Україна нарощує експорт пальмової олії

Про це повідомила Державна фіскальна служба України, пише УНН.

Зокрема у серпні цього року з Індонезії було імпортовано 12,4 тис. тонн пальмової олії, з Малайзії — 2,2 тис. тонн, зі Швеції — 52 тонни, з інших країн — 105 тонн.

При цьому, на експорт з України за 8 місяців поточного року було поставлено 9,1 тис. тонн пальмової олії.

Нагадаємо, Україна другий рік поспіль нарощує імпорт пальмової олії. Експерти зазначають, що це відбувається через намагання виробників здешевити продукцію.

Як правило, пальмову олію застосовують у молочній та кондитерській галузях.

За словами нардепа Сергія Тригубенка, незважаючи на те, що Україна імпортує пальмової олії в рази менше, ніж такі держави-гіганти, як США або Китай, споживаємо ми її набагато більше.

Тому політик запропонував ввести обмеження на імпорт пальмової олії в Україну на законодавчому рівні.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"Наша Ряба" буде і далі піднімати ціни на свою продукцію

Про це заявила директор департаменту МХП по зв’язкам з інвесторами Анастасія Соботюк, пише agravery.com.

«Нараховані у цьому році дотації наші підприємства використали для капітальних інвестицій», ― заявила Соботюк.

За її словами, з початку року собівартість виробництва м’яса птиці виросла на 20%. У першому півріччі ціни на продукцію виросли на 5%. Всього із січня по серпень ціни на продукцію МХП виросли на 17%.

При цьому Соботюк не виключає, що ціни на продукцію МХП і далі будуть рости.

«Вартість кукурудзи займає близько 40% у загальній структурі собівартості м’яса птиці. Якщо ціна на кукурудзу і далі ростиме, ми будемо змушені і далі піднімати ціни на свою продукцію», ― сказала Соботюк.

При цьому, на її думку, споживачі продукції МХП готові платити за якісну і безпечну продукцію набагато вищу ціну, аніж зараз.

Нагадаємо, в Україні дорожчає курятина. З січня ціни додали 30%, і до початку нового року за прогнозами експертів виростуть ще на 10-15%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хвороби та шкідники атакують посіви озимих

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

За достатніх тепла та вологи можливі осередки значних пошкоджень рослин, де виникатиме необхідність в крайових або суцільних обробках інсектицидами. В степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці, відкладання ними яєць, відродження та живлення їх личинок (0,5-2 екз. на кв.м). На 1-3% рослин падалиці слабко розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, інші хвороби, які після опадів проявляться на сходах озимих.

Фітосанітарною експертизою посівного матеріалу озимих зернових культур, насамперед в лісостепових та поліських областях, виявлено ураження його збудниками фузаріозу, альтернаріозу, бактеріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу в межах 0,5-4%, що потребує обов’язкового протруювання рекомендованими препаратами згідно переліку. Ефективність цього заходу в значній мірі залежатиме від правильно підібраного протруйника. Системні протруйники краще використовувати безпосередньо перед сівбою.

Посіви озимого ріпаку заселяють хрестоцвіті блішки, які за щільності 0,5-3 екз. на кв.м пошкодили 2-10% рослин у слабкому ступені. Личинками ріпакового пильщика за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м пошкоджено 1-3% рослин. Гусениці озимої совки за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 3% рослин. У Черкаській області гусениці листогризучих совок пошкодили           5-10% рослин. Осередково в господарствах Волинської області білокрилою заселено до 8% рослин культури. На деяких площах культури відмічається ураження рослин пероноспорозом (Чернігівська обл.), білою плямистістю (Черкаська обл.), альтернаріозом (Вінницька обл.). Надалі помірні температури та дощі сприятимуть розвитку і поширенню хвороб.

Озимий ріпак за наявності 3-5 блішок на кв.м, за теплої сонячної погоди захищають препаратами на основі діючих речовин циперметрину, дельтаметріну, тіаклоприду, хлорпірифосу. За появи симптомів хвороб рослини обробляють дозволеними фунгіцидами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки українці платять за обід (інфографіка)

Щоб моніторити ціни на основні продукти, "Сегодня" придумала "салбургер-меню" - обід на чотирьох, основою якого стане салбургер - сендвіч з чорного хліба з "генеральським" салом з приправами. Експерти Української аграрної конфедерації підрахували, у скільки обійдеться родині такий набір і як змінювалися ціна за рік.

1

2_01

В індекс "салбургер-меню", розробленого спільно з експертами, увійшли чотири страви. Перше – український бутерброд з салом, куди за рецептом входять український хліб, "генеральське" сало, зелень і приправи. При цьому бургер по-українськи сьогодні потягне на 40 грн. За рік він подорожчав більш ніж на 10 грн, в основному за рахунок хліба і сала. На нього припадає близько 60% всієї вартості бутерброда. У наше меню входить також картопля по-селянськи. Незважаючи на те, що кілограм картоплі подешевшав на 30 коп., загальна ціна страви піднялася майже на 2 грн. Головними факторами став кріп, кілограм якого подорожчав на 40 грн, і рослинна олія, що додала в ціні трохи більше гривні. Нарешті, в меню увійшли овочевий салат і курячі нагетси з сиром. Варто зазначити, що з усього "салбургер-меню" саме курка і сир подорожчали найзначніше. У порівнянні з минулим роком їх ціна виросла на 13 і 39 грн/кг відповідно. У підсумку, порція наггетсів на чотирьох сьогодні обійдеться в 97 грн.

В ціні курка і сало

Аналітик Української аграрної конфедерації Неля Онищенко зазначає, що індекс обіднього столу за рік виріс відчутно – більш ніж на 33%. Таке стрімке зростання вона пов'язує, в першу чергу, із зростанням цін на м'ясо птиці. У порівнянні з 2016-м, курячі нагетси, наприклад, додали 36,5%. "Найдорожчий інгредієнт в ньому, звичайно, куряче філе – на його частку припадає більше половини вартості страви. За два останніх місяці м'ясо курки виросло в ціні на 17%, – пояснює експерт. – При цьому ціни ростуть відразу з кількох причин. З одного боку, дорожчає виробництво (ростуть ціни на корми, підвищуються тарифи на електроенергію, газ), а з іншого – зростає попит на курятину. Багато українців переходять на неї як на більш дешеве м'ясо". Ще один важливий фактор – експорт. За останній рік Україна активно нарощує поставки м'яса птиці за кордон – на 30%.

Онищенко зазначає, що "м'ясний фактор" зіграв свою роль і в подорожчанні традиційних бутербродів з салом. За рік вартість салбургера підскочила майже на 40%. "Якщо в серпні минулого року на інгредієнти для салбургера потрібно було витратити трохи більше 30 грн, то зараз сума становить приблизно 40 грн. Основні статті витрат – хліб і сало. Причому на сало припадає близько 60% вартості страви". Через складну ситуацію виробники свинини якийсь час скорочували виробництво, багато хто працював практично "в нуль". Сьогодні, за словами учасників ринку, споживання свинини перевищує виробництво. Що також впливає на ціну.

А ось вартість такої страви, як картопля по-селянськи, майже не змінилася. Експерт зазначає: по-перше, почався сезон збору картоплі і вона дешевшає, а по-друге – більшу частину року ціна на цей товар майже не змінюється. "Якщо говорити про салат "овочевий", то, безумовно, ближче до зими його вартість зросте. Це не стане великою несподіванкою для покупців, оскільки свіжі овочі – сезонний продукт, і зараз якраз той час, коли овочі мають найнижчу ціну. Така вартість, як зараз, протримається приблизно до кінця вересня – початку жовтня, а потім поступово почне рости", – резюмує Онищенко.

Чого чекати: сало додасть до 20%

Експерти в один голос стверджують, що вартість майже всіх ходових продуктів восени буде рости. Директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко розповів нам, що ціна на сало підвищиться, але не набагато. "Роком раніше в серпні кілограм сала в середньому коштував 36 грн, а зараз вже 50 грн. Тобто за цей час сало подорожчало на 38%. Найближчим часом його вартість зросте на 2-3 грн, але серйозного подорожчання вже не буде", – говорить Дорошенко. Менш оптимістичний прогноз у економіста Олександра Охріменка. "Сало подорожчає до 20%. Є сезонна закономірність: чим холодніше, тим дорожче сало", – сказав він "Сегодня". Різняться у фахівців думки і щодо курятини. Дорошенко вважає, що м'ясо курки подорожчає на кілька гривень до кінця року в зв'язку з відсутністю конкуренції на ринку. Охріменко же каже, що ціни на курятину не виростуть. Але тільки в тому випадку, якщо не збільшиться експорт. В іншому випадку курятина все-таки подорожчає до 10%. Відносно цін на хліб експерти одностайні: до кінця року він подорожчає до 10%, але не вище. Якщо зараз кілограм хліба коштує близько 12 грн, то скоро його вартість підвищиться до 13,2 грн. "Урожай зернових в цьому році більш ніж достатній, а тому істотного подорожчання не передбачається", – говорить Олександр Охрименко.

Крім того, за його словами, найдешевше на початку осені буде коштувати картопля. "Вартість картоплі у вересні може навіть впасти на 10-15%. Це пов'язано зі збором і достатнім урожаєм. Але з настанням холодів картопля почне знову зростати в ціні", – розповів нам експерт. З такою тенденцією згоден і Олексій Дорошенко: "Кілограм картоплі в минулому році коштував близько 5 грн, а нині вже 7 грн. До кінця року його вартість підніметься до 20%". На його думку, таке зростання цін торкнеться і інших овочів: капусти, салату, помідорів, огірків і цибулі. А ось ціни на тверді сири майже не виростуть – позначиться конкуренція з голландськими і польськими виробниками. Але з огляду на невелике осіннє подорожчання цього продукту в Європі, у нас його вартість теж трохи підніметься – з 160 грн до 170 грн за кілограм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Виробництво спирту в Україні впало більш ніж у 5 разів

Про це заявив президент Торгово-промислової палати України (ТППУ) Геннадій Чижиков, пише ГолосUA.

«За останні кілька років виробництва спирту в Україні впало більш ніж у два рази з 31 млн дал до 14 млн дал. В порівнянні з 1996 роком більше, ніж у 5 разів. При цьому відбулася тотальна тінізація. Сьогодні з 80 спиртових заводів загальною потужністю 48 млн дал в рік працює лише кожен четвертий», - повідомив Геннадій Чижиков.

Через високі внутрішні ціни на спирт, обсяг імпорту алкогольної продукції перевищив експорт.

«Обсяги імпорту алкогольних виробів в 2016 році вдвічі перевищують експорт», - заявив президент ТППУ.

Нагадаємо, в липні на підприємствах «Укрспирт» пройшов ряд обшуків, пов'язаних з корупційною діяльністю. Експерти вважають, що десятки обшуків на спиртзаводах по всій країні проводяться через боротьбу інтересів влади за цілу галузь.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайська корпорація ССЕС поскаржилася МінАПК на невиконання умов угоди ДПЗКУ

Теґи: 

Відповідний лист президента ССЕС Яна Цзин, спрямованого Міністерству аграрної політики і продовольства, має агентство "Інтерфакс-Україна".

"З травня цього року через деякі зміни в керівництві ДПЗКУ, в результаті яких торговельні операції між сторонами майже зупинилася, нинішні обумовлені обсяги поставок зернових буде важко виконати. Почався збір зерна нового врожаю, і ми хотіли б закликати ДПЗКУ почати нову сезонну торгівлю зерновими в найкоротші терміни і докласти максимум зусиль для сприяння розвитку двосторонньої торгівлі", - повідомляється в листі китайської корпорації.

У зв'язку з цією ситуацією китайська корпорація висловила надію, що Мінагропрод допоможе "закликати ДПЗКУ швидше повернутися до нормального перебігу ділової діяльності" з метою максимального збільшення річного обсягу торгівлі.

Крім того, для відновлення реалізації проекту компанія закликала дотримуватися принципу "унікального партнерства" між ДПЗКУ і CCEC.

"Тобто всі обсяги зернових і олійних культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, сої тощо), придбаних за кредитні кошти Ексімбанку Китаю, повинні продаватися CCEC або її дочірнім компаніям. CCEC відповідає за їхній продаж на міжнародному ринку (зокрема в Китаї). ДПЗКУ не може продавати сільськогосподарську продукцію на міжнародний ринок (зокрема на ринку Китаю) без отримання будь-якого письмового підтвердження від CCEC", - наголошується в документі.

Як повідомило джерело, ознайомлене із ситуацією, китайська сторона припускає, що ДПЗКУ у формуванні експортних пропозицій на адресу CCEC виставляла явно невигідні або нереальні умови їх реалізації, щоб обійти принцип "унікального партнерства" і таким чином вести торгівлю самостійно.

Як повідомлялося, ДПЗКУ в 2016/2017 маркетинговому році (МР, липень-червень) із загального законтрактованого обсягу зернових (720 тис. тонн) поставила китайській корпорації ССЕС 702 тис. тонн.

ДПЗКУ за підсумками 2016 року скоротила чистий збиток майже в п'ять разів порівняно з 2015 роком - до 765,5 млн грн. Її чистий дохід від реалізації в 2016 році зріс на 5,6% - до 13,1 млрд грн.

ДПЗКУ створена урядом України в серпні 2010 року. До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні та портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яні заводи. Сумарно 53 підрозділи-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,75 млн тонн зернових. Зокрема сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів становлять близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

Держкорпорація в 2012 році домовився з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту $1,5 млрд, який планувалося використовувати на закупівлі зерна для їх експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором з китайської сторони за цією угодою, розрахованою на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС).

Очікуваний загальний обсяг поставок зернових з України в рамках угоди, за інформацією Мінагропроду, становитиме 80 млн тонн (перший рік поставок за кредитним договором - 4 млн тонн, другий рік - 4,5 тонн, з третього року по 15-й - мінімум 5, 17 млн тонн).

Передбачалося, що в подальшому китайська сторона виділить ще $1,5 млрд на проекти зрошення і розвиток зернової логістики.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview