Україна може зайняти нішу в світовому ринку органіки

Україна може зайняти нішу в світовому ринку органічної продукції. Таку думку висловив директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський, на ІІІ Міжнародному конгресі «Органічна Україна 2019». Про це пише УкрАгроКонсалт.

«Світовий ринок органічної продукції розвивається і цей напрямок приречений на успіх. Продажі органічної продукції зростають швидше, ніж сертифіковані площі. Україна повинна зайняти цю нішу. За даними компанії «Органік Стандарт» в 2018 р в десятку експортованої органічної продукції з України входять пшениця, кукурудза, соя, вишня. На сьогодні з 600 українських виробників органіки, понад 100 - виробники ягід», - прокоментував він.

За словами Сергія Галашевського, найбільше органіки з України експортують Нідерланди, Великобританія, Німеччина, Швейцарія та Бельгія.

«В експорті органічної продукції з України є певні бар'єри. Це додатковий контроль з боку ЄС. Додаткові заходи контролю ввели через те, що в 2015 р в партіях органічної продукції з України виявили залишки пестицидів. Але такі заходи поширюються не тільки на Україну. У цей список також входять Казахстан, Молдова, Росія та Китай », - додав Сергій Галашевський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ДФС: контрабандні добрива в Україну не поставляються

Така інформація міститься у відповідях Державної фіскальної служби на запити народних депутатів Максима Полякова та Івана Мірошниченка, повідомляє прес-служба Всеукраїнської аграрної ради.

Митники повідомили, що в 2018 році було перевірено 24 сертифіката походження товару форми СТ-1, але жодна перевірка не виявила випадків походження мінеральних добрив, які заборонені для ввезення в країну.

«За результатами проведених перевірок не виявлено випадків непідтвердження походження мінеральних добрив», - сказано у відповідях фіскалів народним депутатам.

Нагадуємо, що з 7 грудня на кордоні був введений режим посиленого контролю усіх партій іноземних добрив. Мотивовано це було тим, що нібито є висока загроза ввезення до України контрабандних азотних добрив з Російської Федерації під виглядом добрив, вироблених в інших країнах. Це призвело до затримок на кордоні імпорту продукції з Польщі, Литви, Казахстану, Білорусі, Болгарії, Узбекистану, Грузії, Туреччини. Фактично всі партії мінеральних добрив, які ввозяться на митну територію України, зупиняються для проведення митної експертизи та взяття проб «зразків» товару з метою визначення країни походження товару. Це призводить до істотних затримок добрив на кордоні, а отже й витрат на їх зберігання,  що робить їх імпорт нерентабельним.

Дії митниці від самого початку посиленого режиму були розкритиковані спеціалістами ринку. Наприклад, голова Спілки агрохіміків України Сергій Рубан порахував, що поставки російських добрив через ринки третіх країн не мають сенсу, бо це економічно невигідно.

21 грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що взяв питання про блокування імпорту мінеральних добрив під особистий контроль. У відповідь на звернення народних депутатів, надіслане за ініціативою Всеукраїнської Аграрної Ради, Прем’єр дав доручення першому Віце-прем’єр-міністру, Міністру фінансів, в.о. Міністра аграрної політики і продовольства та голові ДФС сприяти розблокуванню імпорту мінеральних добрив в Україну.

Незважаючи на доручення Прем’єра, а також на відсутність претензій з боку митників, режим посиленого  контролю продовжує діяти. ВАР звертає увагу на те, що практика блокування ввезення дешевих імпортних добрив призводить до порушення правил чесної конкуренції та монополізму, внаслідок чого зростають ціни на добрива на внутрішньому ринку. При цьому, третина від собівартості агропродукції становить вартість добрив.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Стан українських ґрунтів погіршується

Про це повідомляє прес-служба НААН.

Перший з індикаторів — розораність території. Для України вважається, що співвідношення ріллі, природних кормових угідь і лісів має становити 1:1,6:3,6 відповідно, але фактично воно становить 1:0,23:0,3.

За балансом гумусу у рослинництві стан українських ґрунтів погіршується. Баланс гумусу залишається дефіцитним — 0,13 т/га. В той же час останніми роками сальдо дещо зменшилося за рахунок пожнивних решток, які залишаються на поверхні полів. Уміст органічного вуглецю у Лісостеповій зоні становить 3,21%. За останні 25 років темпи його зменшення несуттєві — 0,19 %.

Баланс поживних речовин (нітрогену, фосфору, калію) у зоні Лісостепу засвідчив про несприятливий режим живлення рослин, що є наслідком недостатньої компенсації кількості цих елементів, винесених із ґрунту разом з урожаєм.

Перевищення гранично допустимих концентрацій свинцю, кадмію та ртуті не спостерігається у ґрунтах Лісостепу. Забруднення стійкими пестицидами має локальний характер. Тенденція застосування переважно азотних мінеральних добрив створює умови для подальшого підкислення ґрунтового розчину.
 

Довідка: Екологобезпечний метод реабілітації забруднених ґрунтів полягає в оцінюванні стану ґрунтів за екологічними індикаторами зеленого зростання та застосуванні комплексу заходів, спрямованих на зниження переходу забруднювачів до сільськогосподарської продукції. Комплекс заходів може включати підвищення рівня культури землеробства для досягнення позитивного балансу гумусу; впровадження і дотримання науково обґрунтованих систем сівозмін; застосування поживних речовин, спрямованих на підвищення ефективності і запобігання втратам; ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Про новітні технологічні рішення, спрямовані на зростання врожайності та доходності, розповів Євген Осипов, генеральний директор «Кернел», під час церемонії нагородження «Ліга Чемпіонів Агробізнесу Кернел 2018».

«Інновації – це той шлях, який Кернел вибрав для себе досить давно. У багатьох технологічних підходах, таких як точне землеробство, диференційоване внесення, робота агрохімлабораторії, ми є першопрохідцями в Україні. Також ми запровадили систему супутникового моніторингу Cropio і проект DigitalAgriBusiness – комплексну інформаційну систему управління агровиробництвом, яка є результатом освоєння в Кернел штучного інтелекту і BigData. Світ змінюється дуже швидко. І для того, щоб постійно бути на гребені хвилі, потрібно розвиватися разом з світом і відповідати на всі виклики. Тому в компанії ми впроваджуємо ІТ-продукти, додатки для звітності зерна, безпеки даних, працюємо над CRM-програмою. Все це дасть нам можливість розвиватися далі, рухатися вперед, піднімати ефективність виробництва», - підкреслив Євген Осипов.

За його словами, завдяки інформації про історію поля, його грунт, попередню врожайність аграрії компанії на місцях зможуть приймати рішення про роботу на тому чи іншому полі, аналізувати дані і обирати правильні технології.

Нагадаємо, компанія Кернел запустила партнерську програму і першу в Україні комунікаційну платформу для спілкування та нетворкінгу сільгоспвиробників Open Agribusiness

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Петиція про легалізацію медичної марихуани в Україні набрала необхідні 25 тисяч підписів

Автори петиції вимагають законодавчо врегулювати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу при лікуванні хронічного болю та низки інших хвороб, у тому числі, хвороби Альцгеймера, Паркінсона, втрати ваги під час СНІДу, а також різних форм склерозу та інших важких хвороб, пише hromadske.ua.

Парламентарів закликали шляхом зміни законодавства створити належні умови для повноцінного застосування рослин у медичній та науковій діяльності, в тому числі з метою розробки, клінічних досліджень та державної реєстрації лікарських засобів чи протоколів лікування, що передбачають використання продуктів з вмістом канабіноїдів.

Також петицією вимагається врегулювати питання легального обігу продуктів, що містять канабіноїди, в тому числі хворими особами.

Підписантами петиції виступили низка українських правозахисних громадських організацій, зокрема, «Українська Асоціація Медичного Канабісу», БФ «Діти з гемофілією», БФ «Пацієнти України» та інші.

Нагадаємо, 30 січня на сайті Верховної Ради зареєстрували петицію з вимогою внести зміни до законодавства, щоб канабіс можна було використовувати у медичних та наукових цілях.

Очільниця Міністерства охорони здоров'я Уляна Супрун підтримала петицію і закликала сприяти легалізації медичного канабісу.

Супрун пояснила, що медичний канабіс застосовують при таких захворюваннях як хвороба Альцгеймера, ракові захворювання, хронічний біль, синдром подразненого кишківника, в тому числі хвороба Крона та виразковий коліт, множинний склероз, а також епілепсія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агропідприємство незаконно вирощувало врожай на державних землях

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області.

Згідно з повідомленням, у листопаді 2016 року між Солонянським професійним аграрним ліцеєм та приватним підприємством був укладений договір підряду на виконання науково-технічних робіт.

В процесі слідства було встановлено, що дійсною метою укладання договору підряду було не виконання вказаних робіт, а використання підприємством земельної ділянки площею 65 га навчального закладу у комерційних цілях для вирощування врожаю на продаж.

Наразі вказаний договір підряду визнано недійсним, підприємство звільнило земельну ділянку державної власності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview