Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Куди Крим зміг продати своє зерно

Про це повідомили у федеральній держбюджетній установі «Центр оцінки якості зерна», пише allcrimea.net.

«За даними територіального управління по Республіці Крим та Севастополю за серпень (з 1 по 28 серпня 2017 року) експортовано 105,7 тисячі тонн зерна і продуктів його переробки», – повідомили у відомстві.

Зерно попрямувало в шість держав, переважно на Близький Схід: Сирія, Саудівська Аравія, Туреччина і Ліван. Крім цього, кримську продукцію купували в Індії та Лівані.

При цьому Індія закуповувала виключно горох, Саудівська Аравія – ячмінь, Ліван і Албанія – пшеницю. Туреччина, крім пшениці, закупила ще насіння льону.

Кримське зерно експортується через Севастопольський (61,5%), Керченський (30,7%) і Феодосійській (7,8%) морські порти.

«Відновилася припинена у минулому сезоні рейдова перевалка (доставка зерна баржами на великотоннажне судно, яке перебуває за межами портів) і через рейд кримське зерно відправляється за межі республіки та маркірується як російське», – розповів президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт бобових у 18 разів

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, пише AgroTimes.

У вартісному співвідношенні експорт бобових з початку року виріс до $2 млн, у той час як за дванадцять місяців 2016 року цей показник був на рівні лише $248 тис.

Таке суттєве зростання зумовлене відвантаженням бобових овочів до Індії, яка купувала 98,8% експортованих Україною бобів.  Зокрема, тільки в серпні Індія імпортувала українських бобових на 1,83 млн долл.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи отримують надприбутки виробники курятини за рахунок українських споживачів?

Таку думку висловив експерт ФАО Андрій Панкратов.

Згідно з моніторингом споживчого ринку Держстату України, курятина (тушка) подорожчала в середньому з початку року на 11,90 грн, тоді як яловичина – на 21,30 грн, а свинина – на 28,70 грн. Якщо взяти відсоткове зростання, то через меншу базу курятина подорожчала більше ніж яловичина, але набагато менше ніж свинина.

Ціни на курятину в Україні зросли більше ніж на світовому ринку. З початку поточного року доларовий еквівалент ціни на тушку в українському роздробі збільшився на 31%, а індекс FAO світових цін на м’ясо птиці  – на 10%.

"Прибутковість виробництва курятини зараз не перевищує середню за останні роки (до речі, не дуже благополучні в цьому плані). Враховуючи те, що корми є головним елементом собівартості (їх частка доходить до 60-70%), то відношення ціни реалізації м’яса до ціни кормів являє собою показник маржинальності виробництва. Ми називаємо його індекс прибутковості.

Так ось, у порівнянні з найгіршим 2016 роком цей індекс, розрахований для курятини, збільшився за перші вісім місяців цього року на 9%. У порівнянні з 2014 роком він був на 11% нижчим, а у порівнянні з середнім за 2014-2016 роки цьогорічна прибутковість виявилася на 1% нижчою. Тобто, якщо покращення прибутковості і відбувалося в останні три місяці, то загальна картина з початку року не така вже й весела і не дозволяє говорити про якісь надприбутки виробників курятини за рахунок українських споживачів.

До речі, споживачі, сподіваюсь, приємно здивували виробників м’яса, демонструючи попит незважаючи на найстрімкіше за останні роки зростання цін. Якщо б це було не так, ціни самі летіли б вниз. Без будь-якого регулювання", - підкреслює Андрій Панкратов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому затягують земельну реформу та що насправді приховують політики

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Василій Яблонський, оцінюючи заяву президента Петра Порошенка про те, що витискати земельну реформу з ВР він наміру не має.

«Ті, хто говорить, що українці не готові до вільного ринку землі, лукавлять. Ба більше, є ті, хто ще кілька років тому виступав за вільний обіг, а зараз категорично проти. Що змінилося за цей час? Геть нічого. Просто є ціла низка українських політиків, олігархів, які володіють величезними земельними ресурсами. В законах свого часу були різні лазівки, через які можна було зайти на ринок землі, скупити й мати її у власності», – констатував Яблонський.

«Щойно всі ці речі відкриються, всі політики, якиі зараз виступають проти, виглядатимуть дивно в очах громадськості. Не виключено, що ми дізнаємося про багатьох «латифундистів». Процес затягується, тому що є намагання політиків приховати, по-перше, статки, а по-друге, вплив», – зазначив він.
На його переконання, найбільш чесними принаймні виглядають ті політики, які зараз хоча б говорять про відкритий ринок.

«По-перше, це дійсно дасть кошти, нові ресурси для економіки. По-друге, з’являється шанс усунути масові зловживання на ринку землі, тіньові схеми. Якщо є ринкові відносини, то вони прозорі. Заборони завжди обходять, а в законі завжди шукають лазівки. Через підставні структури люди знаходять такі варіанти», – пояснив експерт.

Резюмуючи, політолог відзначив, що земельна реформа є однією з найскладніших, тим більше якщо навіть президента не впевнений у тому, що вдасться знайти голоси.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посол Канади в Україні особисто передав молоковоз фермеру на Львівщині

В межах візиту Посол спільно із керівництвом області, району оглянув господарство та вручив ключі від молоковоза родині фермерів.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Фермерське господарство «Ліщук Н. С.» - сімейна справа Олександра Ліщука. Господарство фермера – це 106 голів великої рогатої худоби. Свої знання і вміння чоловік передає синам та онукам. Молодші натомість вже помагають дідусеві по господарству.   

«Мій дід також займався господаркою і мене це дуже вабило. Спочатку було 13 корів. Поступово викупляли приміщенні і розширювались. Стараємось, щоб корівкам було комфортно, разом з тим слідкуємо за якістю молока. Для мене важливо, що це наша сімейна справа. Тут працюють мої діти, тепер вже онуки. Вагомою допомогою для нас є підтримка ззовні»,- розповів фермер Олександр Ліщук.

Цьогоріч господарством «Ліщук Н. С.» за підтримки канадського проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні» створено систему доїння корів на пасовищі. Проектом господарству надано доїльну установку, генератор, холодильне обладнання, насіння та добрива для залуження 5 га пасовища.

«Всюди куди б я не їздив із проектом і обласна і районна і сільська влада дуже активно співпрацюють задля спільної справи. І я дуже радію коли це бачу. Це приклад того, як із землі виростає співпраця - кооперативна, громадська і державна», - зазначив Роман Ващук.

Також гості та фермери спільно урочисто відкрили новий корівник на господарстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview