реалізація положень Дорожньої карти вимагає фінансових ресурсів, які планується залучити від МФО і донорів.

Сторони відзначили позитивну динаміку росту автомобільних перевезень і підтвердили зацікавленість в подальшому збільшенні вантажообігу між країнами, а також обговорили інші питання в сфері транспорту.

Сторони домовились про збільшення квоти дозволів на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів до 65 000 одиниць, а розбивка за типами і видами дозволів буде здійснюватися з урахуванням потреб перевізників обох країн.

Також сторони дійшли згоди щодо розвитку транспортного сполучення Північ-південь територіями України та Республіки Білорусь з метою забезпечення оптимальних логістичних схем доставки вантажів із використанням інфраструктури Білорусі та України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна та КНР підписали Програму інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі

Завдяки роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР.

Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу – зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», - прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $ 1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», - наголосила Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше»,- підкреслила заступник Міністра.
 

Довідка:
Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:
- Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;
- Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;
- Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;
- Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Законопроект про заборону пальмової олії можуть проголосувати до кінця року

Про це у коментарі УНН зазначив автор ініціативи нардеп Ігор Мосійчук.

За його словами, проект закону може бути розглянутий парламентом на найближчих двох пленарних тижнях.

“Ми наполягаємо на негайному розгляді законопроекту №3871. Треба негайно припинити труїти українців, тому що пальмова олія дуже шкідлива. І тут необхідно, щоб ввели заборону на використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів”, - сказав він.

За словами політика ухвалення документу стимулюватиме розвиток тваринництва, і дасть можливість селянам “не за копійки здавати молоко”.

Нагадаємо, ВРУ зареєстровано законопроект №3871, що передбачає заборону на використання пальмової олії у молочних продуктах.

За словами нардепа С.Тригубенка, за два роки українці практично вдвічі збільшили споживання "пальми".

Тому, політик закликав парламент не зволікати із розглядом законопроекту про запровадження обмежень на застосування пальмової олії у харчовій промисловості.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині готові поставити на конвеєр виробництво комбайнів

Директором ТОВ НВП «Херcонcький мaшинобудівний зaвод» Олекcaндром Олійником було презентовaно проект «Cтворення cпільного виробництвa зернозбирaльних комбaйнів типу SKIF 280 Superior», термін реaлізaції якого cклaдaє 5 років (2017 – 2022 роки). Зaгaльнa cумa інвеcтицій для реaлізaції проекту – 373,8 млн. грн, пише kherson.ua.city.

«Підприємcтво почaло розробку комбaйнів. У цьому році зібрaно вже три комбaйнa, зaрaз готуєтьcя четвертий. Більше того, один вже зaкупив  міcцевий  cільcькогоcподaрcький виробник, тобто проект вже почaв роботу», - розповів  Олекcaндр Олійник.

Метою проекту є cтворення  cучacних виcокопродуктивних комбaйнів нa бaзі ТОВ НВП «Херcонcький мaшинобудівний зaвод» cпільно із фінляндcькою компaнією «Caмпо Розенлев Лтд.». Зa підтримки держaви буде зaбезпечений приcкорений розвиток вітчизняного комбaйнобудувaння для оргaнізaції ефективного виробництвa товaрного зернa в aгрaрному cекторі Укрaїни.

Зaплaновaний cумaрний об'єм виробництвa cільcькогоcподaрcької техніки зa 5 років проекту – 1 460 штук комбaйнів нa зaгaльну cуму 5 867,9 млн. грн., іншого приcтоcувaння до комбaйнів тa іншої cільгоcптехніки – нa cуму 2 775,9 млн. грн.

«Ми нaпрaцювaли декількa вaріaнтів для того, щоб вже поcтaвити комбaйни нa конвеєр. Нacтупний етaп - проведення цільової нaрaди в Мініcтерcтві економіки під головувaнням Першого віце-прем’єр-мініcтрa Укрaїни – Мініcтрa економіки і торгівлі Укрaїни Івaнa Кубівa, для того, щоб чітко окреcлити мехaнізми підтримки  комбaйнового зaводу. Мaю нaдію, що у нac вcе вийде і вже cкоро ми отримaємо результaти цього проекту!», - нaголоcив головa Херcонcької ОДA Aндрій Гордєєв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подешевшала "жива" свинина

Так, середня цінова позначка понизилася до 45 грн/кг. Це на 1,5% поступається минулотижневому рівню. Водночас, результати моніторингу цін на свинину живою вагою від виробників та переробників, який проводить Асоціація «Свинарі України», свідчать про неоднорідність цін у різних регіонах країни.

Так, закупівельники зазначають, що основна торгівля кондиційними тваринами ведеться у межах 43-46 грн/кг. При цьому максимальна цінова позначка та навіть дорожча пропозиція на ринку присутня, але носить переважно декларативний характер. Найнижчі ціни на свинину живою вагою фіксують у західних областях. Основним чинником, який тисне на закупівельну ціну залишається вкрай послаблена торгівля на тлі сезонно активнішої пропозиції свинини. З огляду на це, лише незначна частка м’ясопереробників очікує корегування закупівельних цін у бік зростання. Більшість, навпаки, — прогнозують їх стабілізацію у найближчі пару тижнів та продовження низхідного руху в кінці року чи безупинне їх послаблення.

«Враховуючи суттєву розбіжність цін, згадані обставини та настрої операторів ринку, найвірогіднішим розвитком подій у короткостроковій перспективі буде консолідація котирувань на усій території країни. Проте відбутися вона може як за рахунок реабілітації найнижчих котирувань до середнього по країні, так і за рахунок послаблення цін закупівлі у Центрі та на Сході до рівня Західної України. Виробники, традиційно, налаштовані на підвищення цін на свиней живою вагою, на противагу песимістичнішим настроям представників м’ясопереробної галузі. Тож однозначно сказати, що крива цін у кінці року повторить її рух у 2016-му чи 2015-му році не можна. Проте, як і в кінці попередніх років цінові коливання, найвірогідніше, будуть низьковолатильними», — зазначають аналітики АСУ.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На скільки за рік подорожчало м'ясо

"Свинина подорожчала на 42%, яловичина – на 34%, курка – на 30%. Ціна на сало виросла на 68%", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

За дванадцять місяців свинина й яловичина додали в ціні по 29 гривень за кілограм. Сало подорожчало на 28 гривень, ковбаса варена – на 15 гривень, а тушка куряча – на 12 гривень.

"Відтепер кілограм яловичини з кісткою можна купити в середньому за 113 гривень. За кілограм свинини доведеться викласти 98 гривень. Курка в тушці коштує 53 гривні за кілограм. Дешеву варену ковбасу продають по 75 гривень за кілограм, а сало — по 68 гривень за кілограм", - прокоментував Дорошенко.

Станом на 1 грудня 2017 року вартість м'ясного кошика становить 407 грн. Минулого року такий кошик коштував 294 грн. Таким чином, м'ясний кошик за рік подорожчав на 38%. А середня зарплата з листопада 2016 року по жовтень 2017 року зросла на 36% - з 5406 до 7377 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview