170513

Україна йде на черговий рекорд з експорту замороженої малини

За даними «Інфо-Шувар», тільки  за липень  2017 року, з України було вивезено майже 900 тон  замороженої ягоди. Це в  2,5 рази більше, ніж за липень  минулого сезону.  За перші 7 місяців 2017 року,  загальний обсяг експорту малини склав  3,5 тис. тон, це в 3 рази більше від результату за той самий період 2016 року.  В цілому, за весь минулий рік, Україна експортувала  більше 7 тис. тон замороженої малини,  при цьому, максимальний обсяг було вивезено з країни в серпні та вересні.

« Україна має можливість в цьому сезоні встановити  черговий  рекорд з  експорту замороженої малини.  Ціни на сировину в українських господарствах сьогодні формуються, переважно, під впливом попиту з боку іноземних покупців замороженої ягоди. Попит на ремонтантну малину на свіжому внутрішньому ринку не є досить високим. Слід  зауважити, що в цьому сезоні, ажіотаж на нашому ринку обумовлений перш за все слабким врожаєм малини в інших країнах ЄС, насамперед, в Сербії та Польщі, які належать до найбільших європейських виробників цієї ягоди», – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

В  цьому сезоні, як і в попередні роки, майже всю заморожену малину ми постачаємо в країни ЄС, частка інших країн не перевищує 3%.  Польща – головний покупець, в цю країну ми постачаємо більше 60% всього експортного обсягу замороженої малини.

Діапазон  закупівельних цін на українську малину   є досить широким, вартість сировини залежить від обсягу промислової партії та якості ягоди. Так, найбільші переробні підприємства України сьогодні приймають промислові  партії малини по  22-25 грн/кг (0,70- 0,80 EUR/кг), дрібні «заморозчики» скуповують ягоду невеликими обсягами по 18-20 грн/кг (0,58- 0,65 EUR/кг).  Для порівняння, в сусідній Польші переробні підприємства скуповують малину в господарствах  по  4,8-5,3 zl / кг (1,13-1,25 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінфін спрощує реєстрацію податкових накладних для аграріїв

Міністерство фінансів розробило рішення, яке спрощує платникам аграрного сектора реєстрацію податкових накладних. Про це повідомляє прес-служба міністерства, пише РБК.

Таке рішення було прийнято у зв'язку із збільшенням зупинених Системою оцінки ризиків ДФС податкових накладних вказаної категорії підприємців.

Зокрема, спостерігається зростання зупинених накладних у представників сільського, лісового і рибного господарств. У червні їх кількість за вказаною сектору склало 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні - 18%, у серпні - 29%.

Тому, для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни в критерії:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну карту) до вчинення правочину, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування з цієї операції зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна карта буде враховуватися автоматично системою моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

2.1. платник - товаровиробник сільськогосподарського сектора внесений в Реєстр отримувачів бюджетної дотації згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України";

2.2. платник на 31 грудня 2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року); 2.3. А також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної або орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яка задекларована до 20 лютого 2017 року і за період з 1 січня 2017 не було одночасного зміни засновника та директора підприємства.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині молокозавод заборгував селянам 4,5 млн грн

4,5 мільйона гривень - така сума боргу перед трудівниками, пише gorod.sumy.ua

Щоб реально виконати рішення суду про стягнення коштів з ТОВ «Малка-Транс» на суму близько 4,5 мільйона гривень, призначених для виплат селянам за здачу молока, виконавчою групою державних виконавців відділу примусового області та виконавчою службою міста Конотоп був здійснений виїзд до підприємства - боржника.

Незважаючи на опір з боку посадових осіб ТОВ «Малка-Транс», працівниками органів юстиції перевірено наявність і умови зберігання раніше описаного державними виконавцями майна. Були виявлені факти порушення пломб на транспортних засобах, самовільно запущений в роботу раніше заарештований і опломбований сирний цех. За вказаними фактами в правоохоронні органи направлено відповідні матеріали.

Разом з цим, описано все інше майно підприємства, в тому числі транспортні засоби, які перебували в розшуку, нерухоме майно, земельну ділянку, а також виробничі цехи. Не гаючи часу, експертами, які були присутні при описі, відразу розпочато оцінку майна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Крим зміг продати своє зерно

Про це повідомили у федеральній держбюджетній установі «Центр оцінки якості зерна», пише allcrimea.net.

«За даними територіального управління по Республіці Крим та Севастополю за серпень (з 1 по 28 серпня 2017 року) експортовано 105,7 тисячі тонн зерна і продуктів його переробки», – повідомили у відомстві.

Зерно попрямувало в шість держав, переважно на Близький Схід: Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина і Ліван. Крім цього, кримську продукцію купували в Індії та Лівані.

При цьому Індія закуповувала виключно горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван і Албанія – пшеницю. Туреччина, крім пшениці, закупила ще насіння льону.

Кримське зерно експортується через Севастопольський (61,5%), Керченський (30,7%) і Феодосійській (7,8%) морські порти.

«Відновилася припинена у минулому сезоні рейдова перевалка (доставка зерна баржами на великотоннажне судно, яке перебуває за межами портів) і через рейд кримське зерно відправляється за межі республіки та маркірується як російське», – розповів президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview