Україна має найнижчі ціни на м’ясні продукти серед 52 країн-виробників

Такі дані у своєму дослідженні оприлюднила європейська кейтерингова компанія Caterwings, передає УНН.

Одна з найбільших європейських кейтерингових компаній Caterwings оприлюднила рейтинг індексу вартості мясних та рибних продуктів за 2017 рік серед 52 країн - провідних всесвітніх виробників та споживачів м'яса у світі.
Згідно оприлюднених даних, Україна із загальним рейтингом -52,32 % займає останнє місце, маючи найнижчу середню вартість за кілограм яловичини та курки, та середні ціни стосовно трьох інших показників – свинини, баранини та риби.
Найдорожче м'ясо продається в Швейцарії - кілограм яловичини там коштує майже 50 дол., але для отримання кг м’яса, швейцарець повинен відпрацювати 3 години, а українець - майже 11 годин.

Компанія розрахувала індекс кожної з країн шляхом аналізу цін на м'ясо в провідних містах кожної країни, на які припадає щонайменше 25% від загальної кількості населення країни. Щоб визначити доступність цін за 1 кг мяса, їх було зіставлено з мінімальною заробітною платою кожної країни, а потім розраховано з урахуванням кількості годин, які людина повинна працювати, щоб мати можливість купувати кожен тип м'яса.

Російська Федерація займає 31 місце, маючи загальний рейтинг -19,24 %.
Мешканцям РФ, щоб забезпечити себе кілограмом м'яса, риби або птиці, доведеться працювати від 7 до 40 годин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні зафіксовано найвищу врожайність ячменю, жита та ріпаку

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

15 областей продемонстрували найвищу врожайність за весь період незалежності України. За результатами жнив, вперше зафіксовано найвищу врожайність ячменю, жита та ріпаку.

«Попри несприятливі погодні умови, галузь вийшла на високі показники врожайності, за деякими культурами – на найвищі за роки незалежності. Ми зберігаємо попередні прогнози щодо врожаю, рівень якого повністю забезпечить продовольчу безпеку держави та генерує ресурс для експорту, співставний з минулорічним», - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. Він нагадав, що в минулому році аграрії досягли найвищого серед усіх галузей рівня рентабельності (31,6%) і в поточному сезоні, з урахуванням поступового зростання світових цін на сільгосппродукцію, є підстави для збереження високих показників прибутковості аграрного бізнесу.
Так, за результатами збирання ранніх зернових і зернобобових, намолочено ячменю – 8,6 млн тонн при середній урожайності 34,3 ц/га, зібрано жита – 471 тис. тонн при урожайності 28,3 ц/га, та намолочено ріпаку – 2,1 млн тонн зерна при урожайності 27,6 ц/га.

Зокрема, у розрізі культур, станом на 28 серпня, зібрано:
- Пшениця – 26,6 млн тонн при урожайності 41,8 ц/га;
- Овес – 487 тис. тонн при урожайності 25,0 ц/га;
- Горох – 1,1 млн тонн при урожайності 26,7 ц/га;
- Гречка – 41 тис. тонн при урожайності 10,8 ц/га;
- Просо – 29 тис. тонн при урожайності 15,1 ц/га.
Окрім того, 15 областей показали найвищу врожайність зернових та зернобобових культур, серед яких ТОП-5:
- Хмельницька – 56,6 ц/га;
- Івано-Франківська – 52,1 ц/га;
- Вінницька – 50,0 ц/га;
- Тернопільська – 49,8 ц/га;
- Чернівецька – 48,8 ц/га.
Найбільший вал зерна намолотили в:
Одеській обл. – 3,8 млн тонн, Запорізькій, Харківській обл. – 2,8 млн тонн, Дніпропетровській обл. – 2,6 млн тонн, Вінницькій обл. – 2,4 млн тонн, Миколаївській обл. – 2,3 млн тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для чого Україні потрібно мінімум один мільйон фермерів

Як показує досвід торгових точок, зрілий споживач вже не ведеться на яскраву упаковку великих мережевих виробників, вміст якої наповнений хімією, – пише у своєму блозі на AgroCenter News Дмитро Соломчук – директор ППФ “Агро-Центр”.

Значна частина українців почала турбуватися за своє здоровя. Звідси переповнені фітнес-клуби, зростання популярності велосипедів та інших видів спорту. Ці українці готові переплатити, але бажають споживати якісний еко-продукт. Його не виготовляють великі корпорації, адже заточені на масове виробництво та чистий прибуток. Натомість, малі фермери можуть заповнити цю нішу.

Зараз вкрай важливо терміново підтримати молодіжний рух фермерів, аби кожен споживач міг обрати серед виробників продукцію на свій смак і за доступною ціною. Як наслідок, країна отримає ще 1 мільйон українців, які зароблятимуть гроші у бізнесі. Вони інакше аналізуватимуть ситуації на ринку та у політиці. А ось що треба зробити для їх появи:

Впровадити регіональні планування посівів та виробництва у сільських громадах, щоб уникнути знецінення чи дефіциту товарів;
Створювати об’єднання фермерів в невеликі кооперативи, які виготовлятимуть однотипну продукцію. Справа в тому, що 5 тонн молока чи 100 тонн моркви продати легше, ніж 10 літрів і 200 кілограмів відповідно;
Надавати кредити від державних банків з сезонним погашенням на купівлю українських тракторів 25 кінських сил з причепним обладнанням;
Навчати представників обєднань фермерських громад за кордоном на виставках та форумах. До прикладу, як потрібно “подати” товар чи яка повинна бути упаковка продукту;
Необхідно запустити соціальну рекламу з закликами купувати український продукт.
Ось і все, за 2-3 роки нас чекатиме великий успіх та здорова, свідома нація. Дамо рух фермерам!

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхові виплати допоможуть зберегти бізнес аграрію при форс-мажорних обставинах

Тим часом, експерти переконані, що агропромисловий комплекс схильний до впливу зовнішніх факторів (погода, стихійні лиха і т.ін.), та без агрострахування не зможе отримати свого сталого розвитку, пише Аgronews.ua

Незважаючи на те, що останнім часом фермери стали проявляти інтерес до агрострахування, все ж, його рівень залишається вкрай низьким - договори зі страховими компаніями мають власники не більше 5% засіяних площ в країні. Для порівняння: рівень агрострахування у Франції становить 30-35%, в Іспанії - 60%, в Канаді він сягає 80%, а в Америці - 90% від усіх засіяних площ.

«На жаль, сьогодні, багато українських аграріїв розглядають агрострахування лише тільки як додаткові витрати для свого бізнесу. В деякій мірі це вірно. Але якщо настає страховий випадок, важливо зрозуміти, що саме виплати за страховим договором дозволять зберегти цей бізнес», - зазначає експерт з агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що недовірі аграріїв сприяє як відсутність чіткої державної політики в сфері агрострахування, так і дії недобросовісних страховиків, які не виконують свої зобов'язання перед клієнтами.

«Це погано позначається на розвитку ринку агрострахування в цілому. Негативний досвід спілкування з вищевказаними страховиками швидко поширюється серед аграріїв і вони відмовляються страхуватися в подальшому. Однак, в останні роки в Україні утвердився цілий ряд страховиків, що працюють на агроринку і зарекомендували себе як компанії, які виконують всі умови договору з клієнтом. Наприклад, компанія «АСКА» за підсумками 2016 р. виплатила одразу 60 млн. грн. одному з агрохолдингів. В свою чергу, компанія «Агрориск» також виплачує всі належні виплати клієнту в тому випадку, якщо це передбачено договором про страхування. Це ми гарантуємо кожному клієнту», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому в компанії «Агрориск» відзначають, що всі умови майбутнього договору  доносяться до клієнта – детальні роз'яснення дають фахівці компанії.

«При агрострахуванні обидві сторони повинні чітко знати взаємні зобов'язання, щоб контролювати дії один одного. Крім того, важливо знати механізми дії договору, як вони працюють в тому чи іншому випадку. Перш за все, це стосується механізмів можливого відшкодування збитків. Все це ми докладно роз'яснюємо нашим клієнтам», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці скаржаться до Європейського суду з прав людини на заборону продавати землю

Про це повідомив заступник комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, пише "Інтерфакс-Україна".

"Мені відомо, що в Європейському суді з прав людини розглядається кілька скарг українських громадян на те, що українська держава обмежує їхню економічну свободу, забороняючи продавати землю", - сказав він.

О. Бакуменко зазначив, що чинний в країні мораторій на купівлю-продаж землі, по суті, позбавляє майже 7 млн власників паїв можливості розпоряджатися своєю власністю.

Як повідомлялося, в Україні в результаті реформування земельних відносин в сільському господарстві землі колективних сільськогосподарських підприємств (колишні колгоспи) були розпайовані (в середньому по 4 га) серед членів цих господарств. Наразі сільськогосподарські землі використовуються переважно на правах оренди, оскільки в країні діє мораторій на їх купівлю-продаж.

Тим часом запровадження ринку землі є важливою умовою програми співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гонконг зацікавлений в українському шоколаді

На виставці HKTDC Food Expo 2017 кожен з учасників бізнес-поїздки, організованої Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримав більше 50 нових ділових контактів та можливість розпочинати переговори про поставки до Південно-Східної Азії.

Про це повідомила заступник директора UFEB з розвитку Анастасія Павлюк.

«Увага трейдерів та дистриб’юторів зосередилася на шоколаді та ірисі, хоча інша продукція також була для них цікавою. Кожен з учасників поїздки зміг отримати більше 50 нових ділових контактів в основному з Гонконгу, Китаю та Південної Кореї. Успіх забезпечили чудові смакові властивості українських солодощів та високі стандарти виробництва», - зазначила Анастасія Павлюк.

Учасниками бізнес-поїздки до Гонконгу стали представники трьох кондитерських компаній: «Малбі Фудс» (ТМ Millennium), Корпорація «Бісквіт-Шоколад» та «Кріоліт-Дніпро» (ТМ «Клім») – а також Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». На виставці вони представляли свою продукцію на об’єднаному стенді Ukrainian Food.

За словами Анастасії Павлюк, ринки Азії дозволяють знайти торговельного партнера для виробника практично будь-якого виду кондитерської продукції, однак потрібно зважати на споживчі вподобання населення. Наприклад, шоколад – це сезонний та доволі дорогий продукт для Китаю, тому закупівельники з Гонконгу та КНР зацікавлені в поставках невеликих батончиків і лише з вересня по березень. А от імпортери з більш платоспроможної Південної Кореї віддають перевагу повноцінним плиткам шоколаду. При цьому в усіх випадках найбільшим попитом користується чорний та екстра-чорний шоколад.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview