Україна нагодує свининою грузинську армію

Глава оборонного відомства Леван Изорія пояснив цей крок дефіцитом відповідної продукції від грузинського виробника, пише УНІАН.

За його словами, проблему окреслив діючий постачальник, який письмово звернувся до Міноборони. «Постачальник звернувся з листом до міністерства про те, що на ринку спостерігається дефіцит грузинської продукції, і існують великі ризики з точки зору безперебійного постачання грузинської армії. Це тема не тільки постачання, а й безпеки країни. Щоб оминути ці ризики, ми прийняли адекватне рішення», — заявив Изорія.

Слід зазначити, що з ініціативи екс-міністра оборони Тінатін Хідашелі з 2015 року грузинська армія забезпечувалася виключно продукцією місцевого виробництва.

За неофіційними данними, Міноборони Грузії вже уклало контракт про постачання м'яса з українською компанією на суму 1,64 мільйонів доларів. Примітно, що в першому кварталі 2017 року Грузія стала головним імпортером української свинини. У січні-березні в Грузію вирушило близько 78% від загальної кількості експортованого м'яса — вартість цієї продукції склала 2,8 мільйона доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Підвищенням акцизів держава заганяє в тінь всю алкогольну галузь

Теґи: 

Таким чином весь час зростає тіньовий ринок, на якому, в свою чергу, заробляють такі системи як ДФС, МВС, ГПУ, СБУ. Про це в ефірі однієї з українських радіостанцій заявив директор української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За словами експерта, зростання цін на алкогольну продукцію, з одного боку, сприяє тому, що з більш міцного алкоголю споживачі "переходять" на вино. Але з іншого боку, таким чином постійно вже протягом багатьох років зростає тіньовий ринок.

"І тут я б хотів сказати про те, що ми, українці, витрачаємо на алкоголь набагато більше, ніж витрачають європейці. Котрі дійсно не тільки стимулюють здоровий спосіб життя, а і в кожній країні європейській є державна політика, оформлена документально, на законодавчому рівні, яка точно передбачає, наскільки буде зростати акциз протягом найближчих років, яким чином будуть домагатися оздоровлення населення. І тут я б хотів навести таку статистику. Ми з вами заробляємо за офіційними даними 185 євро в місяць. Середній литовець заробляє майже 800 євро в місяць. Але при цьому всьому він купує пива в три рази більше, ніж ми. А зарплата у нього більш ніж в чотири рази. Поляк заробляє майже тисячу євро і при цьому витрачає на те ж саме пиво всього-лише півтора євро, тобто в три рази більше, ніж українець. Я вже не кажу про німця, який заробляє в двадцять разів більше, а витрачає на те ж саме пиво всього в чотири рази більше, ніж ми. Таким чином, українці п'ють як пиво, так і міцний алкоголь, набагато дорожче у відношенні до зарплати, ніж будь-який європеєць. Це ненормально", - розповів експерт.

О.Дорошенко зазначив, що ринок міцного алкоголю в Україні перебуває в тіні вже на 80%.

"І ми далі підвищуємо акциз, ми розуміємо, що ми все одно стимулюємо збільшення частки нелегального алкоголю. І з одного боку, це все несе за собою ризики подальшого отруєння людей, а з іншого боку, ми ж розуміємо, що на нелегальному ринку алкоголю заробляють такі системи як ДФС, МВС, ГПУ, СБУ. І таким чином чим більше розширюється ринок тіньової, тим більше заробляють вони. І з одного боку, підвищення акцизу несе дійсно підвищення доходів в казну, але не такими темпами, як фактично прогнозується, а більше грошей якраз йде далі в тінь. Таким чином, ми стимулюємо не розвиток держави, а стимулюємо фактично розвиток тіньового ринку, тіньових структур", - уточнив він.

За словами представників легального сегмента, на стагнацію ринку і його тінізацію у владі ніхто не звертає уваги.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Господарства на сході України отримують молодняк птиці

Теґи: 

На цей раз близько 2750 домогосподарств, розташованих в межах восьмикілометрової зони, отримують добовий молодняк птиці.

Про це повідомили у Регіональному відділенні ФАО для Європи і Центральної Азії.

Ця допомога є частиною програми ФАО з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях в Україні, вартість якої в даний час оцінюється в 2,3 мільйона доларів США.

Кожне домогосподарство-бенефіціар отримає 30 курчат, або 25 каченят, або 25 індичат. Така кількість молодняка птиці була рекомендована експертами ФАО на основі вивчення потреб і можливостей господарств-бенефіціарів з вирощування домашньої птиці на присадибних ділянках.

Сім'ї-бенефіціари отримають повні покрокові інструкції з розведення молодняка птиці – як для власного споживання, так і в комерційних цілях – разом з десятьма кілограмами повноцінного стартерного комбікорму. Цей комбікорм спеціально розроблений для забезпечення натурального і здорового харчування молодняка домашньої птиці.

Надання молодняка птиці послужить розвитку фермерських господарств і зробить свій внесок в забезпечення зростання виробництва яєць і м'яса з високим вмістом білка.

Розподіл домашньої птиці здійснюється в 56 селах Донецької області і 15 селах Луганської області, починаючи з 6 червня, і має завершитися на поточному тижні в деяких найбільш важкодоступних населених пунктах.

«Проекти ФАО розробляються комплексно, з урахуванням технічних особливостей ведення фермерського господарства для отримання стійких результатів», – сказав Фаррух Тоіров, координатор програми з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях в Україні. «У ході реалізації цього проекту, бенефіціари отримують повний комплект, що включає домашню птицю, стартерний комбікорм та посібник, який допоможе їм освіжити знання і ефективно вирощувати птицю».

«Птахівництво створює можливості для забезпечення зайнятості населення», – продовжив Тоіров. «Воно не є сезонним і може приносити доходи круглий рік. Особи, які не мають роботи, зможуть без труднощів отримувати хороший дохід від вирощування свійської птиці на продаж».
 
В останні місяці ФАО надала допомогу близько 6000 фермерських господарств, розташованих уздовж лінії зіткнення, шляхом надання різних видів сільськогосподарських засобів виробництва: насіннєвої картоплі, обладнання для крапельного зрошення, кормів для худоби, а також домашньої птиці. Наступний етап надання гуманітарної допомоги буде спрямований на підтримку ще 10 000 фермерських господарств, які несуть серйозні збитки від збройного конфлікту, що триває.

В кінці літа робоча група ФАО з надання надзвичайної допомоги в Україні планує розподілити між нужденними фермерськими господарствами насіння соняшнику і кукурудзи, кроликів, посівний часник, корми для худоби та інші засоби виробництва сільськогосподарського призначення.

Програма ФАО з надання допомоги в надзвичайних ситуаціях фінансується урядами Канади та Франції і з власних коштів ФАО. В цілому, фінансування направлено на підвищення продовольчої безпеки більш ніж 45 000 чоловік, що проживають уздовж лінії зіткнення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка рентабельність сільськогосподарських культур

Соняшник загалом тримає лідерство з прибутковості останні десять років. А як буде цього сезону? У цьому розбиралося видання expres.ua.

"Рівень рентабельності підприємств сільського господарства в 2016 році становив 37,3%, - каже Олександр Маслак, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету. - При цьому найбільшу прибутковість в рослинництві мали насіння соняшнику (61,9%), сої (51,8%) та ріпака (45%)".

На ефективність господарювання впливали витрати та ціни продукції. Так, собівартість виробництва 1 ц зернових та зернобобових культур становила 2,15 тис. грн., що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Своєю чергою собівартість виробництва насіння соняшнику - 4,51 тис. грн. (+25% до рівня попереднього року), сої - 5,08 (+1%), ріпака - 5,48 тис грн. (+33%). Закупівельні ціни на зерно та олійне насіння зростали в середньому на 15 - 20%.

"Вподобання сільськогосподарських товаровиробників не змінилися. Більшість посівних площ відведені під вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, а також соняшнику, сої та ріпака. При цьому ці види зерна та олійного насіння вважаються головними й у світовому сільському господарстві. Тому від результатів їх вирощування та збуту залежатиме загалом ефективність сільського господарства. За результатами проведених розрахунків з вирощування ріпака озимого загальні господарські витрати на 1 га досягнуть 15 тис. грн. За врожайності - 25 ц/га, собівартість 1 т продукції становитиме майже 6 тис. грн. При ціні реалізації ріпака 11 тис. грн./т, прибуток з 1 га досягне 12,5 тис. грн., що забезпечить рентабельність на рівні 83%. При традиційній технології вирощування соняшнику загальні витрати на 1 гектар у середньому становитимуть 14 тис. грн. Враховуючи врожайність - 25 ц/га, собівартість 1 т продукції дорівнює 5,6 тис. грн. За ціни продажу продукції на рівні 10 тис. грн./т, доходи з одного гектара становитимуть 11 тисяч гривень, що забезпечить рентабельність на рівні 79 %", - зазначає  Олександр Маслак.

За його словами,  соняшник і надалі буде однією з найрентабельніших культур. "Україна належить до найбільших світових виробників олійного насіння, здебільшого завдяки вирощуванню соняшнику. Тому на внутрішньому ринку спостерігається постійний попит на це насіння, який буде триматися впродовж нового й наступних сезонів та впливатиме на формування привабливих закупівельних цін для товаровиробників. За інформацією USDA, в Україні прогнозується збільшення врожаю соняшникового насіння до 14 млн. т. Це на 250 тис. т перевищить рівень минулого року. Виходячи з цього, зростуть обсяги продажу на зовнішніх ринках українського насіння соняшнику на 30 тис. т, - до 250 тисяч, соняшникової олії - на 100 тис. т (до 5,2 мільйона)", каже Олександр Маслак.

На початку липня середні ціни на пшеницю 3 класу становили від 4,4 тис. грн. за тонну, пшеницю фуражну - 4 тис. грн., кукурудзу фуражну - 3,9 тис. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року, пшениця продовольча подорожчала на 7%, пшениця та кукурудза фуражні поступилися в ціні на 3 %. Своєю чергою ціни на олійне насіння були в 2,5 - 3 рази вищими порівняно з цінами на зерно. Так, соняшник коштував у середньому 10,3 тис. грн./т, ціни на сою коливалися від 10,5 до 11,5 тис. грн./т, ріпак - 10 - 12 тис. грн./т. Порівняно з червнем минулого року соняшник подешевшав на 3%, проте соя подорожчала на - 8%, а ріпак - на 15%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні продовжують зростати ціни на цукор

Так, оптово-відпускна ціна за тиждень зросла на 0,50% і перебувала в діапазоні 14900-15350 грн за тонну, в залежності від термінів оплати і якості, пише Інфоіндустрія.

Діапазон цін на жом буряковий гранульований в Україні на цьому тижні був на рівні 500-3800 грн за тонну (товар практично весь законтрактований). Ціновий діапазон на мелясу – 2500-2800 грн за тонну (товар практично весь законтрактований).

Головні причини зростання – низькі запаси продукту в країні, а також ранній активний експорт і підвищення цін на світовому ринку.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайці розпочали днопоглиблення в порту «Южний»

Про це повідомляє ЦТС.

Відповідна інформація була розміщена на сторінці China Harbour Ukraine в Facebook. Також повідомляється, що «роботи триватимуть до кінця грудня 2019 року».

Нагадаємо, що CHEC виконає днопоглиблення у внутрішній акваторії порту Південний в рамках укладених раніше контрактів по двом проектам:

- «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій морського порту «Южний» (перша черга) - днопоглиблення підхідного каналу для MV Cargo;

- «Реконструкція морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів № 5-6 порту" «Южний» (будівельно-монтажні роботи)».

Як уточнюють в Адміністрації морських портів України, в даний момент роботи проходять в рамках проекту, який передбачає збільшення глибин до 16 м для запуску одного з найбільших в Україні зерноперевантажувальний комплексів - терміналу MV Cargo. Ділянка, на якій ведеться днопоглиблення, знаходиться в північно-західній частині Малого Аджалицького лиману на акваторії проектованих причалів №№ 23-25. Роботи вестимуть три земкараван, що складаються з трьох грейферних земснарядів, дев'яти грунтоотвозних шаланд, морського буксира і двох робочих катерів. Загальний проектний обсяг днопоглиблення становить 4 393 075 куб. м. Скидання вилученого грунту буде здійснюватися на морський відвал, який знаходиться на відстані 20,5 км від ділянки днопоглиблення. Роботи тут триватимуть до 31 березня 2018 року.

Днопоглиблювальні роботи відбуваються за такою схемою: грейферний земснаряд навантажує грунт в грунтоотвозную шаланду, яка переміщує віддалений грунт на морський відвал і розвантажує його шляхом розкриття дна шаланди, після чого повертається до земснаряду. Для забезпечення безперебійної роботи з іншим грейферним земснарядом працює три шаланди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.