Україна нарощує виробництво ковбас

За перше півріччя 2018 року, вітчизняні м'ясопереробні підприємства випустили майже 118 тис. тонн ковбасних виробів, повідомляє UBR. Це на 5% більше, ніж за перші півроку 2017 року, – повідомляє прес-служба асоціації «Свинарі України».

Найбільш відчутно збільшилося виробництво вареної групи продуктів, на які припадає понад 60% всього виробництва ковбас. За січень-червень 2018 року, випуск цієї продукції майже досяг 81 тис. тонн, що на 3,9% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Другі за обсягами випуску в загальній структурі – напівкопчені ковбаси «додали» 3,5%, а треті у цій структурі – варено-копчені, сиров'ялені та сирокопчені ковбаси - 3,2%. Випуск копчено-запечених ковбас виріс на 8,3%, однак питома вага цієї групи ковбас незначний (1,2%) тому не мав відчутного впливу на загальну ситуацію. Частка виробництва ковбас в загальній структурі виробництва м'яса і м'ясопродуктів промисловими підприємствами становить 11,5%, а виробництво безпосередньо м'яса в 7 разів більше.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перший українсько-американський агрохолдинг продав свої активи

Kyiv Atlantic Group складалася з «Київ Атлантік Україна» (КАУ), Atlantic Farms та Atlantic Farms II. Група розглядала продаж протягом останніх трьох років, пише mind.ua.

«Ми показали підприємства близько 30 різним компаніям ... Для нас було важливо їх одночасно», – зазначив Даніель Свейер.

Компанія була продана німецькому постачальнику олійних, зернових та кормових добавок Agrolife, а два виробничих фермерських господарства – Atlantic Farms Київської області та Atlantic Farms II Черкаської області – були продані «Ерідону», агропромисловій компанії, що належить мультимільйонеру Сергію Кроловцеву.
«Ерідон» та Kyiv Atlantic Group співпрацюють протягом останніх 15 років.

Власниками Kyiv Atlantic Group була сім'я Свейерів (Sweere)  – і датської компанії DUI Holding. Данці приєдналися ще в 2006 році, коли вклали у бізнес близько $10 млн.
Основна причина продажу трьох підприємств була пов'язана з «різними діловими інтересами з нашими датськими партнерами», а також тому, що Тамара та Девід Свейери бажали повернутися у США. Крім того, бізнес-середовище в Україні не було привабливим для міннесотців.

Девід і Тамара Свейери розпочали свою діяльність в Україні в 1990 році з $1 млн, коли вони продали сільськогосподарський бізнес у Міннесоті. Син Даніель офіційно приєднався до компанії в 1994 році. Свейери отримали $2,5 млн  у вигляді грантів уряду США, а також фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку у 1995 році. В цілому, будівнитцво об'єкта з переробки сільськогосподарської продукції коштувало їм $20 млн.

Тим не менш, вже екс-власники Kyiv Atlantic Group продовжать свою діяльність в Україні під брендом Multigain, виробничою та дистриб'юторською компанією. Права на володіння Multigain належать компанії Atlantic Brands Ukraine, компанії, яку Свейери створили в цьому році.

Транзакція злиття та поглинання трьох компаній контролюється юридичною фірмою Integrites, яка протягом останніх 8 років співпрацювала з  Kyiv Atlantic Group.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що заважає Україні наростити експорт насіннєвого матеріалу

Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, понад 55% вирощеного посівного матеріалу ця країна експортує до країн Європейського Союзу, Північної Африки, а також до України.

За обсягом експорту насіння Франція посідає перше місце в світі, випереджаючи США і Нідерланди.

В середньому країна заробляє на насінництві близько 4 млрд євро. При цьому прибутки від експорту складають 1,5 млрд євро. За цю ж суму можна придбати 90 літаків Airbus A320 або 45 – АН-225 «Мрія», поінформував Олександр Захарчук.

На його думку, досягти таких високих результатів Франції вдалося завдяки кільком чинникам.

Серед них, у першу чергу, сприятливий клімат, що дає змогу виробляти 60 видів насіння сільгоспкультур на загальній  площі близько 400 тис. га.

Велике значення має і досконалість механізмів організації контролю та підтримки насіння, зазначив експерт. З одного боку, це – ефективна та прозора система сертифікації, яка реалізується через реєстрацію насіннєвих компаній, польові інспекції та контроль насіннєвих партій. З іншого – дієвість системи зборів. Адже роялті та селекційні збори за використання насіння кожного сорту, сплачують не лише насіннєві компанії-виробники, а всі учасники ланцюга вирощування зерна – як товарного, так і для власних потреб.

Крім того, 10-15% від обороту в галузі – а це близько 400 млн євро на рік (!) – постійно виділяються на інновації, наголосив науковець.

Україна також має величезний потенціал нарощування експорту насіння у вигляді якісного насіннєвого матеріалу. Йдеться, зокрема, про реалізацію насіння таких зернових культур як пшениця, ячмінь, овес, жито та кукурудза, а також олійних – соняшник, соя, гірчиця та ріпак, зазначив Олександр Захарчук.

Але для того щоб його реалізувати, слід, перш за все, удосконалити правові норми та аспекти сплати роялті в Україні з урахуванням досвіду їх використання у країнах ЄС та інших передових країн світу.

Необхідно також запровадити обов’язкове декларування сортових виробничих посівів сільськогосподарськими товаровиробниками, які є власниками землі сільськогосподарського призначення площею від 25 га та більше, для виробників картоплі –  від 10 га.

Розробити і, головне, запровадити чіткий механізм отримання ліцензійних платежів на основі реального відображення використання вартості насіння і садивного матеріалу, використовуючи ліцензійні й субліцензійні угоди, а також селекційних платежів за Farm Saved Seed – насіння для власних потреб, та їх реєстрацію незалежним органом обліку, нагляду та контролю.

І вже з урахуванням цих та інших нагальних потреб необхідно розробити державну програму розвитку вітчизняної селекції та насінництва, яка дозволить підтримати вітчизняних виробників якісного насіннєвого матеріалу, підсумував Олександр Захарчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В результаті угоди з Bayer до BASF перейшов насіннєвий центр на Київщині

Концерн BASF, провідний світовий виробник засобів захисту рослин, завершивши операцію з придбання частин бізнесу і активів німецької хімічної компанії Bayer, отримав у власність науково-дослідний насіннєвий центр по роботі з зерновими колосовими в Центральному на Київщині, пише landlord.ua.

Даний центр є частиною глобальної мережі науково-дослідних установ. Надалі він здійснюватиме повний цикл виробництва насіння.

Про завершення придбання активів Bayer концерн BASF повідомив 1 серпня. Відповідно до умов угоди, BASF став власником глобального бізнесу глюфосинат-амонію компанії Bayer, насіння основних сортів культур на окремих ринках і отримав можливість їх селекції. Також до BASF перейшли науково-дослідні платформи для виведення нових поліпшених сортів пшениці, ряд продуктів для протруювання насіння, деякі гербіциди на основі гліфосату в Європі, цифрова агроплатформа ТМ xarvio, а також деякі дослідницькі проекти неселективних гербіцидів і нематоцидів.

Угода про отримання контролю на бізнесом насіння овочевих культур Bayer буде закрита BASF у жовтні нинішнього року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняний агрохолдинг планує встановити системи зрошення на Миколаївщині

Про це розповів генеральний директор компанії Олексій Вадатурський, пише agravery.com.

Також він повідомив, що наразі у них відсутні землі під зрошенням.

«Річ у тім, що ми хотіли у Снігурівському районі зробити обладнати зрошення, але, на жаль, ми не змогли загітувати власників землі, щоб вони нам дозволили виконати зрошення на цих полях. Кожен з них думає, що ми зробимо полив на полях, землі будуть дорожчі і вони не зможуть ці землі продати. В них своя внутрішня математика», – зауважив Вадатурський.

В свою чергу, гендиректор підприємства запевнив, що станом на сьогоднішній день представниками компанії ведуться переговори із землекористувачами Снігурівського району, і вже в наступному році вони зможуть запустити полив.

«Я думаю, що у наступному році ми зробимо декілька тисяч поливу на полях у Снігурівському районі», – резюмував він.

Довідка:

«Нібулон» є одним з найбільших українських сільгосптоваровиробників, інвестором і експортером. Підприємство має 44 виробничих підрозділи в 12 областях України, власний суднобудівний-судноремонтний завод і сучасний вантажний флот.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нардепи планують узаконити аграрне рейдерство

Про це ідеться в блозі «Герега та Шинькович планують узаконити рейдерство» на AgroPolit.com.

Як пишуть автори блогу – керуючий партнер IMG Partners Ігор Мельник та помічник адвоката IMG Partners Антон Лівак, відповідні зміни пропонуються внести в законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про оренду землі» (щодо забезпечення інтересів українських селян – правовласників земельних ділянок)» № 8581 народні депутати  Олександр Герега та Андрій Шинькович.

Нагадаємо, що нардепи Олександр Герега та Андрій Шинькович зареєстрували законопроект, який допоможе розірвати договір оренди землі після зняття мораторію.

В матеріалі ідеться, що з назви законопроекту можна зрозуміти чиї інтереси захищають шановні народні депутати. Але ціна їх інтересів коштуватиме, м’яко кажучи, не дешево.

Якщо відкрити сам законопроект, то можна одразу зрозуміти, що виявляється для забезпечення інтересів селян потрібно не так вже й багато. У законопроекті №8581 депутати пропонують лише доповнити один пункт Закону України «Про оренду землі» трьома абзацами. Їх досить легко зрозуміти, щоб кожен селянин міг запам’ятати і тицяти кожному орендарю землі на ці три абзаци, коли захоче розірвати договір оренди землі, - пишуть автори. 

Вони нагадують, що наразі у нас діє заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення, які отримали селяни після розпаювання колгоспів. А це переважна більшість сільськогосподарських земель.

Не довго думаючи (скоріш за все так і було), депутати у законопроекті №8581 пропонують надати власникам сільськогосподарської землі, які передали її в оренду фермерам, аграрним підприємствам або ще комусь цікаву можливість. Так, власнику земельної ділянки надають безапеляційне право на звернення до орендаря з вимогою переглянути розмір орендної плати. Якщо ж, не дай Бог, орендар виявиться жмикрутом і не матиме бажання підвищувати розмір орендної плати, власник землі може в односторонньому порядку розірвати договір оренди землі, відправивши орендарю лист з повідомленням про припинення договору, - зазначають експерти.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview