Україна імпортує в тисячу разів більше сала, ніж експортує

Про це повідомляє Держстат, пише delo.ua.

Основними імпортерами сала в Україну стали Німеччина і Польща. Так, Німеччина завезла 6,27 тис. тонн продукції на $3,94 млн. Польські виробники продукції поставили в Україну 5,92 тис. тонн. У грошовому виразі імпорт досяг $3,55 млн.

Що стосується експорту, то українські виробники продали на зовнішні ринки всього 14,8 тонн продукції. Експортна виручка склала $16,3 тис.

Купують українське сало наступні країни: Грузія ($7,5 тис.), Казахстан ($6 тис.) і Великобританія ($1,6 тис.).

Падіння експорту сала з України відбулося в 2016 році, коли від продукції відмовилася Росія. Якщо в 2015 році поставки становили $7,74 млн, то вже в 2016 році Україні вдалося продати сала лише на $88,8 тис. Експорт впав у 87 разів.

У 2015 році на частку РФ припадало 99,8% від усього експорту сала. А саме — $7,73 млн. В 2016 році РФ закупила лише 40 кг сала. За перших п'ять місяців 2017 року поставки в цю країну не здійснювалися.

За минулий рік українські виробники українського сала переорієнтували поставки. Так, Україна почала експортувати сало в Австралію ($27,8 тис.), Казахстан ($25,1) і Азербайджан ($19,2). Але так як постачання були в невеликих обсягах, компенсувати падіння обсягів не вдалося. Результати 5 місяців 2017 говорять про те, що і в цьому році не варто очікувати зростання експортних поставок сала з України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кооперація - рушій прогресу в молочній галузі

Володимир Лапа наголосив на тому, що виробництво еволюціонує. Оновлення технологій неможливо зупинити, вони постійно рухаються вперед і в Україні, і в решті світу. І той, хто не здатен задовольнити ці вимоги, просто випадає з ринку. Процес оновлення постійний, це процес, в який вкладаються кошти, інтелектуальний ресурс, це власники, які постійно дбають про підприємство.

Загалом, якщо говорити не тільки про молочну продукцію, а й про харчову продукцію в цілому, те, що користувалось попитом у Європі, наприклад, 20 років тому і зараз, - це різні речі, продуктова лінійка постійно еволюціонує. Керівники і власники підприємств мають бути “в тренді”, йти в ногу з часом, мати підтримку головної й обласної рад. Будь-яка ідея, на реалізацію якої витрачено 4-5 років, може бути реалізована за 4-5 місяців за належної підтримки.

У молочному виробництві наразі існує ситуація, яка потребує виправлення: виробники молока вказують на невиправдано низьку закупівельну ціну сировини, переробники молока, навпаки, скаржаться на зависоку ціну молока (в перерахунку на жир і білок вона вища, ніж у країнах Європейського Союзу). У кожного своя правда. Проект кооперації виробника і переробника - шлях до вирішення спірного питання. Це спільний проект, проект розвитку, в якому зацікавлені всі, починаючи від сировинної зони і закінчуючи переробкою, і, найголовніше, кооперація надасть можливості гарантувати і внутрішньому ринку, і, через розширення експортних ринків, нашим закордонним партнерам належну якість молока і молочної продукції.

Цей проект унікальний в Україні у частині об’єднання виробників і переробників молока. І якщо виробники молока відчують, що це не тільки гарантований збут і прийнятна ціна, а й те, що вони отримують частку доходів від молокопереробки, що, власне, передбачено цією концепцією, це буде потужним стимулом для розвитку сировинної зони не тільки в Черкаській області, представників якої ми маємо зараз на цій події, а й безпосередньо в Тернопільській області, адже виробництво молока - це те, що тримає на своїх плечах сільську місцевість - зазначив експерт.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутат закликає ввести мораторій на укладення договорів емфітевзису

Таку точку зору висловив в  інтерв’ю AgroPolit.com народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич.

Нагадаємо, що за офіційною статистикою, договорів емфітевзису  укладено на 40 тис. га, за неофіційною — 2 млн договорів.

Після відкриття ринку землі договори оренди визнаватимуться недійсними,  вважає народний депутат аграрного комітету Валентин Дідич.

"Ми прийдемо до цього. Якщо не придумають запобіжники, які дозволять людям адекватно реалізувати своє право власності й вільно розпоряджатися земельною ділянкою, то після відкриття ринку землі емфітевзис стане основним фактором дестабілізації суспільства. Думаю, що зараз потрібно ввести мораторій на укладення договорів емфітевзису", — підсумовує  він.

Окрім того, він вважає, що слід змінити законодавство з використання цих договорів.

"Потрібно прописати у законодавстві чіткі вимоги, у яких випадках договори емфітевзису можна укладати, а в яких — ні.  Наприклад, якщо фермер планує виростити фруктовий сад, то йому цей договір потрібен. Адже, якщо завтра ми відкриємо ринок землі, його працю буде зруйновано", — вважає народний депутат.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тернопільський молокозавод інвестує 100 млн грн в розширення виробничих потужностей

Як повідомили в прес-службі компанії, 80 млн грн. із загального обсягу інвестицій планується направити на будівництво цеху сухих молочних продуктів, пише agrotimes.net. Очікується, що будівництво триватиме не менше двох років. У планах на 2017 рік ‒ провести підготовчі роботи.

Крім того, Тернопільський молокозавод планує інвестувати не менше 20 млн грн. у розширення потужностей із виробництва свіжих молочних продуктів і масла.

«Ці інвестиції не є зовнішніми, це ‒ кошти з прибутку підприємства, амортизаційних відрахувань і кредитні кошти», ‒ відзначили в прес-службі.

Підприємство до кінця 2017 року планує розширити потужності з переробки молока на 20%, у тому числі збільшити потужності з виробництва свіжої молочної продукції на 30% порівняно з минулим роком.

«Також у планах ‒ часткова зміна асортиментного ряду в бік healthy food продуктів для перекусу, ‒  зазначили в компанії. ‒ Наша мета ‒ запропонувати споживачам продукти, які ще не представлені на молочному ринку України».

До кінця цього року Тернопільський молокозавод планує випустити не менше п’яти товарних позицій йогуртів з наповнювачем, без цукру, на фруктозі.

«Плануємо у найближчі дні випуск нових позицій кисломолочного сиру, а також новинки ‒ айрану. Крім зазначених новинок, є ще ряд напрацювань, які сподіваємося втілити в життя протягом цього року», ‒ повідомили в прес-службі.

Тернопільський молокозавод експортує казеїн і вершкове масло до Польщі, Німеччини, Нідерландів, Латвії, США, Грузії, Марокко.

«У найближчому майбутньому сподіваємося розширити географію експорту на країни Близького Сходу та ЄС, додавши в портфель також свіжу молочну продукцію та кисломолочну», ‒ уточнили на підприємстві.

У компанії повідомили, що 20% виготовленого масла з казеїну йде на експорт.

Тернопільський молокозавод оцінює свою частку на ринку України в категорії кисломолочної продукції, масла і сиру в межах 5%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Український екс-футболіст став успішним фермером

Теґи: 

Про це повідомляє Depo.

Кміть був важливим гравцем для "Скали" (у минулому сезоні він зіграв за "Скалу" 21 матч у Першій лізі, забивши 1 гол), але цього літа несподівано завершив кар'єру у віці 23 років. Як стало відомо, Назар вирішив повністю змінити сферу діяльності, перебрався в село і заснував власну ферму "Мукка", де виготовляє різні види сирів.

За словами екс-футболіста, справі вже п'ять місяців і поки все йде добре, але при цьому нова робота поглинає весь його час, так що про повернення в футбол він навіть не думає.

Відзначимо, що батько Назара - відомий бізнесмен і політик Микола Кміть, який є президентом "IDS Group", яка контролює виробництво Моршинської, Миргородської та Трускавецької мінеральних вод.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яблучний спас: вартість яблук в регіонах України

Кореспонденти УНН дізналися ціни на головний атрибут свята в регіонах України.

Так, в Ужгороді переважно продають яблука з місцевих садів.  Яблука з місцевих фермерських господарств продають по 8-13 грн/кг. На стихійних ринках у бабусь домашні фрукти можна придбати за 7 грн/кг. В супермаркетах імпортні яблука можна придбати за 16-20 грн/кг, а вітчизняні по 10-17 грн/кг.

У Львові на стихійних ринках яблука продають по 18-20 грн/кг. В супермаркетах ціни коливаються від 18 до 20 грн/кг, імпортні яблука можна придбати в середньому за 25 грн за кіло.

В супермаркетах Рівного ціни на яблука становлять 24-25 грн/кг за вітчизняний продукт і 28-30 грн/кг за імпорт. На ринках ціни дешевші: 20-22 грн за кілограм українських яблук і 26-28 грн/кг за зарубіжні.

На Запоріжжі яблука можна придбати від 16 грн/кг. В супермаркетах ціни на українські яблука в середньому становлять 20 грн/кг, а на зарубіжні – 27-30 грн/кг.

На житомирських ринках ціни починаються від 10 грн/кг за вітчизняні фрукти і від 15 грн за кілограм імпортних. В маркетах  місцеві яблука коштують від 16 грн/кг, а імпортні – від 21 грн/кг.

На Одеському "Привозі" українські яблука можна придбати в середньому за 15 грн/кг, а зарубіжні за 25. Дорожче вони коштують у супермаркетах Одеси: 23 грн в середньому за український продукт і 35 грн за кіло імпортних фруктів. На Миколаївщині яблука соруту "Голден" можна придбати за 25 грн/кг.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview