174499

Україна нарощує поставки сої до Китаю

Ці дані дуже обнадіяли світових постачальників сої, адже Китай є найбільшим споживачем цих бобових (62,8% світового імпорту за підсумками 2017 року) і кілька місяців не закуповував сою у традиційного постачальника — США у зв’язку з торговельними суперечками двох найбільших світових економік, пише finance.ua.

Ключовими продавцями сої до Китаю є Бразилія (52,8%), США (35,2%) і Аргентина (6,8%), частка України в цьому сегменті є дуже незначною — всього близько 0,1%, проте у зв’язку з торговельними війнами у наших аграріїв з’являється можливість наростити свій соєвий експорт східному Дракону.

“Україна – єдиний виробник, який протягом останніх 5 років стабільно нарощує поставки сої в Китай. У зв’язку з ослабленням відносин Китаю і США для неї з’являється можливість для подальшого нарощування експорту в цю країну, що можна зробити в рамках існуючих двосторонніх стосунків українських компаній з торговими партнерами. Однак, найімовірніше, свої потреби при ускладненні відносин з США Китай буде покривати насамперед за рахунок своїх найбільших торгових партнерів – Бразилії, Аргентини, Уругваю, Канади і т. д.», – повідомила експерт аграрних ринків асоціації Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Дар’я Гриценко.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Лідером за темпами подорожчання серед фруктів стала груша

Фахівці «Інфо-Шувар» повідомляють, що від початку грудня, ціни на груші на гуртових ринках збільшились 20%. При цьому, в січні темпи подорожчання суттєво прискорились, протягом першого робочого тижня 2019 року вартість груш зросла на 15%.

«Зростання ціни на груші в грудні – це звичайна ситуація в Україні. Більшість українських господарств розпродають грушу до кінця осені, досвід тривалого зберігання груш мають далеко не всі. Вже перед Новорічним святами на українському ринку панує імпортна груша, яка є в 1,5 рази дорожчою від нашої. В другій половині сезону знайти українську грушу в Україні практично неможливо»,- розповідає Тетяна Гетьман, керівник інформаційного центру «Інфо-Шувар».

За даними фахівця, станом на початок січня, на гуртових ринках серед всієї пропозиції груші частка вітчизняної продукції не перевищує 10%, в роздрібних мережах переважно вся груша імпортна.

«Україна, яка є одним з найбільших виробників груш в Східній Європі, протягом багатьох років залишається нетто-імпортером цих фруктів. В 2014 році, у зв'язку із девальваією національної валюти і, відповідно, суттєвим подорожчанням імпортних фруктів, споживання імпортних груш впало майже в 2,5 рази, але, в останні 3 роки обсяги імпорту тільки зростали, тобто,  позасезонне споживання груш в Україні відновлюється і це гарна новина для професійних українських виробників», - додає експерт.

За даними «Інфо-Шувар», в минулому сезоні Україна імпортувала майже 2 тис. тонн груш, за останні 3 роки цей обсяг збільшився майже на третину. Щороку, Україна вирощує біля 170 тис. тонн власної груші.

На початок 2019 року вартість українскої груші на гуртових ринках країни становить 20-40 грн/кг (0,62-1,24 EUR/кг).  Такий великий ціновий діапазон обумовлений різницею в якості продукції, але, від початку жовтня, ціни навіть на найдрібнішу українську грушу зросли в 2 рази. Імпортна груша в Україні сьогодні коштує 40-45 грн/кг (1,24-1,39 EUR/кг). Купуємо ми грушу перважно в країнах ЄС.

Ваш вибір 'Подобається'.

Фіскали назвали основні схеми ухиляння сплати ПДВ в АПК

Про це йдеться у листі, яким ДФСУ пропонує учасникам агроринку вивчити свою ініціативу скасування відшкодування експортного ПДВ для виробників олійних та рослинних  культур і залишити це право лише виробникам-експортерам готової продукції, пише agropolit.com.

У листі вказано, що за даними статистики, за 2017/2018 маркетинговий рік експортовано зерна — близько 70%, олії — понад 90% від обсягу виробництва.

"Іншою причиною зазначеного вище виняткового бюджетного дисбалансу є значний тіньовий сегмент цього ринку внаслідок необлікованого та недекларованого виробництва (щодо зерна, за різними оцінками, цей сегмент становить близько 40%; щорічний тіньовий ринок виробництва олії окремі експерти оцінюють у понад 20 млрд грн; за даними Пенсійного фонду сільське господарство за тіньовою зайнятістю є лідером серед усіх галузей) та активного застосування схем ухиляння від оподаткування", — сказано  там.

У ДФСУ також  пояснили основні схеми ухиляння від сплати податків у АПК.

«При застосуванні найбільш поширених схем первинний «продаж» (з метою легалізації) зерна оформлюється так званими «зустрічними транзитами» або «скрутками» (декларують нереальні операції з придбання товарів однієї номенклатури, наприклад, сигарет, продуктів харчування, імпортованої продукції, що фактично реалізуються за готівку, а постачання — зовсім іншої, у якій «зацікавлені» підприємства реального сектора економіки), а також псевдовиробниками та суб’єктами, що нібито придбавають зерно у неплатників ПДВ, зокрема фізичних осіб-підприємців, яке ними не могло бути вирощене. У наступних ланках оформлюються «на папері» операції з купівлі-продажу зерна псевдопостачальниками, які не здійснюють реальної економічної діяльності та використовуються для формування неправомірної податкової вигоди іншим платникам. Водночас, у разі оформлення псевдопостачальниками (точніше — від їхнього імені) здачі цього зерна на зернові склади, які відповідно до законодавства не уповноважені перевіряти джерело його походження, останніми оформлюються спеціальні складські документи, що засвідчують прийняття зерна на зберігання та послідуюче переоформлення (при його продажу) на інших власників. Тим самим забезпечується правова легалізація джерела зерна (склади) для подальших операцій з ним, в тому числі при його придбанні експортерами. При цьому «зустрічними транзитами» та псевдопостачальниками власні податкові зобов’язання з ПДВ, що виникають при декларуванні нереальних операцій з постачання зерна перекриваються за рахунок схемного податкового кредиту. Зазначені факти періодично стають предметом кримінальних розслідувань», — сказано у листі відомства.

Окремими виробниками олії з метою приховування самостійного введення в обіг насіння соняшника та соєвих бобів невідомого походження, а також власних податкових зобов’язань при постачанні вироблених олії та шроту, застосовуються схеми із нібито приймання на переробку від псевдопостачальників сировини та послідуючої поставки їм готової продукції на «давальницьких» умовах.

Нагадаємо, ДФС ініціює звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та олійних.

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні понад 4 мільйонів гектарів землі є власністю іноземних компаній

Про це заявив радник Міністра внутрішніх справ, колишній фермер та нардеп Михайло Апостол, пише westnews.info.

– Не вірю, що про це не знають очільники держави і нардепи. А чому мовчать і нічого не роблять уже майже 30 років? Питання риторичне, – бідкається Михайло Апостол.

Багато українців думає, що раз є мораторій на подаж землі сільськогосподарського призначення, то її ніхто не може купити. Насправді, виявляється, це не зовсім так.

– У будь-якому випадку мораторій не впливає на існування тіньового ринку землі, який процвітає в Україні уже багато років. Що означає термін мораторій – це просто моральний запобіжник, який зовсім не призупиняє таких незаконних дій в земельних відносинах, як самозахоплення, рейдерство, корупція, мінімізація податків, безстрокова оренда, обмін земельними ділянками, заповіти, застава землі під фінансові зобов’язання, – тлумачить пан Апостол

Не продовження мораторію, на думку радника Міністра, просто дасть можливість всі ці дії узаконити і стимулюватиме скупляти землю за різними шахрайськими схемами по мінімальних цінах.

– Справжнім мораторієм, як це прийнято у всіх розвинених країнах світу, є закон про обіг земель с/г призначення, в якому мало б бути вказано: хто має право купляти, де проживати, яку мати освіту, досвід роботи, по якій мінімальній ціні, який державний орган має це контролювати. У нас закону немає, немає запобіжника, проте є тіньовий ринок!, – підсумовує Михайло Апостол.

 

Картопля, овочі та зелень дорожчають, а цитрусові і банани дешевшають

Переситившись екзотикою під час новорічних та різдвяних свят, українці затягують паски і знову звертають увагу на доступні і більш традиційні продукти, такі як овочі борщового набору, картопля і яблука.

Однак багато традиційних продуктів виявляються не настільки доступними, як зазвичай. За цибулю українським споживачам доводиться платити в три рази більше, ніж роком раніше, і ціни на неї зросли після свят. Правда в Євросоюзу ціни ще вище. Це підтверджують дані моніторингу оптових цін EastFruit.

Підскочила ціна на капусту білокачанну, яку зараз продають у три рази дорожче, ніж в цей же період 2018 року. Після свят подорожчала картопля, а її оптова ціна перевищила минулорічну вже на 70%. Приблизно настільки ж подорожчали за рік морква і буряк столовий, однак ціни на них після свят не виросли.

Недешево обходиться дефіцитна взимку зелень – за останні два тижні ціни на неї зросли на 20% і більше. Дуже різко подорожчав базилік, трохи менш різко – кінза, а от ціни на петрушку і кріп зросли лише на 7-10% після свят.

Традиційно несолодко після свят стає постачальникам солодкої екзотики: цитрусових і бананів. Попит упав, тому з початку року ціни на банани «просіли» на 9%, а на апельсин і мандарин – на 10-12%.

А от яблука нарешті привернули увагу українських споживачів – адже ціни на них зараз в 3-5 разів нижче, ніж на імпортні цитрусові та банани. А зростання споживання яблук дозволило садівникам трохи підвищити відпускні ціни. При цьому фермери і раніше стримують продаж, розраховуючи на зростання цін на яблука ближче до березня-квітня. Однак аналітики вважають подібні надії нездійсненними, оскільки запаси продукції в холодильниках дуже високі, не тільки в Україні, але і в Польщі, Молдові та країнах ЄС.

Крим демонструє аграрні антирекорди

Про це йдеться в матеріалі видання Крим.Реалії.

«Наймасштабніше падіння зафіксовано у хліборобській сфері, яка продемонструвала відразу кілька антирекордів. На фоні загальної деградації сільського господарства Криму російська влада могла похвалитися хоча б високим урожаєм зернових, який з 2014 року неухильно зростав — з 1102 до 1394 тис т в 2017-м. Очікуючи ще більших врожаїв, кримські аграрії в минулому році збільшили площу під ці культури на 10%», — пише видання.

Але погода внесла корективи в їх плани — посуха знищила більшу частину посівів, дозволивши зібрати тільки 760,5 тис. т. «Такого низького врожаю в аграрній історії півострова в ХХІ столітті ще не було — в самому неврожайному 2013-му році зібрали 764,8 тис т зерна», — уточнює видання.

Також плачевна ситуація з соняшником — у 2018 році його урожай ледь перевищив 46 тис т, що становить 38% від рівня 2017 року. У такому ж посушливому 2013 році кримські аграрії зібрали 109 тис т культури, тобто в 2,3 рази більше від нинішніх показників.

«Не пощастило і кримським овочівникам — у відкритому і закритому грунті вони зібрали лише 120 тис т овочів, що майже в 4 рази менше врожайності 2013 року. Тоді в Криму була вода з Дніпра, а тепер тільки російські плани щодо використання стічних вод для поливу», — зазначають журналісти.

Дещо краща ситуація з плодово-ягідною продукцією, якої зібрали 111 тис т. Велика частина з них — яблука, 94 тис т (85% всієї продукції). Цей показник поступається врожаю 2013 року з урожаєм 114 тис т.

2018-й виявився найбільш сприятливим для кримських виноградарів за останні кілька років. Винограду зібрали 67 тис т, що на 12% більше, ніж минулих років. Але це все ж на третину менше показників 2013 року, коли зібрали 97 тис т.

Джерело: latifundist.com

Ваш вибір 'Подобається'.